Поделиться Поделиться

Юридична природа процесуальних строків та їх види в адміністративному процесі

Надзвичайно вважливу роль у адміністративному процесі ві­діграють процесуальні строки, які перешкоджають безпідстав­ному затягуванню розгляду та вирішенню адміністративної справи, здійсненню адміністративного правосуддя, швидкому поновленню порушених прав, свобод та інтересів.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та ІНШИМИ законами можуть бути встановлені інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановле­но інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повин­на була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інте­ресів.

Наприклад, якщо особа має намір оскаржити рішення, дії або бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, то позовні заяви щодо таких рішень, дій чи бездіяльності можна подати до адміністративного суду у п ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності (ч. 6 ст. 172 КАС України).

Відтепер проаналізуємо особливості розподілу витрат під час розгляду та вирішення публічно-правового спору до постановлення відповідного рішення.

Своєю чергою, підставами для розподілу витрат під час розгляду та вирішення публічно-правового спору є: 1) відмова позивача від адміністративного позову та 2) примирення сторін..

Якщо законом встановлена можливість досудового порядку виріщення спору і позивач скористався цим порядком, то об­числення строку звернення до адміністративного суду почина­ється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта влад­них повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Наприклад, відповідно до п. 7.2. Наказу Міністерства внут­рішніх справ України "Про затвердження Положення про по­рядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особи­стого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ Украї­ни" від 10 жовтня 2004 року', скарга на дії чи рішення органу внутрішніх справ або посадової особи подається в порядку підлеглості вищому органу внутрішніх справ або посадовій особі відповідно до чинного законодавства, а в разі незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням — безпосеред­ньо до адміністративного суду.

Як визначено ст. 101 КАС України процесуальні стро­ки — це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Мусимо зазначити, що запропо­новане законодавцем поняття не досить чітко розкриває сут­ність категорії "процесуальний строк", оскільки сформульова­но через використання цього ж поняття.

Цією ж статтею, однак у ч. 2, закріплено, що процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також мо­жуть визначатися вказівкою на подію, яка має неминуче на­стати.

Нерідко у юридичній літературі можна спостерігати ото­тожнення понять "процесуальні строки" і "терміни". Відмін­ності між цими поняттями перш за все мають філологічну ос­нову, і мають різне змістовне навантаження.

Так, строкпе 1) установлений, визначений для кого-, чого-небудь відрізок часу; 2) установлений, призначений час, момент. Строк — це визначений період часу, із закінченням якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення, тоб­то юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються процесуальні правовідносини^.

Натомість термін означає призначений, установлений мо­мент час виконання або настанші чого-небудь; дата .

відтак можемо запропонувати власне визначення процесу-альних строків це встановлений процесуальним законом пе-іод у часі, який обрахов)>ється годинами, днями, місяцями і кроками та із завершенням якого для конкретної судової адмі­ністративної справи та її учасників настає певна юридично

Значуща подія. . .

Для правильного використання в адміністративному про­цесі категорії "процесуапьний строк" у ст. 103 КАС України запроваджено порядок обчислення процесуального строку.

Так, перебіг процесуального строку починається з наступ­ного дня після відповідної календарної дати або настання по­дії, з якою пов'язано його початок.

Строк, іцо визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відпо­відне число останнього місяця цього строку.

Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припа­дає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на пев­ний день, вважається цей день.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або гро­шові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.

Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

Крім того, КАС України закріплено такі види процесуаль­них строків: і) загальні і 2) спеціальні процесуальні строки для порушення адміністративної справи у суді.

Так, загальний процесуальний строк порушення адмініст­ративної справи визначено ст. 99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак поряд із загальним процесуальним строком по­рушення адміністративної справи процесуальним законом за­кріплено спеціальні процесуальні строки порушення такої справи.

Так, для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС Ук­раїни та іншими законами можуть встановлюватися інші стро­ки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наприклад, строк подання позовної заяви щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності, якими обмежуються чи порушуються виборчі права громадян та юридичних осіб обчислюється навіть не місяцями, а днями і годинами (ст.ст. 172-177 КАС України).

Як закріплено у ст. 179 КАС України, на обчислення стро­ків, встановлених ст.ст. 172-177 зазначеного Кодексу, не по­ширюються правила частин другої-десятої ст. 103 КАС Украї­ни. Тому строки, встановлені ст. 172-177 КАС України, об­числюються календарними днями і годинами.

Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.

Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду.

Зокрема згідно із ч. 6 ст. 172 КАС України, позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адмі­ністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рі­шення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Слід враховувати, що, якщо законом встановлена можли­вість досудового порядку вирішення спору і позивач скори­стався цим порядком, то обчислення строку звернення до ад­міністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єк­та владних повноважень.

У судовій практиці непоодинокими є випадки, коли пози­вач з об'єктивних чи суб'єктивних причин до суду із адмініст­ративним позовом своєчасно не звертається, однак потреба у судовому захисті порушених чи оспорюваних прав чи інте­ресів на зникає. У зв'язку із такою ситуацією виникає поняття "пропущення процесуальних строків" та потреба їх поновлення.

Пропущення строків звернення до адміністративного суду обумовлює настання певних правових наслідків (ст. 100 КАС України).

По-перше, пропущення строку звернення до адміністратив­ного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністра­тивного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

По-друге, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розгля­дається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Крім того, позовні заяви приймаються до розгляду адмі­ністративним судом незалежно від закінчення строку звернен­ня до адміністративного суду.

У разі пропущення з поважних причин проіцесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуаль­ний строк, встановлений судом — продовжений судом за кло­потанням особи, яка бере участь у справі.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні про-пуиіеного процесуального строку може бути оскаржена особа­ми, які беруть участь у справі.

Як видно із викладеного, процесуальні строки за своїм цільовим призначенням та обставинами адміністративної спра­ви — різноманітні, тому у законодавстві неможливо закріпити вичерпниіі перелік процесуальних строків.

Рекомендована література

← Предыдущая страница | Следующая страница →