Поделиться Поделиться

Втрата суспільної небезпечності вчиненого злочину

Зміна обстановки, внаслідок якої витрачається суспільна небезпечність вчиненого злочину, означає передусім істотну зміну соціально-економічних, політичних чи духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок якої втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь (наприклад скасування надзвичайного стану, перехід країни від воєнного часу до мирного чи від однієї системи господарювання до принципово іншої). Зазначені масштабні зміни, як правило, передують рішенню законодавця декриміналізувати ті чи інші діяння. Зміна обстановки може стосуватись як усієї країни, так і окремих територій, населених пунктів, підприємств, установ, організацій.

З урахуванням матеріалів справи звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК може бути застосоване, наприклад, відносно таких діянь: заподіяння внаслідок зловживання службовим становищем чи службової недбалості істотної шкоди підприємству, яке у подальшому було ліквідовано; викрадення з поля сільськогосподарської продукції, яка згодом, до збирання врожаю, була повністю втрачена внаслідок захворювання рослин чи безгосподарності; незаконна порубка лісу на ділянці, яка підлягала розчищенню з метою проведення меліоративних робіт; полювання у забороненому місці, в якому згодом було офіційно дозволено займатись полюванням; ухилення від сплати податків і зборів, вчинене службовою особою підприємства, з якого надалі було списано податкову заборгованість.

Втрата суспільної небезпечності особи, яка вчинила злочин

Особу дозволяється визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі коли вона сама чи обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Це зміни умов життєдіяльності конкретного суб'єкта, які позитивно і дієво впливають на нього, з великою долею ймовірності свідчать, що він не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь, принаймні подібних до вже вчиненого. "Неможливо вимагати від суду, щоби на підставі оцінки зміни обстановки він прогнозував взагалі неможливість вчинення даною особою будь-якого злочину, навіть необережного".

Фактами зміни зовнішньої обстановки, яка оточує винного, можуть визнаватись, зокрема: призов на строкову військову службу; зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків з кримінальним оточенням; тяжка хвороба чи нещасний випадок, внаслідок чого особа стала інвалідом; залучення особи до конфіденційної співпраці з правоохоронними органами; ув'язнення себе в монастирі; звільнення у запас військовослужбовця строкової служби, котрий вчинив самовільне залишення військової частини чи місця служби; інвалідність дитини чи дружини такого військовослужбовця. У новому оточенні морально-юридична оцінка конкретної особи істотно змінюється, втрачається доцільність застосування відносно винного у злочині заходів кримінально-правової репресії. Висновку, що особа перестала бути суспільно небезпечною, дозволяється дійти лише на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб'єкта та її впливу на його поведінку.

Не визнається зміною обстановки зміна місця проживання, у через те числі виїзд за кордон, здійснена винним для ухилення від правосуддя, а також перебування у кримінально-виконавчій установі, де особа відбуває покарання за інший злочин. Не слід визнавати зміною обстановки і звільнення особи з посади, у зв'язку з зайняттям якої було вчинено злочин. Часто такі дії здійснюються якраз для уникнення кримінальної відповідальності.

Так, головний державний виконавець відділу державної виконаної служби Косівського районного управління юстиції Івано-франківської області Г. чотири рази виносив незаконні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, що дало можливість боржнику продати майно, за рахунок якого могли бути задоволені вимоги стягувана.

Після багаторічної тяганини та десятків скарг потерпілого Г. був притягнутий до кримінальної відповідальності. Однак 28 липня 2011 р. - за кілька днів до закінчення розслідування його кримінальної справи - Г. був звільнений з посади за угодою сторін. Незважаючи на те, що жодних даних, які вказували б на втрату суспільної небезпечності вчинених дій та особи Г. не було встановлено (судове рішення так і залишилося невиконаним, наслідки злочину не були усунуті тощо), Косівський районний суд звільнив Г. від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки'. Таке рішення суду було аргументовано оскаржене потерпілим.

Звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка внаслідок зміни обстановки перестала бути суспільно небезпечною, необхідно відрізняти від: 1) звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК); 2) звільнення від покарання особи, якому з урахуванням її бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці на час розгляду справи у суді не дозволяється вважати суспільно небезпечною (ч. 4 ст. 74 КК). У статті 48 КК йдеться про зміну обстановки - про об'єктивні та суб'єктивні причини, проте у будь-якому разі - зовнішні чинники втрати особою суспільної небезпечності. Стаття 48 КК виходить з існування певного проміжку часу, протягом якого має місце зовнішній вияв тих чи інших змін, у результаті чого суб'єкт опиняється в іншій обстановці.

Кіровський районний суд Луганської області постановою від 19 квітня 2010 р. звільнив А. від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, на підставі ст. 48 КК у зв'язку із зміною обстановки. Скасовуючи цю постанову і направляючи справу на новий судовий розгляд, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у відповідний ухвалі зазначила, що, всупереч вимогам закону, районний суд не вказав, у через що конкретно полягала зміна обстановки на час розгляду кримінальної справи у суді та які наслідки потягла ця зміна - втрату суспільної небезпечності злочину чи втрату суспільної небезпечності А.1.

← Предыдущая страница | Следующая страница →