Поделиться Поделиться

Участь армії в революційних подіях в Україні 1905 – 1907 рр

Революція 1905-1907 pp. - перша демократична революція у Російській імперії.

Основні передумови революції : загальнонаціональна криза, яка загострилась на початку XX ст. у зв'язку з економічною кризою та поразками Росії під час війни з Японією; зволікання влади з вирішенням аграрного питання; посилення експлуатації робітничого класу; національне гноблення неросійських народів імперії; відсутність демократичних свобод.

Початок революції . Початок революції поклали події 9 січня 1905 р.у Петербурзі («кривава неділя»).Цього дня була розстріляна багатотисячна мирна демонстрація робітників, що направлялись з петицією до царя, у якій містилося прохання поліпшити умови їхнього життя. Було вбито понад 200 чоловік і кілька сотень поранено.

Криваві події у столиці викликали хвилю обурення у всій імперії. Країною прокотилась хвиля страйків, які охопили й українські міста, зокрема Катеринослав, Харків, Київ, Миколаїв, Одесу. Поряд із розгортанням робітничого, селянського, студентського рухів, ці події сколихнули і армію та флот України.

Повстання на броненосці «Потьомкін».Революційні настрої, які охопили армію і флот, посилились внаслідок невдач у війні з Японією та укладання Портсмутського мирного договору 1905 p., що призвело до втрати Ляодунського півострова та Південного Сахаліну.

14 червня 1905 р.в одеському порту вибухнуло повстання на броненосці «Потьомкін». Серед керівників повстання були українці Г. Вакуленчук та О. Матюшенко. Армія і флот перестали бути надійною опорою самодержавства. Проти повсталих влада спрямувала всю Чорноморську ескадру. Але ескадра відмовилася відкрити вогонь по революційному броненосцю. Побоюючись повстання на інших суднах, командування ескадри поспішило відвести її до Севастополя. 25 червня 1905 р . потьомкінці здали броненосець румунській владі в порту Констанца, а самі стали політичними емігрантами.

Намагання уряду зупинити революцію оголошенням 6 серпня 1905 р.маніфесту про скликання дорадчої Державної думи не дали результатів. Напруження в імперії з початком осені 1905 р. продовжувало наростати. Народний рух швидко політизувався й радикалізувався. У жовтні-листопаді 1905 p.відбулись нові заворушення у військових частинах, що розміщувались у Кронштадті, Севастополі, Києві, Полтаві, Харкові, Чернігові, Білій Церкві.

У цих умовах царський уряд змушений був піти на поступки. 17 жовтня 1905 р.російський імператор Микола ІІ видав маніфест, у якому проголошувалось надання Державній думі законодавчих прав ; розширення виборчих прав громадян; демократичні свободи - свобода совісті, друку, зібрань та об'єднань. Дозволялося створення політичних партій, що призвело до формування багатопартійної системи в Російській імперії.

Збройні повстання . Деякі політичні сили, зокрема більшовицька партія, відмовляючись брати участь у виборах і закликали до збройних виступів . Поряд з російськими містами масштабні збройні виступи відбулися в Харкові, Катеринославі, Олександрівську. У Горлівці бойові дії між озброєними робітниками й урядовими військами завершились численними жертвами з обох боків (загинуло близько 300 робітників).

Із січня 1906 р . починається спад революційної боротьби. Посилилися репресії (каральні експедиції, арешти, обшуки тощо); помітно зменшилися масштаби та інтенсивність робітничих страйків і селянських виступів; більшість політичних партій перейшли до підпільної діяльності.

У грудні 1905 р.був опублікований виборчий закон, на основі якого наприкінці лютого - на початку березня 1906 р. відбулися вибори до I Державної думи, що проходили в умовах урядових репресій. У 1 Думу від України було обрано 102 депутати. Українська фракція I Державної думи звернула особливу увагу на аграрне й національне питання. Зокрема вона виробила проект засад автономії, який через розпуск Думи не було винесено на обговорення.

II Державна дума, вибори до складу якої відбувались у січні-лютому 1907 р.,виявилась ще більше лівою й опозиційною, ніж перша. 20 лютого 1907 р.нова Дума розпочала свою роботу. У ІІ Думі 47 депутатів від України об'єднались в Українську громаду.

3 червня 1907 р.було опубліковано царський маніфест про розпуск II Державної думи і новий закон про вибори до III Думи, відповідно до якого 80% населення Російської імперії позбавлялося виборчих прав.Революція 1905—1907 рр. завдала серйозного удару царському самодержавству і стала початком боротьби українського народу за національне і соціальне визволення. Українське суспільство вийшло з революційної боротьби зміцненим, більш організованим, з чіткіше визначеними цілями.

← Предыдущая страница | Следующая страница →