Поделиться Поделиться

Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

На сьогодні у світовому просторі вже є досвід підготовки такого фахівця. Наприклад, у СІЛА витрати на галузь суспільних зв'язків Міністерства оборони становлять 1,9 млрд, доларів. Міністерство оборони СІЛА відкрило для військових InfoSchool, де серед інших дисциплін викладаються кризове управління, основи зв'язків із громадськістю та взаємодії із засобами масової комунікації. Співробітники ФБР стали активно навчатися в бізнес-школі Kellogg при Northwestern University. Керівництво ФБР дійшло висновку, що агенти ФБР стикаються з тими ж самими завданнями та проблемами що й більшість представників корпоративного світу. А через те питання підтримки репутації, управління культурою та інформаційними потоками мають те ж саме значення, що й для бізнес- структур. Бізнес-школа Kellogg розробила серію програм, за якими будуть навчатися представники всіх рівнів організації – від старших керівників і аналітиків до лінгвістів та спецагентів. Розроблені програми передбачають курси із соціальних комунікацій, командної роботи, прийняття керівних рішень, керування змінами, координації роботи різних підрозділів, стратегічного мислення, розвинення комунікативних та лідерських якостей.

Американські фахівці вважають, що зв'язки із громадськістю посідають значне місце в діяльності спецслужб, через те в межах ЦРУ створено окреме Управління зв'язків із громадськістю, що підтримує зв'язки із засобами масової комунікації, політиками, громадянським суспільством, усім розвідувальним співтовариством. Відділ включає два підрозділи: з роботи із ЗМІ та зі зв'язках із громадськістю. Перший із них відповідає за те, щоби донести до американського населення інформацію про ЦРУ, його місію та роль у забезпеченні державної безпеки, тобто створити позитивний імідж ЦРУ в американських мас-медіа. Співробітники цього підрозділу також займаються аналізом публікацій та публічних висловів про ЦРУ в американському й іноземному інформаційному просторі. Особлива увага приділяється публікаціям, що можуть поставити під загрозу агентів ЦРУ. Співробітники відділу зв'язків із громадськістю відповідають на листи, факси, дзвінки, що надходять до ЦРУ, читають лекції про ЦРУ та його роль у розвідувальному співтоваристві Сполучених Штатів тощо.

У спецслужбах Великої Британії також приділяють особливу увагу підготовці фахівців у галузі зв'язків із громадськістю. Вважається, що кожний офіцер повинен мати навички спілкування із представниками громадянського суспільства, а через те дисципліна відносно зв'язків із громадськістю введена до курсу підготовки фахівців як МІ-5, так і МІ-6.

Нині підготовка фахівців спецслужб Франції також набуває комунікативного спрямування. Численні навчальні заклади Франції пропонують навчання в галузі національної безпеки (National Security Education Program/NSEP). Програма впроваджена згідно до президентського декрету від 1991 року для того, щоби мати достатній обсяг спеціалістів у різноманітних галузях національної безпеки. Щорічно декретується список безпекових, мовних та інших студій, у яких зацікавлені державні інституції. Так, у 2001 році такий лист включав 80 країн і 75 мов. Вивчення світу розвідки, в через те числі її політичних аспектів, академічним середовищем створює позитивну тенденцію до виправлення її негативного іміджу в суспільстві та політичній культурі. Міцні партнерські взаємини розвиваються поміж DGSE (Direction Generale de la Securite Exterieure – Головне управління зовнішньої безпеки) та різними школами й університетами Франції. Була розроблена угода відносно співпраці поміж DGSE і молодими вченими, яка мала на меті якісний відбір кандидатів на посади в DGSE. У 2009 році було підписано більше ніж 30 угод, за якими фахівці DGSE здійснювали наставницькі функції стосовно 80 молодих вчених, 40 із яких потім стали співробітниками розвідки. Одним із пріоритетних напрямів підготовки майбутніх фахівців – комунікативний, котрий дає змогу підтримувати зв'язки із громадськістю, доносити до неї ключові повідомлення.

В останні роки питання корпоративного піару визначені пріоритетними в діяльності ФБР, ЦРУ, БНД, Моссад. Навчальні курси оціальних комунікацій, іміджмейкінгу, піар-технологій введені до програми підготовки фахівців спецслужб та військових у таких країнах, за винятком вже зазначених, як Болгарія, Чехія, Угорщина, Польща, Туреччина, Румунія. Так, наприклад, у Національній академії Румунської служби інформації підготовка ведеться за двома спеціальностями: психологія та зв'язки із громадськістю. За винятком того, слід зауважити, що даний ВНЗ – вищий військовий спеціальний заклад освіти спецслужби держави. Особливістю й водночас вимогою спеціальної відомчої освіти фахівців румунської спецслужби є те, що бакалаврів після отримання ними базових знань із вказаних спеціальностей направляють для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" до цивільних вищих навчальних закладів, що, в свою чергу, вважається завершальною комунікаційною складовою їх навчання. Це дає можливість майбутнім працівникам спецслужби вільно почуватись у соціальному середовищі, в якому вони й будуть працювати.

В останні роки змінилися вимоги й до керівників інститутів сектору безпеки. Інститути сектору безпеки повинні стати державною організацією, що веде пізнавальну діяльність. Ключова роль у цьому процесі належить лідеру, котрий за п'ятирівневою шкалою, що була запропонована Джимом Колінзом, повинен належати до 5-го рівня. Ця шкала має назву "п'ятирівнева модель керівництва": рівень 5 – вершина піраміди й описує керівника сучасності, рівень 4 – ефективного керівника, рівень 3 – компетентного менеджера, рівень 2 – активного члена команди, рівень 1 – дуже здібну людину.

Згідно з Джимом Колінзом, гарними й успішними компаніями управляють саме такі керівники, незалежно від величини компанії чи специфіки її діяльності. Вони готові брати відповідальність на себе й визнавати заслуги й успіхи інших; водночас вони вважають, що кожний повинен відповідати високим стандартам, необхідним для того, щоби побудувати стійку велику організацію. "їхня скромність, і навіть сором'язливість, не повинні вважатися слабістю, через те що дані керівники точно знають, що потрібно робити, і не бояться приймати радикальні рішення". Фред Шрейєр визначає комунікативний портрет керівників, необхідних для здійснення кардинальних змін в інститутах сектору безпеки:

• є наставниками, які не приховують знань, передають відповідний досвід, знання й компетентність і мають повагу, спонукаючи до діяльності й навчаючи співробітників;

• здійснюють керівництво, забезпечуючи чітку постановку завдань для досягнення цілей, необхідних для безперервного перетворення й новаторства інститутів сектору безпеки без мікрокерування;

• гідно "тримають удар", залишаючись незворушними й спокійними за будь-яких обставин, і є джерелом діяльності для своїх підлеглих, які перебувають в умовах стресу чи під тиском;

• надихають підлеглих на краще виконання своєї роботи, визначаючи їх сильні й слабкі сторони для того, щоби доручити виконання тих завдань, із якими вони впораються максимально добре;

• виявляють довіру до підлеглих для того, щоби домогтися максимально високого рівня роботи, приймаючи їхні помилки й не тримаючи їх під постійним контролем;

• мислять стратегічно й креативно, міркують тверезо й цілісно, дотримуються високих етичних стандартів і принципів міжособистісних взаємин.

Таким чином, піар-комунікації є вже не тільки пріоритетним науково- практичним напрямом бізнес-, економічної, культурної, наукової та багатьох інших суспільних сфер, проте й отримують значний статус у діяльності інститутів сектору безпеки, які поступово втрачають тотальну закритість і завжди більше вирішують свої професійні потреби завдяки розвиненню зв'язків із громадськістю.

Таким чином, напрям піар-зусиль усе більше зміщається від впливу на середовище до його вивчення й залучення отриманої інформації для керування; в секторі безпеки взаємозв'язки із громадськістю здобувають особливу значущість. Говорячи про ступінь розвинення піару як сегменту діяльності сучасного сектору безпеки, слід зазначити, що зв'язки із громадськістю стали повноправним, необхідним, конкурентоздатним напрямом розвитку всього міжнародного сектору безпеки. Саме структури й підрозділи зв'язків із громадськістю, що функціонують як на загальнодержавному рівні, так і у сфері сектору безпеки, змогли б забезпечити взаємодію поміж державою, силами безпеки й громадянським суспільством.

← Предыдущая страница | Следующая страница →