Поделиться Поделиться

ОБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ

Поняття та значення об'єкта злочину

Об'єкт злочину - це те, на що посягає особа, яка вчиняє протиправне діяння, і через що може завдати чи завдає шкоди.

У кримінально-правовій літературі традиційно визнається, що об'єктом будь-якого злочину є суспільні відносини, тобто відносини поміж людьми у процесі їх спільної діяльності чи спілкування, які охороняються нормами права. Така точка зору цілком відповідала панівній у радянський період концепції - визнання у соціальній сфері лише категорії публічного і не сприйняття категорії приватного.

Із суспільного й особистого життя людини і громадянина було виключено право приватної власності, без якого людина лишалася самостійності, зацікавленості та ініціативи, повністю підпадала під опіку держави. Культ держави був головним. Сфера особистих благ, прав і свобод людини і громадянина визнавалася малозначною і другорядною у загальній ієрархії прав суспільства. Щоправда, у Конституції колишнього Союзу PCP та конституціях республік проголошувалися широкі особисті права людини і громадянина, проте на практиці це виглядало декларацією.

Недооцінка значення людини в соціальному житті, її особистості зумовлювала те, що навіть поняття "людина" підмінялося та деякою мірою продовжує підмінятися знеособленим поняттям "особа як сукупність суспільних відносин". Людина як самостійна і найвища цінність не може бути зведена до носія суспільних відносин. Вона має природне, невід'ємне і невідчужуване право на життя, здоров'я, честь і гідність. Стаття 1 Загальної декларації прав людини проголошує: "Всі люди народжуються вільними і рівними в правах. Вони наділені розумом і совістю та повинні поводитися один відносно одного у дусі братерства". Держава має забезпечити охорону особистих благ, прав та свобод людини і громадянина.

Конституцією України закладено кардинально нові ціннісні орієнтації. Статтею 3 Конституції найвищою соціальною цінністю визнано людину, а її права, свободи та їх гарантії згідно до вимог даної статті мають визначати зміст і спрямування діяльності держави. За винятком того, визначення об'єкта як сукупності суспільних відносин надто загальне. Такі відносини можуть виступати як об'єкт злочинності в цілому. Об'єкт як елемент складу злочину вужчий і конкретніший.

Злочинне діяння найчастіше посягає не на всі, а лише на окремі елементи суспільних відносин. Відносно структури суспільних відносин вчені не дійшли єдиної думки. Одна група науковців вважає, що структурну основу суспільних відносин становлять три елементи: суб'єкти, їх взаємодія і предмет. На думку інших дослідників даної проблеми, суспільні відносини включають чотири ланки: 1) суб'єкти; 2) їх стан чи дії один відносно одного; 3) інтереси суб'єктів; 4) матеріальне втілення потреб та інтересів суб'єктів у вигляді предметів.

Другий підхід до розв'язання цього питання більш вдалий, оскільки повніше і специфічніше визначає структуру суспільних відносин. Конкретний зміст і значення елементів суспільних відносин можуть бути різними, однак не всі з них дозволяється визнати об'єктом злочинного посягання. Як компоненти об'єкта злочину можуть виступати чи суб'єкти та їх права й інтереси, чи їх дії, чи певне поєднання інших структурних частин суспільних відносин, коли вони являють собою важливу цінність. Наприклад, об'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, є встановлений у державі порядок поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, що становить частину суспільних відносин, які забезпечують громадську безпеку. Визначення об'єкта цього злочину відображає певний стан суспільних відносин, проте не містить інформації про суб'єкти відносин, їхні інтереси тощо. З іншого боку, суспільні відносини не є універсальною характеристикою об'єкта злочину. Цим поняттям не можуть охоплюватися особисті (природні) блага людини (життя, здоров'я, честь і гідність).

Право фізичного існування людини - це право природне, яке є неподільним і не може відчужуватися. Це право не встановлено, а лише санкціоновано державою.

Таким чином, об'єктом злочину, котрий, порівняно з іншими елементами складу злочину, відбиває характер суспільної небезпечності вчиненого діяння, мають визнаватися не абстрактні суспільні відносини, а конкретні людські, суспільні чи державні цінності.

Структурними частинами цінностей, що охороняються кримінальним законом, є три їх різновиди: 1) суб'єкти суспільних відносин; 2) блага, що відносять цим суб'єктам; 3) предмети, залучені у сферу цих відносин. Через те структуру об'єкта визначає же його фактичний склад, так і функціональне значення компонентів цього елементу складу злочину.

За цільовим призначенням зазначені різновиди цінностей, що охороняються кримінальним законом, виконують такі функції:

1. Інформація про суб'єкти суспільних відносин дає можливість визначити, проти кого було спрямоване злочинне діяння.

2. Конкретний вид і зміст благ, що відносять суб'єктам, дають можливість відповісти на запитання, через що саме може бути заподіяна шкода.

3. Вказівка на предмет злочину інформує про те, на які матеріальні об'єкти діє суб'єкт злочину, посягаючи на блага окремої людини, суспільства чи держави.

Суб'єктами суспільних відносин, проти яких спрямовується злочинне діяння, можуть бути окрема людина (кілька осіб), громадські об'єднання, населення територіальних одиниць, державні органи, суспільство в цілому. Це можуть бути як фізичні особи, так і юридичні - підприємства, установи чи організації. Учасником суспільних відносин як одним із компонентів об'єкта посягання можуть бути і представники іноземних держав (наприклад, при вчиненні злочинів, предметом яких є майно підприємств з іноземними інвестиціями). Коло суб'єктів суспільних відносин широке. Цим зазначене поняття відрізняється від поняття суб'єктів кримінально-правових відносин. До них відносять, зокрема, органи влади, що ведуть боротьбу зі злочинністю, а також особи, які вчиняють чи вчинили злочин.

Коли інформація про суб'єкти суспільних відносин орієнтує на спрямування злочинного діяння, відомості відносно конкретних благ, на які посягає злочинець, є основою змістової характеристики об'єкта. Суспільна небезпечність злочину полягає насамперед у через те, що він може заподіяти чи заподіює шкоду важливим благам, які відносять суб'єктам суспільних відносин.

Блага - це те, що задовольняє потреби людей, відповідає їх інтересам, цілям і намірам. Цю групу цінностей дозволяється класифікувати таким чином:

1. Блага як природна невід 'ємна цінність людини. До цих благ відносять такі найважливіші цінності, як життя, здоров'я, честь і гідність людини. У ст. 27 Конституції України закріплено положення про те, що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Характерно, що кримінально-правовий захист життя та здоров'я здійснює лише держава. За винятком того, дані блага захищаються методами, властивими тільки кримінальному праву - шляхом покарання особи, яка вчинила злочин.

2. Блага, якими людина наділена як член суспільства. Кожна людина індивідуальна, без її фізичного існування неможливо було б і суспільство. Проте будь-котрий індивід живе не сам по собі, він вступає у відносини з іншими людьми, колективом, державою, суспільством. При цьому стає носієм певних прав і свобод соціального характеру, яким злочинні діяння можуть завдати шкоди. Зокрема, це можуть бути права людини на власність, житло, виборчі, трудові права тощо. Можливі також злочинні посягання на свободи людини - світогляду та віросповідання, вибору місця перебування, роду діяльності тощо. Наприклад, одним із компонентів об'єкта злочину, передбаченого ст. 206 КК (протидія законній господарській діяльності), є свобода людини у виборі роду діяльності, у через те числі і такого, як підприємництво. Злочинні діяння можуть вчинятися і на шкоду інтересам людини, пов'язаним із необхідністю задоволення певних потреб. Ідеться про законні інтереси. Це означає, що задоволення інтересу не повинно порушувати закон, тобто не здійснюватися шляхом забороненої поведінки. Коли ж заборони певної поведінки законодавством не передбачено, вона дозволена в межах традиції, звичаю, моральних норм.

3. Суспільні блага, тобто цінності, якими наділені суспільні чи державні органи, держава в цілому. Конкретно це можуть бути права та інтереси суспільства, держави чи їх структур. Різні реальні права цих суб'єктів суспільних відносин встановлюються певними уповноваженими нормами. При вчиненні злочинів, що порушують ті чи інші права, дані права не змінюються, проте суб'єкт позбавляється можливості ними користуватися. Наприклад, при викраденні приватного майна потерпіла особа залишається власником цього майна, проте вона позбавляється можливості володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном.

Одним із компонентів об'єкта злочину може бути і відповідний відносно інтересів людини суспільства і держави стан суспільних відносин - безпека держави, громадський порядок, порядок управління тощо.

Важливим компонентом, що має значення для з'ясування механізму можливого заподіяння шкоди особистим, суспільним та державним благам, є предмети. Предмети (речі, коштовності та ін.) - це матеріалізовані об'єкти, інформація про які доповнює об'єкт злочинного посягання. Оскільки злочинець діє на предмет, він тим самим ставить під загрозу заподіяння шкоди права та інтереси суб'єктів суспільних відносин.

Таким чином, об'єкт як елемент складу злочину - це цінності, що охороняються кримінальним законом, проти яких спрямоване злочинне діяння і яким воно може заподіяти чи заподіює шкоду. Структурну основу об'єкта злочину утворюють суб'єкти суспільних відносин, блага, що їм відносять, а також предмети, діючи на які винна особа посягає на дані блага.

Правильне встановлення об'єкта злочинного посягання має важливе теоретичне та практичне значення. Воно сприяє з'ясуванню соціальної суті злочину, зокрема характеру і ступеня його суспільної небезпечності. Залежно від об'єкта злочинних посягань побудована Особлива частина КК.

Дослідження цінностей, на які посягають суспільно небезпечні діяння, є також одним із шляхів подальшого вдосконалення кримінального законодавства. Так, дослідження ієрархії соціальних цінностей дає змогу вирішити проблему створення чіткої системи та архітектоніки кримінального законодавства. Виявлення незахищених кримінальним законом соціальних цінностей дає підстави для прийняття відповідного кримінального закону, і встановлення об'єкта злочинних діянь у сукупності з іншими елементами складу злочину дає змогу визначити вид конкретного злочину.

Юридичне значення об'єкта злочину полягає насамперед у через те, що він є обов'язковим елементом будь-якого складу злочину. Таким чином, вирішення питань кваліфікації злочину неможливо без дослідження його об'єкта.

← Предыдущая страница | Следующая страница →