Поделиться Поделиться

Масові форми виховної роботи

Особливістю масових форм виховної роботи є широка участь у ній учнів. До них відносять читацькі конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, зустрічі з видатними людьми краю та ін.

Читацька конференція

Даний важливий засіб пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів допомагає їм глибше зрозуміти зміст, поетику твору, прищеплює літературно-естетичні смаки.

Проводять їх на матеріалі одного чи кількох творів однієї теми, творчості письменника, з окремої літературної чи наукової проблеми. Залежно від типу конференцій та індивідуальних особливостей читацького колективу визначають структуру її проведення. У 5-7 класах вона наближається до бесіди, під час якої учні висловлюють своє ставлення до конкретного твору, читають напам'ять уривки з нього, ставлять інсценівки чи переглядають діафільм, кінофільм. У старших класах учні виступають з доповідями, повідомленнями, в яких розмірковують про моральні риси, якості та вчинки персонажів, аналізують художні особливості творів.

Тематичні вечори, вечори запитань і відповідей

Їх присвячують різноманітним аспектам внутрішнього і міжнародного політичного життя, науки, техніки, культури, спорту, явищ природи тощо. На таких вечорах виступають запрошені гості, демонструють кінофільми та ін. У їх підготовці й проведенні беруть участь самі учні.

Ранки-зустрічі, літературні вікторини

Практикують у роботі з молодшими школярами. Для участі в них запрошують відомих людей, письменників, літературознавців та ін. Водночас важливо подбати про активність учнів у їх підготовці і проведенні.

Зустрічі з видатними людьми краю

Їх влаштовують переважно для вихованців середнього та старшого шкільного віку.

До масових форм виховної роботи також відносять тижні з різних предметів, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної преси тощо.

Показниками ефективності масових форм позашкільної діяльності здебільшого вважають кількісне охоплення, активність самих учнів.

Групові форми виховної роботи

До цих форм відносять політичні інформації, години класного керівника, гуртки художньої самодіяльності, робота з періодичною пресою, випуск стінної газети, підготовка радіо- і телепередач, екскурсії, походи та ін.

Політичні інформації

Їх поділяють на оглядові й тематичні. Оглядовими політінформаціями є короткі популярні повідомлення про найважливіші події, які хвилюють світ. Тематичні політінформації присвячують розкриттю одного чи кількох органічно пов'язаних поміж собою питань. У процесі політичного інформування учнів важливо забезпечити новизну, своєчасність, оптимальний для них обсяг, якість інформації (достовірність, надійність, повнота), а також селективність їх засвоєння.

Аналізуючи ефективність політінформації, доцільно з'ясувати актуальність теми, рівень підготовленості учнів-політінформаторів, зацікавленість та активність слухачів. Учитель має звернути увагу на доступність інформації, використовувані учнями джерела, уміння узагальнювати, робити висновки. Не дозволяється залишати поза увагою політичну спрямованість інформації. Дуже важлива під час політінформації позиція й активність учителя.

Година класного керівника

У педагогічній практиці вона зарекомендувала себе дієвим засобом формування у школярів наукового світогляду і моральної поведінки. Тематику таких годин розробляє класний керівник з урахуванням особливостей колективу учнів. їх проводять у формі етичної бесіди, лекції, диспуту, усного журналу, зустрічі з цікавими людьми, обговорення книг та ін. Годину класного керівника наприкінці кожного місяця доцільно присвятити підведенню підсумків навчально-виховної роботи класу.

Година класного керівника, як правило, має таку структуру:

1. Підготовчий етап. Передбачає повідомлення учням теми, основних її питань для попереднього обдумування; доручення окремим із них самостійно підібрати матеріал; залучення учнів до читання літературних творів, статей, журналів, газет, перегляду кінофільмів, спектаклів, телепередач, добору ілюстративних матеріалів, репродукцій картин, портретів, плакатів, виготовлення таблиць, схем; проведення анкетного опитування. Вся ця робота стисло фіксується в конспекті.

2. Зміст години класного керівника:

а) вступна частина - повідомлення теми, мотивація її актуальності і необхідності, основних питань, визначення завдань, які треба вирішити, введення учнів у суть теми. Вступ розрахований на 3-7 хв.;

б) основна частина - всебічне висвітлення суті теми, ґрунтовне розкриття головних її питань, пояснення змісту невідомих понять, наведення прикладів, які б спонукали учнів до гуманних вчинків, пробуджували позитивні почуття і викликали осудливе ставлення до негативних дій. На цьому етапі переглядають і аналізують кіно- і діафільми, репродукції творів видатних художників, обговорюють прочитані твори, книги, журнальні чи газетні статті, прослуховують фонозаписи, виступають запрошені, учні класу. Для виступів запрошених осіб, перегляду й аналізу кіно- та діафільмів, картин художників, обговорення книги, статті дається лише план. Основна частина триває до 35 хв.;

в) підсумкова частина - короткі висновки й узагальнення на основі матеріалу, що розглядався, стислий аналіз виступів, а за потреби - їх доповнення чи уточнення, підсумовування сказаного, спонукання учнів до формування в собі позитивних якостей, про які йшлося, завдання для самостійної роботи над собою, рекомендування літератури для самостійного читання;

г) підсумкове слово класного керівника (5-7 хв.). Класний керівник має подбати, щоби учні не були пасивними слухачами і спостерігачами, а брали активну участь у проведенні цього заходу.

Тему класної години доцільно повідомити заздалегідь, а також розподілити необхідну літературу, підготувати питання, які їх цікавлять, зібрати місцевий матеріал (цифри, факти, спогади тощо).

Гуртки художньої самодіяльності

Виховна цінність участі учнів у їх роботі полягає в через те, що мистецтво естетично розвиває їх, пробуджує почуття відповідальності, колективне переживання успіхів і невдач. Учні мають змогу виявити свою творчість. Учасники художньої самодіяльності краще розуміють і відчувають красу мистецтва і природи, людських стосунків, більше тягнуться до книги. Ретельно слід підходити до репертуару художньої самодіяльності.

Робота з періодичною пресою

Передбачає колективне читання й обговорення чергового номера газети, огляд газет з певної теми, використання їх матеріалів на політінформаціях тощо. Педагог передусім має дізнатись, які газети передплачують учні, як вони їх читають, з ким і як обговорюють прочитане, що цікавить їх найбільше.

Дозволяється запланувати обговорення з учнями окремих матеріалів з газет, виготовлення альбомів з газетних вирізок, ознайомлення школярів з роботою місцевої друкарні й редакції та ін. Вчителеві самому слід регулярно читати газети, добираючи матеріал для читання й обговорення на політичні, моральні, спортивні та інші теми. Підібрані статті доцільно поділити на такі, що призначені для читання вголос, для самостійного читання і для переказу. Дозволяється дати учням завдання, навчитися правильно читати конкретну статтю і переказати її зміст. Розподіляючи матеріал для читання, враховують уподобання учнів.

Щоби привчити їх грамотно читати періодичну пресу, варто запропонувати таку пам'ятку: 1. Читати газету щодня. 2. Обов'язково читати статті, які висвітлюють найактуальніші питання сьогодення. 3. Переглядати заголовки всіх статей, що допоможе зосередитися на цінному матеріалі. 4. Потрібну статтю читати уважніше, визначаючи в ній головне. 5. Звертати увагу на незрозумілі слова, з'ясовувати за допомогою словника їх зміст. 6. Читаючи газету, на політичній карті знайти місця, про які йдеться. 7. Прочитане обговорювати на політінформаціях, а також із товаришами.

Випуск стінної газети

Традиційно учнів залучають до випуску загальношкільної, класної газети, предметного гуртка, сатиричної та інших. Для широкого залучення до даної роботи учнів створюють редакційні колегії, кореспондентські мережі. Участь у них сприяє розвитку спостережливості, вміння аналізувати, визначати власну позицію відносно фактів і явищ життя.

Кожен черговий випуск газети повинен мати нове оформлення (за винятком заголовка). Вивішувати газету доцільно в спеціально відведеному місці, щоби вона інформувала про стан справ у класі учнів школи. Необхідно дбати також про культуру мови, стиль викладу.

Підготовка радіо- і телепередач

У багатьох школах діють радіоцентри, які готують спеціальні радіопередачі про всі аспекти їх життя. Шкільне радіо транслює репортажі з засідань учнівського комітету, комісії дисципліни і порядку, іншу інформацію. Радіопередачі виховного спрямування слухають безпосередньо під час їх транслювання чи в магнітному запису. Учням пропонують визначити, чим керувався у своїй поведінці герой радіопостановки, чи правильно поводився з погляду моралі та права, за потреби коментують окремі місця передачі. Нерідко класні керівники рекомендують учням прослухати певну радіопередачу, а згодом звертаються до неї у бесіді на класній годині.

Першою школою сучасного школяра стали телеекран і кіно. Дані соціологічних досліджень свідчать, що дві третини вільного часу він віддає кінематографу, проводячи протягом року перед екраном телевізора і в кінотеатрі не менше часу, що й у стінах школи. Враховуючи вікові особливості дітей, у молодших школярів за допомогою перегляду фільмів-казок і мультиплікаційних фільмів формують уявлення про добро і зло, відповідне ставлення до них.

З учнями середніх класів переглядають і обговорюють кінофільми на морально-правові теми. Підлітків захоплюють сильні й горді герої пригодницьких фільмів. Під час обговорення таких фільмів учні усвідомлюють, за що борються, проти чого виступають їхні герої. Старшокласники з інтересом переглядають детективні фільми. Обговорення їх дає змогу вчителеві акцентувати увагу на різних правопорушеннях і злочинах, на необхідності боротьби з ними.

Учитель покликаний допомогти учням глибоко і критично сприймати побачене на екрані, правильно оцінювати події, явища, героїв, що сприяє виробленню правильних уявлень про норми і правила поведінки. Проте нерідко учні дивляться й адресовану дорослим кінопродукцію і не завжди можуть правильно зорієнтуватися в ЇЇ змісті, часто захоплюються саме тим, що критикує автор, скептично ставляться до морально-правових норм поведінки, які пропагує фільм. Неповнолітні надто захоплюються пригодницькими, детективними фільмами, намагаються наслідувати у своїх діях і вчинках героїв цих фільмів. Через те педагоги повинні цікавитися, до яких кінофільмів вони виявляють інтерес, і згідно коригувати цю роботу.

Під час обговорення кінофільму створюються сприятливі умови для відвертої розмови, з'ясування позиції кожного учня. Педагог має можливість привернути їх увагу до проблем соціально-правового характеру, формувати почуття поваги до закону, непримиренність до правопорушень тощо.

Екскурсії, походи

Групова виховна робота передбачає екскурсії на підприємства, в музеї, на виставки. З учнями середнього шкільного віку влаштовують близькі прогулянки в парк, сад, поле, на берег річки, а також одноденні походи (для старшокласників - кількаденні).

Як правило, виховний захід аналізують за такою схемою:

1. Загальні відомості про виховний захід: назва, форма, мета, місце проведення, клас, обладнання, хто проводить.

2. Чим викликана необхідність проведення виховного заходу?

3. Врахування педагогом своїх можливостей, індивідуальних особливостей своєї особистості відносно підготовки і реалізації конкретного виховного заходу.

4. Відповідність мети і змісту виховного заходу віковим та індивідуальним особливостям учнів, врахування морально-психологічної атмосфери в колективі, рівня дисципліни.

5. Якість структури плану проведення виховного заходу і підготовки вчителя до його реалізації.

6. Відповідність мети заходу його змісту, структурі, оформленню, формі і методам виховання.

7. Кількість залучених до підготовки і проведення виховного заходу учнів класу. Характер їх участі: ініціатори і виконавці, помічники, слухачі.

8. Роль педагога у підготовці і проведенні виховного заходу: ініціатор, організатор, методист, виконавець. Як ним вмотивовано проведення виховного заходу. Педагогічний такт, мова, зовнішній вигляд педагога. Особливості стосунків з учнями та вимог до них.

9. Ефективність, пізнавальна і виховна цінність виховного заходу. На формування яких почуттів, переконань, умінь, навичок він спрямований? Чи сприяв він формуванню згуртованості учнівського колективу, виробленню чи зміцненню громадської думки? Як вплинув на окремих учнів, до яких видів діяльності прилучав їх? Поведінка учнів, їх ставлення до виховного заходу.

10. Загальна оцінка виховного заходу. Чи досягнуто мети? Причини успіхів і невдач. Висновки і пропозиції.

Детальний і всебічний аналіз виховного заходу сприяє оптимізації його проведення в майбутньому, допомагає вчителеві розвинути свої організаторські та інші здібності.

← Предыдущая страница | Следующая страница →