Поделиться Поделиться

Процедура ухвалення рішень

З підписанням Єдиного європейського акту та Маастрихтського договору процес ухвалення рішень у Європейському Союзі став дуже складним і багатофазовим. Його перебіг залежить від сфери і виду правового акта та відбувається згідно з однією з таких процедур: консультації, співпраці, спільне ухвалення рішення чи погодження.

У межах процедури консультації Європейська Комісія, як інституція, що має законодавчу ініціативу, передає проект правового акта до Ради ЄС. Проект надсилається до Європейського Парламенту з проханням про висновок, котрий готує відповідна парламентська комісія. Під час роботи над висновком Парламент консультується з Комітетом регіонів і Соціально-економічним комітетом. Потім відбувається голосування з цього питання на пленарному засіданні Парламенту. Рішення передається Раді ЄС чи Комісії. Рада може врахувати висновок Парламенту, хоч робити це не зобов'язана. Однак даний етап законодавчого процесу є обов'язковим. Процедура консультації застосовується у випадках, що вимагають одного читання, і в сферах, в яких договори не визначають особливого способу ухвалення рішення, таких як: права громадян ЄС, сільськогосподарська політика, рух послуг, промисловість, дослідження і розвиток, соціальна та економічна єдність чи призначення членів Рахункової палати.

Процедура співпраці

Процедура співпраці випливає зі ст. 252 Договору про заснування Європейського співтовариства. Схематично даний складний процес зображений на рисі. Європейська Комісія представляє Парламенту проект правового акту, разом з висновками Соціально-економічного комітету і Комітету регіонів. Пропозиція з висновками передається Раді ЄЄ, яка кваліфікованою більшістю голосів схвалює т. зв. спільну позицію, якому знову передають до Парламенту, де відбувається детальне читання.. Парламент має три місяці, протягом яких може схвалити запропоновану спільну позицію, відхилити чи запропонувати поправки до неї. В першому випадку (схвалення) правовий акт, згідно зі спільною позицією, приймає Рада ЄС. У разі відхилення спільної позиції Парламентом Європейська Комісія може відкликати відповідний проект правового акту чи спільну позицію. Тоді її повертають до Ради, яка може прийняти її, проте тільки одноголосно.

Рис. 1. Процедура співпраці під час ухвалення рішень в Європейському Союзі

Джерело: опрацьовано на основі К. Міхаловська-Горивода. Прийняття рішень в Європейському Союзі. Варшава: Сколар, 2012.

Коли Парламент запропонує поправки до проекту правового акту, то Комісія протягом місяця вивчає пропозицію, а потім розглянутий і перевірений документ знову передає Раді. Рада схвалює змінений проект кваліфікованою більшістю голосів, вносить до нього зміни (одноголосно) чи відхиляє, і процедура може початися заново.

Процедура співпраці застосовується в справах, пов'язаних зі створенням і функціонуванням Економічного і монетарного союзу.

Процедура спільного ухвалення рішень

Процедура спільного ухвалення рішень також складніша за процедуру співпраці (рис. 2). Комісія передає відповідний проект правового акта Парламенту і Раді ЄС. Отримавши висновок Парламенту, Рада може прийняти запропонований акт, схвалюючи всі поправки Парламенту, чи прийняти спільну позицію і передати її до Парламенту. Потім Парламент може прийняти спільну позиції Ради, відхилити її (тоді акт вважається не прийнятим), чи внести до неї поправки. Коли дані поправки не будуть прийняті Радою, скликається погоджувальний комітет, до якого входять члени Ради ЄС, Парламенту та Комісії. На форумі Комітету ухвалюється остаточне рішення - позитивне чи негативне.

Рис 2. Процедура спільного ухвалення рішень в Європейському Союзі

Джерело: те саме, що на рис. 1.

Процедура спільного ухвалення рішень набула значно ширшого застосування після змін, упроваджених Амстердамським договором, і стала обов'язковою там, де в договорі, коли йдеться про прийняття правового акта, згадується ст. 251 Договору про заснування Європейського Союзу. Це стосується таких сфер, як заборона дискримінації з огляду на громадянство, вільне пересування робочої сили, соціальне страхування працівників, взаємне визнання дипломів і свідоцтв, захист споживача, охорона здоров'я, співпраця митних служб, а також справ, пов'язаних з Європейським соціальним фондом і Європейським фондом регіонального розвитку.

← Предыдущая страница | Следующая страница →