Поделиться Поделиться

перший. Дидактика як галузь педагогічних знань

Процес виховання людини – складний, багатогранний і багатоаспектний процес, його складовими є навчання, виховання (у вузькому значенні цього слова) і розвиток. Однак навчання завжди проходить в єдності з вихованням і розвитком людини, при цьому важливо, що основою для здійснення обох цих складових навчально-виховного процесу є саме навчання.

Сьогодні більшість педагогів розглядають педагогіку як комплекс педагогічних наук, тобто як комплекс наук про виховання людини. Однією зі складових цього комплексу є дидактика. Коли ж дидактику розглядати як частину педагогіки, яка вивчає процес навчання, то може статися так, що залишаться осторонь проблеми забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів. Автор намагається показати дидактику як самостійну педагогічну науку і через те навчання, виховання та розвиток людини розглядаються в їх органічному зв'язку. Саме через те виклад змісту дидактики розпочинається з деякого екскурсу в педагогіку, тим самим створюється основа для руху думки читача від цілого до частин.

Виховання – фундаментальна основа буття людського суспільства

Вузлові питання теми:

1.1.1. Роль праці у виникненні виховання.

1.1.2. Напрями розвитку людської цивілізації.

1.1.3. Окремі теорії походження виховання.

1.1.4. Виховання і школа в Україні.

Головні педагогічні поняття теми: виховання, напрями людської цивілізації, праця, теорії виховання.

Роль праці у виникненні виховання.

Виховання – не лише функція, проте це також і явище, яке педагогічна наука розглядає у двох вимірах: суспільному та індивідуальному. Як функція суспільна, воно полягає у підготовці молодого покоління до життя в суспільстві. Ця підготовка здійснюється у формі передачі накопиченого попередніми поколіннями життєвого досвіду і тих духовних цінностей, якими дані покоління оволоділи.

Проте кожне суспільство постійно збагачується завжди новим і новим виховним досвідом, постійно розвивається, через те виховання має конкретно-історичний характер. І водночас, як показує історія розвитку людської цивілізації, виховання – це вічна задача людства.

Виховання виникло разом із виникненням суспільства, воно й обслуговує потреби самого суспільства. Як стверджують вчені, поштовхом до виникнення виховання у людському суспільстві було виробництво знарядь праці і зв'язана з цим необхідність передавати молоді знання й уміння користування винайденими знаряддями, а також виготовлення нових, досконаліших.

Як відомо, людина від тварини відрізняється тим, що тварина пристосовується до тих умов, у яких вона живе, в той же час як людина змінює, сама ж перетворює дані умови згідно до своїх потреб, саме через те праця, образно кажучи, створила людину і викликала потребу в суспільній діяльності, сприяла виникненню і розвитку мови людини – могутнього засобу спілкування, навчання і виховання. Праця не лише створила людину і заклала основи існування людського суспільства, яке живе за іншими законами, ніж тварини і рослини, вона також дала могутній поштовх вихованню і навчанню, цим важливим засобам побудови тієї величної споруди, яка називається матеріальною і духовною культурою людського суспільства. Це один із поглядів на предмет виникнення людини.

Біблія, як відомо, пише, що людина створена Богом за образом і подобою його. Дві прямо протилежні точки зору. Проте чи насправді дані дві точки зору є прямо протилежними? Коли людина і створена Богом за образом і подобою Божою, то праця є всього лише засобом розвитку, навчання і виховання людини. Через те думка про те, що праця створила людину, розуміється так, що саме праця створила людину такою, якою вона є зараз. Нам думається, що буде правильним не акцентувати увагу на цих протилежностях, та це й не наше завдання. Ми, однак, приймаємо без будь-яких зауважень і розмірковувань думку про те, що праця – це основа життя суспільства і людини. Наше сьогодення, і не тільки наше, переконливо доводить, що людина без праці дуже швидко у своїй еволюції прямує в напрямі до тварини в її найгіршому варіанті.

Виселяючи Адама і Єву з раю, Бог прирік їх на важку працю на землі, в основу їх подальшого життя, а таким чином і життя усього людства, він поклав саме людську працю. А праця зумовила появу і навчання, і виховання.

Однією з характерних особливостей людського суспільства є те, що кожне нове покоління людей, використовуючи досвід попередніх поколінь, продовжує його розвивати і вдосконалювати далі на основі свого життєвого досвіду та різних галузей теоретичних знань. Дидактика як галузь педагогічних знань власне і досліджує шляхи передачі цього досвіду, шляхи його розвитку та вдосконалення.

← Предыдущая страница | Следующая страница →