Поделиться Поделиться

Місце міліції громадської безпеки серед суб'єктів адміністративно-юрисдикційної діяльності

Серед органів, які наділені повноваженнями відносно розгляду справ про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень, значне місце посідає міліція громадської безпеки. ДГБ є структурним підрозділом центрального апарату МВС України та провідним підрозділом у структурі МВС України з питань охорони громадського порядку та громадської безпеки, виявлення, фіксації та розслідування адміністративних правопорушень.

Про це свідчать показники адміністративно-юрисдикційної діяльності міліції громадської безпеки. Аналіз адміністративно-юрисдикційної діяльності ОВС у 2010 р. свідчить, що цим органом було винесено 6 млн 521 тис. постанов про накладення адміністративних стягнень, що становить 69 % від всіх постанов, які були винесені іншими органами адміністративної юрисдикції. Серед них про накладення: попередження 806 тис. 316 постанов (82 %); штрафу -5 млн 437 тис. 859 постанов (66 %).

Аналізу адміністративно-юрисдикційної діяльності ОВС приділяли увагу багато авторів. Особливо слід виділити праці О. П. Клюшниченка, О. П. Шергіна, М. Я. Маслєннікова, Д. П. Калаянова, І. П. Голосніченко, А. Т. Комзюка, С. М. Гусарова та ін. У них детально визначаються сутність адміністративної юрисдикції, її ознаки та особливості, співвідношення з іншими видами юрисдикції, а також специфіка здійснення посадовими особами міліції.

Завдання адміністративно-юрисдикційної діяльності ОВС, у через те числі й міліції громадської безпеки, у цілому відповідають завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення; останні в концентрованому вигляді закріплено в ст. 245 КУпАП, згідно до якої такими завданнями є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Органи внутрішніх справ є спеціалізованою державною структурою, призначеною для безпосереднього здійснення державного управління в галузі внутрішніх справ. У свою чергу, міліція громадської безпеки - структурна складова органів внутрішніх справ, адміністративна діяльність якої спрямована на реалізацію державної політики і здійснення практичних заходів відносно охорони громадського порядку та громадської безпеки, захист прав, свобод, законних інтересів і забезпечення безпеки громадян, запобігання правопорушенням та їх припинення; проведення загальної та індивідуальної профілактичної роботи серед громадян, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, охорони затриманих і взятих під варту осіб; здійснення ліцензування певних видів господарської діяльності, забезпечення дозвільної системи, державного охоронного нагляду.

У ст. 1 Закону України "Про міліцію" дається визначення міліції України як державного озброєного органу виконавчої влади. Через те міліція, зважаючи на специфіку свого призначення, застосовує заходи впливу в більш широкому обсязі, ніж інші суб'єкти державного управління. Ця діяльність має державно-владний характер, вона здійснюється від імені держави згідно до завдань, передбачених Законом України "Про міліцію", Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 383/2011 "Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України" і виданими на їх виконання наказами, статутами, положеннями, інструкціями МВС України. Адміністративно-юрисдикційні повноваження працівників міліції регулюються КУпАП, спеціальними законами України (наприклад, Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції")4, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами Кабінету Міністрів України. Основоположні засади адміністративно-юрисдикційних повноважень міліції громадської безпеки визначені також у Положенні про Департамент громадської безпеки МВС України, а процесуальний порядок реалізації даних повноважень визначений в Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженій наказом МВС України від 4 жовтня 2013 р. № 9502.

Державно-владний характер діяльності правоохоронних органів виявляється у через те, що вони є частиною державного механізму, володіють компетенцією відносно розгляду різних юридичних справ. Ніякі інші організації не можуть і не повинні діяти від імені держави і мати державно-владні повноваження відносно фізичних і юридичних осіб.

Слід зазначити, що широта суспільних відносин, які перебувають під охороною міліції громадської безпеки, обумовила значно більший, порівняно з іншими галузевими органами, обсяг їх юрисдикційних повноважень. Згідно до чинного законодавства (ст. 222 КУпАП) міліції громадської безпеки надано право розглядати і вирішувати справи про досить широке коло адміністративних правопорушень. До їх числа віднесено справи про:

а) правопорушення, що посягають на здоров'я населення (ч. 1 ст. 44 КУпАП України);

б) правопорушення у сільському господарстві (ч. 2 ст. 106і КУпАП);

в) правопорушення на транспорті, у галузі шляхового господарства і зв'язку (частини 1,2,3 і 4 ст. 109, статті ПО, 111, ч. З ст. 114, ч. 1 ст. 115, ст. 1162, ч. 2 ст. 117, частини 1, 2 ст. 119, статті 122 124і-128і, частини 1,2 ст. 129, ст. 133, ч. 2 ст. 135, ст. 136 (за винятком порушень на автотранспорті), статті 137,139,140 КУпАП);

г) правопорушення в галузі торгівлі і фінансів (статті 161, 1644 КУпАП);

д) правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку (статті 173, 176, 177, частини 1,2 ст. 178 КУпАП);

е) правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 192,194,195, 197-201,203,204,205,206 КУпАП).

Хоча міліція громадської безпеки вирішує значну кількість справ про адміністративні проступки, усе ж важливою особливістю її адміністративно-юрисдикційної діяльності є те, що домінуючим напрямом даної діяльності є забезпечення громадського порядку і громадської безпеки. Адміністративно-правова їх охорона здійснюється й іншими державними органами, проте міліція громадської безпеки виконує цю діяльність спеціально, функціонально.

Міліція громадської безпеки, разом з іншими суб'єктами державного управління, створюється і функціонує як апарат, підпорядкований органам державної влади. Вона складається з різних підрозділів, які мають відповідні функції і повноваження. У своїй сукупності дані особливості дають право визначати міліцію громадської безпеки як різновид суб'єктів управління. При виконанні своїх функцій міліція вступає в управлінські та інші стосунки (внутрішні та зовнішні) з різними державними органами, громадськими об'єднаннями та окремими громадянами. Дані стосунки можуть бути відносинами влади - підлеглості, співробітництва, координації та узгодження.

Специфіка адміністративно-юрисдикційної діяльності міліції громадської безпеки полягає в через те, що юрисдикційними повноваженнями наділено відносно широке коло її посадових осіб (О. П. Клюшниченко говорить про їх "множинність" чи "плюралізм"). Так, згідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення від імені органів внутрішніх справ (міліції) вправі:

- начальники органів внутрішніх справ і їх заступники;

- начальники чи заступники начальників відділів (управлінь) внутрішніх справ;

- начальники лінійних пунктів міліції;

- працівники міліції, на яких покладено нагляд за додержанням правил з охорони порядку та безпеки руху на залізничному транспорті (ст. 109), а також правил користування засобами залізничного транспорту (ст. 110);

- начальники чи заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті та інших органів внутрішніх справ, прирівняних до районних і міських відділів (управлінь) внутрішніх справ, начальники відділень міліції, що є в системі органів внутрішніх справ;

- дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції;

- начальники чи заступники начальників відділень (відділів, управлінь, Департаменту ДА, дорожньої міліції, командири чи заступники командирів окремих підрозділів дорожньо-патрульної служби);

- працівники Державної автомобільної інспекції, що мають спеціальні звання.

Відзначимо, що в розподілі юрисдикційних повноважень дозволяється спостерігати виділення спеціалізації певних категорій працівників відносно боротьби з відповідними видами адміністративних правопорушень.

Спеціалізація сприяє не тільки більш швидкому розгляду справ про адміністративні правопорушення, проте і більш кваліфікованому з'ясуванню всіх обставин справи, що одночасно сприяє підвищення відсотка виконання адміністративних стягнень. Приймають рішення в основному ті працівники, які здійснюють контроль і нагляд за виконанням відповідних порушених правил. Це важливо для якісного розгляду справ про порушення правил, що вимагають спеціальних знань (наприклад, порушення на транспорті). Разом з тим уявляється не зовсім виправданим покладання обов'язків відносно розгляду справ про адміністративні проступки і прийняття рішень по них на керівників органів внутрішніх справ. Це не сприяє спеціалізації в боротьбі з даними правопорушеннями, негативно позначається на якості розгляду справ. Начальник органу внутрішніх справ, про що свідчить статистика і елементарний хронометраж його роботи, не в змозі докладно розглянути всі віднесені до його компетенції справи, його роль як керівника зводиться найчастіше до формального акта - підпису на протоколі, що надалі приводить до зниження відсотка виконання адміністративних стягнень. Доцільно, на нашу думку, для розгляду цих справ виділити спеціального інспектора із розгляду справ про адміністративні правопорушення, що звільнить керівників органів внутрішніх справ від такої функції. При цьому і виконання постанов про накладення адміністративних стягнень буде оперативним, своєчасним, невідворотним. Мету адміністративного стягнення буде досягнуто.

За винятком того, значна частина посадових осіб міліції громадської безпеки виконує великий обсяг дій юрисдикцій його характеру на підготовчій стадії провадження, пов'язаних з виявленням події та дослідженням обставин правопорушення, складанням протоколу про адміністративне правопорушення та збиранням необхідних матеріалів для правильного і об'єктивного вирішення справи. Як зазначалося, до здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності міліції громадської безпеки тією чи іншою мірою причетна переважна більшість працівників підрозділів патрульно-постової служби міліції, міліції особливого призначення "Беркут", дозвільної системи та ліцензування, служби дільничних інспекторів міліції, спеціальних установ та конвойних підрозділів міліції.

Окремо слід сказати про повноваження посадових осіб міліції громадської безпеки відносно складання протоколів про адміністративні правопорушення. Протокол є єдиним процесуальним документом, котрий слугує підставою для подальшого провадження у справі про адміністративне правопорушення. Працівники міліції громадської безпеки складають протоколи не тільки про правопорушення, розгляд справ про які віднесено до компетенції міліції, проте і про значну кількість правопорушень, підвідомчих іншим суб'єктам адміністративної юрисдикції. Зокрема, за протоколами, складеними працівниками міліції громадської безпеки, більшість справ розглядають судді районних (міських) судів та адміністративні комісії. Тобто в таких випадках міліція здійснює тільки певну частину необхідних юрисдикційних дій, як правило, забезпечувального характеру, без яких компетентні суб'єкти не змогли б розглядати і вирішувати ті чи інші справи.

У наш час міліція наділена правом застосовувати два види адміністративних стягнень: попередження і штраф. Також два види адміністративних стягнень міліція тільки виконує - позбавлення права керування транспортним засобом та адміністративний арешт. Виконання адміністративних стягнень ст. 2 Закону "Про міліцію" віднесено до основних її завдань. Причому на міліцію покладається не тільки виконання стягнень, накладених її ж посадовими особами, проте й іншими суб'єктами адміністративної юрисдикції. Зокрема, тільки міліція виконує постанови про застосування такого адміністративного стягнення, як адміністративний арешт, які виносяться суддями районних (місцевих) судів.

За винятком зазначеного специфічними ознаками адміністративно-юрисдикційної діяльності ОВС взагалі і тієї, яка здійснюється міліцією громадської безпеки, зокрема, у літературі цілком логічно названо, по-перше, те, що підставою її здійснення є адміністративне правопорушення. По-друге, те, що вона здійснюється в особливих процесуальних формах, установлених законом. По-третє, що її результатом є видання юрисдикцій його акта (постанови про накладення адміністративного стягнення чи про припинення справи провадженням), обов'язкового для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Підводячи підсумок даного етапу роботи, слід зазначити, що в адміністративно-юрисдикційній діяльності міліції громадської безпеки, спрямованій на реалізацію повноважень відносно розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення постанов про накладення адміністративних стягнень, існують багато проблемних питань, окремі з яких ми спробуємо визначити та вирішити в наступних розділах даної роботи.

← Предыдущая страница | Следующая страница →