Поделиться Поделиться

Головні галузі співпраці України з НАТО

Консультації та співпраця поміж Україною і НАТО охоплюють широке коло питань, визначених Хартією від 1997 р. та Планом дій від 2002 р. Заходами керує КУН, якому було засновано згідно до Хартії і яка має на меті розвивати відносини "Україна - НАТО" й забезпечувати належне виконання положень Хартії.

1. Співпраця у галузі безпеки. Україна та НАТО активно співпрацюють у напрямі підтримання безпеки і стабільності на євроатлантичному просторі. Україна за чергою виділила піхотний батальйон, батальйон механізованої піхоти та вертолітний загін для участі у діяльності керованих НАТО миротворчих сил НАТО на Балканах, у Боснії та Герцеговині. В операціях у Косові брав участь український вертолітний загін і значна кількість особового складу з української частини українсько-польського батальйону. Іншим кроком, що засвідчив готовність України сприяти зміцненню міжнародної стабільності й боротьбі з тероризмом, стало надання Україною права прольоту над її територією авіації НАТО, яка перевозила війська до складу Міжнародних сил сприяння безпеці

(МССБ) на території Афганістану й особовий склад коаліційних сил під проводом США, залучених до операції "Нездоланна свобода". Україна також відрядила 1600 військовослужбовців до польського сектору міжнародних багатонаціональних стабілізаційних сил в Іраку, де представлені миротворці з кількох країн НАТО і країн-партнерів.

2. Оборонна реформа. Програма співробітництва у галузі оборонної реформи поміж Україною та НАТО широкомасштабніша, ніж з будь-якою іншою країною-партнером, і дає змогу Україні використовувати накопичений роками досвід та фахові знання країн - членів Альянсу в галузі оборонної реформи. Україна звернулася до НАТО за допомогою у здійсненні трансформації своїх надлишкових Збройних сил, котрі комплектуються за призовом, у меншу за чисельністю, фахову й мобільнішу армію, яка відповідала б потребам країни у галузі безпеки, а також була здатною відігравати активну роль у підтриманні європейської безпеки і стабільності. Ключовими кроками мали стати розроблення нової Стратегічної концепції та Воєнної доктрини України, а також надання Україні допомоги у проведенні й завершенні комплексного оборонного огляду. Першочерговим завданням НАТО було допомогти Україні зміцнити демократичний та цивільний контроль над Збройними силами, підвищити рівень оперативної сумісності з військами країн НАТО.

3. Озброєння. Технічне співробітництво поміж Україною та НАТО у галузі озброєнь передусім зосереджено на підвищенні рівня сумісності систем озброєнь з метою сприяння участі України у спільних операціях з підтримання миру. Співпраця у цій галузі розпочалась, коли Україна вступила до Програми НАТО ПЗМ та почала брати дедалі активнішу участь у діяльності різних груп з питань озброєнь під егідою Наради національних директорів з питань озброєнь - найвищого органу НАТО, котрий визначає можливості співпраці поміж країнами-членами стосовно закупівлі військової техніки та встановлює технічні стандарти. У березні 2004 р. відбулося перше засідання Спільної робочої групи "Україна - НАТО" з питань озброєнь, що відтоді сприяє розвиткові контактів у цій галузі.

У рамках Чиказького саміту НАТО 21 травня 2012 р. Президент України В. Янукович взяв участь у засіданні Північноатлантичної ради Альянсу у форматі країн - контрибуторів Міжнародних сил сприяння Безпеці в Афганістані на рівні глав держав та урядів, а 22 травня Україна та НАТО розпочали практичну реалізацію другого етапу проекту Цільового фонду Альянсу стосовно утилізації легких озброєнь та звичайних боєприпасів, непридатних для подальшого використання і небезпечних для зберігання.

4. Планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру. Країни - члени НАТО та країни-партнери надали Україні допомогу в ліквідації наслідків сильних повеней, котрі трапилися 1995,1998 та 2001 році. Окрім того, починаючи з 1997 р., згідно до Меморандуму про взаєморозуміння у галузі планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру та готовності до катастроф, у цій галузі започатковано широкомасштабну співпрацю, яка принесла Україні безпосередню практичну користь. Основна увага приділялась намаганням допомогти Україні, насамперед її західним регіонам, уразливим перед повенями, краще підготуватися до подібних надзвичайних станів та подолання їхніх наслідків. У нашій країні здійснювалося навчання ПЗМ, котрі мали на меті випробувати в дії процедури реагування на повені й надання допомоги цивільному населенню. Такі тренування відбулися на Закарпатті у вересні 2000 р., а 2001 р. розпочато проект за участю сусідніх країн з метою розвитку в басейні р. Тиси ефективної системи запобігання та реагування на повені.

5. Наука й охорона довкілля. Наукова співпраця з Україною розпочалася у 1991 р. Відтоді за рівнем участі у Науковій програмі НАТО Україна поступається лише Росії. її розвиткові також сприяло створення Спільної робочої групи з питань наукової співпраці та у галузі охорони довкілля. НАТО співфінансувало кілька проектів з метою забезпечення українських науково-дослідницьких колективів мінімально необхідною інфраструктурою комп'ютерних мереж і доступом до інтернету. За винятком застосування наукових розробок у галузі захисту від тероризму та нових загроз згідно до нового спрямування Наукової програми НАТО, Україна визначала для себе такі пріоритети співпраці у науковій галузі на 2004 рік: інформаційні технології, біологія клітини та біотехнології, нові матеріали, захист довкілля і раціональне використання природних ресурсів. Співпрацю у галузі довкілля переважно зосереджено на екологічних проблемах, спричинених оборонною діяльністю.

6. Державна програма співробітництва України з НАТО на 2001 -2004 році. Україна вважає принциповим моментом підтвердження практичними результатами послідовність політичного курсу на розвиток динамічного партнерства з НАТО. Саме на це спрямовувалась Державна програма співробітництва України з НАТО на 2001-2004 році. (ДПС-2004), затверджена Указом Президента України від 27 січня 2001 р. та офіційно презентована НАТО під час засідання КУН на рівні послів за участю секретаря РНБО України, голови Державної міжвідомчої комісії з питань співробітництва України з НАТО Є. Марчука 25 квітня того ж року. ДПС-2004 охоплює співпрацю України з НАТО в рамках Хартії та на багатосторонній основі (ПЗМ, РЄАП).

До актуальних напрямів розвитку відносин з Альянсом належить і співробітництво поміж Верховною Радою України та Парламентською асамблеєю (ПА) НАТО. Від початку 2000 р. ця співпраця помітно активізувалася. Великий потенціал цих відносин засвідчило створення у Верховній Раді України парламентської групи "Україна - НАТО": за співробітництво, порозуміння і глобальну безпеку" та проведення 2-3 листопада 2000 р. у Брюсселі першого засідання Спільної моніторингової групи "Україна - НАТО".

Низка інших напрямів невійськового співробітництва з НАТО, зокрема управління повітряним рухом, космічна техніка і технології, стандартизація та метрологія, перебувають у стадії розвитку, визначення оптимальних механізмів координації та тематик, котрі становлять спільний інтерес.

ДПС-2004 стало логічним продовженням першої Державної програми, розрахованої на 1998-2000 році., слугувало основою для формування щорічного Робочого плану імплементації Хартії та Індивідуальної програми партнерства, інструментом, що забезпечує їхнє повне і якісне виконання відповідними міністерствами й відомствами України. У ДПС-2004, окрім традиційних політичної, військово-політичної і військової сфер співробітництва, акцентувалось на співпраці з оборонної реформи та невійськових напрямах (військово-технічному, плануванні за надзвичайних ситуацій цивільного характеру та готовності до катастроф, науці й технології, воєнній економіці та конверсії оборонної промисловості, стандартизації, сумісності систем озброєнь, використанні повітряного простору і под.).

Рада євроатлантичного партнерства (РЄАП) є важливим механізмом регулярних консультацій з широкого кола політичних питань і питань загальноєвропейської та регіональної безпеки. РЄАП дозволяє країнам-партнерам брати участь у процесі вироблення та прийняття рішень НАТО, що торкаються їхніх інтересів. Україна виступає за подальше зміцнення процесу консультацій і співробітництва в рамках РЄАП, розглядає РЄАП як орган постійного діалогу поміж НАТО та країнами-партнерами і концентрує увагу на таких напрямах ЇЇ діяльності: політичних питаннях та питаннях, котрі стосуються безпеки; економічних проблемах; науці; екологічних наслідках військової діяльності; інформаційній діяльності; миротворчих операціях; управлінні за умов надзвичайних ситуацій цивільного характеру.

Для сприяння розвитку практичного співробітництва поміж Україною і НАТО, налагодження зв'язків міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України з відповідними структурами НАТО, забезпечення візитів представників НАТО в Україну, розповсюдження об'єктивної інформації про діяльність НАТО у Києві 1997 р. відкрито Центр інформації і документації НАТО в Україні, а 1999 р. засновано Офіс зв'язку НАТО в Україні (на основі Меморандумів про взаєморозуміння поміж Урядом України та НАТО, підписаних згідно у травні 1997 р. та грудні 1998 р.).

7. Економічна сфера. Співпрацю з економічних питань координує Економічний комітет (ЕК) НАТО. У рамках діяльності ЕК: досліджуються економічні тенденції та економічні питання у галузі оборони; готуються економічні розрахунки відносно країн - членів НАТО для Комітету аналізу оборони у контексті оборонного планування НАТО; підтримуються контакти з міжнародними економічними організаціями, розробляються програми співробітництва НАТО і країн-партнерів в економічній галузі.

У рамках співробітництва України з НАТО в економічній сфері реалізується низка важливих ініціатив та програм. Так, з жовтня 1999 р. в Україні здійснюється спільний проект "Україна - НАТО" з мовної перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас чи відставку. Враховуючи успішний хід проекту (досвід України вважають у НАТО найуспішнішим, він взятий за основу під час реалізації аналогічних програм у країнах ПСЄ), Економічний директорат НАТО запропонував розширити проект та проводити нові курси у Донецьку, Севастополі, Одесі й Узині.

Важливою складовою економічного співробітництва України з НАТО в економічній галузі є діяльність Робочої групи відкритого складу з питань економічної безпеки. У процесі щорічних засідань даної групи обговорюються теоретичні й практичні питання економічної безпеки, розглядаються концепції забезпечення даної вагомої складової загальної безпеки держави.

Україна бере активну участь у співробітництві в економічній сфері й у рамках РЄАП. На виконання економічного частини плану діяльності РЄАП проводяться семінари та конференції з питань формування бюджету, реструктуризації оборонної промисловості, планування й управління національними оборонними програмами, економічної безпеки, правової оцінки оборонних бюджетів тощо. Актуальні питання економічної співпраці координуються у рамках діяльності Економічного комітету РЄАП, засідання якого відбуваються у штаб-квартирі НАТО.

← Предыдущая страница | Следующая страница →