Поделиться Поделиться

Управління акціонерним товариством

Загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства, котрий може вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

У загальних зборах можуть брати участь усі акціонери, включені до переліку акціонерів, котрий складається у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України (перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах). Акціонери можуть брати участь у загальних зборах особисто чи через представника.

На загальних зборах можуть бути присутні та брати участь в обговоренні питань порядку денного з правом дорадчого голосу члени ревізійної комісії товариства (ревізор). За запрошенням особи, яка скликає збори, на зборах можуть бути присутніми без права голосу посадові особи товариства, представник органу, котрий згідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу, а також представник аудитора товариства.

У разі коли акціонерне товариство складається з однієї особи, то вимоги закону відносно порядку скликання та проведення загальних зборів до такого товариства не застосовуються. Єдиний акціонер товариства одноосібно здійснює повноваження загальних зборів, приймає рішення з питань, що відносять до компетенції зборів, та оформлює їх письмово у формі наказу, що засвідчується печаткою товариства чи нотаріально.

За періодичністю проведення загальні збори поділяються на:

1) річні загальні збори;

Річні загальні збори повинні скликатися кожного року не пізніше 30 квітня.

Щороку на річних загальних зборах обов'язково розглядаються питання про: а) затвердження річного звіту товариства; б) розподіл прибутку і збитків товариства; в) розгляд звітів наглядової ради, виконавчого органу та ревізійної комісії (ревізора).

За винятком того, один раз на три роки на річних загальних зборах обов'язково розглядаються питання про: а) припинення повноважень членів наглядової ради та обрання нового складу наглядової ради; б) затвердження умов договорів, що укладаються з членами наглядової ради, у через те числі встановлення розміру їх винагороди та обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради.

У разі потреби на річних загальних зборах також можуть розглядатися будь-які інші питання, що відносять до компетенції загальних зборів акціонерів. 2) позачергові загальні збори;

Усі інші загальні збори, за винятком річних, вважаються позачерговими. Позачергові збори скликаються наглядовою радою у таких випадках:

o з власної ініціативи;

o у разі прийняття наглядовою радою рішення про відсторонення від виконання повноважень голови виконавчого органу;

o на вимогу виконавчого органу - у разі порушення провадження про визнання акціонерного товариства банкрутом чи необхідності вчинення значного правочину;

o на вимогу ревізійної комісії (ревізора);

o на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства;

o в інших випадках, установлених законом чи статутом товариства. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного

товариства. Законом визначено виключну компетенцію загальних зборів, тобто перелік повноважень, які не можуть бути передані іншим органам товариства. Статутом товариства до виключної компетенції загальних зборів можуть бути віднесені також інші повноваження. Встановлена законом виключна компетенція загальних зборів складається з:

1) питань, які обов'язково включаються до порядку денного річних загальних зборів кожного року:

o затвердження річного звіту товариства;

o розподіл прибутку і збитків товариства;

o звіти наглядової ради, виконавчого органу та ревізійної комісії (ревізора).

2) питань, які обов'язково включаються до порядку денного річних загальних зборів один раз на три роки:

o припинення повноважень членів наглядової ради;

o обрання нового складу наглядової ради;

o затвердження умов договорів, що укладаються з членами наглядової ради, у через те числі встановлення розміру їх винагороди;

o обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради.

3) питань, рішення з яких ухвалюється більшістю понад 30 голосів акціонерів від їх загальної кількості:

o внесення змін до статуту товариства;

o анулювання викуплених акцій;

o зміна типу товариства;

o розміщення акцій;

o збільшення статутного капіталу;

o зменшення статутного капіталу;

o виділ та припинення товариства, ліквідація товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу поміж акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу.

4) питань, рішення з яких ухвалюються більшістю у 30 голосів акціонерів від їх загальної кількості:

o вчинення значного правочину, коли ринкова вартість майна чи послуг, що є його предметом, становить 50% і більше вартості активів товариства.

5) питань, рішення з яких ухвалюється простою більшістю голосів:

o визначення основних напрямів діяльності товариства;

o дроблення чи консолідація акцій;

o затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а також внесення змін до них;

o затвердження інших внутрішніх документів товариства, коли інше не передбачено статутом товариства;

o викуп товариством розміщених ним акцій;

o прийняття рішення про форму існування акцій;

o затвердження розміру річних дивідендів;

o вчинення значного правочину, коли ринкова вартість майна чи послуг, що є його предметом, становить менше 50% вартості активів товариства;

o прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів;

o обрання голови та членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

o затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора);

o затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства;

o обрання комісії з припинення акціонерного товариства;

6) питань, які відносять до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом чи положенням про загальні збори товариства.

Для окремих видів акціонерних товариств виключна компетенція загальних зборів встановлюється спеціальними законами.

Загальні збори акціонерів скликаються наглядовою радою товариства. У разі коли в акціонерному товаристві відсутня наглядова рада, усі повноваження з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, коли інше не встановлено статутом товариства. В окремих випадках (коли на вимогу акціонерів, які сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, наглядова рада не прийняла рішення про скликання позачергових загальних зборів) позачергові загальні збори можуть скликатися акціонерами, які вимагали їх скликання.

Порядок скликання річних та позачергових зборів є однаковим. Процедура скликання складається з таких етапів:

1. Визначення дати проведення зборів та переліку питань, що включаються до порядку денного.

Це рішення приймається наглядовою радою (у разі коли позачергові збори скликаються на вимогу акціонери}, - акціонерами, які вимагають скликання зборів).

Порядок денний загальних зборів - це перелік питань, які будуть вирішуватися на загальних зборах. Питання, що включається до порядку денного, має бути сформульовано конкретно, щоби акціонер мав можливість передбачити, які рішення прийматиметься з цього питання. У зв'язку з цим до порядку денного не можуть включатися такі питання як "Різне", "Інше", "Організаційні питання" чи їх еквіваленти.

Збори не можуть приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

2. Визначення дати, на якому складається перелік акціонерів, які мають право брати участь у зборах.

Дата складення переліку акціонерів визначається за рішенням наглядової ради, а у разі, коли позачергові збори скликаються на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності понад 10% голосів, - акціонерами, які цього вимагають. Дата складення переліку акціонерів встановлюється після прийняття рішення про проведення загальних зборів і має бути призначена не раніше, ніж за 60, та не пізніше, ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів.

3. Повідомлення акціонерів про скликання зборів.

Не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення зборів кожному акціонеру товариства, включеному до переліку акціонерів, які мають право брати участь у зборах, надсилається персональне письмове повідомлення, в якому зазначаються:

o повне найменування та місцезнаходження товариства;

o день та час проведення збори";

o місце проведення зборів із зазначенням номера кімнати, офісу чи зали, куди мають прибути акціонери (згідно до закону місце проведення зборів має бути на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства, за винятком випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації);

o час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;

o дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;

o перелік питань, що виносяться на голосування;

o порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони мають право знайомитися під час підготовки до загальних зборів, із зазначенням конкретно визначеного місця для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадової особи товариства, відповідальної за порядок ознайомлення акціонерів із документами.

Персональне повідомлення надсилається акціонерам особою, яка скликає загальні збори, а у разі, коли загальні збори скликаються акціонерами, - особою, яка веде облік права власності на акції товариства. Коли акціонерне товариство є публічним, повідомлення про проведення загальних зборів додатково надсилається фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу. Коли кількість акціонерів товариства перевищує 1000 осіб, повідомлення про проведення загальних зборів додатково публікується в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення зборів.

4. Надання акціонерам документів для ознайомлення.

Не пізніше наступного дня після повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів кожному акціонеру має бути надана можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішення з питань порядку денного. Така можливість надається:

o у період від дати надіслання повідомлення про проведення зборів до дати їх проведення - за місцезнаходженням товариства у робочі дні" робочий час та в доступному місці;

o у день проведення загальних зборів - за місцем їх проведення.

Коли кількість акціонерів товариства перевищує 100 осіб, статутом може бути передбачено інший порядок надання акціонерам документів, наприклад, в електронній формі.

5. Внесення акціонерами пропозицій до порядку денного.

Не пізніше, ніж за 20 днів до дати проведення загальних зборів, акціонери мають право вносити пропозиції до порядку денного. Акціонер може пропонувати включити до порядку денного нове питання/частину питання та проект рішення із запропонованого питання чи включити нові кандидатури для обрання до складу органів товариства (кількість запропонованих акціонером кандидатів не може перевищувати кількісного складу кожного із органів). Акціонер не може пропонувати виключити питання із порядку денного.

Пропозиція акціонера вноситься у письмовій формі із зазначенням його прізвища/найменування, кількості типу та/чи класу належних йому акцій та змісту його пропозиції до питання та/чи проекту рішення. Коли акціонер пропонує нову кандидатуру для обрання до складу органу товариства, у його пропозиції зазначається кількість, тип та/чи клас акцій, що відносять запропонованому ним кандидату.

6. Розгляд пропозицій акціонерів та внесення змін до порядку денного.

Не пізніше, ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів, наглядова рада (у разі коли позачергові збори скликаються на вимогу акціонерів, - акціонери, які вимагають скликання зборів) приймає рішення про включення пропозицій акціонерів до порядку денного. Пропозиції тих акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 і більше відсотків простих акцій, включаються до порядку денного обов'язково, навіть без прийняття рішення про їх включення. Іншим акціонерам може бути відмовлено у включенні пропозиції до порядку денного тільки у разі порушення строку, встановленого для подання пропозицій, чи неповноти даних, що мають міститися у пропозиції. У разі прийняття рішення про відмову у включенні пропозиції акціонер має бути повідомлений про таке рішення протягом трьох днів з моменту його прийняття із зазначенням мотивів відмови.

Акціонер має право оскаржити відмову у включенні його пропозиції до порядку денного загальних зборів у судовому порядку. Оскарження не зупиняє проведення загальних зборів. Суд може постановити рішення про зобов'язання товариства провести загальні збори з питання, у включенні якого до порядку денного акціонеру було безпідставно відмовлено.

7. Повідомлення акціонерів про зміни в порядку денному.

Не пізніше, ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів, акціонери повідомляються про зміни у порядку денному у спосіб, передбачений статутом.

Коли акціонерне товариство є публічним, воно додатково надсилає повідомлення про зміни у порядку денного фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу.

8. Затвердження форми і тексту бюлетеня для голосування.

Не пізніше, ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів, наглядова рада товариства (у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів - акціонери, які вимагають скликання зборів) затверджує форму і текст бюлетеня для голосування. Бюлетень для голосування повинен містити:

o повне найменування акціонерного товариства;

o дату і час проведення загальних зборів;

o перелік питань, винесених на голосування, та проекти рішень з цих питань;

o варіанти голосування за кожний проект рішення ("за", "проти", "утримався");

o застереження про те, що бюлетень має бути підписаний акціонером (представником акціонера) і в разі відсутності такого підпису вважається недійсним;

o зазначення кількості голосів, що відносять кожному акціонеру;

o прізвище, ім'я, по батькові кандидата (кандидатів) - у разі проведення голосування з питань обрання членів виконавчого органу, наглядової ради чи ревізійної комісії (ревізора).

9. Призначення реєстраційної комісії.

До дати проведення загальних зборів наглядова рада (у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів - акціонери, які вимагають скликання зборів) призначає реєстраційну комісію для проведення реєстрації акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах. Повноваження реєстраційної комісії за договором можуть передаватися реєстратору чи депозитарію товариства.

Порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства встановлюється його статутом чи рішенням загальних зборів. Згідно до закону при проведенні загальних зборів мають бути дотримані такі процедури:

1. Обрання голови реєстраційної комісії.

До початку проведення реєстрації акціонерів члени реєстраційної комісії із свого числа обирають голову реєстраційної комісії простою більшістю голосів. Коли повноваження реєстраційної комісії за договором передано реєстратору чи депозитарію товариства, головою реєстраційної комісії є представник реєстратора чи депозитарію.

Голові реєстраційної комісії належить право підпису: а) переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі у зборах; б) мотивованого рішення про відмову в реєстрації акціонера чи його представника для участі у зборах.

2. Призначення представників для нагляду за реєстрацією.

Акціонери, які сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій, а також ДКЦПФР можуть призначити своїх представників для нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків. Про призначення таких представників акціонери чи ДКЦПФР повідомляють товариство до початку проведення реєстрації акціонерів у письмовій формі.

3. Реєстрація акціонерів.

Реєстрація акціонерів проводиться реєстраційною комісією у день проведення загальних зборів у час, зазначений в повідомленні про скликання зборів. Реєстрація проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборів, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера. ,

Реєстраційна комісія може відмовити акціонеру (його представнику) в реєстрації тільки у разі відсутності у акціонера (його представника) необхідних документів, які надають йому право участі у загальних зборах. Акціонер, котрий не зареєструвався, не має права брати участь у загальних зборах.

Перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, є додатком до протоколу загальних зборів.

4. Визначення кворуму.

Наявність кворуму визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах. Згідно до закону загальні збори мають кворум, тобто визнаються правомочними за умови, коли для участі у них зареєструвалися акціонери, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.

Коли до порядку денного загальних зборів включені питання, з яких право голосу мають не тільки акціонери - власники простих акцій, а й акціонери-власники привілейованих акцій, то загальні збори мають кворум за умови, що для участі у них зареєструвалися також акціонери, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків привілейованих акцій, які є голосуючими із питань порядку денного.

Кворум визначається тільки один раз - на момент закінчення реєстрації акціонерів до початку загальних зборів. У подальшому кворум загальних зборів не перераховується (ні перед кожним голосуванням з питання порядку денного, ні при поновленні роботи зборів після перерви, ні за інших обставин). Тобто навіть коли акціонер (акціонери) протягом загальних зборів припинить(-ять) свою участь у них, вважатиметься, що кворум залишається незмінним до закінчення загальних зборів незалежно від фактичної присутності акціонерів та їх участі у голосуванні.

5. Відкриття загальних зборів.

Загальні збори розпочинаються після визначення кворуму, проте не раніше часу, зазначеного у повідомленні про скликання загальних зборів.

Головуючим на зборах є голова наглядової ради чи член наглядової ради чи інша особа, уповноважена наглядовою радою, коли інше не передбачено статутом товариства. Основними функціями головуючого є забезпечення встановленого порядку проведення загальних зборів та підписання протоколу зборів разом із секретарем.

Загальні збори акціонерів обирають лічильну комісію, функціями якої є підрахунок голосів та складання протоколу за підсумками голосування, а також надання акціонерам роз'яснень відносно порядку голосування, підрахунку голосів та інших питань, пов'язаних із забезпеченням проведення голосування. Законом встановлено мінімальну кількість членів лічильної комісії для акціонерних товариств з кількістю акціонерів-власників простих акцій понад 100 - три особи. До складу лічильної комісії не можуть бути обрані особи, які входять до складу органів товариства чи є кандидатами для обрання до складу цих органів. Повноваження лічильної комісії можуть бути передані реєстратору чи депозитарію товариства за договором, умови якого затверджуються загальними зборами.

6. Голосування.

Голосування на загальних зборах акціонерів відбувається за принципом "одна акція = один голос", за винятком голосування з питання обрання органів товариства, що здійснюється за принципом кумулятивного голосування "одна акція кількість членів органу товариства".

Переважна більшість рішень загальних зборів приймаються простою більшістю голосів, тобто понад 50% голосів акціонерів, які брали участь у загальних зборах, за винятком:

o питань, з яких рішення згідно до закону (чи до статуту приватного товариства) приймаються більшістю у % голосів акціонерів від їх загальної кількості;

o рішень, які приймаються на загальних зборах у формі заочного голосування і вважаються прийнятими, коли за них проголосували усі акціонери-власники простих акцій (такий порядок голосування дозволяється в акціонерних товариствах з кількістю акціонерів не більше 25 осіб).

При проведенні голосування на загальних зборах можуть використовуватися бюлетені, форма та текст яких затверджуються наглядовою радою. Використання бюлетенів є обов'язковим у разі, коли:

o акціонерне товариство здійснило публічне розміщення акцій;

o кількість акціонерів - власників простих акцій перевищує 100 осіб;

o проводиться голосування з питання про зміну розміру статутного капіталу; вчинення товариством значного правочину; злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне.

7. Протокол.

Після підрахунку голосів акціонерів лічильна комісія складає протокол про підсумки голосування, котрий підписується усіма членами лічильної комісії. Протокол про підсумки голосування є додатком до протоколу загальних зборів. З моменту складення протоколу про підсумки голосування рішення загальних зборів вважається прийнятим.

Протокол загальних зборів складається протягом 10 днів з моменту закриття зборів, підписується головуючим і секретарем зборів, підшивається, скріплюється печаткою товариства та підписом голови виконавчого органу/одноосібного виконавчого органу. Протоколи загальних зборів зберігаються протягом усього терміну діяльності акціонерного товариства за місцезнаходженням товариства чи в іншому місці, відомому і доступному акціонерам. Відповідальність за їх зберігання несе голова колегіального виконавчого органу/одноосібний виконавчий орган.

У разі коли рішення загальних зборів чи порядок прийняття рішення порушують вимоги законодавства, статуту чи положення про загальні збори, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, має право оскаржити це рішення до суду протягом 3 місяців з дати його прийняття. Коли допущені порушення не порушують законні права акціонера, котрий оскаржує рішення, суд може відмовити у позові.

Рішення загальних зборів з питань, наслідком прийняття яких є виникнення у акціонера права вимагати від товариства обов'язкового викупу акцій, можуть бути оскаржені акціонером виключно після отримання від товариства письмової відмови у здійсненні обов'язкового викупу чи у разі неотримання акціонером відповіді від товариства протягом 30 днів від дати її направлення.

Наглядова рада - орган, котрий захищає права акціонерів товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Наглядова рада обов'язково створюється в акціонерних товариствах:

o у яких кількість акціонерів-власників простих акцій становить 10 і більше осіб;

o які створені у процесах приватизації та корпоратизації;

o які є банками;

o які є корпоративними інвестиційними фондами.

До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених законом, статутом товариства, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами. Згідно до закону до виключної компетенції наглядової ради належить:

1. Повноваження відносно скликання загальних зборів акціонерів:

o підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного;

o прийняття рішення про проведення чергових та позачергових зборів на вимогу акціонерів, за пропозицією виконавчого органу чи ревізійної комісії;

o обрання реєстраційної комісії;

o визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення загальних зборів та мають право на участь у зборах;

2. Повноваження відносно регулювання діяльності органів товариства та контролю за їх діяльністю:

o затвердження положень, якими регулюються питання, пов'язані з діяльністю товариства;

o обрання та відкликання голови і членів виконавчого органу;

o затвердження умов договорів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;

o відсторонення голови виконавчого органу від виконання його повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу;

o обрання та припинення повноважень голови та членів інших органів товариства;

3. Повноваження відносно розміщених товариством цінних паперів та майна товариства:

o прийняття рішення про анулювання акцій чи продаж раніше викуплених товариством акцій;

o прийняття рішення про розміщення чи про викуп розміщених товариством інших цінних паперів, за винятком акцій;

o затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених законом;

o вчинення значних правочинів, правочинів із заінтересованістю;

o визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним унаслідок взяття ним на себе зобов'язань чи їх виконання, у через те числі внаслідок виплати дивідендів чи викупу акцій;

o участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об'єднаннях, заснування інших юридичних осіб;

o вирішення передбачених законом питань у разі злиття, приєднання, поділу, виділу чи перетворення товариства;

4. Повноваження відносно захисту прав акціонерів:

o надсилання акціонерам пропозицій про придбання особою значного пакета акцій;

o обрання аудитора товариства, оцінювача майна товариства, реєстратора власників іменних цінних паперів товариства чи депозитарію, а також затвердження умов договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру оплати їх послуг;

o визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах встановленого законом граничного строку.

На відміну від ст. 46 Закону "Про господарські товариства", яка передбачає можливість обрання наглядової ради тільки з числа акціонерів - як фізичних, так і юридичних осіб, ст. 53 Закону "Про акціонерні товариства" не вимагає обрання до наглядової ради тільки акціонерів. Згідно до нового закону членом наглядової ради може бути будь-яка фізична особа, яка має повну дієздатність, за винятком:

o членів виконавчого органу чи ревізійної комісії цього товариства;

o осіб, які мають непогашену судимість за злочини проти власності, службові чи господарські злочини;

o народних депутатів України, членів КМ України, керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, військовослужбовців, посадових осіб органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, державних службовців, за винятком випадків, коли вони виконують функції з управління корпоративними правами держави та представляють інтереси держави чи територіальної громади в наглядовій раді.

Члени наглядової ради обираються виключно загальними зборами акціонерів. Голова наглядової ради обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу наглядової ради, коли інше не передбачено статутом товариства чи положенням про наглядову раду.

При обранні членів наглядової ради публічного акціонерного товариства на загальних зборах обов'язково застосовується процедура кумулятивного голосування, при якому загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів наглядової ради, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата чи розподілити їх поміж кількома кандидатами.

При обранні членів наглядової ради приватного акціонерного товариства застосовується спосіб, визначений статутом товариства: кумулятивне голосування чи принцип пропорційності представництва у складі наглядової ради представників акціонерів згідно до кількості належних акціонерам акцій з правом голосу.

Кількість членів наглядової ради визначається загальними зборами з урахуванням вимог відносно їх мінімальної кількості, які встановлені законом: у товариствах з кількістю акціонерів-власників простих акцій до від 100 до 1000 осіб наглядова рада складається не менше як з 5 осіб, з кількістю від 1000 до 10 000 осіб - не менше ніж 7 осіб, з кількістю понад 10 000 - не менше ніж 9 осіб.

Член наглядової ради здійснює свої повноваження на підставі договору з товариством, котрий від імені товариства підписує особа, уповноважена загальними зборами. У договорі з членом наглядової ради може бути передбачена виплата йому винагороди та можливість сплати товариством за нього внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Рішення наглядової ради приймаються на її засіданнях, що проводяться не рідше одного разу на квартал. Засідання наглядової ради є правомочним, коли у ньому бере участь не менше половини складу ради (коли статутом не передбачено більший кворум). Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів ради, коли статутом чи положенням про наглядову раду не встановлена більша кількість голосів.

Кожен член наглядової ради при голосуванні має один голос. У разі коли голоси членів ради розділилися порівну, статутом чи положенням про наглядову раду може бути передбачено право вирішального голосу голови наглядової ради.

Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління його поточною діяльністю і вирішує всі питання, пов'язані з керівництвом поточною діяльністю, за винятком питань, що відносять до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Чіткого переліку повноважень виконавчого органу у законі не встановлено.

Виконавчий орган підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організує виконання їх рішень. Виконавчий орган має право вимагати скликання позачергових загальних зборів у разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом чи необхідності вчинення значного правочину, а також вимагати скликання засідання наглядової ради.

Голова колегіального виконавчого органу / одноосібний виконавчий орган має право без довіреності діяти від імені акціонерного товариства (голова колегіального виконавчого органу - згідно до рішень колегіального виконавчого органу), у через те числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства.

Закон покладає на виконавчий орган обов'язки відносно зберігання та надання інформації, зокрема:

o на вимогу органів та посадових осіб товариства виконавчий орган зобов'язаний надати їм можливість ознайомитися з інформацією про діяльність товариства в межах, установлених законом, статутом та внутрішніми положеннями товариства;

o на письмову вимогу акціонера виконавчий орган зобов'язаний надати йому засвідчені копії документів, які акціонерне товариство зобов'язане зберігати згідно до закону;

o голова виконавчого органу / одноосібний виконавчий орган несе відповідальність за зберігання документів товариства.

Виконавчий орган може бути колегіальним - правління, дирекція чи одноосібним - директор, генеральний директор.

Голова та члени виконавчого органу (одноосібний виконавчий орган) обираються наглядовою радою товариства, коли статутом товариства це повноваження не віднесено до компетенції загальних зборів.

Коли згідно до статуту обрання та припинення повноважень голови виконавчого органу (одноосібного виконавчого органу) закріплено у компетенції загальних зборів, наглядова рада має право відсторонити обрану загальними зборами особу від виконання своїх обов'язків у разі, коли ЇЇ дії чи бездіяльність порушують права акціонерів чи самого товариства, а також призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу (одноосібного виконавчого органу). У такому випадку скликаються позачергові загальні збори для вирішення питання про припинення повноважень відстороненої особи.

Ревізійна комісія (ревізор) акціонерного товариства - орган, що проводить перевірки фінансово-господарської діяльності товариства.

Ревізійна комісія є колегіальним органом, коли кількість акціонерів-власників простих акцій товариства становить 100 і більше осіб, а у разі, коли кількість акціонерів товариства менше, ніж 100 осіб, у товаристві замість колегіальної ревізійної комісії може бути запроваджена посада ревізора.

Члени ревізійної комісії обираються загальними зборами акціонерів із числа фізичних осіб, які мають цивільну дієздатність. Голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної комісії з їх числа, коли статутом чи положенням про ревізійну комісію не встановлено інше. (Для порівняння: на відміну від нового Закону "Про акціонерні товариства", Законом "Про господарські товариства" передбачено, що ревізійна комісія в будь-якому випадку є колегіальним органом, котрий обирається виключно з числа акціонерів).

При обранні членів наглядової ради на загальних зборах обов'язково застосовується процедура кумулятивного голосування, при якому загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів ревізійної комісії, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата чи розподілити їх поміж кількома кандидатами.

Строк повноважень членів ревізійної комісії встановлюється, як правило, на період до дати проведення чергових річних загальних зборів. Статутом товариства, положенням про ревізійну комісію чи рішенням загальних зборів може бути встановлено інший термін повноважень ревізійної комісії, котрий не може перевищувати 5 років.

Членом ревізійної комісії не можуть бути члени наглядової ради, виконавчого органу чи інших органів товариства, а також корпоративний секретар товариства.

До повноважень ревізійної комісії належить:

o проведення перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за результатами фінансового року;

o підготовка за підсумками перевірки висновку з інформацією про: а) підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності за відповідний період; б) факти порушення законодавства під час провадження фінансово-господарської діяльності, а також встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та подання звітності;

o внесення пропозицій до порядку денного загальних зборів;

o подання вимоги про скликання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії мають право:

o бути присутніми на загальних зборах та брати участь в обговоренні питань порядку денного з правом дорадчого голосу;

o брати участь у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу у випадках передбачених законом, статутом чи внутрішніми документами товариства1

o стримувати інформацію в межах, що визначаються положенням про ревізійну комісію.

← Предыдущая страница | Следующая страница →