Поделиться Поделиться

Злочини, що посягають на порядок виконання військового обов'язку в бою та інших особливих умовах

Суспільна небезпека даної групи злочинів обумовлена їх безпосереднім об'єктом, яким є порядок виконання військового обов'язку в бою та інших особливих умовах. Даний порядок визначає суть військової служби у будь-яких ситуаціях, у через те числі надзвичайних: а) в умовах воєнного стану та (чи) бойовій обстановці (статті 427, 429, 430, 432 КК); б) у процесі боротьби за живучість корабля (ст. 428 КК); в) під час знаходження в полоні (ст. 431 КК).

Суб'єктом даної групи злочинів може бути тільки військовослужбовець.

Здача чи залишення ворогові засобів ведення війни (ст. 427 КК).

Предметом злочину є засоби ведення війни - військові сили, укріплення, бойова та спеціальна техніка чи інші засоби веденні війни.

Військові сили - це особовий склад (озброєний чи не озброєний) військових формувань.

Укріплення - це інженерні споруди (окопи, траншеї, доти, дзоти тощо), розташовані в межах спеціально підготовленої для ведення бою місцевості (як правило, вздовж лінії безпосереднього розмежування з ворогом, лінії державного кордону) та призначені для утримання ворога, можливості ураження військових сил ворога і його техніки, збереження особового складу військового підрозділу, засобів ведення війни, тощо.

Інші засоби ведення війни - це матеріально-технічні засоби (за винятком перелічених в диспозиції ст. 427 КК), які використовуються для ведення бойових дій (зброя, бойові припаси, інші бойові речовини, засоби забезпечення бойових дій тощо).

Об'єктивна сторона злочину полягає в здачі ворогові начальником ввірених йому військових сил, а також не зумовлене бойовою обстановкою залишення ворогові укріплень, бойової та спеціальної техніки чи інших засобів ведення війни, коли зазначені дії вчинені не з метою сприяння ворогові. Даний злочин може виражатись як у формі дій, так і у формі бездіяльності начальника.

Під здачею ворогу військових сил слід розуміти такі дії начальника, котрі приводять до полону особового складу військових формувань, що йому ввірені. Здача ворогу особового складу може супроводжуватись і здачею укріплень, бойової та спеціальної техніки чи інших засобів ведення війни.

Під здачею ворогу укріплень слід розуміти дії начальника, спрямовані на відвід особового складу з інженерних споруд, за обставин, не обумовлених бойовою обстановкою.

Під здачею ворогу бойової та спеціальної техніки чи інших засобів ведення війни слід розуміти невжиття начальником належних заходів до вивозу та врятування техніки і засобів ведення війни, а при певних умовах (викликаних бойовою обстановкою) і невжиття заходів відносно знищення чи приведення в непридатний для використання стан ввіреного майна.

Злочин вважається закінченим з моменту фактичного заволодіння ворогом зданими йому військовими силами, залишеними укріпленнями, бойовою та спеціальною технікою чи іншими засобами ведення війни.

Суб'єкт злочину - військовий начальник, котрий здійснює оперативне управління в бойовій обстановці підлеглими засобами ведення війни.

З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений як умисно (проте без мети сприяння ворогові), так і через необережність.

Залишення гинучого військового корабля (ст. 428 КК).

Предметом злочину є військовий корабель.

Об'єктивна сторона злочину полягає в залишенні гинучого військового корабля командиром, котрий не виконав до кінця своїх службових обов'язків, а також особою із складу команди корабля без належного на те розпорядження командира.

Під залишенням корабля слід розуміти схід з нього (фактичне його покидання) на берег, у воду, на інше судно, плавзасіб тощо.

Для наявності складу злочину не має значення, чи загинув корабель.

Суб'єкт злочину - тільки командир корабля чи особа із складу команди корабля.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом чи необережністю.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці (ч. 2 ст. 428 КК).

← Предыдущая страница | Следующая страница →