Поделиться Поделиться

Формування преси православної церкви в Україні

Релігі́йно-церко́вна пре́са— періодичні й серійні видання віровизнань в Україні (православного, католицького і євангельського), присвячені духовно-церковним справам, для духовенства і мирян. Ідейно близькі до релігійно-церковної преси є суспільно-політичні і літературно-наукові газети та журнали, видавані політичними партіями або суспільно-громадськими організаціями того чи іншого віровизнання.

Українська православна релігійно-церковна преса

Видавана Російською православною церквою впродовж 19 і початку 20 ст. на центральних і східних землях релігійно-церковна преса була в тих умовах російською за мовою й ідеологією. Офіційними органами Російської православної церкви були «Єпархіальныя ВЂдомости», які виходили з 1860-х роках при кожній єпископській катедрі: «Хєрсонскія Єпархіальныя вЂдомости» (в Одесі з 1860), «Кіевскія Єпархіальныя ВЂдомости» (з 1861), «Черниговскія…» (з 1861), «Подольскія …» (у Кам'янці Подільському з 1862), «Полтавскія…» (з 1863), з 1867 «Харьковскія …», «Таврическія …» (у Симферополі), «Волынскія …» (в Житомирі), з 1872 «Екатиринославскія…» і з 1877 «Холмско-Варшавскій Єпархіальный ВЂстникъ». Крім офіційних повідомлень та інформацій, у цих виданнях друкувалися проповіді, студії на богословські й релігійні теми, як також інколи матеріали з місцевої історії й етнографії. Науковим журналом був «Труды Кіевской Духовной Академіи» (з 1860). Недовготривалими були загально-релігійні часописи «Духовный ВЂстникъ» та «Духовный Дневникъ» (обидва в Харкові, у 1860-х pp.). Допоміжну ролю виконували, зокрема у складанні проповідей священиками, київський місячник «ПроповЂдническій Листокъ» та тижневик Київської духовної семінарії «Руководство для сельскихъ пастырей» (з 1860). Політично-релігійним часописом був «Почаевскій Листокъ»" (з 1887), орган чорносотенного «Союза Русского Народа». Українською мовою друкувався частково журнал Свято-Богородицького Братства в Холмі «Холмская Русь» (з 1912).

З відновленням укр. державности у 1917 — 18 почали появлятися здебільша короткотривалі рел.-церк. журн. у різних м. України. Міністерство віросповідань УНР видавало офіціоз «Віра та Держава» (1918) і «Слово» (з жовтня 1918). У Києві виходив «Київ. Правос. Вісник» (під рос. впливом), у Житомирі — «Світець» (ред. Ніканор Абрамович), у Запоріжжі «Церк. Вісник». «Волынскія Єпархіальныя ВЂдомости» замінила з 1917 «Православна Волинь». З постанням УАПЦ Всеукр. Правос. Церк. Рада видавала у Харкові ж. «Церква й життя» (1927–1928). Органом митр. Пимена був двомісячник «Укр. Правос. Благовісник» (1925-32?), органом Всеукр. Правос. Автокефальної Церкви — «Церк. Вісті» (1927). З розгромом УАПЦ була припинена її Р.-ц. п.

З 1931 правос. єпархії й парафії на Центр. і Сх. Укр. Землях, і з 1945 також на Зах, Укр. Землях обслуговує видаваний у Москві «Журнал Московской Патриархии». З 1946 виходить українською мовою (з перервою листопад 1962 — липень 1968) у Львові і з 1971 в Києві як орган екзарха Російської православної церкви для України, місячник «Православний Вісник» (у 1946 — 48 під назвою «Єпархіальний Вісник», призначений для Львівської єпархії). Ці журн. появляються невеликими накладами. Значно численніша назвами й накладами є видавана в УССР, як й у всьому СССР, антирел. преса, призначена для боротьби з релігією. У 1925 — 35 Спілка войовничих безвірників України видавала великим накладом ж. Безвірник". 1960 — 64 виходив ж. «Войовничий атеїст», що його продовженням став з 1965 ж. «Людина і світ». Широко розповсюджується в Україні також рос.мовна антирел. преса, 1921 — 41 «Безбожник» і «Антирелигиозник» (1926 — 41), з 1960 ж. «Наука и религия».

Вільніше розвивалася правос. Р.-Ц. п. на укр. землях під Польщею, зокрема на Волині й у Варшаві — осідку правос. митрополії. У Крем'янці продовжував появлятися у 1921 — 22, вже українською мовою, перенесений з Житомира орган Волинського Єпархіального Управління під назвою «Правос. Волинь». За підтримкою правос. (митрополії у Варшаві виходив двотижневик «Духовна Бесіда» (1924 — 25), перейменований 1926 на ж. «Наша Бесіда». Там же виходив двотижневик «Духовний Сіяч» (1927 — 29), перенесений 1928 до Крем'янця, де за ред. І. Власовського появлялися згодом ж. «За Соборність» (1932–1935) та «Церква і Нарід» (1935–1938). Народився-церк. часописом був «Шлях», що йото видавало в Луцькому Товариство ім. П. Могили. У Володимирі Волинському А. Річинський видавав неперіодично ж. «На Варті» (1925–1926) та «Рідна Церква» (1927). Наук. правос. ж. був видаваний Правос. Богословським Відділом у Варшаві «Елпіс» (1926 — 39), друкований частково українською мовою. Там же правос. митрополія видавала ж. для дітей «Дитина» (1937 — 39). У таборах інтернованих укр. вояків в Олександрові Куявському і в Щипйорні Братство св. Покрови видавало за ред. о. П. Білона «Рел. Наук. Вісник» (1921 — 23) з додатком «Проповідницький Листок».

На Буковині рел. тематику включали москвофільські за спрямуванням газ. у Чернівцях «Православная Буковина» (1893–1904 і 1913), «Православна Русь» (1909–1910) та рум.-укр. «Канделя» (1874–1914).

На Закарпатті правос. Р.-ц. п. репрезентували русофільські за спрямуванням «Русский Православный Вестник» (1921-22 і, 1935) в Ужгороді, «Церковная Правда» (1925 — ?), орган Єпархіального Управління Карпатської православної церкви в Мукачеві-Хусті, «Православная Карпатская Русь» (1928 — 30), перейменована на «Православная Русь» (1931 — 39), орган правос. руху Карп. і Пряшівської Руси та «Православный Карпаторусскій ВЂстникъ» (1935 — 38) в Ужгороді, орган Правос. Мукачівсько-Пряшівської єпархії.

На Пряшівщині (Чехо-Словаччина) виходили 1924-38 «Русское Слово» (з 1936 урядова єпархіальна газ.), «Свет Православия» (з 1958 українською мовою під назвою «Голос Православія») і з 1957 — «Заповіт св. Кирила і Мефодія» як орган православної церкви в Чехо-Словаччині.

На еміграції у США виходять: неперіодично «Укр. Правос. Вісник» (з 1928; до 1967 під назвою «Укр. Вісник»), орган Укр. Гр.-православної церкви в Америці; місячник «Укр. Православне Слово» (з 1950, що є продовженням видаваного у 1920 — 50 в Чикаго й у Філядельфії ж. «Дніпро») в Бавнд-Бруку, орган Української православної церкви п США з окремим англомовним вид. «The Ukrainian Orthodox Word» (з 1967), місячник «Правос. Українець» (з 1952) в Чикаго, орган Укр. Правос. Церк. Ради (соборноправної); квартальник «Життя і Церква» (1956–1967) — орган УАПЦ в екзилі; перенесений з Німеччини до Чикаго 1971 двомісячник «Церква й життя» (з 1957) — орган Укр. Правос. Братства ім. митр. В. Липківського та квартальник Братства св. Тройці в Чикаго «Голос Правос. Братства» (1963–1969). Крім того, більшість існуючих у США парафій і церк. громад видають недільні бюлетені, частково англійською мовою.

У Канаді — Р.-ц. п. для правос, розпочали русофільські газ. «Православіє» (1907 — 08) у Вінніпеґу, «Православный Русинъ» (з 1911, 1912-13) у Мондері і «Канадійская Православная Русь» (1916 — 17) у Вінніпегу. Першим укр. правос. часописом став двотижневик «Вісник» (з 1924; до 1928 виходив як місячник під назвою «Правос. Вісник») — орган Укр. Гр.-православної церкви в Канаді. Виданнями цієї ж Церкви були редаговані митр. Іларіоном, літ.-наук. журнал «Слово істини» (1947 — 51), «Наша Культура» (1951–1953) та «Віра й Культура» (1954 — 67) — усі у Вінніпеґу. Тут же 1949 — 51 виходив місячник «Церква і Нарід». З'являються також бюлетені окремих правос. установ, шкіл і парафій.

В Аргентині Братство св. Покрови УАПЦ видає в Буенос-Айресі неперіодично ж. «Дзвін» (з 1950). У Бразилії — виходила неперіодично «Українська Православна Нива» (1953–1968) — орган Ген. Церк. Управління УАПЦ в Курітібі. В Європі — в Англії виходить квартальник «Відомості Ген. Церк. Управління УАПЦ у Великобританії» (1950); в Німеччині видавалися у Мюнхені для вірних УАПЦ двотижневик «Церк. Вісник» (1945 — 46), місячник «Богословський Вісник» (1948–1949) за ред. митр. Ніканора Абрамовича і (з 1952) — квартальник «Рідна Церква». В Австралії й Новій Зеландії Консисторія УАПЦ для цих країн видає квартальники «Праця й Життя» (з 1966) та «Укр. Правос. Інформаційна Служба» (з 1962) у Мельбурні.

← Предыдущая страница | Следующая страница →