Поделиться Поделиться

Фізіологічні критерії здоров’я

Здоров'я – це природний стан організму, обумовлений нормальним функціонуванням всіх його органів і систем у цілому. Здоров'я є фундаментальною складового здорового способу життя. Якщо добре працюють всі фізіологічні системи, то і весь організм людини в цілому, який є саморегульованою системою, правильно функціонує і розвивається.

Базовими критеріями фізичного здоров'я є:

стан серцево-судинної системи;

стан імунної системи;

здатність організму засвоювати кисень повітря.

Показники діяльності цих систем мають пряме відношення не тільки доздоров'я людини, від них прямо залежить його життя. До числа основних критеріїв здоров'я також прийнято відносити:

стан опорно-рухового апарату;

стан нервової системи;

стан травної і сечостатевої систем.

Основними ознаками фізичного нездоров'я (при відсутності клінічних ознак, таких, наприклад, як температура, головний біль і т. д.) є:

порушення сну,

відсутність апетиту,

погане функціонування травної системи;

низька сексуальна активність;

нестійкість до фізичних навантажень;

погані зуби;

нездорова шкіра;

відчуття втоми і загальної слабкості.

Однак варто зауважити, що універсального критерію для оцінки здоров'я людство досі не виробило. Здебільшого для цієї мети використовується сукупність тестів (показників), перевірених практикою. До їх числа входять: маса тіла, флюорографія грудної клітки, частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, життєвий об’єм легень, вміст гемоглобіну в крові і т. д. Звичайно використовується від 15 до 26 тестів, за якими стан здоров'я можна визначити як низький, нижчий середнього, середній, вищий середнього, високий. Існує також ряд методів експрес-діагностики стану здоров'я. Їх перевага – у прискореній діагностиці, яка призначена для негайного з'ясування групи здоров'я людини з метою прийняття необхідних оздоровчих заходів, які є складовою частиною здорового способу життя.

Більшість людей вважають себе здоровими, якщо в них більш-менш нормально функціонують фізіологічні системи. Проте вони можуть бути хворі навіть невиліковними хронічними хворобами, які не виявляється тестами оцінки фізичного здоров'я і пов’язані з порушенням психіки. Психічно здорова людина – це людина, у якої нормально розвинені психічні функції, відзначається фізіологічне, духовне і соціальне благополуччя, а також збережена можливість адекватної адаптації до навколишнього природного і соціального середовища, активної виробничої та іншої діяльності, яка необхідна для здорового способу життя.

Найбільш важливим критерієм психічного здоров'я дослідники вважають психічну рівновагу. Цей критерій органічно пов'язаний з двома іншими: гармонійністю організації психіки та її можливістю адаптуватися до навколишніх умов. Від ступеня виразності психічної рівноваги залежить міра врівноваженості людини і умов її життя, її пристосованість до них.

До інших критеріїв психічного здоров'я прийнято відносити:

здатність адекватного сприйняття навколишнього середовища і усвідомленого здійснення вчинків;

цілеспрямованість, працездатність, активність;

повноцінність сімейного життя, здатність самоврядування поведінкою відповідно до норм, почуття відповідальності за потомство і близьких членів сім’ї;

критичний підхід до обставин життя;

автономію особистості, компетентність відносно оточення, самоактуалізацію, впевненість у собі, невразливість (вміння звільнятися від прихованих образ) ;

незалежність і природність поводження;

почуття гумору, доброзичливість, здатність до адекватної самооцінки;

самовладання і здатність радіти життю.

Сексуальне здоров'я – це комплекс відчуттів, сприйняттів, емоційних, інтелектуальних і соціальних аспектів сексуального буття людини, що збагачує і розвиває особистісні якості, здатність до спілкування, кохання і розмноженню, що є необхідною умовою здорового способу життя. Основна складова сексуального здоров'я – репродуктивне здоров'я. Воно означає наявність у людини можливості вести відповідальне, яке приносить задоволення, і водночас безпечне сексуальне життя, здатність створювати потомство, а також можливість самостійно приймати рішення, чи варто мати дітей, коли і як часто.

← Предыдущая страница | Следующая страница →