Поделиться Поделиться

ФОРМУВАННЯ ПЕРЕДУМОВ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ ТЕОРЕТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ (XVI – ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ.)

Мета вивчення теми: з'ясувати сутність Відродження, Реформації, революції цін у Західній Європі, причини і форми боротьби за економічне лідерство в Європі, процесів огородження і первісного нагромадження капіталу; змалювати господарство України в XY – XYI ст.; показати процес поступового накопичення і вдосконалення впродовж зазначеного періоду економічних ідей і концепцій західноєвропейських мислителів і бізнесменів, які пізніше були успадковані і систематизовані А. Смітом, утворивши теоретичні підвалини класичної школи політичної економії.

Головні питання теми:

1. Великі географічні відкриття, їх соціально-економічні причини та наслідки.

2. Зародження індустріального суспільства у країнах Західної Європи у XVI ст., значення буржуазних революцій XVI -1 пол. XVII ст.

3. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.

4. Меркантилізм – перша економічна концепція доринкової економічної теорії.

Програмний зміст теми

(мінімальний обсяг знань студента)

Великі географічні відкриття. Їх соціально-економічні причини та наслідки

XVI–І пол. XVII ст. в еволюції європейської цивілізації були періодом переходу від феодального до індустріального суспільства. Перехідна епоха полягала у розкладі феодального господарства і генезі основних ознак індустріального суспільства. Для перехідного періоду характерні значні досягнення в галузі науки і техніки. Посилився поміж- і внутрішньогалузевий поділ праці.

Під впливом цих змін виникає нова культурна парадигма, обумовлена кардинальними змінами у суспільних відносинах в Європі, яка отримала назву "Відродження". Відродження, чи Ренессанс, – це період з середини XV (а в мистецтві з початку XIV) до середини XVII століття, коли в Західної Європі відбувається відновлення духу і технічного рівня Античності. Отямившись від кризи XIV століття, населення Європи починає стрімко, хоча і дуже нерівномірно зростати. Спостерігалися і періоди зменшення чисельності населення окремих країн: Англії, у період війни Троянд, Іспанії і Португалії, у зв'язку з витоком у колонії, Німеччини, у період Тридцятирічної війни. У цілому ж за двісті років, з середини XV по середину XVII століття, воно зросло майже в два рази і досягло 100 мільйонів чоловік.

У становленні європейського ринкового господарства важливу роль відіграли Великі географічні відкриття (ВГВ). Основними економічними передумовами ВГВ є зрушення у розвитку продуктивних сил Західної Європи, початок розкладу феодальної та зародження у її надрах нової, капіталістичної системи, які наприкінці XV ст. дістали прояв в уже констатованих нами істотних змінах у сфері матеріального виробництва, стані та характері продуктивних сил, зростанні сфери товарно-грошових відносин і розширенні рийку. Серед економічних передумов вирізнялися:

– бурхливий розвиток промисловості, зростання товарності сільського господарства, що приводило до потреби в нових ринках збуту;

– ускладнення грошового обігу та посилення ролі торговельних бірж вимагало більшої кількості дорогоцінних металів як засобів обігу (європейські джерела срібла були значною мірою виснажені). "Жага золота" штовхала європейців на пошук нових шляхів на Схід, через океани;

– криза середземноморської торгівлі. Завоювання Туреччиною Південно-середземноморського та Азовсько-Чорноморського басейнів і феодальна роздробленість Золотої Орди сприяли блокуванню традиційних торговельних шляхів та перетворили арабів, які захопили Аравійський півострів, у монополістів посередників у цьому напрямі торгівлі. А це робило торгівлю європейців зі Сходом нееквівалентною і сприяло відтоку, а не притоку дорогоцінних металів.

До політичних передумов ВГВ дозволяється віднести:

– розвиток абсолютизму в Західній Європі, котрий створив передумови для організації великих морських експедицій, головною метою яких було захоплення колоній, оскільки істотно збільшилися грошові потреби абсолютистських монархій і дворянства на утримання значно зрослих державних структур та розкішне життя двору. Одночасно більшість феодалів через подрібнення родових земельних маєтків істотно збідніла;

– завершення державного об'єднання низки країн Західної Європи, що супроводжувалося закінченням тривалих виснажливих воєн.

Науково-технічними передумовами ВГВ були досягнення в науці та техніці, які забезпечили саму можливість тривалих подорожей. Це насамперед відродження античних уявлень про те, що Земля – куля, уточнення карт, удосконалення навігаційних приладів (компас, секстант, астролябія), а також будівництво суден нового класу – каравел з трьома щоглами та ярусним розташуванням вітрил, що дозволяло йти потрібним курсом за будь-якого напрямку вітру, а, таким чином, здатних подолати великі відстані в складних умовах океану.

Перші експедиції, що поклали початок великим географічним відкриттям, споряджалися за рахунок держави. Серед таких відкриттів успішною була подорож 1497– 1498 pp. португальця Васко да Гама, котрий відкрив морський шлях з Європи в Індію через Атлантичний океан. X. Колумб у 1492 р., рушив на Захід через Атлантичний океан (шлях біля берегів Африки контролювала Португалія) і відкрив Америку. Колумб здійснив також три експедиції до Америки в 1493–1496, 1498–1500, 1502–1504 pp. Першу навколосвітну подорож здійснила експедиція Магеллана в 1519–1521 pp.

Роль ВГВ у розвитку ринкового господарства виявляється в таких наслідках:

1. Почала формуватися колоніальна система, яка прискорила виникнення у Західній Європі капіталістичного виробництва і сприяла нагромадженню у буржуазії великих грошових сум, необхідних для організації великих капіталістичних підприємств.

2. Африку, Америку і Австралію поєднали поміж собою торговельні шляхи, почав створюватися світовий ринок. Його виникнення стало також одним потужним поштовхом до зародження та розвитку капіталістичних відносин у Західній Європі. Великі географічні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. У боротьбі за оволодіння новими ринками поступово почали створюватися торгові компанії, які регулювали торгівлю купців з певним районом світу. Найбільш могутніми з них були Ост-Індські компанії в Голландії й Англії, яким вдалося монополізувати індійський ринок.

3. Відбулась так звана революція цін, зумовлена ввезенням з Америки до Європи великої кількості золота і срібла. У XVI ст. загальна кількість грошей, яка перебувала в обігу в західноєвропейських країнах, зросла більш ніж у 4 рази. Такий великий наплив відносно дешевого золота і срібла призвів до різкого падіння їхньої вартості та значного підвищення цін на продукцію сільського господарства та промисловості.

4. “Революція цін” сприяла зміцненню позицій міської і сільської буржуазії, що зароджувалась, підвищенню її доходів і збільшенню кількості мануфактурних робітників. Розорювались великі землевласники-феодали, потерпали від збитків найбідніші селяни і наймані робітники, збагачувалась буржуазія.

5. Сприяли процесу первісного нагромадження капіталу. Одним із зовнішніх джерел якого стало утворення колоніальної системи. Джерелами первісного нагромадження були: зовнішня торгівля, особливо колоніальними товарами – перцем, прянощами, пахощами, тютюном і т.п.; пряме здирництво відносно колоніальних володінь і залежних земель; організація в колоніях (Америці) рабовласницького, плантаторського господарства та ін.

6. У результаті Великих географічних відкриттів слідом за переміщенням головних торговельних шляхів центр економічного життя перемістився з країн Середземного моря до держав, розташованих на берегах Атлантичного океану. Стали занепадати італійські міста-республіки, виникли нові центри світової торгівлі: Лісабон, Севілья й особливо Антверпен. Саме останній став найбагатшим містом в Європі, світовим торговельним і фінансовим центром. У XVI ст. виникли товарна і фондова біржі. На відміну від Португалії і Іспанії, які мали переваги в торгівлі, основними виробниками промислових товарів були Нідерланди, Англія, Франція. Буржуазія цих країн швидко багатіла, переправляючи золото і срібло з приморських країн в обмін на промислові товари. Поступово вони витіснили конкурентів з морських шляхів, а потім – із заморських колоній. Зокрема, у дослідженнях Тихого океану і південних морів на межі XVI-XVII ст. ініціативу перехопили Нідерланди, а в 40-ві роки XVII ст. буржуазна революція в Англії вивела цю країну на арену боротьби за ринки збуту, панування на морі, колоніальні володіння.

6. Наслідком Великих географічних відкриттів стало посилення нових тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру. Правлячі династії в Іспанії, Англії, Франції всіма доступними засобами стимулювали торгівлю, промисловість, судноплавство, колоніальну експансію. Меркантилізм як економічна політика епохи первісного нагромадження капіталу був породжений капіталізмом, що розвивався в надрах феодалізму та сприяв формуванню й розвитку ринкової економіки.

Таким чином, у результаті Великих географічних відкриттів окремі країни Західної Європи опинились у максимально сприятливих умовах для розвитку капіталістичного виробництва. Позитивний вплив мала на них географічна близькість до нових морських шляхів світової торгівлі й те, що Русько-Литовська та Московська держави прикрили собою Західну Європу від руйнівних монголо-татарських набігів. Великі географічні відкриття прискорили процес первісного нагромадження капіталу.

← Предыдущая страница | Следующая страница →