Поделиться Поделиться

Злочини, пов’язані з порушенням спеціальних правил (ст.ст. 261, 270, 270¹ КК).

Напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 261 КК). Кваліфікуючи цей злочин, варто виходити з того, що основни м безпосереднім об’єктом злочину є безпека об’єктів, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Порушення недоторканності таких об’єктів, протиправне насильницьке проникнення на них загрожує порушенням технологічного процесу, порядку зберігання загальнонебезпечних предметів, а тим самим життю, здоров’ю, іншим правоохоронюваним благам, всій громадській безпеці.

Об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення – це підприємства, сховища, транспортні засоби, наукові установи, військові частини та інші об’єкти, на яких виготовляються, зберігаються, використовуються або якими транспортуються радіоактивні, хімічні, біологічні та вибухонебезпечні матеріали, речовини, предмети. Такі об’єкти виступають предметом даного злочину. Правові та організаційні засади діяльності зазначених об’єктів передбачені законом України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” від 18 січня 2001 року(1).

З об’єктивної сторонизлочин характеризується нападом на зазначені об’єкти. Про поняття нападу див. ст. 257 КК. При вчиненні цього злочину він полягає у подоланні опору охорони чи інших працівників відповідного об’єкта шляхом застосування насильства чи погрози, встановленні над усім таким об’єктом чи його частиною фактичного контролю, отриманні можливості розпоряджатися предметами, які становлять підвищену небезпеку для оточення.

Суб’єктзлочину загальний.

Суб’єктивна сторонанападу на об’єкти, які становлять підвищену небезпеку для оточення, характеризується умисною виною і спеціальною метою – захоплення, пошкодження або знищення таких об’єктів. При цьому винний розуміє, що його діяння спрямоване проти об’єкта, на якому розміщені загальнонебезпечні предмети, знає про потенційну шкідливість таких речовин. Тим самим винний усвідомлює суспільно небезпечний характер своєї дії та передбачає можливість заподіяння шкоди громадській безпеці.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК). Предметомцього злочину виступає майно, природні ресурси або інші предмети, які здатні горіти.

Об’єктивна стороназлочину (ч. 1 ст. 270 КК) містить три обов’язкові ознаки:

1) діяння у формі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки;

2) наслідки, що виявляються у виникненні пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі;

3) причиновий зв’язок між указаними діянням і наслідками.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки може полягати як у дії, так і в бездіяльності. Встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки – це положення, що встановлюють норми та правила щодо запобігання виникненню пожежі (містяться в законах, стандартах, інструкціях тощо). Пожежа – це неконтрольоване горіння предметів поза спеціальним вогнищем, яке створює безпосередню небезпеку для життя та здоров’я людини, власності, довкілля, нормальної діяльності підприємств, організацій чи установ або заподіює їм шкоду. Шкода здоров’ю людей – це заподіяння внаслідок пожежі хоча б одній особі опіків, травм, які оцінюються як легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження. Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, що в 300 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 270).

Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення певних термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в ППВСУ “Про судову практику в справах про знищення державного та колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки” від 2 липня 1976 р. № 4(2).

Злочин є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених ч. 1 ст. 270 КК (матеріальний склад).

Суб’єктзлочину спеціальний, тобто особа (як службова, так і приватна), на яку покладено обов’язки дотримуватися відповідних правил.

Суб’єктивна стороназлочину характеризується необережністю щодо наслідків. Порушення може бути як умисним, так і необережним.

Кваліфікуючими ознакамизлочину (ч. 2 ст. 270 КК) є спричинення ним: 1) загибелі людей; 2) майнової шкоди в особливо великому розмірі; 3) інших тяжких наслідків.

Загибель людей – це смерть хоча б однієї особи. Наприклад, вироком Гадяцького районного суду Полтавської області від 14 січня 2008 р. було встановлено, щов автомобілі була несправна газова установка. Громадянин А., не маючи досвіду заправки автомобіля з газового балону, при спробі заправити автомобіль, порушив правила пожежної безпеки, внаслідок чого скупчений в салоні автомобіля газ вибухнув та сталося загоряння машини. В цей час поруч з автомобілем знаходився його малолітній син, який від пожежі отримав опіки всього тіла, несумісні з життям. Дії А. були вірно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 270 КК України як порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, що спричинило загибель людини(3).

Майнова шкода вважається заподіяною в особливо великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, що в 1000 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 270 КК).

Інші тяжкі наслідки – це заподіяння хоча б одній особі тяжких тілесних ушкоджень або середньої тяжкості тілесних ушкоджень кільком особам, порушення роботи транспорту, зв’язку тощо.

Умисне знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства (ст. 270¹ КК).Кваліфікуючи цей злочин, варто виходити з того, що основним безпосереднім об’єктомцього складу злочину є забезпечення громадської безпеки під час експлуатації або функціонування об’єктів житлово-комунального господарства. Додатковим безпосереднім об’єктомможуть бути відносини щодо реалізації права власності на об’єкти житлово-комунального господарства, забезпечення громадського порядку, життя та здоров’я людини, довкілля.

Предметом злочинує об’єкти житлово-комунального господарства: 1) житловий фонд (державні, кооперативні, приватні жилі будинки і жилі приміщення, квартири, садибні жилі будинки тощо); 2) об’єкти благоустрою (парки, майдани, площі, вулиці, пляжі, кладовища, прибудинкові території тощо); 3) об’єкти у сфері теплопостачання (електростанції, котельні, теплові мережі, допоміжне обладнання тощо); 4) об’єкти водопостачання та водовідведення (водозабори, очисні споруди, водонапірні башти, водоводи, колодязі, бювети та інші елементи водопостачання); 5) мережі чи складові вищевказаних об’єктів (кришки люків, решітки на них тощо).

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Об’єктивна сторона злочину проявляється як в дії, так і в бездіяльності. Дія передбачає: 1) знищення – доведення без відповідної на те правової підстави та/або всупереч установленому законодавством порядку об’єктів житлово-комунального господарства до повної непридатності щодо використання за цільовим призначенням (об’єкти перестають існувати або повністю втрачають свою цінність, стають непридатними для використання); 2) пошкодження – погіршення якості, зменшення цінності або доведення об’єктів житлово-комунального господарства на певний час у непридатний для використання за їх цільовим призначенням стан без відповідної на те правової підстави та/або всупереч установленому законодавством порядку.

Бездіяльність може полягати в умисному невиконанні ремонтних робіт з метою знизити вартість житлово-комунального майна тощо.

Суспільно-небезпечними наслідками є завдання чи можливість завдання істотної шкоди, що полягає у такому: 1) неможливість експлуатації об’єктів житлово-комунального господарства, що спричинило небезпеку для життя чи здоров’я людей або майнову шкоду у великому розмірі; 2) порушення нормального функціонування об’єктів житлово-комунального господарства, що спричинило небезпеку для життя чи здоров’я людей або майнову шкоду у великому розмірі;

експлуатація – використання відповідних об’єктів за функціональним призначенням та вжиття необхідних заходів щодо збереження такого стану їх конструктивних елементів, за якого вони здатні виконувати функції згідно з параметрами, визначеними технічною документацією;

небезпека для життя людей– внаслідок знищення чи пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства створення реальної загрози катастрофи, аварії тощо, що зазвичай призводить до загибелі людей, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень;

небезпека для здоров’я людей– реальна небезпека заподіяння одній людині середньої тяжкості тілесних ушкоджень або одній чи декільком людям - легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності;

майнова шкода у великому розмірі –заподіяння прямих збитків на суму, що в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (п. 2 примітки до статті 270¹ КК).

Суб’єкт злочину– загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

Суб’єктивна сторона характеризуєтьсяумисною виною щодо діяння (прямий і непрямий умисел). Щодо наслідків у вигляді неможливості експлуатації, порушення нормального функціонування об’єктів житлово-комунального господарства та спричиненні небезпеки для життя та здоров’я людей або майнової шкоди у великому чи особливо великому розмірі або загибелі людей чи інших тяжких наслідків характерна необережна форма вини.

Знищення чи пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства може бути вчинено з різних спонукань – ревнощів, хуліганських мотивів, помсти тощо.

У разі умисного заподіяння смерті потерпілому, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю із ст. 115 КК. При кваліфікації слід пам’ятати, що ст. 270¹ КК є спеціальною по відношенню до ст. 194 КК, оскільки передбачає відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна лише об’єктів житлово-комунального господарства. Тому, у разі конкуренції, необхідно застосовувати ст. 270¹ КК.

Кваліфікованими видамизлочину є вчинення його: 1) повторно; 2) загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст. 270¹ КК).

Під загальнонебезпечним способом потрібно розуміти вчинення діянь передбачених ч. 1 ст. 270¹ шляхом вибуху, підпалу, а також іншим способом, висвітленим більш докладно при характеристиці злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК.

Особливо кваліфікованими видами злочину є спричинення: 1) майнової шкоди в особливо великому розмірі; 2) загибелі людини; 3) інших тяжких наслідків.

Під майновою шкодою в особливо великому розмірірозуміють заподіяння прямих збитків на суму, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Під загибеллю людей потрібно розуміти випадки настання смерті однієї або кількох людей.

Інші тяжкі наслідки – випадки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць.

← Предыдущая страница | Следующая страница →