Поделиться Поделиться

Заочний розгляд справи

Поняття і значення заочного розгляду справи

Глава 8 ЦПК України "Заочний розгляд справи" частини III "Позовне провадження" встановлює умови І порядок розгляду справи в порядку заочного провадження і видачу заочного рішення.

Відновлення інституту заочного рішення у чинному процесуальному законодавстві обумовлено рядом причин. Головна з них полягає в через те, що здійснення права на судовий захист неможливе без закріплення дієвих, ефективних і доступних правових механізмів, що забезпечують його реалізацію. Одним з таких механізмів є розширення гарантій прав і інтересів учасників процесу.

Судова практика засвідчує, що відповідачі не завжди прагнуть брати участь у змагальному цивільному судочинстві. Така ситуація обумовлюється рядом обставин, в через те числі й усвідомленням відповідачами законності та доведеності звернених до них позовних вимог, відсутністю належних юридичних процесуальних знань та навичок захисту, небажанням залучати до процесу досить дорогої адвокатської допомоги.

За таких умов, в першу чергу через неявку відповідачів, суди змушені відкладати розгляд справи зі всіма наступаючими правовими наслідками (порушення строків розгляду справ, збільшення судових витрат тощо).

Небажання відповідачів з'являтися до суду відоме і світовій юстиції, атому в ряді країн (Великобританії, Німеччині, Франції, США) прийняті і діють інститути заочного судочинства.

Інститут заочного рішення спрямований, з одного боку, на розширення судового захисту суб'єктивних прав громадян і організацій, свободи їх вибору (принципу диспозитивності), а з іншого боку - на недопущення можливості зловживання відповідачем суб'єктивними процесуальними правами і встановлення несприятливих наслідків за зловживання ними. Зазначена мета відповідає ст. 23 Конституції України, згідно якої кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, коли при цьому не порушуються права і свободи інших людей.

Згідно до цивільно-процесуального законодавства заочний розгляд справи провадиться у разі неявки в судове засідання відповідача, котрий належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки чи коли зазначені ним причини визнані неповажними. За таких умов суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, коли позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В юридичній літературі заочним провадженням називають також установлений законом порядок проведення судового засідання і ухвалення рішення по позову під час відсутності відповідача. Однак при відсутності відповідача чи в разі явки в судове засідання одного з кількох відповідачів допускається розгляд справи і в порядку загального провадження. При наявності тих самих умов: відсутності відомостей про причини неявки відповідача, чи у випадку визнання судом причин неявки в судове засідання неповажними, чи коли відповідач навмисне затягує процес - суд вправі розглянути справу у загальному порядку.

Головною відмінною рисою заочного розгляду справи є правові наслідки, які настають внаслідок заочного провадження та ухвалення рішення.

Основним правовим наслідком заочного розгляду справи є ухвалення заочного рішення і встановлення способів його перегляду: як спрощеного - шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення, так і загального - апеляційного чи касаційного.

До порядку розгляду справи в заочному провадженні недопустиме застосування терміну "спрощена процедура". Розгляд справи в порядку заочного провадження за спрощеною схемою є характерною рисою англійського й американського цивільного процесу, де не ведеться дослідження будь-яких доказів, а судовий розгляд зводиться лише до оголошення рішення проти сторони, що не з'явилася, проте не вітчизняного.

← Предыдущая страница | Следующая страница →