Поделиться Поделиться

Стаття 327. Наслідки неприбуття свідка, спеціаліста, перекладача і експерта

1. Коли в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач чи експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також мас право постановити ухвалу про привід свідка та/чи ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.

2. Прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом), свідка, спеціаліста чи експерта забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.

1. У разі неявки в судове засідання за викликом свідка, спеціаліста, перекладача чи експерта суд допитує інших присутніх свідків, заслуховує думку учасників судового провадження відносно можливості розгляду справи за відсутності осіб, що не з'явилися, і коли дійде висновку про неможливість судового розгляду у їх відсутність, призначає нову дату судового засідання. Одночасно суд вживає заходів для своєчасного повідомлення про судовий розгляд свідка, спеціаліста, перекладача чи експерта для забезпечення їх прибуття у судове засідання.

Коли неприбуття свідка на виклик суду обумовлено причинами, які не відносять до визначених у законі як поважні (ст. 138 КПК), суд має право застосувати до нього привід та/чи постановити ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та порядку, передбачених главами 11 та 12 КПК.

Згідно з положеннями ст. 140 КПК привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується (зокрема, свідка), особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час (ч. 1). Рішення про здійснення приводу приймається судом у формі ухвали (ч. 2 ст. 140 КПК).

Виконання ухвали про здійснення приводу свідка доручається відповідним підрозділам органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства чи органів державного бюро розслідувань (детальніше про порядок виконання ухвали про здійснення приводу див. ст. 143 КПК).

У разі виклику свідка до суду у встановленому КПК порядку та за наявності достовірних даних про отримання ним повідомлення про виклик, коли свідок не з'явився до суду і не повідомив про причини свого неприбуття, суд згідно з ч. 1 ст. 139 КПК може своєю ухвалою накласти на нього грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

2. Уперше у КПК з'явилася норма, яка покладає на сторони кримінального провадження обов'язок забезпечувати прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом), свідка, спеціаліста чи експерта. Такий обов'язок покладається на сторону кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик даної особи. Суд лише сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.

Стаття 328. Право перебувати в залі судового засідання

1. Кількість присутніх у залі судового засідання може бути обмежена головуючим лише у разі недостатності місць у залі судового засідання.

2. Близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання.

1. У коментованій статті по суті визначені умови реалізації одного з найважливіших принципів кримінального судочинства - гласності й відкритості судового провадження. Згідно до положень ч. 2 ст. 27 КПК кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження чи його окремої частини лише у випадках, прямо зазначених у законі.

У разі коли розгляд судового провадження здійснюється у відкритому судовому засіданні, будь-хто із бажаючих має право бути присутнім у залі судового засідання. Саме через те законодавець у ст. 328 КПК закріпив положення, що кількість присутніх у залі судового засідання може бути обмежена головуючим лише у разі недостатності місць у залі судового засідання.

Правило, закріплене у ч. 1 ст. 328 КПК, співвідноситься і з положеннями п. 1 ст. 6 КЗПЛ, у якій зазначається про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом. Слід пам'ятати, що обмеження кількості присутніх у залі судового засідання під час судового розгляду без вагомих підстав створює ризик того, що такий судовий розгляд може бути визнаний проведеним із порушенням принципу гласності. Так, у рішенні у справі "Шагін проти України" (2005 р.) ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв'язку з незабезпеченням публічного розгляду. Як вбачається з цього рішення, спочатку Київський апеляційний суд вжив виняткових заходів, щоби забезпечити присутність преси і громадськості, було орендовано великий зал, у якому відкриті засідання проходили протягом перших шести місяців, поки 23 травня 2003 р. було вирішено розглядати справу в закритому засіданні. Надалі судовий розгляд відбувався в закритому режимі протягом майже десяти місяців. В ухвалі Київського апеляційного суду від 23 травня 2003 р. наведено такі дві підстави для того, щоби не допускати публіку на засідання суду: запобігання розголошенню відомостей про свідків і потерпілих та забезпечення безпеки учасників судового процесу.

Єдиним поясненням, наданим стосовно того, що спричинило такі побоювання, було посилання на присутність у залі суду невстановленої особи, яка, як стверджувалося, була озброєна і здійснювала аудіозапис за вказівкою заявника, ігноруючи зауваження суддів. Суд у рішенні підкреслив, що, ураховуючи характер і зміст обвинувачень, пред'явлених заявникові та іншим підсудним, а також широке висвітлення в засобах масової інформації судового процесу в цій кримінальній справі, справа була надзвичайно значущою для громадськості. Наголошуючи на через те, що міркування безпеки можуть, хоча й рідко, виправдовувати недопущення громадськості на судові засідання, Суд у той же час наголосив, що такі міркування безпеки повинні бути достатньо переконливими і повністю поясненими. За таких обставин Суд визнав, що не було наведено підстав, які могли б виправдовувати позбавлення громадськості можливості бути присутньою протягом усього процесу в суді першої інстанції.

2. Частиною 2 коментованої статті передбачено, що близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання. Створення законодавцем пріоритетних умов для присутності у залі судового засідання близьких родичів та членів сім'ї обвинуваченого і потерпілого є зрозумілим з огляду на те, що цим особам не байдужа доля близьких їм осіб. Що стосується представників засобів масової інформації, то в цьому сенсі варто звернутися до п. 56 згадуваного вище рішення ЄСПЛ, у якому суд зазначив, що "забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у п. І ст. 6. Такий публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довірило судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності. Забезпечуючи прозорість здійснення правосуддя, гласність, таким чином, сприяє реалізації мети п. 1 ст. 6, а саме - справедливому судовому розгляду, забезпечення якого є одним з основоположних принципів демократичного суспільства у значенні Конвенції (див. рішення у справі "Бєлашев проти Росії" (Belashev v. Russia) № 28617/03 п. 79 від 4 грудня 2008 p., з наведеними посиланнями)". Ураховуючи те, що громадськість стає обізнаною у через те, що відбувається в суспільстві, переважно через засоби масової інформації, саме через те їм надається пріоритетне право бути присутніми під час судового розгляду.

← Предыдущая страница | Следующая страница →