Поделиться Поделиться

Формування та порядок розгляду вимог найманих працівників. Момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту)

Вимоги найманих працівників, профспілок - це пропозиції найманих працівників чи профспілки, їх об єднання чи інших уповноважених цими найманими працівниками органів, висунуті у категоричній формі, сформовані, затверджені і документально оформлені згідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" до власника чи уповноваженого ним органу (представника) з питань встановлення нових чи зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди чи окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.

Вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників чи формуються шляхом збору підписів. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які представлятимуть їх інтереси.

1. Затвердження вимог найманих працівників і визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси, зборами (конференцією) найманих працівників.

У роботі зборів (конференції) найманих працівників мають право брати участь: а) усі працюючі штатні наймані працівники підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу; б) власник чи уповноважений ним орган (представник); в) представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування; г) працівники Національної служби посередництва і примирення та г) за згодою учасників даних зборів (конференції) інші представники об'єднань громадян. Збори (конференція) скликаються з ініціативи виборного органу первинної профспілкової організації чи іншого уповноваженого найманими працівниками органу чи ініціативної групи, а також за пропозицією не менш як третини від загальної кількості працюючих штатних найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу. Інформація про скликання зборів (конференції) доводиться до відома найманих працівників, як правило, не пізніш як за 7 календарних днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення, питань, які передбачається винести на обговорення.

У випадках, коли скликання зборів утруднене через багатозмінність чи територіальну роз'єднаність цехів, відділів та інших структурних підрозділів, можуть скликатися конференції. Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілок, затверджене наказом НСПП від 7 липня 2008 р. № 84, встановлює такі норми представництва на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників:

- до 300 осіб - І представник від 5 найманих працівників;

- від 300 до 1000 осіб - І представник від 10 найманих працівників;

- від 1000 до 3000 осіб - 1 представник від 20 найманих працівників;

- від 3000 до 6000 осіб - 1 представник від 30 найманих працівників;

- від 6000 осіб - І представник від 40 найманих працівників.

За рішенням ініціаторів скликання конференції, у разі необхідності, можуть бути встановлені інші норми представництва на засадах пропорційного представництва найманих працівників.

Ініціатори скликання зборів (конференції) повинні повідомити про це роботодавця.

Збори є правомочними при наявності на них більше як половини працюючих найманих працівників, які є штатними працівниками підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу. Конференція є правомочною, коли в ній бере участь не менше трьох четвертих обраних представників (делегатів конференції) від працюючих найманих працівників, які є штатними працівниками підприємства, установи, організації чи їх окремого структурного підрозділу.

До компетенції зборів (конференції) належить: 1) формування і затвердження вимог найманих працівників; 2) затвердження органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників. Рішення зборів (конференції) найманих працівників приймаються відкритим чи таємним голосуванням та вважаються чинними у разі, коли за них проголосувала така кількість учасників зборів (конференції), яка складає за їх повноваженнями не менше половини працюючих членів трудового колективу. За результатами зборів (конференції) складається протокол, котрий підписується їх головою та секретарем.

2. Формування та затвердження вимог найманих працівників і визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси, шляхом збору підписів.

За ініціативою виборного органу первинної профспілкової організації чи іншого уповноваженого найманими працівниками органу, чи ініціативної групи, чи особи, що представляє інтереси найманих працівників (не менше як третини від загальної кількості працюючих штатних найманих працівників) і яка є членом відповідного трудового колективу, може бути проведене формування і затвердження вимог найманих працівників та визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси, шляхом збору підписів. Орган чи особа, що є ініціатором висунення вимог найманих працівників шляхом збору підписів, виготовляють підписні листи, в яких зазначаються пропоновані вимоги найманих працівників та орган чи особа, що пропонується для представлення інтересів найманих працівників. Працівники розглядають пропозиції відносно вимог найманих працівників та органу чи особи, які пропонуються для представництва їх інтересів, і добровільно ставлять свої підписи в підписному листі. Після завершення збору підписів результати узагальнюються органом, уповноваженим представляти інтереси найманих працівників, про що складається протокол. Вимоги вважаються чинними за наявності у підписних листах не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.

Згідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" вимоги найманих працівників на галузевому, територіальному чи національному рівнях формуються і затверджуються:

- у випадках, коли інтереси найманих працівників представляє профспілка, об'єднання профспілок - рішенням виборного органу відповідної профспілки, об'єднання профспілок;

- У випадках, коли інтереси найманих працівників представляють інші уповноважені ними організації (органи) - конференцією представників підприємств, установ, організацій, обраних зборами (конференцією) працівників підприємств, установ, організацій, які перебувають у стані трудового спору (конфлікту).

Вимоги найманих працівників, профспілки чи об'єднання профспілок оформляються відповідним протоколом і надсилаються роботодавцю чи уповноваженій ним особі, організації роботодавців, об'єднанню організацій роботодавців.

При цьому слід врахувати те, що належною стороною у колективних трудових спорах з питань оплати праці є юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою найманими працівниками укладено трудовий договір. Дата вручення вимог роботодавцю повинна бути зафіксована у журналі, чи в інших реєстраційних формах обліку вхідної кореспонденції, чи у формі підпису безпосередньо власника чи керівника уповноваженого власником органу (представника) на другому екземплярі вимог, котрий залишається у представника найманих працівників, чи поштовим документом (квитанцією), що підтверджує відправку вимог рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Власник зобов'язаний розглянути вимоги найманих працівників чи профспілки у триденний строк з дня їх вручення, одержання поштовим чи іншим видом зв'язку. Днем одержання вимог згідно з Положенням про порядок і строки розгляду власником чи уповноваженим ним органом (представником) вимог найманих працівників чи профспілки, затвердженого наказом НСПП від 17 листопада 2008 р. № 126, є день їх реєстрації у журналі (книзі) вхідної кореспонденції, яка ведеться відповідним структурним підрозділом чи самим власником на підприємстві, в установі, організації.

Коли після юридичного та економічного аналізу вимог буде встановлено, що їх задоволення виходить за межі компетенції уповноваженого власником органу (представника), він зобов'язаний надіслати їх на розгляд власнику у триденний строк з дня одержання і невідкладно повідомити про це представницький орган найманих працівників чи профспілки. Строк розгляду вимог кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів. Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог власником до моменту одержання найманими працівниками чи профспілкою повідомлення від власника чи відповідного вищестоящого органу управління про прийняте ним рішення. Пункт 3 Рекомендації МОП № 92 "Відносно добровільного примирення та арбітражу" 1951 р. наголошує, що "процедура примирення повинна бути безплатною та оперативною: час, відведений на процедуру законодавством держави, має бути встановлено завчасно та зведено до мінімуму".

Після отримання вимог найманих працівників чи профспілки власником здійснюється їх юридичний та економічний аналізи, які мають визначити причини виникнення розбіжностей. З цією метою вивчаються, залежно від змісту вимог, питання, які стосуються:

- стану виконання зобов'язань відносно соціальних гарантій, компенсацій, пільг;

- причин виникнення заборгованості із заробітної плати, регрес-них виплат, соціального страхування тощо;

- стану фінансування підприємства, установи, організації, в через те числі фінансування гарантій і пільг, передбачених законодавством з бюджетів різних рівнів;

- стану дебіторської і кредиторської заборгованості;

- стану претензійно-позовної роботи на підприємстві;

- використання потенційних можливостей соціального партнерства (укладення колективних договорів, виконання їх умов);

- рівня організації виробництва і праці та технологій, які використовують на підприємстві, в установі, організації;

- впливу на ситуацію, що склалась на підприємстві, в установі, організації, змін у законодавстві (прийняття нових нормативно-правових актів, призупинення дії чинних);

- раціонального використання кадрового потенціалу;

- вжитих заходів відносно недопущення виникнення розбіжностей тощо.

Рішення власника про результати розгляду вимог найманих працівників чи профспілки викладається в письмовій формі і готується за результатами відповідного юридичного та економічного аналізу вимог найманих працівників чи профспілки та повинне складатись із мотивувальної і резолютивної частин. У мотивувальній частині рішення зазначаються результати юридичного та економічного аналізу вимог, причини виникнення розбіжностей, заходи, які раніше вживались власником для їх врегулювання, правова та соціально-економічна оцінка обґрунтування ситуації по кожній вимозі окремо, викладаються пояснення відносно фінансових, економічних, соціальних показників діяльності підприємства, установи, організації, від яких залежить вирішення конфлікту. Резолютивна частина має містити висновок відносно повного чи часткового задоволення чи відмови в задоволенні вимог найманих працівників чи профспілки, заходи, які планується вжити з цією метою із зазначенням конкретних строків і виконавців по кожній вимозі окремо. Рішення власника відносно вимог найманих працівників чи профспілки повинне бути аргументованим, містити відповіді на всі питання, поставлені у вимогах, та інформацію відносно повного чи часткового задоволення вимог найманих працівників чи профспілки чи повну чи часткову відмову в задоволенні колективних вимог.

Рішення роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців, власника, відповідного вищестоящого органу управління викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається уповноваженому представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним обґрунтуванням. Соціально-економічне обґрунтування рішення власника чи уповноваженого ним органу (представника) - це пояснення відносно фінансових, економічних, соціальних показників діяльності підприємства, установи, організації, від яких залежить задоволення висунутих найманими працівниками чи профспілкою вимог, об'єктивних і суб'єктивних причин виникнення розбіжностей та перспективи їх вирішення.

Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників чи профспілки одержав від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців повідомлення про повну чи часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців чи коли строки розгляду вимог закінчилися, а відповіді від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців не надійшло.

Згідно до ч. 2 ст. 31 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" особи, які допустили порушення порядку і строків розгляду вимог найманих працівників чи профспілки, притягаються до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності згідно із законодавством.

Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, котрий представляє інтереси найманих працівників чи профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати роботодавця, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення.

Інформація, яка надсилається НСПП, має містити дані про: сторони колективного трудового спору; вимоги найманих працівників, профспілки; момент виникнення колективного трудового спору; орган, чи особу, які будуть представляти інтереси найманих працівників; загальну кількість найманих працівників на підприємстві, в установі та організації чи їх структурних підрозділах, де виник колективний спір, та кількість найманих працівників, які беруть участь у даному спорі. Реєстрація висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору здійснюється розпорядженням НСПП. Правові та організаційні засади здійснення НСПП системи заходів відносно реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів визначаються Положенням про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженим наказом НСПП від 4 липня 2007 р. № 46.

Відмова в реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору може бути у випадках, коли:

- висунуті найманими працівниками, профспілкою вимоги не відповідають положенням ст. 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (визначення поняття колективного трудового спору) чи вони не є предметом відповідного колективного трудового спору;

- у результаті перевірки не підтвердились повноваження представників сторін колективного трудового спору чи сторона спору не є належною;

- порушені положення відносно процедури формування та затвердження вимог найманих працівників, профспілки, визначення органу (особи), уповноваженого представляти інтереси найманих працівників, профспілки, оформлення вимог найманих працівників, профспілки, відповідним протоколом і надсилання цього протоколу власнику чи уповноваженому ним органу (представнику);

- порушені положення відносно порядку прийняття рішення представницьким органом найманих працівників, профспілки про момент виникнення колективного спору;

- реєстрація чи наступні розгляд та вирішення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів неможливі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;

- в інших випадках згідно до чинного законодавства України.

← Предыдущая страница | Следующая страница →