Поделиться Поделиться

Стаття 535. Звернення судового рішення до виконання

1. Судове рішення, що набрало законної сили, коли інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили чи повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції чи Верховного Суду України.

2. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов'язок виконати судове рішення.

3. У разі коли судове рішення чи його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист. котрий звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

4. Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, котрий постановив судове рішення, про його виконання.

5. До набрання обвинувальним вироком законної сили обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути переведений у місце позбавлення волі в іншу місцевість.

1. Звернення вироку до виконання - це діяльність суду (судді, що головує в судовому засіданні чи голови суду) з видачі розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили. Мета його полягає в через те, щоби довести до відома органів, уповноважених за законом виконувати вирок, котрий вирок і які конкретно його рішення підлягають виконанню.

2. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

3. Звернення судового рішення до виконання полягає в направленні судом, що ухвалив це рішення, протягом трьох діб від дня набрання рішенням законної сили чи повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції чи Верховного Суду України органу чи установі з виконання покарань розпорядження про виконання рішення, копії вироку чи копії ухвали апеляційної чи касаційної інстанції, Верховного Суду України, коли судове рішення було змінено.

4. Розпорядження про виконання вироку має бути підписане головуючим у справі чи головою суду і секретарем і скріплено гербовою печаткою суду. У розпорядженні про виконання вироку вказується: найменування органу, на котрий покладено обов'язок приведення судового рішення у виконання, а також суду, котрий ухвалив вирок, час і місце його постановлення, прізвище, ім'я та по батькові засудженого, дата набрання вироком законної сили, вказівка про приведення судового рішення у виконання і про повідомлення суду, котрий ухвалив вирок, про час приведення судового рішення до виконання.

5. Розпорядження про виконання вироку разом з іншими документами направляється: а) при засудженні до позбавлення волі, коли засуджений утримується під вартою, - адміністрації місця попереднього ув'язнення, а коли він перебуває на волі - Державній пенітенціарній службі України; б) у разі звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням (ст.ст. 75 і 104 КК) - кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання засудженого, а відносно неповнолітнього - службі у справах неповнолітніх; відносно військовослужбовців - командирам військових частин, які здійснюють контроль за поведінкою таких засуджених; в) при засудженні до тримання в дисциплінарному батальйоні - військовому командуванню; г) при засудженні до виправних робіт чи громадських робіт - органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженого і кримінально-виконавчої інспекції; д) при засудженні до покарання у вигляді обмеження волі - адміністрації виправного центру; е) при засудженні до арешту - адміністрації арештного будинку; ж) у разі позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю - адміністрації підприємства, установи, організації за місцем роботи засудженого для виконання, а також кримінально-виконавчій інспекції; з) у разі необхідності стягнення штрафу, конфіскації майна, стягнення заподіяної шкоди та інших майнових стягнень - суд виписує виконавчі листи і передає їх державному виконавцеві за місцем проживання, роботи боржника чи за місцем перебування його майна разом з копією вироку і копією опису майна.

6. У разі коли судове рішення чи його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист. котрий звертається до виконання в порядку, передбаченому Законом "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. Виконання судових рішень відбувається з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі коли судове рішення підлягає негайному виконанню, то з наступного дня після його постановлення.

Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. визначені умови і порядок виконання рішень судів, що згідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно до цього Закону, підлягають виконанню вироки, ухвали судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень; вироки судів у частині позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

7. У справах про злочини, вчинені групою осіб, кількість копій вироків, а за необхідності й ухвал суду апеляційної чи касаційної інстанцій, має бути рівною кількості засуджених осіб.

8. Копія виправдувального вироку після набрання ним законної сили на прохання виправданого може бути направлена за місцем його роботи, навчання чи проживання.

9. Коли у виправданого чи особи, відносно якої справу закрито, були вилучені документи, цінності чи інші предмети, чи накладений арешт на майно, копія вироку чи ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими справу закрито, направляються відповідним органам, де перебувають на зберіганні документи, цінності й інше, для їх повернення власникові чи для зняття арешту з майна.

10. Про виконання судового рішення органи, що їх виконують, мають негайно повідомити суд, що ухвалив судове рішення.

11. Відповідальним за своєчасність звернення до виконання вироку є суддя, що головує в судовому засіданні, чи голова суду, що ухвалив вирок.

12. До набрання обвинувальним вироком законної сили обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути переведений у місце позбавлення волі в іншу місцевість.

Похожие статьи