Поделиться Поделиться

Частини (етапи) судового розгляду адміністративної справи

Порівняно з іншими стадіями адміністративного процесу, су­довий розгляд адміністративної справи набагато складніша за своїм змістом стадія, оскільки у ії межах свої процесуальні повноваження реалізують суд, сторони, треті особи, інші суб'­єкти, які беруть участь у розгляді адміністративної справи, здійснюється встановлення і доказування фактичних обставин публічно-правового спору.

Відтак, цілком природно, шо судовий розгляд адміністра­тивної справи складається із сукупності частин (етапів), які послідовно змінюють одна одну.

Судовий розгляд адміністративної справи (ст. 122 КАС Ук­раїни) здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого прова­дження.

Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних за­ходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного по­рядку.

У призначений для розгляду справи час головуючий від­криває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається (ст. 124 КАС України).

Після відкриття судового засідання відбувається процедура розгляду та вирішення адміністративної справи по суті, по­ділений на такі частини.

1. Підготовча частина судового розгляду справи.

2. Розгляд справи по суті.

3. Судові дебати.

4. Ухвалення і проголошення судового рішення по справі. 1. Підготовча частина

Мета даної частини судового розгляду — встановити мож­ливість розгляду справи в даному судовому засіданні, виріши­ти питання, які мають попереднє значення для наступної, дру­гої частини цієї стадії.

На даному етапі судового засідання вирішуються такі ос­новні питання і вчиняються дії:

1. Перевіряється явка учасників судового засідання і з'ясо­вується, чи можливо за наявного складу учасників розглянути справу.

Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викли­каних і повідомлених осіб прибув у судове засідання, чи вру­чено судові повістки та повідомлення тим, хто не прибув і по­відомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Суд вста­новлює особи тих, хто прибув у судове засідання, а також пе­ревіряє повноваження посадових і службових осіб, представ­ників (ч. 2, З ст. 124 КАС України).

2. Приймається рішення у зв'язку з неявкою окремих учас­ників адміністративної справи (ст.ст. 128, 129 КАС України).

3. Учасникам розгляду адміністративної справи роз'яснюю­ться їх права та обов'язки (ст.ст. 125, 127, 130, 131, 132, 134 КАС України).

Відповідно до ст. 126 КАС України секретар судового за­сідання повідомляє про здійснення повного фіксування судо­вого засідання, а також про умови фіксування судового за­сідання (розташування мікрофонів і необхідність промовця го­ворити в мікрофон, недопустимість одночасних виступів учас­ників адміністративного процесу, дотримання тиші в залі су­дового засідання).

4. Вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі (ст. 133 КАС України).

Розгляд справи по суті

Метою цієї частини судового розгляду справи адміністра­тивної юрисдикції є дослідження доказів з точки зору їх до­ статності і достовірності, на основі яких суд встановлює наяв­ність або відсутність обставин, необхідних для правильного вирішення справи.

Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю го­ловуючого в судовому засіданні чи судді-доповідача про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися (ст. 135 КАС України).

При розгляді справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий у судовому засіданні доповідає про її по­зицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмо­вих поясненнях.

Слід відзначити, що позивач протягом всього часу судово­го розгляду вправі: 1) відмовитись від адміністративного позо­ву; 2) змінити позовні вимоги, а відповідач — визнати цей по­зов, зробивши усну заяву (ч. 1 ст. 136, ч. 1 ст. 137 КАС Ук­раїни).

Також сторони протягом всього часу судового розгляду мо­жуть примиритися або заявити клопотання про надання їм часу для примирення (ч. 2 ст. 136 КАС України).

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими ст.ст. 112, 113 та 164 КАС України.

Для встановлення обставин, якими обґрунтовуються по­зовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судо­вого рішення у справі (предмет доказування), у судовому за­сіданні (ст. 138 КАС України) здійснюється послідовність таких процесуальних дій.

1. Заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі (ст. 139 КАС України). Після доповіді у справі суд за­слуховує пояснення позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, і бере участь на стороні позивача, пояснення відповідача та третьої особи, яка не за­являє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні відповідача, а також пояснення третіх осіб, які заяв­ляють самостійні вимоги на предмет спору.

Якщо гіоряд 31 стороною, третьою особою у справі беруть участь їхні представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їхніх представників, а за їхнім клопотанням пояснення може давати тільки представник.

У разі коли в справі заявлено кілька позовних вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.

Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їхніх слів не можна дійти ви­сновку про те, чи визнають вони обставини, чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної від­повіді — "так" чи "ні".

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі вправі ставити запитання один одному у порядку, встановленому го­ловуючим, зміст 'їх письмових пояснень оголошує головую­чий.

Важливо, що суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок дослі­дження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і запе­речення (ст. 140 КАС України).

Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від характеру спірних правовідносин і в разі необхідності мо­же бути змінений.

2. Заслуховуються показання свідків. Порядок допиту свідків визначений ст. 141 КАС України, відповідно до якої кожного свідка допитують окремо. Свідки, які ще не дали по­казань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.

Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими осо­бами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права та обов'язки, закріплені ст. 65 КАС України, тобто: — фізична особа має право відмовитися від давання свідчень щодо себе, членів сім"ї чи близьких родичів (чоловік, дру­жина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід. баба, внук, внучка, усиновлюв­ач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім"ї або бли­зький родич цих осіб);

_СВІДОК має право давати показання рідною мовою або мо­вою, якою він володіє, користуватися письмовими записа­ми, відмовитися від давання показань у випадках, встанов­лених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду;

— свідок зобов'язаний прибути до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. У разі неможливості прибуття за викликом свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд;

— за завідомо неправдиві показання або за відмову від даван­ня показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність.

Головуючий у судовому засіданні з'ясовує, чи не відмов­ляється свідок з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від давання показань.

Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, голо­вуючий у судовому засіданні приводить його до присяги.

Допит свідка починається з пропозиції головуючого в судо­вому засіданні розповісти все, що йому відомо у цій справі, після чого першою йому задає запитання особа, за клопотан­ням якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.

Свідок, даючи показання, може користуватися записами, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Після допиту ці записи показуються суду та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть за­давати свідкові запитання в будь-який час його допиту.

Допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити такому свідку залишити залу судового засідання до закінчення розгля­ду справи.

Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопо­танням осіб, які беруть участь у справі або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати запитання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також суд.

Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.

Особливим є порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків, визначений ст. 142 КАС України.

Так, допит малолітніх свідків і, на розсуд суду, неповно­літніх свідків проводиться в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якшо вони не заці­кавлені у справі.

Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головую­чий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві пока­зання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання і не при-водячи їх до присяги.

У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єкт­ивного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання, за ухвалою суду, може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до зали су­дового засідання головуючий повідомляє її про показання цьо­го свідка і надає можливість задати йому запитання.

3. Досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, ви­сновки експертів.

Письмові докази, зокрема протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, ого­лошуються в судовому засіданні та пред'являються для озна­йомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі необ­хідності - також свідкам, експертам, спеціалістам чи перекла­дачам (ст. 143 КАС України).

Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати запи­тання свідкам, експертам, спеціалістам з приводу письмових доказів.

Якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа до­казів і виріщувати справу на підставі інших доказів або вима­гати проведення експертизи.

Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних роз­мов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб

може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодекс­ом України (ст. 144 КАС України, ст.ст. 302, 303, 306, 307 Цивільного кодексу України). Так, ознайомлення з особистими паперами, їх використання, зокрема шляхом публікування, до­пускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони нале­жать (ч. 2 ст. 303 Цивільного кодексу України). Листи, теле­грами та інші види кореспонденції можуть використовуватись, зокрема шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка на­правила їх, та адресата. Якщо кореспонденція стосується осо­бистого життя іншої фізичної особи, для її використання, зокрема шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи (ч. 2 ст. 306 Цивільного кодексу України).

Речові докази оглядаються судом (ст. 145 КАС України), а також подаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з доказом та його оглядом.

Протоколи огляду речових доказів, складені в порядку за­безпечення доказів, виконання судового доручення або за ре­зультатами огляду доказів на місці, оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.

Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати запи­тання з приводу речових доказів експертам, спеціалістам, свід­кам, які їх оглядали.

Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису про­водяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у прото­колі судового засідання основних технічних характеристик об­ладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації"). Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі (ст. 146 КАС України).

У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.

З метою з'ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста або при­значено експертизу.

Заяву про фальшивість звуко- і відеозаписів суд розглядає в порядку, встановленому для розгляду заяв про фальшивість письмових доказів.

Під час дослідження звуко- чи відеозапису особистого ха­рактеру застосовуються правила КАС України та Цивільного кодексу України шодо дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції.

Письмові та речові докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їхнім місцезнаходженням. Про проведен­ня огляду доказів на місці суд постановляє ухвалу (ст. 147 КАС України).

Огляд доказів на місці проводить суд, повідомляючи осіб, які беруть участь у справі, а в разі необхідності — викликаю­чи експертів, спеціалістів, перекладачів і свідків.

При огляді доказів на місці складається протокол у поряд­ку, встановленому ст.ст. 45, 46 КАС України. Зокрема у г /ьому протоко.'іі мають міститися:

— найменування адміністративного суду, який вчиняє окрему процесуальну дію, прізвише та ініціали судді, секретаря су­дового засідання;

— номер адміністративної справи;

— рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;

— час початку процесуальної дії;

— відомості про прибуття осіб, які беруть участь у справі, ек­спертів, спеціалістів, перекладачів, свідків;

— відомості про роз'яснення особам, які беруть участь у спра­ві, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам їхніх про­цесуальних прав та обов'язків;

— опис ходу проведення окремої процесуальної дії, зокрема відомості про заявлені клопотання й ухвали суду; основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, по­казань свідків, усні роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові запитання; консуль­тації спеціалістів;

— відомості про докази, які додаються до справи, а якщо до­кази не додаються до справи — номер, дату та зміст пись­мових доказів, опис інших доказів;

— час закінчення процесуальної дії;

— інші відомості, встановлені КАС України.

У судовому засіданні оголошується також висновок експер­та (ст. 148 КАС України).

Для роз'яснення і доповнення висновку експерта особи, які беруть участь у справі, а також суд можуть ставити експерту запитання. Першою задає запитання експерту особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якшо експертизу призначе­но за'клопотанням обох сторін, першими задають запитання експертові позивач і його представник. Головуючий у судово­му засіданні та інші судді можуть задавати експертові запи­тання в будь-який час дослідження висновку експерта. Викла­дені письмово і підписані пояснення експерта приєднуються до справи.

Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста (ст. 149 КАС).

Спеціалісту можуть бути поставлені питання щодо суті на­даних усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першими задають питання особа, за клопотанням якої залучено спеціалі­ста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін, першими задають питання спеціалісту позивач і його пред­ставник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді мо­жуть задавати спеціалістові запитання в будь-який час дослі­дження доказів.

Викладені письмово та підписані спеціалістом роз'яснення приєднуються до справи.

4. Після з 'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість висту­пити із додатковими поясненнями чи подати додаткові до­кази (ст. 151 КАС України).

У зв'язку з додатковими поясненнями осіб, які беруть участь у справі, суд може задавати запитання іншим особам, ЯКІ беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам.

слухавши додаткові пояснення та дослідивши додаткові до­кази, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обста­вин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів 3. Судові дебати

з точки зору філології поняття "дебати" представляє собою обговорення якого-небудь питання, обмін думками, полеміку, дискутування. Наприклад, "Я чув, що між вами якийсь час іщли дебати про потребу... прилюдного виступу".

Особи, які беруть участь у судових дебатах, у своїх висту­пах дають правову оцінку спірним правовідносинам, вислов­люють свої судження по суті спору. Учасники дебатів підво­дять підсумки розгляду справи, допомагають суду правильно та всебічно оцінити докази, посилаються на закон, на основі якого, на їхню думку, слід вирішити справу.

Тобто по суті судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Послідовність виступів учасників адміністративної справи у дебатах регламентована законодавством (ст. 152 КАС України) і виглядає таким чином:

1) першим виступає позивач, його представник;

2) потім — відповідач, його представник;

3) наступним — третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, її представник;

4) третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, її представникові слово надається після особи, на стороні якої вони беруть участь.

За клопотанням сторін чи третіх осіб у дебатах можуть ви­ ступати лише їхні представники.

Суд не може обмежувати тривалість дебатів певним ча­сом. Однак головуючий у судовому засіданні може зупинити промовця, коли він виходить за межі справи, що розглядаєть­ся. З дозволу суду після закінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками.

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'я­сування нових обставин, що мають значення для справи або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повер­нення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'я­сування обставин у справі та перевірки їх доказами судові де­бати проводяться у загальному порядку.

← Предыдущая страница | Следующая страница →