Поделиться Поделиться

Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

– Яким повинен бути наш масовий герой, щоби згуртувати навколо себе українців?

– Інтелектуальним і благородним. У відповідний час США вилікувалися від в'єтнамського синдрому за допомогою книг і фільмів за книгами Тома Кленсі. Герой його книг уособлював не стільки фізичну, скільки інтелектуальну силу та міць. Саме кіно має запропонувати суспільству українського національного героя. Брати наприклад з Росії і знімати серіали тільки з історичним ухилом неправильно. Наголос завжди ж варто робити на героїв сьогодення чи близьких до сучасності. Наприклад, знімати фільм про життя Амосова, Глушкова, Лобановського – тобто про людей, які "вклалися" в Україну інтелектом і серцем.

За матеріалами ресурcу "Факти" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: fakty.ua/179166-ukraine- nuzhen-svoj-massovyj-geroj- knig-i-filmov-bez-kotorogo-ne-byvaet-ni-odnoj-silnoj-nacii

Імідж споживача (інформації, товару) – це реакція споживача інформації на рекламу. Даний тип іміджевої комунікації є підтвердженням значимості поглядів споживача інформації і припускає істотне оброблення рекламних образів. Відчуття значущості цінностей, життєвих цілей, думок, інтересів, моделей поведінки передається через комунікацію. Найчастіше імідж споживача транслюється через рекламні образи персонажів.

Блок 7. Імідж споживача рекламної комунікації часів Другої світової війни: тендерний аспект

Війна зазвичай маркувалася як маскулінний світ. Проте найбільш впливовими рекламними образами під час війни були жіночі. Дозволяється виокремити кілька жіночих образів, що відповідають культурним сценаріям війни. Дані образи було створено із урахуванням іміджу споживача інформації, оскільки вони транслюють значимі для нього базові концепти та ситуації, що легко впізнати. Серед найбільш експлуатуємих іміджів, комунікативних ситуацій та концептів, що вони реалізують слід відзначити такі:

Жінка, що потребує допомоги чоловіка-воша

Жінка як жертва сексуального насильства з боку ворога

Жінка-дружина, кохана як символ малої батьківщини, куди чоловік повертається після війни

Жінка, що надихає чоловіка на перемогу

Жінка як втілення співчуття нації до загиблих та поранених воїнів

Жінка як нагорода для мужнього воїна

Жінка, що ставить під сумнів мускулінність чоловіків, які не приймають участь у війні

Фахівці в галузі лінгвістики та соціальних комунікацій оперують поняттям модельна особистість (термін запропоновано В. Карасиком) – "типовий представник етносоціальної групи, пізнаваний за специфічними характеристиками вербальної і невербальної поведінки та ціннісної орієнтації ... Модельна особистість являє собою стереотип поведінки, котрий робить істотний вплив на культуру в цілому і служить своєрідним символом даної культури для представників інших етнокультур". Так, одним із яскравих прикладів модельної особистості XIX століття є соціальний тип "Гусар" – офіцер, котрий завжди готовий був здійснити зухвалий подвиг, а у вільний від подвигів час повинен був грати в карти, пити вино, писати вірші, закохуватися і завойовувати любов ..." (В. Карасик). Модельні особистості у рекламі військової справи виконують кілька прагматичних завдань: позиціонують стереотип поведінки та ціннісної системи молодих людей призовного віку; формують образ, наслідування якого є умовою досягнення суспільного престижу; сприяють закріпленню присутності військового інституту чи окремого роду військ в інформаційному просторі; слугують символом країни, її військової культури і бойової потужності.

Кожному етапу формування рекламної комунікації у військовій сфері характерний певний тип модельної особистості. Так, під час Другої світової війни в пропагандистській комунікації Радянського Союзу позиціонувалася модельна особистість радянського воїна, у рекламній комунікації Франції – воїна-національного героя, США – воїна-справжнього чоловіка.

Сучасний період відзначений формуванням глобалізованих типів модельних особистостей, що є значущими для багатьох країн світу:

воїн-лідер/професіонал – модельна особистість відображає якісно новий рівень комунікації інститутів сектору безпеки та оборони із громадянським суспільством, що визначається новими тенденціями у безпековій галузі: переходом від ідей мілітаризму до ідеї миротворчості (.Aujourd'hui il faut faire la guerre aux consequences de la guerre. Quand le defense avance, le paix progresse; Peace is our Profession); закріпленням концепту лідерство у визначенні місії як окремого роду військ, так і кожного підрозділу (Royal d'abord. Rangers lead the way! Ніхто за винятком нас); позиціюванням престижності військової професії (Irreprochable et joyeux; These things we do that others may live; Службу – Вітчизні, честьнікому!);

• сучасні нові герої, справжні чоловіки, які пройшли школу життя – армію. Формується соціальний стереотип військовослужбовцясправжній чоловік: Служба в ЗСУ за контрактом – справжня робота для справжніх чоловіків. Позиціонується можливість належати до покоління нових героїв, служба за контрактом розглядається як стратегія досягнення поставленої мети: That's right for you!; Час нових героївслужба за контрактом у ЗСУ; Devenez vous-тёте;

виникнення модельної особистості воїна-миротворця зумовлено новими функціями сучасних збройних сил країн світу. Міждержавні конфлікти змінилися внутрішньодержавними, міжетнічними, в яких спостерігачами виступають представники міжнародної спільноти: Peacekeeping isn't a soldier's job, but only a soldier can do it; Ты записался миротворцем?; Paix, justice, securite. Основною характеристикою воїна- миротворця визнається толерантність – гендерна, релігійна, культурна (We're now women among men; I'm the only female in my family who has ever come through doing more than just cooking, cleaning for their husbandfs; Les femmes jouent un role important dans le maintien de la paix, engage-toi. Femmes, paix et securite car elles sont essentielles).

← Предыдущая страница | Следующая страница →