Поделиться Поделиться

Форма реалізації адміністративно-правових норм

Реалізація адміністративно-правових норм здійснюється у таких формах:

1) виконання – активна поведінка суб'єктів адміністративно- правових відносин відносно виконання юридичних обов'язків (одержання паспорта, сплата податків, подання декларації);

2) використання – активна поведінка суб'єктів адміністративно-правових відносин відносно здійснення наданих юридичних прав (подання скарги, заяви);

3) додержання – пасивна поведінка суб'єктів адміністративно-правових відносин відносно дотримання вимог норм права;

4) застосування – діяльність органів держави відносно вирішення управлінських справ і видання індивідуальних юридичних актів, які грунтуються на вимогах матеріальних і процесуальних юридичних норм.

Структура адміністративно-правової норми

Структура адміністративно-правової норми – це її внутрішня побудова, визначений порядок взаємозв'язку, взаємообумовленості і взаємозалежності складових частин норми. Адміністративне-правові норми складаються із гіпотези, диспозиції і санкції.

Гіпотеза частина норми, яка вказує на фактичні умови, за наявності яких норма застосовується. Гіпотезу дозволяється назвати юридичним фактом.

Диспозиція частина норми, в якій сформульовано саме правило поведінки (обов'язок отримати паспорт, подати до податкових органів декларацію про доходи).

Санкція частина норми, в якій вказується на захід впливу з боку держави у випадку порушення правил, передбачених нормою.

Проте класична структура норми зустрічається досить рідко. Як правило, зустрічається двочленна структура норми (гіпотеза і диспозиція), а санкція передбачається в інших нормах (як правило, у КпАП тощо).

Поняття адміністративно-правових відносин

Адміністративно-правові відносини – це суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного права, суб'єкти яких наділені, правами й обов'язками у сфері забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також у процесі державного і самоврядного управління в сферах соціально- економічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадського порядку.

Особливості адміністративно-правових відносин

Адміністративно-правові відносини характеризуються наступними особливостями: 1) вони виникають у сфері виконавчої, тобто владно-організаційної діяльності; 2) дані відносини виникають у зв'язку з діяльністю органів виконавчої влади; 3) для них характерною є наявність обов'язкового суб'єкта – органа виконавчої влади; 4) даний обов'язковий суб'єкт діє завжди владно, таким чином відносини є публічно-владними; 5) відносини можуть виникати з ініціативи будь-якої із сторін, при цьому згода іншої сторони не є обов'язковою; 6) відносини поміж учасниками відносин розглядаються, як правило, у позасудовому порядку; 7) у випадку порушення однією із сторін вимог адміністративно-правових норм, вона відповідає перед державою в особі її органів (як правило, органів виконавчої влади).

Види адміністративно-правових відносин

Розрізняють види адміністративно-правових відносин за ознаками:

1) залежно від функцій, які виконуються: регулятивні і правоохоронні;

2) за адміністративно-правовим статусом суб'єктів, що беруть участь у правовідносинах:

– поміж вищестоящими і нижчестоящими суб'єктами (вертикальні);

– поміж непідпорядкованими суб'єктами управління (горизонтальні);

– поміж органами виконавчої влади і підпорядкованими підприємствами, установами, організаціями;

– поміж органами виконавчої влади і непідпорядкованими підприємствами, установами, організаціями;

– поміж органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;

– поміж органами виконавчої влади і об'єднаннями громадян;

– поміж органами виконавчої влади і громадянами;

3) залежно від галузевої залежності: матеріальні;

процесуальні;

4) за змістом: у сфері загального управління; у сфері галузевого управління; у сфері міжгалузевого управління;

5) за галузевою діяльністю: у галузі економіки; у галузі адміністративно-політичній; у галузі соціально-культурній;

6) за направленістю: зовнішні; внутрішні;

7) за механізмом захисту: що захищаються у судовому порядку; що захищаються в адміністративному порядку;

8) за способом регулювання: функціональні; територіальні;

9) за майновою належністю: майнові; немайнові;

10) за характером взаємодії суб'єктів відносин: субординації; координації тощо.

Елементи адміністративно-правових відносин

Адміністративно-правові відносини традиційно складаються із: суб'єктів, об'єктів та змісту, як сукупності прав та обов'язків сторін.

← Предыдущая страница | Следующая страница →