Поделиться Поделиться

Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

I. Особистісна і професійна чесність

Під особистісною чесністю прийнято розуміти дотримання високих моральних норм і підтримання гарної репутації. Під професійною чесністю розуміється дотримання конституції, правил і, особливо, даного кодексу, прийнятого 1PRA.

II. Відносини з клієнтами і службовцями

Головний обов'язок кожного члена IPRA – підтримувати чесні відносини з клієнтами і службовцями, колишніми та нинішніми.

Член IPRA не повинен представляти інтереси однієї з конфліктуючих чи конкуруючих сторін без згоди на це всіх зацікавлених сторін.

Член IPRA зобов'язаний зберігати в таємниці конфіденційну інформацію, довірену йому нинішніми чи колишніми клієнтами чи службовцями.

Член IPRA не повинен користуватися методами, що принижують гідність клієнтів чи роботодавців іншого члена 1PRA.

При виконанні своїх обов'язків для клієнта чи наймача член IPRA не повинен приймати гонорар, комісійні чи інші види цінної винагороди за надані послуги від кого б то не було, за винятком клієнта чи наймача, без згоди його клієнта чи наймача, даного після повного з'ясування всіх обставин.

Член IPRA не повинен пропонувати потенційному клієнтові чи наймачеві, щоби його гонорар чи інше відшкодування залежали від досягнення певних результатів; він не вступатиме ні в які угоди з цією метою.

III. Відносини з громадськістю та ЗМІ

Член IPRA повинен здійснювати свою професійну діяльність згідно до інтересів суспільства і з повною повагою до гідності особи.

Член IPRA не повинен займатися ніякою діяльністю, яка має тенденцію до нанесення шкоди репутації ЗМІ.

Член IPRA не повинен навмисно поширювати неправдиву чи таку інформацію, що вводить в оману.

Член IPRA зобов'язаний за будь-яких обставин надавати всебічну і правдиву інформацію про організацію, в якій він працює.

IV. Відносини з колегами

Член IPRA не повинен навмисно завдавати шкоди професійній репутації чи роботі іншого члена. Однак, коли у члена IPRA є докази того, що інший член винен у неетичній поведінці, в незаконній чи нечесній діяльності, що порушує даний кодекс, він зобов'язаний надати цю інформацію Раді IPRA.

Член IPRA не повинен прагнути замінити іншого члена в роботі з наймачем чи клієнтом.

Член IPRA повинен співпрацювати з іншими членами у дотриманні та виконанні положень цього кодексу.

[Електронний ресурс]. – Резким доступу: pr.web-3.ru/ethics/ipra

Глобальне інформаційне суспільство (з 1965 р. до теперішнього часу). Характерними ознаками цього періоду є пришвидшене зростання високих технологій, збільшення кількості комунікаційних каналів, поступове перетворення національних економік у єдину світову економічну систему, для якої притаманні глобальна залежність і глобальна конкуренція. Великі соціально-економічні, політичні, екологічні зміни викликають серйозні конфлікти й постійно вимагають досягнення того чи іншого рівня згоди. Звідси – попит на піар-технології у всіх сферах життя глобального суспільства.

Саме в даний період зароджується піар як напрямок діяльності й досліджень у пострадянському просторі. Датою народження піар-технологій варто вважати 1989 рік, коли відбулися вибори народних депутатів СРСР. Тоді ж з'явилися й перші фахівці в галузі організації виборчих кампаній.

У зв'язку із цим у піар-діяльності з'являються нові акценти. Так, напрям піар-зусиль усе більше зміщається від впливу на середовище до його вивчення й залучення отриманої інформації для керування.

На сьогодні у піар-діяльності виокремлюються різні напрямки, що мають свої спеціальні маркери-позначення:

• робота зі зв'язків із державними установами й громадськими організаціями – public affairs;

• керування корпоративним іміджем – corporate affairs;

створення сприятливого образу особистості – image making;

побудова взаємин із ЗМІ – media relations;

• закріплення кадрів, створення гарних стосунків із персоналом – employee communications;

• суспільна експертиза – public involvement;

• взаємини з інвесторами – investor relations;

• проведення мобілізаційних (конкурси, чемпіонати, лотереї) і презентаційних заходів – special events;

• керування кризовими ситуаціями – crisis management;

• керування процесом адекватного сприйняття аудиторією повідомлень – massage management.

Піар-супровід діяльності силових відомств у теперішній час здійснюється за напрямами військово-цивільного співробітництва та публічної дипломатії.

Військово-цивільне співробітництво та публічна дипломатія як реалізація стратегічних комунікацій інститутів сектору безпеки та громадянського суспільства

Військово-цивільне співробітництво реалізується насамперед під час проведення міжнародних операцій.

У цьому напрямку особливу роль набувають скоординовані дії миротворчого контингенту (СІМІС) та органів місцевого самоврядування, державних і недержавних організацій, лідерів політичних партій та релігійних рухів з метою популяризації присутності миротворчого контингенту в зоні відповідальності і максимального зниження ризику для військовослужбовців під час виконання завдань, а також пошуку можливостей для подальшої співпраці в економічній, культурній та соціальній сферах.

За рівнем відповідальності в діях підрозділів СІМІС виділяють політичний, стратегічний, оперативний і тактичний рівні.

Політичний рівень – це рівень прийняття рішень. У багатонаціональних операціях політичний рівень орієнтований на глобальне розв'язання кризи. Він зафіксований у багатонаціональних цілях вторгнення і передбачає не тільки стабілізацію кризової ситуації, а й розвиток економічного, соціального та політичного співробітництва.

Стратегічний рівень – це рівень військово-цивільного співробітництва, орієнтований на вихід із кризи. На цьому рівні спільно з міжнародними організаціями відпрацьовується глобальний план дій, спрямований на узгодження дій з органами влади, створюється система зв'язків із громадськістю та забезпечується координація з адміністративними і громадськими органами.

Оперативний рівень – це рівень використання органів цивільно- військового співробітництва, орієнтований, головним чином, на координацію дій з цивільними акторами. Головним чином, зосереджений на співпраці з місцевими чи міжнародними організаціями, громадянськими закладами. Під час виконання завдань оперативного рівня органами цивільно-військового співробітництва головна роль відводиться формуванню взаєморозуміння поміж мирним населенням і військовими.

Тактичний рівень – це рівень виконання, головним чином, орієнтований на підтримку силою в залежності від цілей, зафіксованих на

оперативному рівні, та зв'язків із місцевою владою.

Таким чином, зв'язки з громадськістю є актуальними для всіх рівнів діяльності підрозділів СІМІС.

← Предыдущая страница | Следующая страница →