Поделиться Поделиться

Розрахунки за інкасовими дорученнями

Розрахунки за інкасовими дорученнями не передбачають існування спеціального для цього випадку платіжного документа. Термін має певним чином узагальнююче значення й означає банківську операцію з отримання виконуючим банком коштів чи акцепту (згоди) платежу на підставі різних розрахункових чи інших документів за дорученням отримувача, котрий виступає як довіритель (принципал).

Розрахунки за інкасо (від італ.- виручка, виторг) важливі перш за завжди у цілях забезпечення чекового та вексельного обігу, однак його застосовують також при розрахунках за допомогою таких платіжних документів, як платіжні вимоги та платіжні вимоги-доручення.

Згідно до ст. 1099 ЦК у разі розрахунків за інкасовими дорученнями (за інкасо) банк (банк-емітент) за дорученням клієнта здійснює за рахунок клієнта дії відносно одержання від платника платежу та (чи) акцепту платежу. Банк-емітент, котрий одержав інкасове доручення, має право залучати для його виконання інший банк (виконуючий банк).

Інструкція № 22 визначає інкасування (інкасо) як здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу чи передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, чи передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах.

Виконання інкасового доручення полягає у негайному поданні виконуючим банком платнику для оплати чи акцепту документів отримувача коштів у тій формі, в якій вони були від нього одержані, за винятком банківських відміток і написів, необхідних для оформлення інкасової операції.

У разі відсутності будь-якого документа чи невідповідності документів за зовнішніми ознаками інкасовому дорученню виконуючий банк повинен негайно повідомити про це клієнта, а у разі їх неусунення - повертає документи без виконання.

Учасниками розрахунків з використанням інкасо є довіритель, яким, як правило, є продавець, підрядник, виконавець тощо - особа, яка дає доручення з інкасо своєму банку; банк-емітент, якому довіритель доручає операцію з інкасо; виконуючий банк - банк, котрий здійснює представлення платнику; платник, яким, як правило, є покупець товару, замовник робіт, послуг тощо.

Міжнародні правила по інкасо1 встановлюють, що інкасо означає операції, які здійснюються банками на підставі отриманих інструкцій з документами в цілях отримання платежу та/чи акцепту; передання документів проти платежу та/чи проти акцепту; передання документів на інших умовах.

Документами, за якими здійснюється інкасо, можуть бути фінансові (переказні векселі, чеки, інші подібні документи, що використовуються для отримання платежу коштами) та/чи комерційні документи (рахунки, транспортні, товаророзпорядчі чи інші не фінансові документи). Залежно від цього існує два види інкасо - чисте та документарне.

До першого виду належить інкасо фінансових документів, що не супроводжуються комерційними документами. Другий вид означає інкасо фінансових документів, що супроводжуються комерційними документами чи інкасо виключно комерційних документів.

Інкасо здійснюється в таких формах:

1) одержання платежу - надання простого чи переказного векселя, чека, платіжної розписки чи інших фінансових документів для одержання платежу грошима;

2) акцепт переказного векселя - надання переказного векселя для його акцепту платником;

3) видача комерційних документів проти платежу - виконуючий банк видає комерційні документи (які можуть супроводжуватися фінансовими документами) платникові тільки за умови здійснення платежу грішми;

4) видача комерційних документів проти акцепту переказного векселя - виконуючий банк видає комерційні документи платникові тільки за умови акцепту переказного векселя;

5) видача документів на інших умовах - виконуючий банк видає документи платникові тільки при виконанні умов, зазначених в інкасовому дорученні.

Документарне інкасо вигідне, зокрема, постачальнику товару, оскільки виконуючий банк фактично захищає його право на товар, не видаючи товаророзпорядчі документи покупцю до моменту здійснення оплати чи акцепту переказного векселя.

Частковий платіж може бути прийнятий виконуючим банком, коли це встановлено банківськими правилами, чи за наявності спеціального дозволу. Інкасовані суми, за відрахуванням належної оплати, негайно передаються виконуючим банком у розпорядження банку-емітента, котрий повинен зарахувати дані суми на рахунок клієнта. Коли платіж та (чи) акцепт не були отримані, виконуючий банк повинен негайно повідомити банк-емітент про причини неплатежу чи відмови від акцепту, котрий у свою чергу повідомляє про це клієнта. У разі неотримання вказівок відносно подальших дій у визначений строк документи можуть бути повернуті банку-емітентові.

Виконуючий банк несе відповідальність за повноту та правильність акцепту переказного векселя, однак не несе відповідальності за дійсність та достовірність підпису чи за наявність повноважень на його підписання.

Банки не несуть відповідальності за форму, достатність, точність, достовірність, підробку чи правову силу будь-якого документа; вони також не несуть відповідальності за опис, кількість, вагу, якість, умови, упаковку, поставку, цінність чи наявність товару, представленого будь-яким документом, чи за сумлінність чи дії та упущення, платоспроможність, виконання чи репутацію відправників, перевізників, експедиторів, одержувачів чи страховиків товару, чи будь-якої іншої особи.

← Предыдущая страница | Следующая страница →