Поделиться Поделиться

Вплив мінімальної заробітної плати на рівень зайнятості та безробіття

Основними причинами існування стійкого рівня безробіття є: 1) виплата допомоги по безробіттю; 2) "жорсткість" заробітної плати.

Встановлення і виплата допомог по безробіттю підвищують природний його рівень, оскільки полегшують долю безробітних. Виплата допомоги по безробіттю дає людині можливість довше собі роботу. Механізм впливу мінімальної заробітної плати на зайнятість і безробіття зображено на рисунку.

Рис. Механізм впливу мінімальної заробітної плати на зайнятість і безробіття

Коли мінімальної заробітної плати не існує, то рівні зайнятості та безробіття визначаються попитом і пропозицією. Рівноважне значення заробітної плати, при якому зайнято N0 осіб, дорівнює ¥о (точка Е, що відповідає природному рівневі безробіття). Нехай потім вводиться мінімальна заробітна плата. Мінімум перебуває на рівні, котрий перевищує величину заробітної плати, за умови, коли ринок праці у стані рівноваги. За такого рівня заробітної плати попит на працю становить лише N1 і така ж кількість працівників зайнята. Проте за такого рівня мінімальної заробітної плати бажає працювати N2 осіб. Таким чином, мінімальна заробітна плата підвищує безробіття на (Ш-Ш) осіб. Вона також скорочує зайнятість на (№)-) працівників.

"Застигання" ринку праці в нерівноважному стані пов'язане із:

1) законодавчим встановленням мінімуму заробітної плати;

2) фіксацією рівня заробітної плати в колективних договорах з профспілками;

3) "стимулюючою заробітною платою", яка встановлюється і підтримується фірмами для залучення кваліфікованої робочої сили, скорочення плинності кадрів та підвищення рівня продуктивності праці.

Крива Лоренца

Для визначення нерівномірності розподілу доходів використовується крива Лоренца (за ім'ям американського економіста Макса Лоренца (1876-1959 році.).

Як показано на рисунку, теоретичну можливість абсолютно рівного розподілу доходів характеризує бісектриса (лінія ОА). Вона ілюструє ситуацію абсолютної рівності у розподілі доходів, коли 20 % сімей володіють 20 % сукупних доходів суспільства, 40 % сімей - 40 % доходів і т. д.

Рис. Крива Лоренца

Крива ОСА (лук Лоренца) показує стан фактичного розподілу доходів, тобто реальний пайовий розподіл сімей поміж сукупними доходами всього суспільства. Чим дужче "натягнутий" лук Лоренца, тим більша ступінь нерівності доходів. Якби фактичний розподіл доходів у суспільстві був абсолютно рівним, то бісектриса та крива Лоренца збіглися б поміж собою й розрив би зник.

Пряма ОВ відбиває ситуацію абсолютної нерівності у розподілі доходів, коли І % сімей отримує 100 % усіх доходів, а решта немає нічого. У цьому випадку крива Лоренца ОСА збігатиметься з осями координат й утворить трикутник із вершиною в точці В. Трикутник, створений бісектрисою та осями координат, характеризує крайній ступінь нерівності в розподілі доходів.

Таким чином, крива Лоренца дає підстави для висновків про ступінь розриву поміж фактичним розподілом доходів і станом рівності. Поглиблення нерівномірності в розподілі доходів графічно виражається зміною конфігурації кривої Лоренца у бік збільшення її увігнутості відносно лінії абсолютної рівності (бісектриси ОА).

Чотирифазова модель ділового циклу

У сучасній теорії економічних циклів виділяють дво- і чотирифазові моделі економічного циклу.

Рис. Чотирифазна модель економічного циклу

К. Маркс був одним із перших економістів, котрий виділив у циклі чотири фази, які послідовно змінюють одна одну: криза, депресія, пожвавлення, піднесення.

Таблиця. Ознаки фаз ділового циклу

Фази

Ознаки фаз ділового циклу

Криза

Перевиробництво товарів стосовно платоспроможного попиту на них; значне скорочення обсягів виробництва; падіння цін; дефіцит вільних грошових коштів, необхідних для платежів; біржовий крах і банкрутство підприємців; зростання безробіття; зниження рівня заробітної плати; спад рівня прибутку; масове знищення товарів, устаткування тощо; дезорганізація кредитної системи.

Депресія

Застій виробництва; низький рівень цін; незначний обсяг торгівлі; невисока ставка позичкового відсотка; ліквідація товарного надлишку.

Пожвавлення

Розширення обсягів виробництва до масштабів докризового рівня; зростання цін; підвищення прибутку; зростання зайнятості; пожвавлення торгівлі; посилення оптимістичних очікувань (сподівань).

Піднесення

Перевищення максимального обсягу виробництва докризового рівня; швидке зростання зайнятості; підвищення заробітної плати й інших видів доходів; кредитна експансія; штучне стимулювання сукупного попиту, зумовлене очікуваннями торговців на зростання цін та їхнім бажанням купити більше товарів за нижчими цінами; розширення пропозиції, яка з часом перевищує попит і готує нову кризу.

← Предыдущая страница | Следующая страница →