Поделиться Поделиться

Гроші та їх роль в економічному кругообігу

Функціонування ринкової економіки неможливо без руху грошей.

За допомогою грошей встановлюються економічні зв'язки поміж всіма суб'єктами економіки, відбувається розподіл ресурсів, здійснюється обмін товарів та послуг. Будь-яка ринкова інформація сприймається тільки тоді, коли вона надається у грошовій формі: обсяги виробництва, ціни, інфляція, фінанси, бюджет, кредит, витрати виробництва, прибуток та інші. Саме через те існує вислів, що ринкова економіка "розмовляє мовою грошей". З позицій класичної трудової теорії вартості, гроші - це загальний еквівалент вартості всіх товарів в процесі їх обміну на ринку. Це означає, що за допомогою грошей вимірюється вартість всіх товарів, яка в процесі їх обміну на ринку перетворюється в ціну. Ціна - це грошовий вираз мінової вартості товару.

Маржиналізм та сучасний монетаризм по-іншому трактують природу грошей. їх сутність не визначається, а зводиться до функцій, і, в першу чергу, як засобу обігу. Однак, функції, що виконують гроші, це лише зовнішня форма прояву їх сутності., а не сама сутність. По мірі розвитку грошового обігу функції грошей трансформуються, деякі функції не діють чи наповнюються новим змістом.

Розвиток товарного виробництва і обміну об'єктивно зумовив виникнення грошей як загального еквіваленту обміну. В результаті сформувалася система товарно-грошових відносин, які опосередковують сукупність ринкових відносин і зв'язків.

Сутність грошей, їх роль в економіці проявляється в їх функціях. В підручниках "Економікс" виокремлюються три функції грошей:

1. Міра вартості. Ця функція здійснюється грошима тоді, коли ми зіставляємо цінності чи вартості різних товарів чи послуг. Гроші виступають тут своєрідним мірилом, масштабом для співставлення. Адже, щоби виміряти вагу - нам потрібні гирі, щоби виміряти довжину - метр. Точно так нам потрібні гроші, щоби виміряти вартість даного товару чи послуги. Завдяки грошовій системі відпадає потреба виражати ціну кожного продукту через усі інші продукти, на які можливо його обміняти. Використання грошей, як загального еквіваленту обміну, означає, що ціну будь-якого продукту дозволяється виразити через певну кількість грошових одиниць. Ціна - це пропорція обміну товарів на гроші. Таке використання грошей дає змогу учасникам обміну легко порівнювати відносну цінність товарів і ресурсів. Таке зіставлення полегшує процес прийняття раціонального рішення. Як міра вартості, гроші використовуються і в операціях з майбутніми платежами.

Без функції грошей, як міри вартості, було б неможливим прийняття раціональних рішень відносно розподілу ресурсів, доходів, здійснення перспективних розрахунків, визначення узагальнюючих показників тощо. Неможливо було б визначити також і ефективність механізму господарювання як на рівні фірми, так і на рівні національної економіки в цілому, адже співставити результати виробництва та витрати ресурсів дозволяється лише в грошовій формі.

2. Засіб обігу. Більшість економістів вважає, що саме ця функція є особливо важливою. Змістом даної функції грошей є їхнє використання як посередника при обміні одних товарів (послуг, робіт) на інші, а також в ролі платіжних засобів під час купівлі-продажу товарів, при сплаті податків та боргів, при виплаті пенсій і заробітної плати, при здійсненні різних майнових угод (заставі, оренді, кредиті тощо). Щоразу, коли ми розраховуємося за певну річ грошима, гроші виконують саме функцію засобу обігу.

Необхідність існування такої функції грошей, як засіб обігу, зумовлена суспільним поділом праці. Окремі виробники створюють певні товари та послуги, проте мають потреби в інших. Коли з будь-якої причини обмін поміж двома товаровиробниками не зможе відбутися, то для суспільства втрачається вигода від спеціалізації. Це пояснюється тим, що споживачі повинні мати безліч різних продуктів, а за відсутності торгівлі вони намагатимуться спрямувати свою працю і матеріальні ресурси у різноманітні види виробництва. Таке самозабезпечення призведе до втрати переваг спеціалізації. Дозволяється було б обмінювати продукт на продукт, тобто використовувати бартер. При бартері гроші непотрібні, проте сам бартер породжує значні незручності: інтереси та потреби виробників можуть не збігатися, пропорції обміну визначатимуться навмання і не гарантуватимуть еквівалентності (рівності). Коли гроші виступають в ролі посередника при обміні, то вони дозволяють виключити бартер, тобто прямий товарообмін, котрий гальмує економічний розвиток. (Однак, навіть в сучасних умовах в країнах з високим рівнем інфляції чи в період війн бартер використовується як інструмент безгрошового обміну. В Україні розвиток бартерних операцій пов'язується також із порушенням сталих економічних зв'язків поміж суб'єктами ринкових відносин. Перехід на бартерні засади багатьох підприємств України у 90-х роках був результатом передусім того, що гроші на той час перестали повноцінно виконувати функцію засобу обігу).

Особливим виявом функції засобу обігу є використання грошей як засобу платежу. Це пов'язано із ситуаціями, коли рух грошей і товарів розірваний у часі: наприклад, товар покупець отримав, проте замість грошей надав продавцю боргову розписку - вексель, що зазначає зобов'язання сплатити певну суму у визначений термін.

3. Засіб нагромадження - цю функцію гроші виконують як засіб зберігання та примноження багатства. Зміст даної функції полягає в через те, що гроші виступають як фінансовий актив, котрий зберігається після реалізації товарів (робіт, послуг) та забезпечує купівельну спроможність в майбутньому.

Купівельна спроможність грошей - це кількість товарів і послуг, які дозволяється купити за грошову одиницю. Величина купівельної спроможності грошей обернено пропорційна рівню цін. Коли рівень цін зростає вдвічі, купівельна спроможність, чи вартість грошової одиниці зменшується наполовину, і навпаки.

Гроші виконують функцію засобу нагромадження у тих випадках, коли домогосподарства, скорочуючи поточне споживання, здійснюють заощадження, чи коли підприємці відкладають частину виручки від реалізації товарів для оновлення засобів виробництва, збільшення капіталу.

Зберігати багатство дозволяється не тільки в грошовій формі - дозволяється, наприклад, у формі нерухомого майна чи у формі цінних паперів (акцій, облігацій тощо). Володіння грішми має ту перевагу, що гроші можуть бути негайно використані підприємством чи домогосподарством для покриття будь-якого фінансового зобов'язання. Власники інших форм нагромадження багатства не можуть безпосередньо скористатись ними для покриття боргів, здійснення поточних розрахунків.

Види грошей в обігу:

- монети;

- казначейські білети (паперові гроші);

- банкноти (банківські білети);

- замінники грошей чи грошові сурогати (вексель, чек, кредитна картка тощо);

- банківські депозити.

← Предыдущая страница | Следующая страница →