Поделиться Поделиться

Політика захисту співвітчизників РОЦІ за кордоном і позиція України

Своєрідну загрозу безпеці України може становити політика сусідніх держав, які під приводом захисту прав співвітчизників втручаються у внутрішні справи України. Особливо складною є проблема з так званим „російським чинником”. Активне розповсюдження російськомовної літератури в Україні, яка значно переважає за кількістю українську; функціонування значної кількості російськомовних освітніх і культурних закладів; впливовість російських мас-медіа, які поступово заполоняють український інформаційний простір тощо. Статистичні дані свідчать: коли за переписом 1929 р. в Україні проживало 3 млн. росіян, 1959 р. – 7 млн, 1989 р. – 11,4 млн чи 22% населення, а у 2002 р. – 8 млн осіб. Із загальної кількості 4 млн є мігрантами, які прибули в Україну за останнє десятиліття. Коли врахувати, що 50% українців визнає російську мову рідною, дозволяється дійти висновку про наявність певної загрози для України з боку російського чинника.

У Росії до числа співвітчизників відносять не тільки етнічних росіян, що з різних причин опинилися поза межами російської держави, а також громадян різних національностей, що проживали на території Росії за часів СРСР. Низку питань викликає заява Держдуми РОЦІ „Про права руського народу на самовизначення, суверенітет на всій території Росії і возз'єднання в єдиній державі”, де територією Росії названо весь пострадянський простір. Російський парламент у 1994 р. утворив комітет у справах СНД і зв'язків із співвітчизниками, а указом президента РОЦІ затверджено концепцію державної політики стосовно співвітчизників за кордоном і створено спеціальну комісію. У федеральному бюджеті з 1995 р. закладаються кошти на підтримку співвітчизників за кордоном. Головні положення політики відносно співвітчизників викладені в федеральному законі від 13 листопада 1998 р. „Про державну політику Російської Федерації стосовно співвітчизників за кордоном”. Зазначимо, що інститут російського громадянства співвіднесений з принципом неперервності, тобто континуітету російської державності. Закон зазначає, що співвітчизники мають право розраховувати на підтримку Російської Федерації у реалізації своїх цивільних, політичних, соціальних, економічних і культурних прав і збереженні самобутності.

У листопаді 2002 р. уряд РОЦІ затвердив „Головні напрями підтримки Російською Федерацією співвітчизників за кордоном на 2002-2005 pp.”, подібні документи прийнято і після 2005 р. Активну роботу в цьому напрямі проводить уряд Москви, котрий має для цього широкі матеріальні можливості. Закон про поправки до закону про громадянство, прийнятий російським парламентом 29 жовтня 2003 р., значно спрощує порядок отримання російського громадянства колишніми громадянами СРСР, ветеранами Великої Вітчизняної війни, дітьми і недієздатними особами, що є іноземними громадянами чи особами без громадянства. За винятком того, спрощений порядок одержання громадянства передбачений також для громадян колишнього СРСР, що отримали середню чи вищу професійну освіту у ВНЗ Росії після 1 липня 2002 р., а також для тих, хто не менше трьох років служив за контрактом в російській армії.

У зв'язку з тим, що природний приплив мігрантів з України скорочується, Росія стала перед проблемою залучення трудових ресурсів іншими методами. Поліпшити демографічну ситуацію в РОЦІ має і залучення молоді на навчання, на контрактну службу в російську армію. За підрахунками, закон дасть змогу залучити в Росію шляхом отримання громадянства за спрощеною схемою усього 20-25 млн. осіб. При цьому, за російською конституцією це не вимагає виходу з українського громадянства. Привертає увагу положення про те, що дискримінація громадян РОЦІ, які проживають за кордоном, може слугувати підгрунтям для перегляду політики РОЦІ відносно іноземної держави.

Активна російська політика проводиться із залучення на навчання української молоді. Правовим підгрунтям є Угода поміж урядами України та Росії про співробітництво в галузі культури, науки та освіти, підписана 26 липня 1995 р., а також Угода про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчених звань від 26 травня 2000 р. і протокол до неї від 28 січня 2003 р. Указом президента РОЦІ у 2002 р. було збільшено квоту на безкоштовне навчання в російських ВНЗ студентів із СНД.

За російськими статистичними даними в середньому щорічно в Росії навчається близько 10 тис. українських громадян (з яких оплачують навчання 2 тис осіб).

Російське керівництво веде наполегливу роботу за поширення і закріплення в Україні російської мови як державної. Реалізацію завдань захисту прав співвітчизників за кордоном покладено на Міністерство закордонних справ РОЦІ. Підтримує таку політику і російський парламент. Така ситуація вносить дисонанс у міжетнічні відносини регіонів ризику, якими є східні області України і Крим, де мовна проблема набуває загрозливих ознак, перетворюється на розмінну монету під час парламентських і президентських виборів. Намагання підтримати російськомовне населення в Україні шляхом надання російській мові статусу другої державної класифікуємо як спробу втручання у внутрішні справи, а також засіб тиску російського керівництва на Україну.

← Предыдущая страница | Следующая страница →