Поделиться Поделиться

А. Сміт про предмет і завдання політичної економії

Предметом політичної економи, на думку А. Сміта, є дослідження багатства, об'єктивних законів його виробництва та нагромадження з метою зростання добробуту населення ("народу і правителя"). Багатство нації - це матеріальний (фізичний) продукт для задоволення потреб людини, його змістом і джерелом є сукупна "щорічна" праця кожного народу в усіх сферах виробництва. Політична економія як наука ставить перед собою два завдання: забезпечити народові високий дохід або засоби існування, можливість добувати їх; давати державі чи суспільству дохід, достатній для забезпечення суспільних потреб. Зростання багатства нації А. Сміт пов'язував з такими факторами, як частка населення, зайнятого продуктивною працею, або кількість праці, яка функціонує у виробництві; продуктивність праці зайнятих у виробництві; розвиток обміну та наявність ринків збуту; зростання доходу та капіталу.

А. Сміт визначив дві сторони політичної економи: позитивну і нормативну. Позитивна спрямована на об'єктивне наукове пояснення економічних явищ і процесів, виявлення реальних закономірностей функціонування економічних систем. Нормативна орієнтована на надання рекомендацій щодо проведення державної економічної політики для забезпечення народу можливостей досягнення достатніх доходів і засобів існування.

Методологію вчення А. Сміта характеризують:

o матеріалізм як філософська основа світогляду;

o застосовування абстрактно-логічного (виокремлення найважливіших моментів певного явища, що визначають суть останнього, їх об'єктивне дослідження) і причинно-наслідкового (каузального) методів;

o визнання об'єктивності економічних законів, обґрунтування їх дії у вченні про "невидиму руку ринку", яку він розглядав як "систему звичайної свободи", ринковий механізм саморегулювання, коли об'єктивні закони ринкової економіки діють незалежно від волі та бажань окремих людей, спонтанно забезпечують гармонію інтересів особи та суспільства, а реалізація власних інтересів людини забезпечує суспільні блага. Принцип "невидимої руки" - це механізм стихійної координації економічної поведінки та узгодження економічних інтересів суб'єктів господарювання за умов ринкової економіки, суспільні умови та правила економічної гри;

o принцип невтручання держави в економіку (отримав назву "держава - нічний вартовий"), згідно з яким втручання держави у природний порядок гальмує процес зростання багатства та економічно ефективне розміщення ресурсів. Втручання держави у господарське життя має бути мінімальним: здійснення правосуддя (охорона життя, свободи і власності громадян), організація суспільних робіт, забезпечення зовнішньої безпеки. А. Сміт висловлювався за державне регулювання податкової системи, мінімуму заробітної плати, норми позикового процента;

o концепція економічного лібералізму, що ґрунтується на ідеях "природного порядку" та "економічної людини". А. Сміт дотримувався поглядів на "природний порядок", характерних для сучасних йому філософів-раціоналістів (К. Гельвеція та ін.), які проголошували природним фактором суспільного розвитку людський егоїзм і бажання вигоди, порівнювали його із законом всесвітнього тяжіння у неживій природі. На думку А. Сміта, природний порядок - це набір правил, що відповідає суспільній необхідності, для його забезпечення необхідне створення "системи природної свободи", якою е ринковий механізм господарювання. Основою природного порядкує право власності, вільна конкуренція, відсутність державного втручання в економіку. Природним стимулом людини до економічної діяльності є егоїзм і турбота про власну вигоду. Економічна людина є суб'єктом економічних відносин, вона не залежна, здатна самостійно ухвалювати рішення; керується у своїй діяльності особистими егоїстичними економічними інтересами і потребами, раціоналізує свою діяльність з метою максимізації вигоди, достатньо поінформована про ситуацію на ринку. Діяльність економічної людини в умовах природного порядку забезпечує багатство, добробут і розвиток окремої людини та суспільства загалом, отже, є вихідним пунктом розвитку останнього.

← Предыдущая страница | Следующая страница →