Поделиться Поделиться

Народні прислів'я та приказки

Про книгу:

• Книга вчить, як на світі жить.

• Слово книжкове, як світло денне.

• Книжка завжди може підказати, як на правильний шлях стати.

• Книга – невичерпне джерело знань.

• Купиш хорошу книгу – придбаєш розумного друга.

• Золото добувається із землі, знання – з книг.

• Голова від книг розумнішає.

• Книга – ключ до знань.

• Книга – міст у світ знань.

• Розум без книги, що птах без крил.

• 3 книгою подружишся, розуму наберешся.

• Книги читати – усе знати.

• Одна книга тисячі людей навчає.

• Дім без книги – день без сонця.

• Книга – твій друг, без неї як без рук.

• Книга не пряник, а дітей до себе манить.

• Книга для дітей, що волога для полів.

• Книга – джерело життя.

• 3 книгою жити – з добром дружити.

• Книга мала, та серцю люба.

• Книга добру навчить, від дурного відверне.

• Книга – дзеркало життя.

• Книга подібна воді – дорогу проб'є усюди.

• • домі без книги, як без вікон, темно.

• Книгу прочитав – на крилах політав.

Про вчителя:

• Учитель у школі, як посів у полі.

• Шануй учителя, як родителя.

• Священна праця учителя щоденна.

• Учитель як мати, прагне завжди найкраще дітям дати.

• Учитель як сіяч добірного насіння, вчить підростаюче покоління.

• Учитель народний, бо труд його благородний.

• Покликання вчителя прекрасне – дбати, щоби іскра знань не гасла.

• Професія вчителя доти буде, доки живуть люди.

• Щоби учителем стати, треба щире серце мати.

• Усі професії починаються від учителя.

• Немає кращої дороги, як іти у педагоги.

• Без учителева слова нема ні лікаря, ні агронома.

• Вчитель народові служить і розум будить.

• Доля вчителя зроду пов'язана з долею народу.

• Праця вчителя велика й почесна.

• Учительський труд роки не зітруть.

• Праця вчителя ніколи не вмирає, бо в справах учнів палає.

• Де вчитель і школа, там знання і світло довкола.

• Учитель, як батько й мати, вчить честь шанувати.

• Вчителя й дерево пізнають з плодів.

• Професія вчителя прекрасна, мов на небі сонце ясне.

• Де праця вчителя завзята, там країна на героїв багата.

• Учитель – добра й розуму повелитель.

• Щоби учителем стати, треба щире серце мати.

Про школу:

• Поганцем той називається, хто рідної школи цурається.

• Навіть з далекої дороги кланяйся шкільному порогу.

• Честь школи не плямуй ніколи.

• Честь школи – твоя честь.

• Школа є вільним домом для всіх.

• Школа – дім вільний, а не свавільний.

Про розум:

• Перед розумом і сила поступається.

• Розумний розсудить, а дурний осудить.

• Не краса красить, а розум.

• Розуму не позичиш.

• Розуму й за морем не купиш, коли його вдома немає.

• Розум – найбільше багатство.

• Розум – скарб людини.

• Сила та розум – краса людини.

• Щастя без розуму – торбина дірява.

• Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.

• Не перо пише, а розум.

• Око бачить далеко, а розум – також дальше.

• І сила перед розумом никне.

• Голова без розуму – як ліхтарня без свічки.

• Один розум добре, а два – краще.

• Одна розумна голова добре, а дві – також краще.

Про дітей:

• Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець.

• Добрі діти доброго слова послухають, а лихі – і дрючка не бояться.

• Добра та дитина: коли спить, то не плаче.

• Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!

• Де багацько няньок, там дитя без ляльок.

• Багацько няньок – дитина без носа.

• Юрка одного впустили, а вся хата загорілась.

• Упала та й забилася; встала та й забулася.

• Маленьке, проте важкеньке.

• Росте як на дріжджах.

• Як грибочки, ростуть діточки.

• Се також бабин дурник.

• Живемо не батьками – помремо не людьми.

• Діти – як квіти: полий, то ростимуть.

• Малі дітки – ясні зірки, світять і радують у темну ніч.

• Як квочка з курчатами, так і мати з дитятами.

• Добре ріці з потоками.

• Любо неньці, як дитина в честі.

• Людям – як болото, а матері – як золото.

• Усякій матері свої діти милі.

• Син мій, а розум у нього відповідний.

• Мудріші тепер яйця, ніж кури.

• Соловей співає, поки дітей не виведе.

• Від малих дітей голова болить, а від великих – серце.

• У кого діточок сім – щастя всім.

• Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька.

• І сова хвалить своїх дітей.

• Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то завжди болить.

• Дітки плачуть, а в матері серце болить.

• У дитини заболить пальчик, а в матері – серце.

Про виховання в сім'ї:

• Не доспи, не поїж, а дитину потіш.

• Умів дитину народити, зумій і навчити.

• Не той батько, що породив, а той, що до ума довів.

• Не та мати, що родила, а та, що вигодувала.

• Дитині дай волю, сам підеш у неволю.

• Хто дітям потаче, той сам плаче.

• Ледащо син – батьків гріх.

• Учи дітей не страшкою, а ласкою.

• Дитя – що тісто: як замісив, так і виросло.

• Хто б'є дитину, той не виховує добру людину.

• Боги й діти живуть там, де їх хвалять.

• Добрим словом мур проб'єш, а лихим і у двері не ввійдеш.

• Добрий наприклад кращий за сто слів.

• Лагідні слова роблять приятелів, а гострі – затятих ворогів. Жорстокість породжує тупість і дурість.

• Умієш дітей родить – умій же їх і вчить!

• Потурай малому, бо як виросте – буде тебе на старості бити.

• Людину роблять людиною яскраві спогади дитинства.

Про родинні стосунки:

• Котрий рід, такий плід.

• Котрий батько, такий і син.

• По татку й дитятко.

• Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й їхні діти.

• Котрий дуб, такий тин, котрий батько, такий син.

• Які самі, такі й сини.

• Яке коріння, таке й насіння.

• Яка трава, таке й сіно.

• Сова не приведе сокола.

• Батько рибалка, то й діти у воду дивляться.

• Вразливе слово від дітей гірше за болячку, бо не гоїться.

Про батьків:

• Як батька покинеш, то й сам загинеш.

• Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.

• За науку цілуй батька й матір у руку.

Про сім'ю:

• Нащо й клад, коли в сім'ї лад.

• Уся сім'я вмісті – так і душа на місці.

Про маму:

• Мати однією рукою б'є, а іншою гладить.

• Рідна мати високо замахується, а помалу б'є.

• Нашій мамці гарно й у дранці.

• У кого ненька, у того й голівонька гладенька.

• Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

• Біля рідної матки добре дитятку.

• Котрий талант у матці, такий і в дитятці.

• Матір не купити, не заслужити.

Про батька:

• Як не стане – то батько достане, як не буде – то мама добуде.

• Що мати навчить, то й батько не перевчить.

• Батькова лайка дужча за материну бійку.

• Батько не той, що породив, а той, що спорядив.

• Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.

• Отець по-батьківськи поб'є, по-батьківськи й помилує.

Трудове виховання:

• Праця – душа всього життя.

• Треба нахилитися, щоби з криниці напитися.

• Щоби рибу їсти, треба у воду лізти.

• Печені голуби не летять до губи.

• Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

• Без діла марніє сила.

• Без діла жити – тільки небо коптити.

• Без роботи день роком стає.

• Роби до поту, а їж в охоту.

• Коріння праці гірке, проте плоди – солодкі.

• Умій працювати й помічників добирати.

• Щастя не в хмарах ховається, а працею здобувається.

• У праці – краса людини.

• Землю прикрашає сонце, а людину – праця.

• Без роботи – ані хліба, ані хати, ніде й води взяти.

• Дерево шанують, як добре родить, а людину – як добре робить.

Людина свою долю працею кує.

• Бджола мала, а й та працює.

• Губами говори, а руками роби!

• Для нашого Федота не страшна робота.

• Де руки й охота, там скора робота.

• Маленька праця краща за велике безділля.

• Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.

• Не святі горшки ліплять, а прості люди.

• Не сокира теше, а чоловік.

• Під лежачий камінь вода не тече.

• Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Про моральне виховання:

• Мораль чиста – краще всякого намиста.

• Любов, як перстень, – не має кінця.

• Догоджай не людям, а совісті своїй.

• Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.

Про естетичне виховання:

• Весняне сонце, як дівчини серце.

• Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскресає.

• Лк музика іскриста, то й душа чиста.

• Весна – днем красна.

• Весна гарна квітами, людина – характером.

• Краса людини – у красі характеру.

Про фізичне виховання:

• Без здоров'я немає щастя.

• Найбільше багатство у світі – то здоров'я.

• Здоров'я людини – багатство країни.

• Лк дитина бігає та грається, то й здоров'я усміхається.

• У здоровому тілі – здоровий дух.

Про родинне виховання:

• Хто батьків шанує, той вовіки не загине.

• Дружна сім'я гори зрушить.

• Без сім'ї й без роду – хоч з мосту та у воду.

• Діти – не поле засіяне, їх треба доглядати.

• Умів дітей родити, умій і навчити.

• Яка мати, така й дочка.

Про розумове виховання:

• Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

• Голова без розуму, як ліхтар без свічки.

• Відповідний розум – цар у голові.

• У кого розум – у того й щастя.

• Що в мудрого на гадці, те в дурного на язиці.

• Не краса красить, а розум.

• По одягу зустрічають, по розуму проводжають.

• На відповідний розум надійся, та й за чужий тримайся.

• Золото без розуму – сміття.

Про патріотичне виховання:

• За рідний край – хоч помирай.

Про самовиховання:

• Поки не впрієш, доти не вмієш.

Про принципи виховання:

• Діти, як квіти: полий, то ростимуть (принцип гуманізму).

• У семи няньок дитина без ока (принцип єдності вимог).

• Розумний батько сина питати не соромиться (принцип поваги до особистості).

Про методи виховання:

• Добрий наприклад кращий за сто слів (наприклад).

• Шануй батька й матір (вимога).

• Стид хоч і не дим, а очі виїсть (почуття честі та гідності). • Раз на віку спіткнешся, та й то люди бачать (громадська думка).

• Злість – погана порадниця (покарання).

• Перехвалити – як пересолити (заохочення).

• Добрі діти доброго слова послухаються, а лихі й дрючка не бояться (переконання).

• Дитину вчи не штурханами, а добрими словами (доброта). Про критерії вихованості:

• На дерево дивись, як родить, а на людину – як робить.

• Говорить вздовж, а живе впоперек.

Про неперервну освіту:

• Хто закінчує вчитися, той перестає жити.

• Вік живи – вік учись.

• Чоловік розуму вчиться цілий вік.

Про навчання:

• Мудрим ніхто не вродився, а розуму навчився.

• Грамоти вчиться – завтра знадобиться.

• Хто вчиться змолоду, не знає на старість голоду.

• Грамотний – видющий і на завжди тямущий.

• Ученому – світ, а невченому – тьма.

• Знайко біжить, а незнайко лежить.

Про зміст навчання:

• Де більше науки, там менше муки.

• Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

• Хто хоче більше взнати, через те треба менше спати.

• Гарно того вчити, хто хоче знати.

Про принципи навчання:

Природовідповідність:

■ Тоді учи, як упоперек на лавці лежить; як поздовж, то вже складно вчити.

■ Чого Івась не навчиться, того Іван не знатиме.

■ Коли дитину не научиш в пелюшках, то не научиш у

подушках.

■ Що ранком не зробиш, то вечором не здогониш.

■ Гни дерево, поки молоде, учи дитя, поки мале.

■ Нагинай гілляку, доки молода.

Урахування вікових та індивідуальних особливостей:

Усяк розумний по-своєму: один спершу, інший – потім.

Наочності:

■ Краще раз побачити, ніж сто разів почути.

■ Вір своїм очам, а не чужим речам.

Свідомості та активності:

■ Хто думає, той і розум має.

Зв'язку навчання з життям:

■ Хто що знає, тим і хліб заробляє.

■ Губами говори, а руками роби.

Послідовності:

■ Спочатку ази та буки, а потім підуть науки.

Міцності засвоєння знань:

■ Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.

Чого навчився, того за плечима не носить.

Про методи навчання:

■ Не навчишся плавати, поки у вуха води не набереш.

■ Не користь книжку читати, коли тільки вершки хапати,

■ Коня керують уздами, а людину – словами.

Про форми навчання:

■ Знаєш і вмієш сам – навчи іншого (навчання "ланцюжком").

■ Чужим потом не нагрієшся (самонавчання).

Про методи заохочення та покарання:

Перехвалене – як пересолене.

■ Учи дітей не страхом, а ласкою.

Похожие статьи