Поделиться Поделиться

Вимоги до змісту освіти

Зміст освіти - це складне динамічне явище, до якого висуваються певні вимоги (такі вимоги ставляться і до підручників, і до навчальних планів та програм):

1. Знання мають бути справді науковими і відображати досягнення науки та техніки в державі.

2. Зміст освіти має:

а) базуватися на досягненнях національної культури, розвитку державної мови та народних традицій;

б) враховувати принципи історизму та політехнізму;

в) передбачати послідовність, систематичність та доступність у засвоєнні знань учнями;

г) враховувати розвиток вікових та індивідуальних особливостей школярів, їх інтелект;

ґ) базуватися на свідомому оволодінні знаннями та власній активності учнів у навчальному процесі.

Особливості змісту освіти полягають у через те, що він має відображати діалектичний взаємозв'язок загальної, політехнічної та професійної освіти, яка мусить забезпечити такий освітній рівень майбутнього спеціаліста, що відповідає світовому рівню акредитації.

Особливості загальної освіти полягають у через те, що в школах відбувається зменшення кількості предметів для обов'язкового вивчення, вводяться нові предмети і підвищується ефективність використання сучасних форм навчання (факультативні заняття, семінарські та лабораторні), вживаються заходи для уникнення дублювання предметів, з метою гуманізації навчального процесу збільшується кількість годин на вивчення рідної мови і літератури, історії України.

Роль міжпредметних зв'язків у реалізації змісту освіти

Однією з характерних особливостей, що визначають науковий рівень освіти, є наявність в ньому міжпредметних зв'язків.

Ця проблема в сучасній школі розв'язується через комплексність навчальних тем, виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків у процесі вивчення предметів, що дають можливість пізнавати закони розвитку природи, суспільства та мислення.

Серед предметів, які нещодавно введені у навчальні плани, є такі:

1. Основи виробництва, вибір професії.

2. Основи інформатики та обчислювальної техніки.

3. Ознайомлення з навколишнім світом.

4. Народознавство та інші.

Навчальні плани та програми будуються на принципах лінійності та концентричності. Подальша концентрація змісту освіти розкривається в шкільних підручниках, які служать основним джерелом знань і організації самостійної навчальної праці учнів. Вимоги до підручників: науковість, точність, стислість, доступність, образність викладу, практична спрямованість врахування, міжпредметних зв'язків. За винятком загальних вимог, до підручників ставляться також й специфічні:

а) поліграфічні (художньо-естетичні);

б) гігієнічні (з метою збереження зору дитини).

Особливе місце у правовому вихованні учнів належить курсу "Правознавство".

Програма з правознавства передбачає вивчення основних відомостей про державу, конституційне законодавство України та окремі галузі законодавства України (трудове, екологічне, цивільне, про підприємницьку діяльність, житлове, шлюбно-сімейне, адміністративне, кримінальне тощо), про органи, які забезпечують законність і правопорядок. Таким чином учні одержують у доступній формі і в певній системі обсяг знань, які в цілому становлять основи юридичних наук.

Досвід вивчення правознавства переконує, що постановлене перед учителем завдання - дати учням цілісне уявлення про державу і право України, систему знань про головні функції і органи нашої держави і права в розбудові незалежної України - може виконуватися успішно під час вивчення цього курсу.

До речі, в розвинутих країнах підручники перевидаються через два роки, щоби врахувати необхідні новинки, розвиток науки і техніки тощо.

У змісті освіти важлива роль відводиться факультативним заняттям, які включаються до розкладу занять, починаючи з 7-го класу, за наявності п'ятнадцяти бажаючих учнів, які прагнуть поглиблено вивчати навчальні предмети чи наукову проблему.

Важливим елементом змісту освіти є поділ (і систематизація) предметів. Розрізняють такі предметні цикли: фізико-математичний, природничо-географічний, суспільно-гуманітарний, технічний. Сьогодні особлива увага приділяється розвитку як гуманітарного, так і технічного циклів.

Середні спеціальні заклади (технікуми, училища) перебудовують зміст освіти так, щоби давати майбутньому спеціалісту незакінчену вищу освіту (коледж, ліцей). Вища школа переходить на навчальні програми, які дають змогу одержати звання спеціаліста за профілем бакалавра, магістра, а також на основі цих знань і подальшого їх збагачення здобувати наукові ступені кандидата, доктора наук.

← Предыдущая страница | Следующая страница →