Поделиться Поделиться

Форма державного режиму

Державний режим - це сукупність способів та методів здій­снення державної влади у суспільстві.

Поняття "державний режим" не тотожне поняттю "політичний режим", хоча за значенням вони близькі одне до одного. Державний режим - це різновид політичного режиму, котрий має більш широке значення ніж державний режим. До поняття "політичний режим" вхо­дять не тільки методи діяльності державних органів, а й форми діяль­ності всіх елементів політичної системи суспільства: політичних пар­тій, громадських організацій та інших об'єднань громадян.

На відміну від форми державного правління та форми держав­ного устрою, які характеризують організаційну сторону форми держа­ви, державний режим характеризує порядок діяльності держави, ви­значає ії функціональне спрямування. Державний режим є найбільш нестійким елементом форми держави.

Залежно від наявності та розвитку інститутів демократії, держа­вний режим поділяють на демократичний та антидемократичний.

Демократичний режим - це вид державного режиму, при якому державна влада здійснюється на основі рівної участі грома­дян та їх об'єднань у формуванні державної політики, утворенні й діяльності державних органів, дотримання прав і свобод людини.

Демократичному режиму притаманні наступні ознаки:

безпосередня участь народу в здійсненні державної влади;

виборність вищих органів державної влади, існування інститу­тів безпосередньої та представницької демократії;

плюралізм у політичній, економічній, ідеологічній та духовній сферах життєдіяльності людей;

рівність усіх громадян перед законом, гарантування з боку держави здійснення ними своїх прав та виконання своїх обов'язків;

демократизм правосуддя, забезпечення верховенства права;

поєднання правління більшості та захисту прав меншості, іс­нування легальної політичної опозиції;

взаємна відповідальність держави перед особою і особи перед державою;

можливість створення і вільного функціонування політичних партій та інших громадських об'єднань.

Демократичний режим існує у наступних формах:

1) ліберальнодемократичний, котрий заснований на системі гума­ністичних принципів здійснення державної влади, визнанні сво­бод і прав людини, забезпеченні рівності всіх перед законом;

2) консервативнодемократичний, котрий заснований переважно на демократичних принципах державного управління, що склалися історично та є характерними саме для даної держави, яка не бажає перейти до нових форм і методів державного управління;

3) радикальнодемократичний, котрий здійснюється шляхом пос­тійного введення нових форм реалізації державної влади, вико­ристання рішучих заходів відносно підвищення ефективності дер­жавного управління.

Антидемократичний режим - це вид державного режиму, при якому державна влада зосереджується в руках неконтрольованої народом групи осіб чи в руках однієї особи і здійснюється більш жорсткими методами шляхом порушення прав і свобод лю­дини та усуненням можливостей для вільного волевиявлення ін­тересів різних груп населення.

Антидемократичному режиму притаманні наступні ознаки:

відсутність правових механізмів та інших гарантій здійснення прав і свобод громадян;

надмірна централізація державної влади, її концентрація в році­ках неконтрольованої народом групи осіб чи однієї особи;

повний контроль держави над усіма сферами суспільного життя;

застосування неправових засобів здійснення державної влади та примусових методів управління;

ігнорування релігійних поглядів населення, інтересів націона­льних меншин та інших груп людей.

Антидемократичний режим існує у наступних формах: 1) деспотичний, котрий характеризується зосередження в руках од­нієї особи (деспота) всієї повноти державної влади та повній безправності підданих. Деспотія притаманна абсолютним монар­хіям періоду рабовласництва;

2) тиранічний, котрий характеризується зосередженням в руках од­нієї особи (тирана) всієї повноти державної влади, якому він, на відміну від деспотії, одержав не за правом успадкування, а вна­слідок узурпації, насильницького захоплення влади шляхом державного перевороту. Для тиранії характерне панування жо­рстких способів здійснення державної влади, свавілля, безза­коння;

3) тоталітарний, котрий характеризується зосередженням державної влади в руках правлячої верхівки чи однієї особи, здійсненням диктатури однієї партії та забороною діяльності опозиційних партій і організацій, відсутність реальних прав і свобод грома­дян, принципу розподілу влади та органів місцевого самовряду­вання, наявність всеохоплюючого контролю з боку держави над усіма сферами суспільного та особистого життя, нав'язування єдиної офіційної державної ідеології, відсутність вільного воле­виявлення і врахування інтересів усіх груп і верст населення, примат держави над правом;

4) авторитарний, котрий характеризується значним зосередженням державної влади в руках однієї чи кількох осіб, звуженням по­літичних прав і свобод громадян, політичних партій та громад­ських об'єднань, недопущенням політичної опозиції, наявністю єдиної, обов'язкової політичної ідеології, приниженням ролі представницьких органів влади, використанням насильства і позасудових методів примусу людей, спиранням на поліцейські та військові апарати.

Особливості соціальноекономічного, політичного розвитку кра­їн світу визначають різноманітність державних режимів, яких на сьо­годні у "чистому" вигляді практично не існує.

У сучасному світі, при будьякому державному режимі завжди проявляються поєднання рис авторитаризму і демократизму.

← Предыдущая страница | Следующая страница →