Поделиться Поделиться

Юридичний склад правопорушення

Сукупність ознак правопорушення в єдності його об'єктивної та суб'єктивної сторони, необхідних і достатніх для покладання юридичної відповідальності на суб'єкта, визначається як склад правопорушення.

Він містить у собі наступні елементи:

I. Суб'єкт правопорушення – деліктоздатна фізична особа або організація.

II. Об'єкт правопорушення – ті суспільні відносини, що порушуються при правопорушенні.

III. Об'єктивна сторона правопорушення – зовнішній вираз правопорушення. Зовні правопорушення виражається у формі:

1. Матеріального складу – правопорушення є скоєним, якщо в наявності є протиправне діяння, його соціально негативні наслідки і причинно-слідчий зв'язок між ними.

2. Формального складу – правопорушення є скоєним, якщо в наявності є хоча б протиправне діяння, навіть якщо немає наслідків цього діяння.

IV. Суб'єктивна сторона правопорушення – вина, мотив і мета.

Мотив – спонукальні причини, що підштовхнули правопорушника до вчинення правопорушення.

Мета той результат, що бажав досягти правопорушник при скоєнні правопорушення.

Вина психічне ставлення особи до скоєного нею правопорушення.

Вона виражається у формі умислу і необережності.

Умисел буває двох типів:

1. Прямий – особа усвідомлює факт свого діяння, передбачає настання соціально-негативних наслідків свого діяння і бажає їхнього настання.

2. Непрямий – особа усвідомлює факт свого діяння, передбачає настання соціально-негативних наслідків свого діяння і свідомо припускає їх настання або ставиться до них байдуже.

Необережність буває також двох типів:

1. Самовпевненість – особа усвідомить факт свого діяння, передбачає настання соціально-негативних наслідків свого діяння, але самовпевнено розраховує на їхнє запобігання.

2. Недбалість – особа усвідомить факт свого діяння, але не передбачає соціально-негативних наслідків, хоча повинна і могла їх передбачати.

Без наявності хоча б одного елемента складу правопорушення, немає самого правопорушення.

Правомірна поведінка

Правомірна поведінка – це масова за масштабами соціально корисна усвідомлена поведінка людей і організацій, що відповідає правовим нормам і гарантована державою. 89

Ознаки правомірної поведінки:

1. Відповідає вимогам правових норм.

2. Воно зазвичай соціально корисна.

Класифікація:

I. За юридичним закріпленням.

1. Об'єктивно-необхідна.

2. Бажана для суспільства.

3. Соціально припустима.

II. За об'єктивною стороною.

1. Активна – активна дія.

2. Пасивна – бездіяльність.

III. За суб'єктом.

1. Індивідуальна. Правомірна поведінка одного.

2. Групова. Правомірна поведінки групи людей.

IV. За формою реалізації норм права.

1. Дотримання. Мається на увазі дотримання заборон.

2. Використання. Мається на увазі використання суб’єктивних прав.

3. Виконання. Мається на увазі виконання обов’язку.

V. За суб'єктивною стороною.

1. Соціально-активна. Характеризується прагненням принести користь суспільству.

2. Законослухняна. Характеризується свідомим підпорядкуванням закону.

3. Конформістська. Правомірна поведінка, що витікає з прагнення робити як усі.

4. Марґінальна. Правомірну поведінку викликає страх перед покаранням.

5. Звична. Правомірна поведінка, що стала звичною у силу багатократного повторення.

Юридична відповідальність

Юридична відповідальність – це застосування до правопорушників (фізичних та юридичних осіб) передбачених законодавством санкцій, що забезпечуються у примусовому порядку державою.

Ознаки юридичної відповідальності:

1. Юридична відповідальність передбачає державний примус.

2. Кількісні показники. Це означає, що юридична відповідальність – це не примус «взагалі», а певна «міра» такого примусу, чітко обкреслений його об'єм.

3. Наявність фактичної підстави.

4. Відповідальність тягне за собою негативні наслідки (позбавлення) для правопорушника.

5. Характер і об'єм позбавлень встановлюється в санкції юридичної норми.

6. Покладання позбавлень, застосування державно-примусових мір здійснюється в ході правозастосувальної діяльності компетентним державним органом у строго визначеному законом порядку і формах.

Принципи юридичної відповідальності:

I. Законність – вимога суворої і неухильної реалізації правових розпоряджень.

II. Справедливість – складається з вимог:

1. Не можна призначати кримінальне покарання за проступки.

2. Закон, що установлює відповідальність або підсилює її, не має зворотної сили.

3. Якщо шкода, заподіяний правопорушенням, має зворотний характер, юридична відповідальність повинна забезпечувати його надолуження.

4. За одне правопорушення можливо лише одне покарання.

5. Відповідальність несе той, хто зробив правопорушення.

6. Вид і міра покарання залежить від “ваги” правопорушення.

III. Незворотність настання – неминучість настання юридичної відповідальності за скоєне правопорушення.

IV. Доцільність – неприпустимо звільнення правопорушника від юридичної відповідальності без законних підстав.

V. Індивідуалізація покарання – відповідальність за скоєне правопорушення винний повинен нести сам.

VI. Відповідальність за вину – відповідальність може наступати лише при наявності вини правопорушника.

VII. Неприпустимість подвоєння відповідальності – неприпустимість поєднання двох і більш видів юридичної відповідальності за одне правопорушення.

Види юридичної відповідальності в Україні: 91

1. Кримінальна відповідальність – настає за вироком суду на підставі Кримінально-процесуального Кодексу за скоєння злочину. Поширені види покарання: позбавлення волі, виправні роботи, штраф тощо.

2. Адміністративна відповідальність – настає за постановою адміністративних органів на підставі Кодексу про адміністративні правопорушення за вчинення адміністративних проступків. Поширений вид покарання – штраф. Можливий адміністративний арешт терміном до 15 діб включно.

3. Цивільно-правова відповідальність – настає за рішенням суду на підставі Цивільно-процесуального Кодексу за скоєння цивільно-правових деліктів. Поширені види покарання – пеня (штраф, неустойка), відшкодування шкоди. Може бути надолуження збитків.

4. Дисциплінарна відповідальність – настає на підставі наказу адміністрації підприємства відповідно до Кодексу Законів про Працю за скоєння дисциплінарного проступку. Поширені види покарання: догана і звільнення.

5. Матеріальна відповідальність – настає на підставі наказу адміністрації підприємства згідно з Кодексом Законів про Працю за заподіяння матеріального збитку підприємству. Поширений вид покарання – грошове стягнення. Матеріальна відповідальність може бути підвищеною, повною й обмеженою.

← Предыдущая страница | Следующая страница →