Поделиться Поделиться

Зміст права інтелектуальної власності та здійснення суб'єктивних прав

Суб'єктивні права інтелектуальної власності поділяються на дві групи: особисті немайнові права інтелектуальної власності і майнові права інтелектуальної власності.

Суб'єкти права інтелектуальної власності наділяються згідно до ЦК України особистими немайновими правами інтелектуальної власності, які визначають їх правовий статус, а саме:

правом на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;

правом перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдавати шкоду честі та репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності; йдеться про захист від змін твору: доповнення, скорочення, зміну його назви, зміну опису та формули винаходу тощо без дозволу автора твору;

іншими особистими немайновими правами інтелектуальної власності, встановленими законом. Так, ст. 438 ЦК України уточнено перелік особистих немайнових прав автора, виконавця твору і зміст прав на ім'я (назву) виробників фонограм (відеограм, організацій мовлення) у ст. 38 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Вищеназвані права відносять творцеві, за винятком окремих випадків, передбачених законом, і не залежать від майнових прав інтелектуальної власності, є невідчужуваними, невіддільними від творця і діють безстроково, коли інше не передбачено законом. Таким чином, право на визнання людини творцем (право авторства) може належати тільки дійсному творцеві твору. Право авторства є абсолютним, тобто будь-яка інша особа має утримуватися від його порушення.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.

Майнові права інтелектуальної власності перелічені у ст. 424 ЦК України. Серед них, перш за завжди, право на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У ЦК України і окремих законах визначається зміст права використання та інших майнових прав інтелектуальної власності для окремих об'єктів прав інтелектуальної власності (наприклад у статтях 441, 453-455, 464 та ін.). За загальним правилом, право на використання належить творцеві. Може належати це право на підставі договору чи закону також іншим особам, а також необмеженому колу осіб, які мають за законом право здійснювати вільне використання об'єкта права інтелектуальної власності, наприклад, у наукових цілях чи домашніх умовах тощо.

Майновими правами є також виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності і виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в через те числі забороняти таке використання, та інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Таким чином, законодавець допускає винятки з метою надати широкому колу осіб можливість обмеженого використання об'єкта права інтелектуальної власності в наукових цілях, з метою навчання, у цитуванні тощо.

Майнові права інтелектуальної власності можуть також використовуватися в інших цивільних відносинах, зокрема бути предметом договору застави та інших зобов'язань тощо.

Одним з основних майнових прав інтелектуальної власності є право суб'єкта на винагороду за створення і використання об'єкта права інтелектуальної власності. Існують також випадки "вільного" використання об'єкта без виплати винагороди.

Строк дії майнових прав інтелектуальної власності визначається ЦК України та спеціальними законами. Дострокове їх припинення також можливе за певних умов. Наприклад, дострокове припинення майнових прав інтелектуальної власності може мати місце на підставі договору; для об'єктів права промислової власності - внаслідок відмови від нього володільця охоронного документа, несплати збору за підтримання його чинності тощо.

На умовах, визначених у ліцензійному договорі, майнові права інтелектуальної власності можуть передаватися іншій особі повністю чи частково.

Використання об'єкта права інтелектуальної власності може здійснюватися будь-якими способами, що не суперечать закону. Сам суб'єкт права інтелектуальної власності може використовувати даний об'єкт будь-яким способом на відповідний розсуд, проте з додержанням прав інших осіб; має виключне право дозволяти використання об'єкта іншим особам, як фізичним, так і юридичним; а також має право передавати свої суб'єктивні майнові права інтелектуальної власності іншим особам повністю чи частково згідно до чинного законодавства (така передача, як правило, оформляється цивільно-правовим договором чи іншим правочином).

← Предыдущая страница | Следующая страница →