Поделиться Поделиться

Мова і стиль процесуальних документів

Мова - це не тільки знаково-інформаційна система, що являє собою запас слів та граматичні принципи їх сполучення, за допомогою якої люди можуть спілкуватися поміж собою, формувати, зберігати та передавати знання та будь-якому іншу інформацію в просторі та часі, це також й шляхетна колискова духовності.

Мова - найбільша цінність суспільства, важлива складова духовного зростання людини. Важко уявити людину без Його величності -Слова, У наукових дослідженнях зустрічаються небезпідставні гіпотези відносно походження назви нашого народу ("слов'яни, словени") від "слова" - мови як основи суспільного життя, а термін "словене" трактується як "ті, що розуміють один одного". Слово - важливий засіб порозуміння. Очевидно, це добре розуміли наші пращури, яких прозивали ведами (знаючими), які, попри завжди, були у давні часи найбільш духовним народом. Та й сьогодні важко уявити високо інтелектуальну, освічену й культурну людину без слова художнього, без володіння багатою палітрою фарб літературної мови.

Головне, щоби мова не перетворилася в маску, якою майстерно хизуватимуться пройдисвіти та різного роду псевдо-патріоти, про що влучною римою нагадують мудрі мистці слова: "Як Вас багато пігмепатріотів / Всіх рангів, кланів, вір і всіх мастей, / Що гребете під себе без турботи / Про долю обездолених людей" (А. Попівський).

Добротна літературна мова - візитна картка інтелігентної людини, проте часто це також й ознака високої внутрішньої культури. Вона спонукає не тільки шляхетно говорити, а й шляхетно діяти.

Мову утворюють фонетична, морфологічна, лексико-фразеологічна, синтаксична та стилістична системи.

Стиль із латинської мови в буквальному значенні -

це "загострена паличка для написання".

Мовний стиль являє собою оригінальну сукупність лексичних, фразеологічних, морфологічних і синтаксичних, орфоепічних та акцентуаційних засобів, що використовуються у певній сфері діяльності і спілкування.

Беручи за критерій експресивно-стильове забарвлення мови, розрізняють: розмовний стиль, стиль художньої літератури, офіційно-діловий стиль чи стиль юридичних та інших ділових документів, стиль політико-публіцистичних творів, стиль наукових праць та трактатів, стиль релігійних книг, стиль народних пісень, частівок та інших фольклорних творів.

Найбільш поширеними та широко вживаними є художній літературний та офіційно-діловий стилі. У через що відмінність поміж ними?

У творах художньої літератури письменники за допомогою різних відтінків значення слів та їх інтонаційно-синтаксичних зв'язків доводять до читача задум твору, висловлюють своє ставлення до зображуваних сюжетів та персонажів, фактів та обставин життя, прагнуть до образності сприйняття та лексико-морфологічної виразності свого твору: "Під ногами сирітська дорога / В мертвеннім місячнім світлі / Ми згадуємо часто про Бога, / Коли нікому уже не потрібні"; "Про Росію волати не стану - / В ноги матері поклонюсь /1 в прийдешнє сміливо погляну: / Засмутилася знов без тирану / Полонянка - свята моя Русь" (В. Шемшученко)1. Поезія, -пише Ліна Костенко, - "то не є дзвінкий асортимент / метафор, слів, - на користь чи в догоду. / А що, - не знаю. Я лиш інструмент, / в якому плачуть сни мого народу".

Художній мові притаманна експресія та образність. Експресія (виразність) досягається широким використанням епітетів, метафор, порівнянь, гіпербол, архаїзмів, тобто вживанням слів, які мають не тільки семантичне (смислове) значення, а й несуть емоційне забарвлення, а також застосуванням особливої ритміки мови (її інтонаційної будови) та інших засобів. У художній мові слова отримують образне значення та естетичне звучання, якого немає в інших видах мови.

Витончене поєднання оригінальної думки й поетичного слова бачимо у рядках: "Німа розмова - слів печать / У шепотінні ночі.../ Мовчать уста, уста мовчать, / Коли говорять очі" (О. Кузьменко) "Без мене ти станеш ігристим, / Та бездомним вином густим. /Ая-сіяючим, чистим / Без тебе бокалом... пустим" (Т. Сальникова).

Особливе багатство художнього слова метафори. Метафори - це уособлення тих чи інших явищ природи, образне зближення слів на базі їх переносного значення, буквально означає "перенос". Метафори дозволяють в небагатьох словах реалізувати філософські думки й естетичні задуми авторів. Наприклад: "Усмішки забуваю хижі / І замість чаю / Сузір'я олівцем качаю / Глоток ковтнувши тиші"; "Душа стражданнями пом'ята / Та не розп'ята"; "Завернувши мрію собою / Весну вернула зимою"; "Ти бачишся мені / Коханкою несмілою / Горю в шаленому вогні / Хай буде заздра білою / Хоча б недовго - в моїм сні"; "Поринув в дощ минулого руїн, / Шукаючи надію в непроглядній млі, / Повзу, не щадячи колін, / По грішній та гіркотній, як полин, Землі. /І крізь урочий шепіт ночі: / Не вір щасливому кінцю, / Дивлюсь сміливо долі в очі, / Чоло несу терновому вінцю".

Багатющу й естетично витончену метафоричну палітру вишуканої художньої семантики являє собою поезія С. Єсеніна. Важко не зауважити, що неперевершена поезія С. Єсеніна легко перекладається на українську мову, зберігаючи свою виразність та отримуючи деяке нове колоритне забарвлення. Наприклад, оригінал: "Отговорила роща золотая / Берёзовым, весёлым языком, / И журавли, печально пролетая, / Уж не жалеют больше ни о ком", переклад: "Скінчилась мова золотого гаю / В устах берізок словом пломінким, /І журавлі, що сумно пролітають, / Вже не жалкують більше ні за ким"; оригінал: "Я теперь скупее стал в желаньях / Жизнь моя? Иль ты приснилась мне? / Словно я весенней гулкой ранью / Проскакал на розовом ноне"; переклад: "Я скромнішим став на забаганки. / О, життя! Приснилось ти чи ні? / Ніби я крізь провесневі ранки / На рожевім проскакав коні".

Відкриттям для багатьох може стати сповнена чудовими метафорами поезія Леоніда Губанова: "Де тиша піснею підкраситься, / Де смуток мій договорить, / Де жінка як першокласниця, / В ромашках з ніг до голови".

Цікаві метафори і поетичні форми знаходимо у поетів сучасності Олександра Кабанова, Євгена Юхниці, Тані Сальникової, Катюші Смирнової, авторів, поезії яких читачі можуть знайти на сторінках журналу "Крила" - Сергія Залати, Тані Половинкіної, Наталії Сазончик, Ангеліни Колеснік та інших майстрів художнього слова.

Неперевершеною експресією чарують вірші Ліни Костенко: "На оболонях верби у болоньях. / Туман, туман - нейлонові плащі. / А коло хати пелехатий сонях / Пасе траву в блакитному дощі... / Мені так добре, стіни такі отчі, / Такий у серці невимовний щем! / І тільки чую - набрякають очі, / Як хмари, перегущені дощем".

Пророчі рядки часто знаходять притулок у поезії талановитого українського поета, якому судилась нелегка доля і коротке життя, Василя Симоненка: "О море радості безкрає, / Чи я тебе перепливу? / Якби того, що в мріях маю, / Хоч краплю мати наяву"; "Мріють крилами з туману / лебеді рожеві, / Сиплють ночі у лимани / зорі сургучеві". У поезії автори прагнуть до образності сприйняття та виразності свого твору. Особливо помітно це в інтимній ліриці: "Цвіркуни неполохані росами / Засюрчать свою пісню в траві. /1 дівчина з русявими косами / Про кохання прошепче тобі"; "В слушну мить вітрець легенький / Мені в вухо нашептав, / Як березі білі груди / Місяць в полі цілував" (Н. Сазончик).

Як бачимо, багатство мови дозволяє вирішувати навіть складні художньо-літературні проблеми.

Безумовно, що багатство мови надає хорошу можливості і для викладення певної офіційної інформації в лаконічному та змістовному документі, надаючи йому елегантність і літературну вишуканість.

Незважаючи на всю привабливість художньої мови, юридичні документи пишуться в офіційно-діловому стилі. То які ж саме його особливості?

Коли з художньої мови виключити епітети, метафори та інші образно-експресивні засоби, залишивши її смисловий бік (квінтесенцію), то, по суті, ми й отримаємо офіційно-діловий стиль.

Ділове мовлення, коли воно не насичене багатослів'ям, невиправданими ускладненнями лексики розпливчатими й багатозначними штампами до пихатого канцеляризму за яким не видно живої думки, чи не зведено убогістю словникового запасу до сірого, блідого простонародного "красномовства", є різновидом літературної мови і надбанням культури.

Узагальнюючи та розвиваючи спроби вчених-юристів і філологів1 дати визначення офіційно-ділового стилю, дозволяється сформулювати такі його головні ознаки.

Офіційно-діловий стиль юридичних документів характеризується такими мовними особливостями.

1. Мова юридичного документа має бути літературною, без складних граматичних конструкцій та стилістичних зворотів, ясною, зрозумілою, змістовною та доцільною. Всі дії, предмети, явища означаються словами, які дають про них з граничною чіткістю точне уявлення.

2. В юридичному документі використовуються такі граматичні засоби мови, які за умови стислого викладення надають максимум інформації (прості речення, відокремлені обставини, виражені дієприслівниковими зворотами тощо), лаконічно передають потрібні відомості.

3. Думки мають викладатися у такій послідовності, щоби одне положення виходило з попереднього та готувало б до розуміння наступного. Синтаксичні зв'язки формулюються залежно від логічних зв'язків (виразна логізація викладу).

4. Переважно використовуються стилістично нейтральний, одноманітний тон мовлення без засобів образності і прояву особистих почуттів, нейтральні з точки зору емоційного забарвлення літературні вирази. Наприклад, "розкрадач", а не "крадій", "заподіяв тілесні ушкодження", а не "побив до крові", "вчинив хуліганство", а не "зчинив бешкет" тощо. З лексичних синонімів обирається слово, яке має мінімальну експресію, має найменше емоційне забарвлення, є домінантою синонімічного ряду.

5. В офіційно-діловому мовленні, в через те числі і в юридичних документах, зазвичай, не використовуються метафори, гіперболи, елементи просторіччя, жаргонні слова.

6. Не рекомендується вживати маловідомі та неоднозначні для розуміння терміни, в через те числі слова іноземного походження ("плюралізм", "консенсус", "нонсенс", "дефініція", "ініціація") тощо.

7. У синтаксисі ділового стилю поширеним є прямий порядок слів у реченні: підмет стоїть, здебільшого, на початку речення та найчастіше передує присудку; означення стоять перед означуваними словами, доповнення - після керованого ними слова, обставинні слова (прислівники) - якомога ближче до слова, яке вони роз"яснюють, вставні слова та звороти ставляться на початку речення.

8. Кількісна перевага надається складним реченням над простими, а кращим є чергування простих і складних речень з дотриманням правил ритміки мови.

9. Широко вживаються дієприкметникові та дієприслівникові звороти, які надають мові лаконізму, влучності та динамічності ("Громадянка Котенко, працюючи бухгалтером заводу "Богатир", зловживаючи своїм службовим становищем..."; "На підставі викладеного, керуючись ст. 104 КПК України, постановив...").

10. Використовується професійна термінологія, яка вживається в нормах права (наприклад, "об'єктивна істина", "цивільний позивач", "амністія", "речовий доказ", "касаційна скарга").

11. Широко вживаються слова - організатори думки ("на підставі викладеного", "поміж тим", "однак", "таким чином", "за винятком того", "проте", "безумовно", "більш того", "виходячи з викладеного", "при цьому" тощо).

12. Діловий стиль відзначається зростаючою стандартизацією і уніфікацією мови, широким вживанням сталих словосполучень, трафаретів, застосуванням типових текстів. Поширені мовні кліше, стандартні звороти та вирази (наприклад, "провести особистий обшук затриманого", "здійснити привід свідка").

Правильна композиція документа, викладення в ньому інформації згідно до її змісту і логіки фіксованих подій та правовідносин, при вдалому застосуванні мовних трафаретів та типових текстів, допомагає скласти документ лаконічно і зрозуміло.

Юридичний документ має бути викладений мовою офіційно-ділового стилю з додержанням правил граматики та синтаксису. Важливою умовою грамотної мови є використання слів згідно до їх смислу та стилістичних ознак; правильне за смислом сполучення слів; уникнення тавтології; стилістична однорідність лексики; синтаксично правильна побудова речень.

Юридичний документ має відрізнятися точністю формулювань і бездоганною грамотністю. Навіть маленька недбалість може породити ляп, здатний звести всю серйозність документа до гумору. Зверніть увагу на деякі вислови, виявлені нами в "доробках" студентів: "перегляд справ за знову відритими обставинам"; "випори депутатів"; "таємне голосування з писком"; "вибори нерідного депутата"; "нуль без папочки".

Мова юридичних документів має бути простою, зрозумілою та гармонічною.

Простою - не означає "спрощеною". Мову документа не слід як прикрашати метафорами чи іншими експресивними засобами, так і збіднювати чи спотворювати канцелярсько-бюрократичними словами та словосполученнями, притаманними мові люмпенізованих інтелігентів та чиновників різних установ ("базові регіони", "тендерна політика", "інноваційний консенсус", "електорат", "студентський контингент", "осередок культури", "плюралістична концепція" тощо).

Мову, що піклується про істину, не слід ні "припудрювати" наукоподібністю, ні розбавляти водичкою розпливчастих канцеляризмів, ні ускладнювати іноземними словами, що так часто полюбляють робити "звільнені чином від розуму і фантазії" сучасні політики, чиновники, марнослови (наприклад: "амбівалентний розвиток"; "функціональний збалансований консенсус"; "перманентна динаміка"; "концептуальний репрезентативний плюралізм"). В офіційно-діловому стилі важливо домогтися точного та лаконічного викладення фактів та висновків.

Документ не повинен бути нудним, сірим, спрощеним до тривіальності. Як художня мова, так і мова офіційно-ділового стилю є досягненням культури. Ні ту, ані іншу мову не слід спотворювати грубою народною говіркою чи жаргонними виразами.

Проте не слід надавати юридичному чи іншому офіційному документу помпезності, пишномовності, зайвої манірності чи крикливості. Вся цінність документа в думці, яка в ньому закладена, та в її інтелектуально-естетичному оформленні. Ясність думки та легкість фрази - ось ті позитивні якості, яких слід прагнути.

Юридичний документ має бути максимально раціональним і доцільним - мінімум слів, максимум інформації. Стислість - сестра таланту. Проте вона дозволяє також й економити найдорожче, що є у людини, - час. Документ не повинен містити зайвої інформації. Багатослівність - недолік.

Іронізуючи з приводу сучасних майстрів багато сказати ні про що, я колись написав таку "куцу" назву для команди КВК: "Братерство шляхетних шукачів творчої наснаги й парадигми щастя в окремо взятому курені, наївних жертв дисгармонії свідомості й буття, фанатів пізнання концептуальних законів нетрадиційної логіки взаємозв'язку динаміки виплати заробітної плати і інтеграції неформальних угрупувань, альтруїстів ініціації філософії права інтелектуальних меншин, діалектично оптимістичного клубу весілля серед незгоди, з оборотним зв'язком імені презумпції невинності...". Далі як кажуть буде. Проте це зовсім не наприклад для копіювання.

А. Дюма якось резонно помітив: "Людина, яка багато говорить, врешті-решт скаже дурницю". "Сила мови, - писав Плутарх, - полягає в умінні виражати багато чого кількома словами".

Ясність в поєднанні з стриманою вишуканістю - вершина красномовства.

Юридичному документу властиві стислість, ясність викладення та культура оформлення. Стислість слів і ясність думки це ознака ділового стилю. Вчіться писати і говорити лаконічно, вишукано, зрозуміло, афористично. Зробіть спробу написати афоризм. Наприклад: "Жінка - восьме чудо світу, яке дає початок всім іншим"; "Найкраще правосуддя те, яке робить себе зайвим"; "Ябеда - біда для всіх, хто має своє Я"; "Політика - подіум марнославства, де клоуни, шахраї і лицедії так наловчилися перевтілюватися в лицарів і філософів, що останні побоюються виходити на сцену"; "З переляку горобець буває також молодець"; "Більше всього проблем там, де поєднуються вузькість кругозору, широта інтересів і довгі руки"; "Життя - кросворд для того, хто з розумом, театр для того, хто з грошима, гра для того, хто у влади, каторга для того, хто з шляхетними почуттями, цирк для того, хто з добрими намірами"1.

Написання документа має стати справою творчою й відповідальною. Перечитуйте і не скупіться викреслювати та переписувати написане. Ставтесь до проектів документа критичним чином, зважено і помірковано усувайте завжди зайве чи невдало викладене. Одного з най відоміших скульпторів запитали, як йому удалося з груди каменю зробити вишуканий твір. Він мовив: "Це нескладно. Потрібно просто взяти брилу каменю і позбавити її всього зайвого".

Мова документа має бути елегантною. А елегантно пише скоріше той, хто елегантно мислить.

Мова - це одяг думок. Мова і стиль юридичного документа мають бути привабливими. Живе полотнище слів має бути зрозумілим, доцільним і по-своєму вишуканим. Подібно до того, як відносно архітектури застосовується формула Вітру вія: "Міцність - користь - краса", до мови може бути застосована формула: "Обґрунтованість - доцільність - елегантність".

Елегантність мови - це здібність викладеної думки в простій одежі слів виглядати пишною, а у вишуканій оправі слів бути простою і зрозумілою.

Нормативні акти

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№30.

Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2013. - №9-10, № 11-12, № 13. - Ст. 88, із змінами, внесеними згідно із Законами № 5076-VI від 05.07.2012 // ВВР. - 2013. - № 27. - Ст. 282; № 5288-VI від 18.09.2012 //ВВР. -2013. -№ 37.-Ст.490; № 222-VII від 18.04.2013; № 406-УІІ від 04.07.2013.

Європейська хартія регіональних мов чи меншин, ратифіковано Законом України № 1350-Х1У (1350-14) від 24 грудня 1999 р.

Інструкція "Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні", затверджена Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16 листопада 2012 р. № 114/1042/516/1199/936/1687/5.

Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 08 січня 1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26 грудня 2012 р. № 1950/5).

← Предыдущая страница | Следующая страница →