Поделиться Поделиться

Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади автономної республіки Крим, органом місцевого самоврядування чи їх посадовими чи службовими особами

Згідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Однак ця норма встановлює лише загальні правові засади відшкодування зазначеної шкоди. Докладніше відповідні положення визначено у статтях 1173-1175 ЦК України.

Зобов'язання відносно відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування чи їх посадовими чи службовими особами, дозволяється класифікувати'.

1) за особою заподіювача шкоди на:

а) зобов'язання відносно відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень;

б) зобов'язання відносно відшкодування шкоди, завданої посадовою чи службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень;

2) за характером протиправного діяння на:

а) зобов'язання відносно відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування, їх посадової чи службової особи при здійсненні ними своїх повноважень;

б) зобов'язання відносно відшкодування шкоди, завданої в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим чи органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним І скасований.

Відповідні зобов'язання з відшкодування шкоди характеризується специфікою суб'єктного складу, а також підстав деліктної відповідальності.

Особливості суб'єктного складу зобов'язань відносно відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування чи їх посадовими чи службовими особами, полягають у через те, що:

1) заподіюваними шкоди виступають:

а) органи державної влади - одноособові чи колегіальні органи, які на чинних підставах мають владні повноваження, а також відповідні матеріально-технічні засоби для виконання покладених на них завдань та функцій держави. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6 Конституції України). Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Органами судової влади в Україні є Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції, до яких відносять: Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні та місцеві суди;

б) органи влади Автономної Республіки Крим - одноособові чи колегіальні органи, які на чинних підставах мають владні повноваження відносно вирішення питань, віднесених законом до їх компетенції.

Органами влади Автономної Республіки Крим є: Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

в) органи місцевого самоврядування - територіальні громади сіл, селищ, міст, які як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення;

г) посадові чи службові особи цих органів - особи, які працюють в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим чи органах місцевого самоврядування, мають відповідні посадові чи службові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих, консультативно-дорадчих чи інших функцій і отримують заробітну плату за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим чи місцевого бюджету;

2) боржниками с:

а) держава;

б) Автономна Республіка Крим;

в) органи місцевого самоврядування.

При цьому слід враховувати, що держава, Автономна Республіка Крим та органи місцевого самоврядування будуть нести відповідальність за шкоду, завдану їх органами чи посадовими чи службовими особами, за рахунок власного майна, у через те числі грошових коштів, які відносять їм на праві власності. Розпорядження ж таким майном здійснюється через відповідні фінансові органи держави, Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування1;

3) потерпілими можуть бути:

а) фізичні особи - люди як учасники цивільних відносин;

б) юридичні особи - організації, створені і зареєстровані у встановленому законом порядку.

При цьому потерпілими (кредиторами) від неправомірних дій у межах зазначеного виду деліктного зобов'язання можуть бути: одна фізична та (чи) юридична особа; визначене коло фізичних та (чи) юридичних осіб; необмежене коло фізичних та (чи) юридичних осіб (зокрема, у справах про відшкодування шкоди, завданої прийняттям незаконного нормативно-правового акта).

Специфіка підстав деліктної відповідальності у зобов'язаннях з відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування чи їх посадовими чи службовими особами, виявляється у:

1) формах протиправності діяння, якими є:

а) незаконні рішення органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування чи їх посадової чи службової особи - прийняті з порушенням встановленого порядку та (чи) законодавчих норм державно-владні веління у визначеній компетенцією відповідного органу та (чи) посадової чи службової особи сфері. Наприклад, рішення про незаконну заборону підприємницької діяльності, незаконне застосування штрафів, незаконну конфіскацію майна тощо;

б) незаконні дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування чи їх посадової чи службової особи - активні діяння відповідного органу чи його посадової чи службової особи, вчинені з порушенням законодавчих норм.

Такими діями можуть бути, зокрема: проведення зборів (засідань) відповідних органів з порушенням установленого законодавством України порядку; вчинення посадовою (службовою) особою дій поза межами її повноважень та ін;

в) незаконна бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування чи їх посадової чи службової особи - утримання зазначених органів чи їх посадових чи службових осіб від вчинення дій, які вони зобов'язані були вчинити згідно до своєї компетенції (повноважень).

Незаконною бездіяльністю слід вважати, наприклад, відсутність реагування зазначених органів чи їх посадових чи службових осіб у порядку, встановленому законом, на заяви та звернення громадян;

г) прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування норматив-но-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, - ухвалення органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування офіційного письмового документа, в якому в односторонньому вольовому порядку незаконно встановлено, змінено чи скасовано норми права, у зв'язку з чим він був скасований і його дія була припинена. Незаконними нормативно-правовими актами є, зокрема, ті, що не відповідають Конституції України, у зв'язку з чим визнаються неконституційними Конституційним Судом України повністю чи в окремій частині та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, а також ті, що прийняті без дотримання визначеної законом процедури;

2) притягненні до відповідальності незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування чи їх посадової чи службової особи.

Таким чином, при вирішенні питання про відповідальність за такими зобов'язаннями не потрібно доводити наявність вини заподіювача шкоди як обов'язкової підстави деліктної відповідальності та визначати її форму. Хоча слід погодитися із P.O. Стефанчуком, що вина відповідних органів чи їх посадових чи службових осіб у цьому випадку презюмується, адже дані суб'єкти є представниками відповідної публічної влади і мають діяти від імені та в інтересах фізичних та юридичних осіб;

3) складному характері причинно-наслідкового зв'язку, котрий зумовлюється тим, що завдана шкода, як правило, є наслідком протиправного діяння не одного органу чи посадової чи службової особи, а взаємодії кількох із них.

Така підстава деліктної відповідальності, як шкода, особливостей у зазначених зобов'язаннях не має.

Згідно до ст. 56 Конституції України, ч. 1 ст. 1166, статей 1167, 1173-1175 ЦК України відшкодуванню підлягає у повному обсязі як матеріальна, так і моральна шкода.

Згідно до ч. 4 ст. 1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності згідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (за винятком відшкодування виплат, пов'язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

← Предыдущая страница | Следующая страница →