Поделиться Поделиться

Головні характеристики системи принципів навчання.

Вище було встановлено, що принципи навчання за своєю природою є не чим іншим як вимогами середовища, в якому функціонує система навчання, до самої системи. Проте ядром, серцевиною системи навчання є дидактична система разом з її дидактичним циклом, які є певними цілісностями. Зрозуміло, що і вимоги до дидактичної системи теж утворюють певне ціле. Таким чином слід зробити висновок, що й принципи навчання у своїй сукупності теж утворюють деяке ціле, тобто є певною цілісністю, а це означає, що до вивчення даної цілісності дозволяється застосувати системний підхід у формі методу системної призми.

В основі цього методу лежить поняття системи, якому утворюють такі її функціонально-морфологічні компоненти: рівень ієрархи, функція системи, системоутворювальний чинник, елементи системи, її структура та емерджентна (системна) властивість з її реляційним впливом. Розкриємо їх зміст.

Рівень ієрархії: Система принципів навчання зв'язана з природою учня, зі статусом учителя, з дидактичною системою та й взагалі з системою навчання, якою й визначаються її зв'язки підпорядкування. Ця система (мається на увазі система навчання) функціонує в середовищі, до якого входять природа, суспільство і людина, вони й створюють зовнішні зв'язки для неї. Дані зв'язки можуть бути настільки міцними, що спроможні навіть зруйнувати систему. Ми розглядаємо принципи навчання як результат дії середовища системи навчання до самої системи. Кожен принцип – це вимога, якому пред'являє до системи навчання (таким чином до дидактичної системи) її середовище, а через те зовнішні зв'язки системи принципів навчання, які діють, є такими:

– учень за час навчання у школі повинен бути підготовлений до життя;

– час навчання для цього повинен бути достатнім;

– навчання повинно відповідати можливостям учнів і розширювати дані можливості;

– процес навчання повинен бути гармонізований згідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів;

– учитель повинен бути професіоналом високого рівня, любити дітей, глибоко знати відповідний предмет, володіти глибокими психолого-педагогічними знаннями.

Це загальні вимоги до системи принципів навчання.

Функція системи принципів навчання: бути носієм вимог, які пред'являє середовище до системи навчання, іншими словами бути носієм тих зв'язків, які має система навчання та її середовище.

Системоутворювальним чинником системи принципів навчання є: внутрішній – вимога природовідповідності, як своєрідна аксіома педагогіки, яка гармонізує взаємодію системи навчання і середовища. Означений принцип є тим положенням, яке породжує, коригує, задає і спрямовує функціонування навчальної системи. І як системоутворювальний чинник, він взаємодіє з кожним компонентом навчальної системи, її зв'язками та системною властивістю; зовнішний – вимога такої організації системи принципів навчання, яка б, з одного боку, забезпечувала ефективне функціонування дидактичного циклу навчання, а з другого – щоби її елементи не перекривали, а доповнювали один одного.

Елементами даної системи є принципи навчання як вимоги середовища навчальної системи до учителя, до учнів, до дидактичної системи, до зв'язків поміж цими трьома компонентами системи. Як показує аналіз цього питання, дозволяється виділити такі принципи навчання:

– принцип природовідповідності (як внутрішній системоутворювальний чинник системи принципів навчання);

– принцип цілеспрямованості та цілісності (як вимога середовища системи до цілей навчання);

– принцип науковості і доступності (як вимога середовища системи до змісту навчання);

– принцип наочності (як вимога середовища до методів навчання);

– принцип систематичності і послідовності (як вимога середовища до змісту і процесу навчання);

– принцип системності (як вимога середовища до змісту і процесу навчання);

– принцип зв'язку навчання з життям (як вимога середовища до змісту і процесу навчання);

– принцип оптимізації (як вимога середовища до змісту і процесу навчання);

– принцип врахування індивідуальних і вікових особливостей учнів та закономірностей розвитку (як вимога середовища до змісту і процесу навчання);

– принцип професійної відповідності.

Наступний функціонально-морфологічний компонент системи – її структура. Вона визначається дидактичною системою, елементами самої системи та зв'язками поміж ними. Таким чином, визначальний характер мають ті принципи, які відіграють роль системоутворювального чинника (принцип природовідповідності), потім іде принцип цілеспрямованості і цілісності), далі – принцип науковості і доступності, тоді принцип системності, принцип зв'язку навчання з життям, принцип наочності, принцип оптимізації, принцип врахування індивідуальних та вікових особливостей учнів.

Емерджентною властивістю системи принципів є ті можливості, які вона створює для успішної організації навчально- виховного процесу. Емерджентною (системною) властивістю системи взаємодії “середовище – навчальна система” є така навчальна система, яка побудована на засадах гармонійності дій учителя і учня в інтересах максимально можливого ступеня досягнення цілей навчання. Вимоги середовища до такої взаємодії передбачають активність обох суб'єктів взаємодії на основі конкретної дидактичної системи.

Таким чином, емерджентна (системна) властивість даної системи полягає у через те, що одночасне дотримання і врахування всіх принципів забезпечує таке цілеспрямоване функціонування навчальної системи, яка у максимально можливій мірі забезпечує досягнення конкретних цілей навчання за мінімально можливий час навчання.

Розглянемо конкретніше суть вище названих принципів навчання.

← Предыдущая страница | Следующая страница →