Поделиться Поделиться

Київська цивілістична школа в радянський період

Проте з початком більшовицької революції на цивілістичну науку, як і на Київський університет в цілому, чекали тяжкі випробування. В Росії стався жовтневий переворот. Однак також на початку 1917/1918 навчального року в університеті працювали 57 кафедр, з яких 13 були на юридичному факультеті. Серед них першою була кафедра римського права і цивільного судочинства.

Великі політичні події, що відбулися в країні, не позначилися на структурі факультету. Продовжували функціонувати кафедри поліцейського та церковного права. Професори юридичного факультету не визнавали радянської влади і залишалися відданими царському режиму. Проте вони не могли помічати тих змін, що сталися. Це видно з тематики медальних творів, що пропонувалися студентам в 1917 р.: "Право і господарство", "Природа страхування", "Панування права в сучасній державі".

На 1918/1919 навчальний рік Рада юридичного факультету прийняла рішення про прийняття на факультет 500 чол. (найбільше в університеті).

На той час в Києві вже встановилася радянська влада. Керівництво університету впроваджувало в життя університету декрети Радянської влади про перебудову вищої школи. Наказом від 1 квітня 1919 р. було запроваджено декрет Радянської влади про скасування з 1 березня 1919 р. плати за навчання у вузах У PCP, а також скасовувалося викладання в університеті богослов'я, церковного права та інших предметів. З цього приводу в наказі говорилося: "Читання лекцій з богослов'я, церковного права, римського права, догми римського права і адміністративного права вважати необов'язковими. Плата за навчання цих предметів Наркомосом проводиться не буде".

З березня 1920 р. в Київ телеграфом надійшла адресована всім губ-відділам наросвіти тимчасова Інструкція Наркомпросу УРСР, в якій були коротко викладені головні екстрені заходи із здійснення реформи вищої школи в Україні. В ній було запропоновано закрити юридичний факультет, розпустити студентів. На цій основі Київський в березні 1920 р. підготував "Наказ № 5", за яким Київський університет було закрито, а на його базі було утворено Київський медичний інститут та Інститут народної освіти. Київський університет як навчальний заклад було відновлено постановою ЦВК УРСР 3 вересня 1933 р. у складі шести факультетів. Юридичного серед них не було.

Юридичний факультет у складі Київського університету було поновлено лише в 1937 р. В той час на факультет прийшли відомі професори С. Ландкоф та М. Гершонов, а також молодий також викладач Г. Матвєєв.

Після відновлення діяльності Київського університету кафедра цивільного права була відкрита в 1938 р. її очолив професор Самуїл Наумович Ландкоф (1938). У даний період на кафедрі працювали Г. К. Матвєєв, О. Є. Пашерстник, Я.Л. Штутін, П.Д. Індиченко.

Було підготовлено і видано кілька навчальних посібників, зокрема "Основи радянського цивільного права" С. Ландкофа, посібник з трудового законодавства Я. Штутіна.

В роки другої світової війни вчені-цивілісти (С. Ландкоф, М. Гершонов та ін.) продовжували працювати в глибокому тилу - на юридичному факультеті Об'єднаного українського університету (Кизил-Орда, Казахстан).

Після звільнення Києва радянськими військами 15 січня 1944 р. Київський університет відновив свою роботу в Києві. На той час з фронту повернулися Г.К. Матвеев, П. Д. Індиченко та інші.

Кафедра цивільного права і процесу розпочала свою роботу у складі С. Ландкофа, Г. Матвеева, П. Індиченка, Я. Штутіна, Н. Лещенко та ін.

В 50-ті роки викладацький склад юридичного факультету Київського університету, в через те числі і кафедри цивільного права і процесу, формувалися за рахунок перших повоєнних випусків факультету. Тоді на кафедру були запрошені В. Золотар, П. Заворотько, М. Штефан, Д. Боброва, О. Решетник, які почали працювати разом з професорами В. Бошко, Г. Матвєєвим, С. Ландкофом, П. Індиченко, доц.Я. Штуті-ним. Вони і склали ядро кафедри в 50-70-ті роки.

В даний період основна увага на кафедрі приділялася розробці правових проблем, що мали значення для народного господарства країни. Так, проф.С. Ландкоф досліджував правові проблеми винахідництва, саме вони склали предмет його докторської дисертації. Проф. Г. Матвеев був автором понад 110 наукових праць, серед яких 10 монографій. Його фундаментальні праці - "Вина в советском гражданском праве" (1950); "Основания гражданско-правовой ответственности" (1970); "Международное частное право" (1988) - відомі за межами України.

Дані видатні вчені формували науково-теоретичний рівень та напрями цивілістичних досліджень. Вони брали активну участь у розробці цивільного законодавства. Результати їх наукових пошуків стали вагомим внеском у скарбницю науки цивільного права, а їх змістовні лекції пам'ятають випускники різних років.

У далекому 1944 р. студенткою юридичного факультету стала Н.П. Лещенко. Після закінчення аспірантури та захисту кандидатської дисертації на тему "Договір особистого страхування" вона працювала на кафедрі на посаді доцента до виходу на пенсію у 1985 р.

В 1947 р. на факультет, після важкого поранення в березні 1945 р. і наступного тривалого лікування поступив Віталій Антонович Золотар.

Як одного з кращих випускників його зарахували до аспірантури по кафедрі цивільного права. Він достроково написав і успішно захистив кандидатську дисертацію на тему "Підстави для розірвання договору найму жилих приміщень в судовому порядку".

В 1955 р. він став працювати на кафедрі, де читав курс цивільного права та курс житлового права.

В цьому ж році він успішно захистив кандидатську дисертацію на тему "Підстави для розірвання договору найму жилих приміщень в судовому порядку".

В. А. Золотар був глибоким дослідником проблем житлового права. Він опублікував 64 наукові статті, серед них такі ґрунтовні дослідження, як "Конституційне право" /два питання/, науково-практичний коментар Цивільного кодексу України /у співавторстві - два питання/; науково-практичний коментар Житлового кодексу УКРС /у співавторстві - два питання/ та інші.

В. А. Золотар, котрий працював на кафедрі до виходу на пенсію в 1989 р., помер у 1994 р.

Старший викладач Олекса Федорович Решетник досліджував проблеми трудової дисципліни та дисциплінарної відповідальності. Він не мав наукових ступенів і звань, проте відзначався глибокими знаннями проблем трудового права і практики його застосування. З цих проблем О. Ф. Решетник опублікував 30 наукових праць. Він міг дати вичерпну відповідь на будь-яке запитання студентам з цих проблем. Студенти його глибоко поважали і шанували.

У 1952 р. на кафедру було зараховано Д.В. Боброву, яка пройшла шлях від асистента кафедри до професора кафедри. Д.В.Боброва була визнаним в Україні фахівцем деліктного права.

В 1958 р. Діна Василівна Боброва успішно захищає кандидатську дисертацію на тему "Умови і обсяг цивільної відповідальності за заподіяння каліцтва і смерті". В 1988 р. на основі результатів своїх досліджень успішно захищає докторську дисертацію на тему "Проблемы деликтноЙ ответственности в советском гражданском праве". Дані проблеми Д.В. Боброва досліджувала і після захисту докторської дисертації, що було реалізовано в двох спецкурсах з проблем деліктних і недоговірних зобов'язань, які вона читала.

Вона є автором 5 монографій, низки підручників, посібників та інших робіт - всього понад 100 публікацій.

Д.В. Боброва була прекрасним лектором, її лекції відзначалися простотою і доступністю викладу, чіткістю формувань складних цивільно-правових положень, глибоким знанням лекційного матеріалу. Д.В. Боброва брала активну участь у законопроектних роботах, зокрема в підготовці проекту Цивільного кодексу України.

З 1956 по 1989 р. на кафедрі працювала доцент Тетяна Петрівна Коваленко, яка досліджувала проблеми транспортного та спадкового права. Т. П. Коваленко читала курс цивільного права. її роботи також відзначаються ґрунтовністю і фундаментальністю, глибоким знанням проблеми дослідження. Лекції Т.П. Коваленко на перший погляд відзначалися ніби певною сухістю, проте уважний слухач не міг не помітити їх глибокого змісту, логічності викладу та знання правозастосовної практики. Колеги поважали Т. П. Коваленко за її принциповість, відвертість, чесність і прямоту.

Протягом 50-х років курс римського права на кафедрі читав доцент Володимир Клавдійович Дроніков - глибокий знаток римського права, досвідчений викладач і практичний працівник. Він досліджував проблеми радянського спадкового права. Опублікував за результатами своїх досліджень дві монографії та добротний підручник з римського права "Римське приватне право", (К., 1961), котрий став бібліографічною рідкістю.

З 1960 р. на факультеті почав викладати Опанас Андронович Підопригора, котрий розпочав свою кар'єру з посади викладача римського права.

Після закінчення навчання на юридичному факультеті до аспірантури в 1957 р. був прийнятий О. А. Підопригора, якому було доручено підготувати дисертацію по римському праву. В 1960 р. він зарахований викладачем римського права на кафедру. В 1962 р. успішно захистив кандидатську дисертацію на тему "Вещно-правовые способы защиты рабовладельческой собственности в римском праве". Проте проф. О. Підопригора не обмежувався тільки дослідженням проблем римського приватного права. У 1982 р. він захистив докторську дисертацію на тему "Правовые проблемы создания и внедрения новой техники". 3 1987 по 1992 р. завідував кафедрою цивільного права. В 1993 р. О. А. Підопригора було обрано дійсним членом (академіком) академії правових наук України. Під його керівництвом був підготовлений і опублікований перший в Україні двотомний підручник з римського права, котрий витримав кілька видань, а також понад десяток монографій та багато інших робіт.

В 70-ті роки на кафедру прийшла нова генерація цивілістів: Ю. Г. Матвеев (син проф. Г. К. Матвеева), С. П. Індиченко, О. В. Дзера, яка у 80-ті роки поповнилася талановитими цивілістами A.C. Довгертом і H. С. Кузнєцовою.

Кафедрою на початку 80-х завідував молодий і перспективний вчений-цивіліст професор Юрій Геннадійович Матвеев. Він сприяв зміні напрямів науково-дослідної роботи кафедри в бік істотної "приватизації" радянського цивільного права в умовах переходу до ринкової економіки. Ю. Г. Матвеев посилив питому увагу міжнародного приватного права в переліку цивільно-правових дисциплін.

Згодом він був обраний деканом юридичного факультету. В 1985 р. Ю. Г. Матвеев призначений Головним Арбітром У PCP, а трохи пізніше Верховною радою СРСР був обраний Головним Арбітром колишнього СРСР, а також депутатом Верховної Ради СРС Р. Передчасна смерть обірвала життя цього талановитого цивіліста, коли йому не було також й п'ятидесяти.

Ю.Г. Матвеев був плодовитий учений. У 1981 р. він захистив докторську дисертацію на тему: "Международная охрана авторских прав". Ним опубліковано кілька монографій і навчальних посібників ("Англо-американское деликатное право". - M., - 1973; "Международные конвенции по авторскому праву", яка витримала два видання (1976-1978); "Международная охрана авторских прав" (1987); "Гражданское право в вопросах и ответах" (в соавторстве, 1987)) та інші роботи.

Ю.Г. Матвеев відзначався чудовими людськими рисами - уважністю і чуйністю, доброзичливістю і принциповістю. Це був талановитий вчений і прекрасний лектор, здібний організатор навчального процесу і науки, масштабний практичний працівник.

З 1968 по 2000 р. на кафедрі працював Слава Пантелеймонович Індиченко.

Після закінчення юридичного факультету С.П. Індиченко тривалий час працював в правоохоронних органах, де набув серйозної практики. Поступив на кафедру в 1968 р., а в 1973 р. захистив кандидатську дисертацію на тему "Особисті відносини батьків та дітей". Численні проблеми сімейно-правових відносин стали предметом наукових пошуків С. П. Індиченка і після захисту кандидатської дисертації. Ним опубліковано понад 20 наукових праць, серед яких "Сімейне право України" (у співавторстві, 1997); навчальний посібник "Брачно-семейное право в вопросах и ответах" (у співавторстві, 1998); є співавтором підручників з цивільного права, а також фундаментального навчального посібника "Зобов'язальне право, теорія і практика" (1998).

Слава Пантелеймонович був прекрасним лектором, його лекції відзначалися глибоким змістом, стрункою логікою викладу, доступністю, чудовою соковитістю і барвистою мовою. Він прекрасно володів методикою і постійно вишукував її нові засоби і прийоми. Відзначався доброзичливим ставленням до студентів і принциповою вимогливістю.

З практичної роботи у 1984 р. поступив на кафедру на посаду асистента Володимир Олексійович Десятник. Він почав досліджувати проблеми житлового права, результати яких лягли в основу його кандидатської дисертації, якому він успішно захистив у 1990 р. і продовжував досліджувати ті ж проблеми, за результатами досліджень ним опубліковано біля півтора десятка наукових праць. В. О. Десятник - дослідник, котрий любив розкрити проблему в усій її глибині. На кафедрі він вів курс цивільного права (зобов'язальне право), вчене звання - доцент.

До плеяди видатних учених-цивілістів належить професор Олександр Васильович Дзера, котрий у 1974 р. розпочав кар'єру викладача з посади асистента кафедри.

Захищена ним у 1976 р. кандидатська дисертація була присвячена проблемам спільної сумісної власності. Деякий час він працював викладачем за кордоном (Народно-демократична Республіка Йемен). У 1996 р. О. В. Дзера опублікував фундаментальну монографію "Розвиток права власності громадян України", що стала основою його докторської дисертації, якому він успішно захистив у через те ж році.

З 2000 по 2006 році. професор О. В. Дзера очолював кафедру цивільного права.

Предмет його наукових інтересів стають теоретичні положення цивільного права, речове і договірне право. Професор О. В. Дзера веде курс цивільного права (особлива частина), викладає спеціалізовані курси спеціалістам і магістрам з проблем права власності і речового права.

О. В. Дзеру в 2002 р. обрано членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.

Він організував підготовку і видання фундаментальної, колективної монографії "Зобов'язальне право" (1998). О. В. Дзера є редактором навчального посібника "Договірне право" (Загальна та Особлива частини) (2008, 2009). Професор О. В. Дзера є редактором підручника з цивільного права, посібників, науково-практичних коментарів Цивільного кодексу України, він є автором понад 110 наукових праць.

У 80-ті роки кафедру поповнили молоді і талановиті цивілісти Н. С. Кузнецова та А. С. Довгерт.

Наталія Семенівна Кузнецова розпочала свою викладацьку діяльність у 1984 р. на посаді асистента кафедри. В 1985 р. вона успішно захистила кандидатську дисертацію, присвячену питанням цивільно-правової відповідальності учасників договору підряду на капітальне будівництво.

У 1994 р. Н.С.Кузнецова захистила докторську дисертацію на тему "Правове регулювання підрядних договірних відносин у будівництві (цивільно-правовий аспект)". Н.С.Кузнецова опублікувала кілька монографій ("Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве" (К., 1993); Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування (у співавторстві з І.Р. Назарчуком).- К., 1998; низку підручників, посібників, науково-практичних коментарів до Цивільного кодексу України.

З 1993 по 2001 роки професор Н. С. Кузнецова очолювала кафедру цивільного права.

Н.С. Кузнецова - блискучий лектор, потужний учений і лідер сучасної цивілістичної школи Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 1995 р. Н.С.Кузнецову обрано членом-кореспондентом Академії правових наук України, з 1998 р.- вона Академік Національної академії правових наук України, є секретарем-академіком відділення цивільно-правових наук НАПрН України. В 2007 р. Наталії Семенівні присвоєно почесне звання "Заслужений працівник науки і освіти".

Проф. Н.С. Кузнецова має неперевершений серед цивілістів результат у підготовці цивілістів - докторів юридичних наук (спеціальність 12.00.03.). За наукового консультування Н.С. Кузнецової підготовлено п'ять докторів юридичних наук (Р. А. Майданик, Т. В. Боднар,

I.A. Безклубий, O.B. Кохановська, Ю.Д. Притика), які працюють на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

З 1984 р. на посаду доцента кафедри цивільного та трудового права було зараховано Анатолія Степановича Довгерта - випускника факультету міжнародних відносин та міжнародного права Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1977 р.).

З 1995 р. A.C. Довгерт - завідувач кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 1982 р. Довгерт А. С. успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему "Міжнародне авторське право та країни, що розвиваються" (спеціальність 12.00.03), у 1994 р.- дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему "Правове регулювання міжнародних трудових відносин" (спеціальність 12.00.03). Підготував більше 20 кандидатів та докторів наук. У 2000 р. обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України.

Напрями наукових досліджень А. С. Довгерта - цивільне та міжнародне приватне право. Він опублікував понад 200 наукових праць. Брав активну участь у розробленні проекту ЦК України, а також інших законопроектів у складі урядових та парламентських комісій і робочих груп, експерт від України з розроблення модельних законів для країн СНД (1994-2001) та ін.

У 1999 р. Анатолію Степановичу Довгерту присвоєно почесне звання "Заслужений юрист України". Його також нагороджено почесним знаком "Відмінник освіти України" (2004).

У 90-х роках на кафедру прийшло наступне покоління вчених-цивілістів (Т. В. Боднар, І. А. Безклубий, Р. А. Майданик, О. В. Кохановська, Ю.Д. Притика та інші).

З цього часу спостерігається кількісне і якісне зростання кафедри. Свідченням подальшого розвитку київської школи цивільного права дозволяється розглядати той факт, що за період з 2003 по 2007 р. було захищено п'ять цивілістичних докторських дисертацій (спеціальність 12.00.03.) викладачами кафедри - учнями професора Н. С. Кузнєцової (P.A. Майданик, І.А. Безклубий, Т.В. Боднар, Ю.Д. Притика, О. В. Кохановська). Нині на кафедрі працюють шість докторів юридичних наук і чотирнадцять кандидатів юридичних наук. За цим показником кафедра цивільного права є найпотужнішою кафедрою Київського університету.

У 1988 р., одразу після закінчення навчання, на посаду асистента кафедри поступив випускник юридичного факультету Київського університету Ігор Анатолійович Безклубий. Науковий інтерес у нього викликали проблеми патентного права України, зокрема ліцензійного договору. Активні дослідження зазначеної проблеми дали всій результат - у 1995 р. захистив кандидатську дисертацію на тему "Ліцензійний договір в патентному праві України". В подальшому наукову увагу Ігоря Анатолійовича привернули питання банківських правочинів. У 2005 р. доцент I.A. Безклубий захистив докторську дисертацію на тему "Проблеми банківських правочинів у цивільному праві". Він має більше 60 публікацій і продовжує працювати над зазначеними проблемами.

З 2006 по 2011 р. професор І. А. Безклубий - завідувач кафедри теорії та історії держави і права, а з 1 січня 2012 р. - професор кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету мені Тараса Шевченка.

З 1993 р. на посаду асистента кафедри зараховано Тетяну Валеріївну Боднар. В 1984 році вона закінчила юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю "правознавство" і здобула кваліфікацію "юрист". З 1994 р. вона - доцент, а з вересня 2006 р.- професор кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В 1994 р. захистила кандидатську дисертацію на тему "Формування і реалізація господарських зв'язків в Україні в умовах переходу до ринкової економіки (цивільно-правовий аспект)", а в 2005 р.- докторську дисертацію на тему "Теоретичні проблеми виконання договірних зобов'язань (цивільно-правовий аспект)", яка стала першим в українській науці цивільного права комплексним дослідженням правових аспектів виконання договірних зобов'язань.

У 1997 р., після закінчення аспірантури, на посаду асистента був зарахований Юрій Дмитрович Притика, котрий уже в 1996 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: "Правові засади формування міжнародного комерційного арбітражу в Україні", має значну кількість наукових публікацій (більше 80) і продовжує досліджувати проблеми міжнародного арбітражного процесу.

В 2006 р. Ю. Д. Притика захистив докторську дисертацію на тему "Проблеми судового захисту цивільних третейськими судами". Має низку публікацій з даної теми, продовжує її розробляти далі.

З 2006 по 2010 р. Ю.Д. Притика очолював кафедру правосуддя юридичного факультету Київського національного університету мені Тараса Шевченка.

У 1998 р. на посаду доцента кафедри було зараховано Романа Андрійовича Майданика - випускника юридичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. В 1996 р. він успішно захистив дисертацію із спеціальності 12.00.03 на тему "Інститут довірчої власності (траст): природа прав, умови рецепції в право України", за якому йому був присуджений науковий ступінь кандидата юридичних наук.

В 2003 р. захистив докторську дисертацію на тему "Проблеми довірчих правовідносин у цивільному праві".

З січня 2005 р. по грудень 2006 p. Р. А. Майданик займав посаду професора кафедри, а з січня 2007 р. очолює цю кафедру.

В 2008 р. P.A. Майданика обрано членом-кореспондентом Національної Академії правових наук України.

Предмет наукових інтересів Р. А. Майданика становлять цивільно-правові проблеми довірчих відносин, аномалії в цивільному праві, питання загальної теорії цивільного права.

Професор P.A. Майданик викладає нормативні курси "Цивільне право", "Міжнародне приватне право", і спеціалізовані курси спеціалістам та магістрам ("Цивільно-правове регулювання довірчих відносин", "Аномалії в цивільному праві України", "Медичне право", "Енергетичне право: цивільно-правові аспекти").

Він є редактором і керівником авторського колективу кількох посібників, збірників наукових статей, автором понад 150 наукових праць.

В 1998 р. до колективу викладачів кафедри приєдналася на посаду асистента Олена Велеонінівна Кохановська, яка в 1986 р. закінчила юридичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю "правознавство", кваліфікація -юрист. В 1998 р. О. В. Кохановська успішно захистила кандидатську дисертацію на тему "Цивільно-правове регулювання інформаційних відносин". У 2006 р. захистила докторську дисертацію на тему "Інформаційні правовідносини в цивільному праві: теоретичні та практичні аспекти". У 2012 р. О. В. Кохановській присвоєно вчене звання професора.

Предмет наукових інтересів О. В. Кохановської становлять цивільно-правові питання інформаційних відносин і право інтелектуальної власності.

Професор О. В. Кохановська викладає курс цивільного права (загальна частина), спецкурси спеціалістам і магістрам з інформаційних відносин і права інтелектуальної власності.

О. В. Кохановська була заступником декана юридичного факультету з наукової роботи (з 2008-2011 р.).

На кафедрі працюють викладачі-науковці, які захистили кандидатські дисертації вже на початку нового тисячоліття: Е. Грамацький, О. Отраднова, Н. Коровяковська, Є. Рябоконь, І. Діковська, А. Коди-нець, Б. Левківський, Л. Панова, В. Макода, О. Михальнюк, Ю. Носик, В. Цюра, Р. Сабодаш, О. Блажівська, Л. Радченко. Дані талановиті вчені являють нову генерацію правознавців, які відтворюють сучасну цивілістичну ідеологію.

Поєднання досвіду провідних фахівців кафедри з енергією талановитої молоді є запорукою розвитку цивілістичної науки в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка і продовження славних традицій київської школи цивільного права, яка бере свої витоки від заснування Імператорського Університету Святого Володимира.

Київська школа цивільного права Київського університету дала путівку в цивілістичне життя численним поколінням аспірантів, здобувачів - випускників Інших юридичних вузів України. Багато відомих сьогодні вчених-цивілістів виросли і сформувалися саме на основі школи цивілістики Київського університету. Серед найбільш відомих випускників аспірантури Київського університету слід виділити В. В. Луця і Я.М. Шевченко - нині академіків НАПрН України, професорів, докторів юридичних наук, заслужених діячів науки і техніки України.

Володимир Васильович Луць - випускник Львівського державного університету ім. І. Франка, у 1959 р. був зарахований до складу аспірантів Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Науковим керівником по його кандидатській дисертації був професор Г. К. Матвєєв. В 1962 р. В. В. Луць захистив дисертацію на тему "Кількість і строки виконання договорів поставки продукції виробничо-технічного призначення". В 1975 р. він успішно захистив докторську дисертацію на тему "Правові проблеми своєчасного укладення і виконання господарських договорів". В подальшому професор В. В. Луць очолював кафедру цивільного права та процесу, був деканом юридичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, займав відповідальні посади в інших вищих юридичних закладах України. Нині академік В. В. Луць очолює кафедру цивільно-правових дисциплін Муніципальної академії управління, є керівником відділу приватного права Науково-дослідного інституту приватного права та підприємництва НАПрН України.

Не менш славний науковий шлях - від аспіранта до академіка - пройшла професор Ярославна Миколаївна Шевченко - також випускниця аспірантури Київського державного університету імені Тараса Шевченко. В 1962 р. Я.М. Шевченко поступила до аспірантури Київського державного університету імені Тараса Шевченка. В 1964 р. під науковим керівництвом професора Г. К. Матвєєва вона успішно захистила кандидатську дисертацію на тему "Відшкодування майнової шкоди, заподіяної дітьми". В 1982 р. Я.М. Шевченко захистила докторську дисертацію на тему "Теоретичні проблеми цивільної відповідальності за заподіяння правопорушень неповнолітніми".

Нині академік Я.М. Шевченко очолює відділ проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права імені В.М. Корецького HAH України.

Проведений аналіз свідчить, що київська цивілістична школа радянського періоду була визнаним осередком цивілістичної науки, котрий за своїм рівнем не поступався більшості провідних цивілістичних центрів Радянського Союзу.

Похожие статьи