Поделиться Поделиться

Суспільне виховання

Під суспільним (соціальним) вихованням розуміють виховання, яке спрямоване на забезпечення гармонії суспільних і особистих інтересів, балансу поміж відповідальністю суспільства перед особистістю і особистості перед суспільством шляхом безпосередніх людських відносин, а також за допомогою спеціально створених для даної мети суспільних інститутів (благодійних фондів, організацій, товариств, асоціацій тощо).

Проблеми суспільного виховання вивчає соціальна педагогіка (лат. socium - суспільство). У кінці XX ст. соціальна педагогіка виділилась як самостійна галузь педагогічних знань. Вона вивчає освітньовиховний потенціал суспільства, способи педагогізації соціального середовища для більш успішної соціалізації і розвитку особистості протягом всього життя. Зокрема, досліджує вплив сім'ї, неформальних об'єднань, засобів масової інформації, церкви. У полі зору соціальної педагогіки знаходяться проблеми "груп ризику", до яких входять люди, які волею долі опинилися в складних і критичних умовах, - безробітні, бомжі, наркомани, п'яниці, проститутки, злочинці, хворі, ті, що вийшли із місць позбавлення волі і потрапили у злочинні групи і заборонені релігійні секти та под. Цим людям особливо потрібна кваліфікована педагогічна допомога. Соціальна педагогіка вивчає також особливості процесів виховання у зрілому і похилому віці, в умовах трансформації людських взаємин під пресингом ринкових відносин, жорсткої конкурентної боротьби. Цікавлять ЇЇ і проблеми ділової кар'єри, жіночого виховання, задоволення роботою, організації дозвілля. Вона шукає шляхи активного співробітництва з церквою у духовному розвитку людей.

У розвинутих країнах практична організація суспільного виховання виділилася у професійне заняття і одержала назву "соціальна робота". Як система гуманістичних послуг тим, хто цього потребує, соціальна діяльність виникла також у біблейські часи (як добродійність, релігійний обов'язок людини), однак як професія, що вимагає спеціальної підготовки, визнана лише в кінці минулого століття.

Термін "практична соціальна робота " використовується з 1970 року. Раніше ця робота мала різні назви: робота з клієнтом, робота з групами, в общинах; соціальне забезпечення дітей, сімейні послуги, медична соціальна робота, психіатрична, робота у виправних закладах; робота з бідними, інвалідами, розумово відсталими, з дітьми, які розбавлені догляду; алкоголіками.

В даний час сферами практичної роботи вважаються: сім'я, допомога дітям, охорона здоров'я, душевнохворі, соціальна робота за професіями, люди похилого віку, освіта і виправні заклади.

Соціальна робота з сім'єю проводиться з метою поліпшення матеріально-побутових умов життєдіяльності родини, розширення її можливостей у здійсненні прав і свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку усіх її членів, залучення їх до трудової діяльності. Одним із основних об'єктів соціальної роботи є молода сім'я та сім'ї, які мають проблеми у сімейному вихованні: неблагополучні, багатодітні, студентські сім'ї, сім'ї мігрантів та біженців, сім'ї з дітьми та батьками-інвалідами, сім'ї з нестандартною дитиною, бідні й малозабезпечені сім'ї, сім'ї одиноких та неповнолітніх матерів, інші.

Соціальна робота з сім'єю здійснюється шляхом соціальної профілактики, соціальної допомоги, соціального патронажу, соціальної реабілітації.

Соціальна профілактика полягає в організації роботи, спрямованої на усунення умов та причин виникнення проблем в сім'ї: конфліктів, розлучень, стресових станів, помилок, безвідповідального батьківства і под.

Соціальна допомога має на меті надання сім'ї в умовах конкретної ситуації різноманітних соціальних послуг: психолого-педагогічних, правових, соціально-медичних, матеріальних. Наприклад, роз'яснення умов отримання пільг, що надаються молодим сім'ям, жінкам, одиноким; надання різних видів соціальних послуг сім'ям, які стали жертвами екологічної катастрофи; консультація для молодих людей, які збираються взяти шлюб і под.

Соціальний патронаж спрямований на постійне супроводження сімей, які потребують підтримки (малозабезпечених, багатодітних, з дітьми-інвалідами та інших).

Соціальна реабілітація - це надання допомоги молодій сім'ї з метою подолання сімейних конфліктів, кризових станів, дисгармонії у взаємостосунках, тимчасових чи постійних труднощів у життєдіяльності сім'ї, які з'являються внаслідок важких захворювань, майнових втрат, конфліктних взаємин, а також тим, хто опинився у стані безвихідності, безпорадності чи самотності. Ця робота проводиться як з кожним членом сім'ї індивідуально, так і з усією родиною.

Створення вітчизняної системи суспільної підтримки дітей та молоді сьогодні знаходиться на початковій стадії. Розпочата підготовка кадрів для соціальної роботи на державному рівні. Однак громадська ініціатива, яка рухає дані процеси в інших країнах, поки що відсутня, незважаючи на те, що реформи продовжуються вже майже десять років і є необхідність в організації соціальної допомоги людям.

Похожие статьи