Поделиться Поделиться

Зміст лекцій, практичних, семінарських занять

Робоча програма з навчальної дисципліни

«Логіка та методологія наукових досліджень»

Для спеціальності 6.040300 (бакалаври)

“Політологія ”

напрям 0403 “Політологія“

Укладач: д. політ. наук, проф. М. С. Кармазіна

Затверджена

на засіданні кафедри

Прот.№ ___

від ___ _________ ___ р.

Київ – 2014

Розподіл навчального часу за темами

  Теми Кількість годин Форма контролю
У тому числі
Всього Лекцій Практичні/семінарські/ контрольні заняття Самостійна робота
1. Культура наукового пізнання Опитування на семінарі, письмове домашнє завдання
2. Етапи розвитку предмета, структури та методології політичної науки. Практичні завдання в письмовій формі
3. Концептуальні підходи в дослідженнях політичної та соціальної сфери   Практичні завдання (усне опитування)
Контроль 1-3 теми --- Практичні завдання
4. Етапи та логіка наукового дослідження     Опитування на семінарі, письмове домашнє завдання
5. Науковий текст: специфіка, підготовка, презентація. --- Практичне завдання
Контроль 4-5 тем --- Практичні завдання
6. Методи опрацювання та збору інформації: суть можливості, обмеження Опитування на семінарі, письмове практичне завдання
7.Вибірка: суть, завдання, алгоритм проведення --- Письмовий тест
Підсумковий контроль ---  
Консультація до заліку та іспиту ---    
Всього  

Обсяг годин – 162

Практичні (семінарські) заняття – 18 +18

Лекції – 20 + 20

Консультації – 2 + 2

Форма контролю – залік (5-ий триместр), іспит (6-ий триместр)

Кількість залікових балів –

Умови визначення рейтингу:

Робота на семінарах – 45 б.

Проміжні контрольні роботи – 20 б.

Іспит – 35 б.

Разом – 100 б.

Зміст лекцій, практичних, семінарських занять

Теми по програмі навчальної дисципліни Тема та план лекції Всього годин Тема практичного/ семінарського заняття Всього годин
1.Культура наукового пізнання   Культура наукового пізнання 1.Наукове пізнання: характерні особливості, обмеження в сучасних умовах. 2.Ідейно-смислові імперативи класичної та некласичної науки. 3.Моделі соціально-політичної динаміки. 4.Методологічна база дослідження. Характеристика чинників, що впливають на вибір методів дослідження. Аналіз актуальних методологічних питань наукового пізнання
2. Етапи розвитку предмета, структури та методології політичної науки.   Предмет, структура, методологія політичної науки. 1.Предмет (об'єкт) політичної науки і досліджень в політичній галузі: підходи зарубіжних та вітчизняних дослідників. 2.Етапи розвитку предмета політичної науки та методології його дослідження. 3. Структура політичної науки: зарубіжні та вітчизняні підходи. Предмет, структура та методологія політичної науки.  
3. Концептуальні підходи в дослідженнях політичної та соціальної сфери Концептуальні підходи в дослідженнях політичної та соціальної сфери. 1.Історичний, діалектичний, формаційний підходи: суть, можливості. Критика марксизму: метод Р. Арона. 2. Нормативно-ціннісний та соціологічний підходи до політики. 3. Позитивістський та неопозитивістський підходи. Утилітаризм. Прагматизм. Меліоризм. 4. Антропологічний підхід. 5.Політичний психоаналіз.Біхевіоралізм. Постбіхевіоралізм. 6.Мережевий підхід. 7. Інституційний, неоінституційний підхід. Концептуальні підходи в дослідженнях політичної та соціальної сфери
    Контроль 1-3 теми
4. Етапи та логіка наукового дослідження Етапи та логіка наукового дослідження. 1.Мета та завдання підготовчого етапу дослідження. 2.Алгоритм проведення дослідження Написання вступу до наукового дослідження.
5.Науковий текст: специфіка, підготовка, презентація. Науковий текст: види, підготовка, презентація. 1.Тези, аналітична записка, наукова стаття, звіт за результатами наукового дослідження. 2.Наукова монографія, дисертація (магістерська, кандидатська, PhD, докторська), автореферат дисертації, відгуки на дисертацію та автореферат дисертації. 3. Навчально-наукові тексти (курсова, «бакалаврська», «магістерська»). 4.Презентація наукових текстів. --- ---
    Контроль 4-5 тем
6. Методи опрацювання та збору інформації: суть можливості, обмеження Методи опрацювання та збору інформації: суть, можливості, обмеження 1.Методи збору інформації. 2. Методи опрацювання інформації. Опис даних та математичне моделювання. Опитування, інтерв’ю, контент- та івент-аналіз, шкалювання, порівняння.
7. Вибірка: суть, завдання, алгоритм проведення --- --- Вибірка: суть, завдання, алгоритм проведення
  Підсумковий контроль
Разом годин 40год. 36год.

3. Завдання для самостійної роботи

Тема Індивідуальні завдання Кількість годин Література (№ позиції у списку)
1.
1.Культура наукового пізнання   1.Скласти таблицю «Характерні особливості та обмеження наукового пізнання в умовах сьогодення» 2. Пояснити суть ідейно-смислових імперативів науки. Проілюструвати їх. 3. Провести порівняльний аналіз підходів зарубіжних та вітчизняних вчених до витрактування понять: “методологія політичної науки”, метод, науковий принцип, науковий підхід, науковий факт, «методологічна база дослідження», «об’єктивне дослідження» (на основі аналізу літератури скласти порівняльну таблицю) 4.Самоорганізація науки на зламі століть: концепції Е. Янча, І. Валлерстайна (підготувати конспекти статей) Лекція; 5, 6, 10-12, 27-29, 33, 36-38, 46, 48, 55, 56, 67, 69, 86, 90, 92.
2. Етапи розвитку предмета, структури та методології політичної науки.   1.Провести порівняльний аналіз підходів зарубіжних та вітчизняних вчених до: а) витлумачення сутності об’єкта і предмета політичної науки/політичних досліджень; б)структури політичної науки; в) використовуваного категоріального апарату. 2.Охарактеризувати етапи розвитку предмета та методології політичної науки. 3.Підготуватися до дискусії з таких питань: політична наука як “торгуюча дисципліна”: сильні і слабкі сторони; політична наука – наука чи «мистецтво» (art); доцільність вивчення політичних ідей (політичної думки) в межах політичної науки. Лекція; 3,4,12,34,39,43,44,47,62-64,74,81,88,89.
3. Концептуальні підходи в дослідженнях політичної та соціальної сфери   А) Охарактеризувати: 1.Нормативно-ціннісний та соціологічний підходи до політики. 2.Позитивізм, сцієнтизм, прагматизм в політичній науці. 3.Антропологічний підхід. 4.Політичний психоаналіз. 5.Біхевіоральний підхід Б) З позицій цих підходів підготувати приклади-ілюстрації «портрета» політичного лідера; конкретного політичного процесу/явища/феномена Лекція; 2,9,14-18,31.35,40-42,48, 61,65,70,73,77,80, 82,91-93.
Контрольна робота:1 – 3 теми  
4.Етапи та логіка наукового дослідження Написання вступу до наукового дослідження (практичне завдання). 1.Обравши тему для курсової роботи, обґрунтувати її актуальність, об’єкт, предмет, мету, завдання, хронологічні рамки (якщо потрібно), географічні межі (якщо потрібно) дослідження. 2. Охарактеризувати джерельну базу дослідження. 3. Охарактеризувати ступінь наукової розробки обраної для дослідження теми. Лекція; 59,60,68,78.79,83,91-93.
5. Науковий текст: специфіка, підготовка, презентація. 1.Пояснити особливості різних видів наукових текстів 2. Підготувати презентацію будь-якого виду наукового (навчально-наукового) тексту. Лекція; 66,68,76.
  Контрольна робота: теми 4 – 5  
6. Методи опрацювання та збору інформації: суть можливості, обмеження Зясувати специфіку: А) 1.Опису даних: а) складання таблиць; б) складання діаграм; в) складання гістограм. 2.Математичного моделювання (суті, можливостей, обмежень). 3. Моделі Річардсона. 4.Моделі Даунса. Б) Методів збору інформації: опитування, інтерв’ю, контент- та івент-аналіз, шкалювання, порівняння В) Синергетичного підходу. Г) Практичне завдання: обравши тему для дослідження, спробувати, спираючись на синергетичний підхід, обгрунтувати наявність системи; здійснити декомпозицію системи: виділити структурні елементи, охарактеризувати їхні особливості; довести відкритість, об’ємність системи; охарактеризувати етапи і особливості її розвитку,виділивши фази останнього; визначити особливості нелінійності та чинники, які визначають теперішній стан системи; виявити альтернативні шляхи розвитку системи; простежити і охарактеризувати флуктуації та біфуркації в системі; зробити прогноз щодо перспектив її розвитку. Лекція; 1,7,8,12,13,19-30,32, 45, 50-54,58,71,72, 75, 84,85,87.
7. Вибірка: суть, завдання, алгоритм проведення. Зясувати специфіку: - репрезентативної вибірки; процедури формування репрезентативної вибірки (випадкової, систематичної випадкової, кластерної, квотної, експертної); - методу стратифікаційного формування вибірки; - процесу встановлення необхідного обсягу вибірки. Лекція; 51, 58.
Підсумковий контроль  
Разом   82 год.  

ІІІ. Список рекомендованої літератури.

1. Агошков Е. Б., Ахлибинский Б. В. Эволюция понятия системы // Вопросы философии. – 1998. – №7.

2. Алексеева Т. Современные политические теории. – М., 2000.

3. Алмонд Г. Политическая наука: история дисциплины // Полис. – 1997. – №6.

4. Алмонд Г «Отдельные столики»: школы и секты в политической науке // Политическая наука на рубеже векав. – М., 2000. – С.63 –77 .

5. Алтухов В. Альтернативность общественного развития. – М., 1992.

6. Алтухов В. Смена парадигмы и формирование новой методологии // ОНС. – 1993 – №2.

7. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. Новые способы и приемы профилактики и разрешения конфликтов. – М., 2009.

8. Афонин Э. А. Великая коэволюция. – К., 2003.

9. Байме К. Політичні теорії сучасності. – К., 2008.

10. Белов В. А. Образ науки в ее ценностном измерении (философский анализ). – Новосибирск, 1995.

11. Берков В. Ф. Философия и методология науки. – М.,2004.

12. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень. – К., 2002.

13. Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. – М., 1973.

14. Богуславська К. Застосування мережевого підходу у дослідженнях політичних еліт // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй. – Т.1. – К., 2006. – С.351 – 360.

15. Богуславська К. Становлення та розвиток мережевого підходу до вивчення політичних процесів // Політичний менеджмент. – 2006. – №4. – С.80 – 88.

16. Богуславська К. Мережевий підхід: причини виникнення, напрями дослідження мереж та їх типологізація // Наукові записки ІПіЕНД НАНУ. – 2006. – Вип.32. – С.402 – 414.

17. Богуславська К. Характеристика та інтерпретація параметрів політичних мереж для дослідження взаємодії політичних акторів // Наукові записки ІПіЕНД НАНУ. – 2007. – Вип.36. – С.18 – 27.

18. Богуславська К. Проблема топологізації та типологізації політичних мереж // Гілея. – К., 2007. – Вип.9. – С.116 – 124.

19. Бойко-Бойчук Л. Методика синергетичного аналізу соціально-політичних систем // Людина і політика. – 2004. – №5. – С.92 – 105.

20. Бойко-Бойчук Л. Процеси самоорганізації соціально-політичних систем (масштаб територіальної громади міста) // Наукові записки ІПіЕНД НАНУ. – 2004. – Вип.26. – С.284 – 294.

21. Бойко-Бойчук Л.Синергетика як методологічний підхід у дослідженнях соціальних наук // Людина і політика. – 2003. – №5. – С.56 – 63.

22. Бойко-Бойчук Л. суть та можливості синергетичного підходу у дослідженнях політико-владної взаємодії на рівні територіальної громади // // Наукові записки ІПіЕНД НАНУ. – 2005. – Вип.28. – С.359 – 367.

23. Бойко-Бойчук Л. До інтерпретації синергетичного поняття «самоорганізація» для специфіки соціально-політичних систем // Totallogy-ХХІ. – К., 2005. – Дванадцятий випуск. – С.83 – 85.

24. Боришполец К. П. Методы политических исследований. – М., 2010.

25. Бородин Е. Т. Современный философский материализм и синергетика // Вестник МГУ. – Серия 7. Философия. – 1999. – №1.

26. Вайс Керол Г. Оцінювання: Методи дослідження програм та політик. – К., 2001.

27. Валлерстайн И. Эволюция структур знания в мир-системной перспективе // Ойкумена. – 2005. – Вып.3. – С.128 – 144.

28. Валлерстайн И. Исторические системы как сложные системы // Ойкумена. – 2004. – Вып.2. – С.208 – 215.

29. Василькова В. В. Порядок и хаос в развитии социальных систем. – СПб., 1999.

30. Вдовин В. М., Суркова Л. Е., Валентинов В. А. Теория систем и системный анализ. – М., 2010.

31. Воронина О. А. Формирование гендерного подхода в социальных науках // Гендерный калейдоскоп. – М., 2002.

32. Горшков М. К., Шереги Ф. Э. Прикладная социология. Методология и методы. – М., 2009.

33. Гощовський М. М., Кучерявий І. Т. Ідея прогресу у світовій філософії. – К., 1993.

34. Ван Дейк Т. А. Язык. Познание, Коммуникация. – Б.: БГК им. И. А. Бодуэна де Куртенэ, 2000. – 308 с. Электронная книга: http://superlinguist.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=284:2010-09-05-08-13-52&catid=19:2009-11-23-13-42-57&Itemid=19

35. Заметки о состоянии американской политической науки (интервью с професором Йельского университета Б. Г. Капустиным). - http://martinis09.livejournal.com/29476.html

36. Єріна А. М., Захожай В. Б., Єрін Д. А. Методологія наукових досліджень. К., 2004.

37. Завалько Г. А. Возникновение, развитие и состояние миросистемного подхода // ОНС. – 1998. – №2.

38. Закон України про наукову та науково-технічну діяльність // Відомості верховної Ради України. – 2001. – №48. – Ст.253.

39. Закон України про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки // Відомості верховної Ради України. – 1992. – №12. – Ст. 165.

40. Зеркин Д. П. Основы политологии: теоретико-методологические проблемы. – Ростов-на-Дону, 1993.

41. Истон Д. Будущее постбихевиоральной фазы в политической науке // Политическая наука на рубеже веков. – М., 2000. – С.100 –113.

42. Ильин М. В. Ритмы и масштабы перемен (о понятиях “кризис”, “измеения” и “развитие” в политологии).

43. Ионов И. Н. Теория цивилизаций на рубеже ХХ века // ОНС. – 1999. – №2.

44. Кармазіна М. С. Політична наука в Україні: дисертаційний аспект // Політичний менеджмент. – 2008. – №3. – С.17 – 28.

45. Кармазіна М. С. Предмет, структура, методологія політичної науки: підходи вітчизняних та зарубіжних дослідників // Політичний менеджмент. – 2010. – №1.

46. Кармазіна М. С. Ідентичності у сучасному науковому дискурсі //Наукові записки ІПі ЕНД ім.. І. Ф. Кураса НАН України. – 2013. – №3.

47. Кармазіна М. Fake-утворення і mock-об'єкти у контексті виборів до Верховної Ради України 2012 р. // Дзеркало тижня. – 2013. – №13. – 5 квітня.

48. Кармазіна М. С. Кілька зауважень про особливості передвиборчого часу // Політичні партії України у парламентських виборах 2012 року / За ред. М. Кармазіної. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2013. – 400 с.

49. Кармазіна М. С. ПАРТІЯ РЕГІОНІВ: технології управління процесом виборів // Політичні партії України у парламентських виборах 2012 року / За ред. М. Кармазіної. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2013. – 400 с.

50. Кармазіна М. С. Підсумки виборів (у цифрах і фактах) // Політичні партії України у парламентських виборах 2012 року / За ред. М. Кармазіної. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2013. – 400 с.

51. Кармазіна М. С. Особливості висвітлення виборчої кампанії 2012 р. європейськими виданнями // Політичні партії України у парламентських виборах 2012 року / За ред. М. Кармазіної. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2013. – 400 с.

  1. Кармазіна М. Питання науково-технічної модернізації країни у програмах політичних партій // Наукові записки ІПіЕНД НАНУ. – 2013. – № 5.
  2. Кармазіна М. Громадські організації: кого вони представляють? // Дзеркало тижня. – 2013. – №42. – 15 – 22 листопада.

54. Князева Е. Н., Курдюмов С П. Синергетика как новое мировидение: диалог с Ильей Пригожиным // Вопросы философии. – 1992. – №12.

55. Ковальчук В. В., Моїсеїв Л. М. Основи наукових досліджень. – К., 2004.

56. Короткий оксфордський політичний словник. – К., 2005.

57. Лиотар Ж.-Ф. Постмодернистское состояние: доклад о знании // Философия епохи постмодерна. – Минск, 1996.

58. Лудченко А. А. Основы научных исследований. – К., 2000.

59. Лысенко О. Ю., Марковская И. М. Качественные методы социально-психологических исследований. – Челябинск, 2001.

60. Мангейм Дж. Б., Рич Р. К. Политология. Методы исследования. – М., 1997.

61. Ожиганов Э. Н. Моделирование и анализ политических процес сов. – М., 2009.

62. Осин В. В. Феномен двойной легитимации контент-анализа // Грані. – 2003. – №2. – С. 94 – 98.

63. Осін В. Процедура дослідження президентських виборів 1999 р. в Україні на матеріалах щеденних газет // Актуальні проблеми політики. – Одеса, 2001. – Вип.10-11. – С.586 – 593.

64. Основы научных исследований / Б. И. Герасимов, В. В. Дробышева, Н. В. Злобина, Е. В. Нижегородов, Г. И. Терехова. – М., 2009.

65. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К.,1996.

66. Павлов А. В. Логика и методология науки: современное гуманитарное познание и его перспективы. – М., 2010.

67. Панина Н. В. Технология социологических исследований. – К., 2001.

68. Пілющенко В. Л. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення. – К., 2004.

69. Пітерс Дж. Д. Слова на вітрі. Історія ідеї комунікації. – К., 2004.

70. Плетников Ю. Формационная и цивилизационная триада // Свободная мысль.– 1998. – №3.

71. Политическая наука в Западной Европе. – М., 2009.

72. Политическая наука в Украине: становление и перспективы. – Симферополь, 2002.

73. Политическая наука: новые направления / Пер с англ. – М.,1999

74. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994.

75. Ребрик С. Презентация: 10 уроков. – М.,2006.

76. Селезнева А. М. Проблемы стадиальности всемирно-исторического процесса // Вестник Московского ун-та. – Серия 7. Философия. – 2003. – №6.

77. Селье Г. От мечты к открытию: как стать ученым. – М.,1987.

78. Сидоренко В. К. Основи наукових досліджень. – К., 2000.

79. Сирота А. М. Неомарксизм: попытка реформации // Вопросы философии. – 1998. – №8.

80. Сложные системы и нелинейная динамика в природе и обществе // Вопросы философии. – 1998. – №4.

81. Сморгунов Л. В. Современная сравнительная политология. – М., 2002.

82. Современные социологические теории. – М., СПб., 2002.

83. Стрпич Д. Структура политической науки // Политическая наука на рубеже векав. – М., 2000. – С.17 – 42.

84. Сурмин Ю. Методология анализа ситуаций. – К.,1999.

85. Сурмин Ю. П. Наукові тексти: специфіка, підготовка, презентація. – К., 2008.

86. Теллин К. Исторический институционализм в сравнительной политологии // Ойкумена. – 2006. – Вып.4. – С.77 – 118.

87. Фаренік С. А. Логіка і методологія наукового дослідження. – К., 2000.

88. Філіпченко А. С. Основи наукових досліджень. – К., 2004.

89. Фурсов А. И. Мир-системный анализ и его критики: научно-аналитический обзор. – М., 1996.

90. Хайнеман Р. А. Введение в политическую науку // Политическая наука на рубеже векав. – М., 2000. – С.43 – 57.

91. Холл П. Политическая наука и три нових институционализма // Ойкумена. – 2006. – Вып. 4. – С.48 – 76.

92. Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень. – К., 2003.

93. Цырендоржиева Т. Б. Q-методология и возможности ее применения в политическом анализе // Политическая наука. – 2002. – №2.

94. Штейнберг И., Шанин Т., Ковалев Е., Левинкон А. Качественные методы. Полевые социологические исследования. – СПб., 2009.

95. Янч Э. Самоорганизующаяся Вселенная // ОНС. – 1999. – №1.

96. Яковлєв М. В. Інтегративні методи аналізу політики в дослідженні впровадження програм політики // Наукові праці (МДГУ ім. П. Могили). – Т.54. – Миколаїв, 2006. – Вип. 41. – С.78 – 82.

97. André Bächtiger and Dominik Hangartner. When Deliberative Theory Meets Empirical Political Science: Theoretical and Methodological Challenges in Political Deliberation 9). - http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/post.2010.58.issue-4/issuetoc

98. Patrick Dunleavy. New Worlds in Political Science. - http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1467-9248.2009.00834.x/abstract

99. Richmond B. M. An Introduction to System Thinking. High Performance Systems, Inc., 2001.

100. Brooke Noel Moore, Richard Parker. Critical Thinking. – New York, 2000.

101. Zachary Seech. Open Mind and Everyday Reasoning. – Belmont, 1993.

102. David Kelley. The Art of Reasoning. – New York. – 1998.

103. Закон України вiд 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію». - http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=2657-12

104. Закон України вiд 21.01.1994 № 3855-XII «Про державну таємницю». - http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3855-12

105. Закон України вiд 06.07.2010 № 2432-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну таємницю». - http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2432-17

106. Закон України вiд 01.06.2010 №2297-VI « Про захист персональних даних». - http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=12&user=o1

← Предыдущая страница | Следующая страница →