Поделиться Поделиться

СЛОВНИК ПЕДАГОГІЧНИХ ТА МИСТЕЦТВОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ

Абстрактне мистецтво – напрямок мистецтва XX ст., основою якого є відмова від реального зображення явищ і предметів світу.

Акварель – нанесення кольору на папір без білил, відрізняється прозорістю та свіжістю кольору.

Акватипія– це техніка художнього друкування, своєрідний напівживопис-напівгравюра.

Анімалістичний жанр ‒ провідним мотивом є зображення тварин. Анімалістичний жанр поєднує природознавчі й художні елементи.

Батальний жанрпов’язаний із зображенням битв, військових походів, різноманітних бойових дій та епізодів військового життя.

Відтінок – мало примітна відмінність у кольорі або світлоті між двома спорідненими тонами.

Вправа – це метод навчання, що полягає у повтореннi певних дiй, пiд час яких учнями виробляються вмiння та навички застосовування вже набутих знань. Це планомiрне та органiзоване виконання вихованцем рiзних дiй з метою формування та розвитку їх особистості.

Гармонія (грецькою - злагодженість) – упорядкованаузгодженість частин єдиного цілого.

Гравюра (від франц. – «вирізати») – відбиток з основи (дошки), на якій попередньо вирізають або прошкрябують зображення. Залежно від матеріалу дошки гравюра буває таких видів: на дереві – ксилографія (дереворит), на металі – офорт, на лінолеумі – ліногравюра (лінорит).

Гратографія(від гр. «грато» ‒ продряпувати, «графо» ‒ малюю) продряпаний малюнок . Гратографія ‒ це зображення (чорно-біле або кольорове) вишкрябане по воску.

Графіка (з грецького «пишу, малюю») вид образотворчого пластичного мистецтва,основним засобом якого є рисунок.

Гризайль– це живопис чорно-білою (або одноколірною) фарбою.

Гуаш – фарба, яка має густу консистенцію та велику щільність, непрозора.

Декор (латинською – прикрашаю) сукупність декоративних елементів в архітектурі та декоративному мистецтві.

Декоративнемистецтво– мистецтво прикрашання, оздоблення.

Ескіз (французькою – начерк) – попередня ідея художнього твору, виконана в графічній або іншій формі.

Естамп– відбиток з авторської друкарської форми.

Етюд – це твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення в процесі роботи над картиною, скульптурою і т. ін. Працюючи над етюдами, художник вивчає явища природи, узагальнює дрібні елементи і більш виразно показує головне.

Жанр— цe поділ будь-якого виду мистецтва за тематичними, структурними або функціональними принципами.

Живопис– вид зображувального мистецтва, твори якого виникають за допомогою фарб, які наносяться на будь-яку тверду поверхню.

Засвоєння– складна інтелектуальна діяльність людини, яка включає всі пізнавальні процеси, зокрема, сприймання, розуміння, запам'ятовування та відтворення сприйнятого матеріалу. Засвоєння по відношенню до учіння в цілому та учбової діяльності учнів є результатом.

Ілюстрація (від лат. illustratio — освітлення, наочне зображення) –пояснення за допомогою наочних прикладів.

Колір– зорове відчуття, викликане світлом, яке створює уявлення про забарвлення чого-небудь.

Колорит − система співвідношення кольорових тонів, що утворюють певну єдність.

Кольоровий тон– відтінок, який характеризує колір як червоний, оранжевий, жовтий і т. д. Це основна відмінна ознака хроматичних кольорів.

Композиція– це закономірні зв’язки і відношення, які виникають між окремими частинами твору. Побудова, структура, конструкція художнього твору, яка зумовлена його змістом, характером і призначенням.

Конструкція ( походить від лат. constructio - складання, побудова) – взаємне розміщення частин об’єкту.

Контраст – засіб розчленування групи на окремі предмети, а предмета – на окремі частини. Посилює відчуття різниці між предметами, їх частинами або ознаками.

Контрастнеспіввідношення– яскраво виражена різниця між елементами.

Контур(французькою - обрис) – обрис фігури або предмета.

Лінійна перспектива− засіб перспективного зображення обрисів предметів, який розрахований на нерухому точку зору і передбачає єдину точку сходу на лінії горизонту (предмети зменшуються пропорційно в міру віддалення їх від переднього плану).

Лінія– основний елемент, який передає характер обрисів форм.

Лінія горизонту – умовна лінія, що відповідає видимому горизонту на рівній місцевості і слугує основою для правильної побудови перспективи.

Локальний колір– умовний, позбавлений відтінків, які виникають в природі під впливом освітлення, повітряного середовища, рефлексів від навколишніх предметів і т. д.

Мазок – технічні властивості виконання, пов’язані зі слідами пензля на поверхні фарбового шару.

Мистецтво – образне відображення явищ дійсності.

Монохромний живопис – живопис, виконаний в одному кольорі.

Насиченість – це ступінь вираження кольорового тону. Насиченими називають кольори кольорового круга, мало насиченими – висвітлені або затемнені кольори.

Натюрморт (франц. – nature morte – мертва природа; гол. – stleren – тихе або нерухоме життя) – жанр образотворчого мистецтва (головним чином станкового живопису), що присвячений зображенню навколишніх речей, які як правило, розміщені у побуті та композиційно поєднані в єдину групу.

Нюанси– композиційні відношення, що наближаються до повторення різних елементів, величин, властивостей площинно-просторової форми.

Образ художній – форма відтворення навколишнього світу, думок і почуттів митця в художньому творі.

Образотворче мистецтво – художнє відображення дійсності і фантазій художника у видимих образах.

Пастель – кольорова крейда, якою пишуть на тонованому папері.

Пейзаж (франц. рaazsage, від pays- країна, місцевість) – жанр в образотворчому мистецтві, де об’єктом зображення є природа.

Перспектива− наука про зображення просторових об'єктів на площині або якій-небудь поверхні у відповідності з тими удаваними скороченнями їх розмірів, змінами обрисів форми і світлотіньових відносин, які спостерігаються в натурі. це спосіб показу просторових фігур на площині такими, якими вони сприймаються з однієї нерухомої точки.

Плани – просторові зони різної віддаленості від спостерігача.

Побутовий жанр– один із традиційних жанрів образотворчого мистецтва, що визначається колом тем та сюжетів із повсякденного життя людей різних класів.

Повітрянаперспектива− показує зміну кольору під впливом повітряного середовища.

Портрет цезображеннялюдини чи групи людей, які мають риси подібності з тими, що існують, або існували в дійсності. – це художнє зображення оголеної фігури – як жіночої так і чоловічої.

Природнафактура– фактура поверхні, котра не зазнала обробки (кора дерева,поверхня каменю та інше).

Пуантилізм (з фр. pointiller — означає писати крапка) у живописі — манера письма роздільними мазками правильної, точкової або прямокутної форми.

Рельєф– опукле скульптурне зображення на площині.

Рефлекс – виникає тоді, коли на предмет падає відблиск від оточуючих предметів.

Ритм – це повторення елементів та інтервалів між ними, об’єднаних подібними ознаками (тотожними нюансами і контрастними співвідношеннями властивостей).

Світлість– це ознака, котра визначає колір як світлий або темний.

Світлота – наближення кольору до білого.

Силует– це узагальнене площинне однотонне зображення людини, тварини, рослини, що нагадує їхню тінь.

Станковий живопис (від слова « станок», «мольберт», на який ставиться приготовлена основа – картон, дошка, полотно для малювання картин, за яким працював художник) - об’єднує твори самостійного значення, не пов’язані з архітектурним ансамблем.

Стиль(латинською – паличка для письма) – у мистецтві – єдність змісту, образів і художньої форми, властива різним історичним періодам.

Темпера – фарби що розводять водою та готують на олійній суміші.

Техніка (грецькою майстерність) сукупність прийомів, навичок і способів, за допомогою яких створюється художній твір.

Тон – основний відтінок, який узагальнює та підкоряє собі усі кольори твору, та той, що повідомляє колоритну цілісність.

Точка зору – точка, в якій знаходиться око спостерігача.

Точка сходження− це точка на горизонті у яку сходяться усі паралельні лінії, що спрямовані у глибину простору.

Урок – це цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент педагогічного процесу, який забезпечує активну й планомірну навчально-пізнавальну діяльність групи учнів певного віку і рівня підготовки, спрямовану на розв'язання визначених завдань.

Фактура– характер поверхні мистецького твору, її обробки.

Формат(латинською – сформований) - характеристика зображальної поверхні певної форми (прямокутний, квадратний тощо).

Фресковий живопис– кольоровий прошарок розводять водою та наносять на сиру штукатурку, яка висихаючи, міцно скріплює кольоровий шар.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Державний стандарт початкової загальної освіти // Лист МОН України від 06. 12. 2005. ‒ № 1/9 – 695 с. З ‒ 50.
2. Державні стандарти базової і повної середньої освіти / Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки Украйни. ‒2004. ‒ № 1-2. с. 5- 60.
3. Закон України "Про освіту" // Голос України, 1996. ‒ 25 квітня З ‒ 5.
4. Закон України "Про загальну середню освіту" від 13. 05. 1999 р. ‒ К., 1999.
5. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. ‒ Інформаційний збірник ‒ Міністерство освіти і науки України, №10, 2004. ‒ 32с.

6. Алєксєєва В. В. Что такое искусство? / Алєксєєва В. В. ‒ М.: Советский художник, 1991. ‒ 240 с.

7. Бєлкіна Е. В. Образотворче мистецтво. 6 кл.: Посібник для вчителя / Бєлкіна Е. В., Марчук Ж. С. ‒ Тернопіль: Навчальна книга ‒ Богдан, 2008. ‒

40 с.

8. Бєлкіна Е. В. Програма для загально-освітніх навчальних закладів України. 5-7 класи / Е. В. Бєлкіна, А. А. Поліщук, О. В. Константинова та ін. ‒ Тернопіль: Навчальна книга ‒ Богдан, 2005. ‒ 20 с.

9. Бєлкіна Е. В. Художньо-естетичний цикл 5-11 класи «Образотворче мистецтво» / керівник авторського колективу Бєлкіна Е. В. ‒ Ірпінь: Вид-во ВТФ «Перун», 2005р.

10. Бєлкіна Е.В. Образотворче мистецтво. 5 клас: Посібник для вчителя / Бєлкіна Е.В., Поліщук А.А., Фесенко Л. В. ‒ Тернопіль: Навчальна книга ‒ Богдан, 2005. ‒ 48 с.

11. Бєлкіна Е.В. Образотворче мистецтво: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. шк. / Бєлкіна Е.В., Поліщук А.А., Фесенко Л. В. – К.: Промінь, 2005. ‒ 207с.

12. Ветрова Г. История Росии. Великие полотна / Ветрова Г. – М.: «Белый город», 2003. ‒ 49с.

13. Вёрман К. Искусство первобытных племен, народов дохристианской эпохи и населения Азии и Африки с древних веков до ХХ сиолетия (История искусства всех времен и народов, т.1) / Верман К. – Санк-Петербург: ООО «Издательство Полигон», 2000. ‒ 944 с.

14. Вёрман К. Европейское искусство средних веков (История искусства всех времен и народов, т. 2) / Вёрман К. – М.: ООО «Фирма «Издательство АТС»; СПб.: ООО «Издательство Полигон», 2000. ‒ 944 с.

15. Гамезо М. В. Возрасная і педагогическая психология: Учеб. Пособие для студентов всех специальностей педагогических вузов / Гамезо М. В., Петрова Е. А., Орлова Л. М. – М.: Педагогическое общество России, 2003. ‒ 512 с.

16. Глушанская В.П. Рисование с методикой преподавания / Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. ‒ М.: Просвещение, 1971. ‒ 127 с.

17. Гомбрих Э. История искусства / Гомбрих Э. – М., 1998. ‒ 678 с.

18. Гончаренко Н.В. Художественное в эстетике и в искусстве/ Гончаренко Н.В. – К.: Просвещение, 1990. – 249с.

19. Горошко Н. А. Зображувальна діяльність у дошкільному навчальному закладі. Третій рік життя / Горошко Н. А. – Х.: вид. група «Основа», 2007.

20. Горошко Н. А. Зображувальна діяльність у дошкільних навчальних закладах (малювання, ліплення, аплікація) / Горошко Н. А. – Х.: Видавництво «Ранок», 2007.

21. Кларк К. Пейзаж в Искусстве / Пер. с англ. Н.Н. Тихонова / Кларк К. – СПб: Азбука-классика, 2004. ‒ 304с.

22. Конькова Е. А. Популярная история русской живописи / Конькова Е. А. – М.: «Издательство «Вече», 2002. ‒ 512 с.

23. Лунячек Й. Основы изображения с натуры / Лунячек Й. ‒ К.: Изд-во АН УССР, 1961. – 56с.

24. Мост И. Г. Мб4 Мировая живопись / Мост И. Г., Мосин И. Г. СПб.: ООО «Издательский дом «Кристалл»», 2002. ‒ 96 с.

25. Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе / Парнах М. – 2001. – №3. – 60 с.

25. Рескин Д. Лекции об искусстве / Пер. с англ. П. Когана под ред. Е. Кононенко / Рескин Д. – М.: БСГ-ПРЕСС, 2006. ‒ 319 с.

27. Рубля Т. Є., Федун С. І. Образотворче мистецтво: підруч. для 5кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. ‒ 144 с.

28. Семеніхіна С. М. Образотворче мистецтво. 7клас: Тематичне планування та розробки уроків / Семеніхіна С. М., Сердюк І. І., Сердюк М.Ф. – Х.: Веста, 2009. – 272 с.

29. Семеніхіна С. М. Образотворче мистецтво. 6 клас: Тематичне планування та розробки уроків / Семеніхіна С. М., Сердюк І. І. – Х.: Веста, 2009. – 256 с.

30. Столяренко Л. Д. Педагогическая психология. Серия «Ученики и учебные пособия» / Столяренко Л. Д. – 2-е изд., перераб, и доп. – Ростов н/Д: «Феникс», 2003. ‒ 544с.

31. Фесенко Л. В. Образотворче (візуальне) мистецтво. 5-7 класи: Тематичне планування та розробки уроків. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Фесенко Л. В. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004. – 384 с.

32. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник / 3-тє видання, стереотипне / Фіцула М. М. – К.: Академвидавництво, 2009. ‒ 560 с.

33. Художні промисли України. ‒ Київ: Мистецтво, 1992. – 386 с.

34. Шевченко Р.Д. Виховні функції образотворчого мистецтва у початковій школі // Психологія та педагогіка: Зб. наук. праць. Кн. 1 / Шевченко Р.Д. ‒ К.: Нора-прінт, 2001. ‒ 106 с.

35. Шестакова Е.И. Украинская декоративная роспись. ‒ К.: «Реклама», 1989. – 216 с.

36. «50 художников. Шедевры русской живописи». Выпуск №6, 2010.

37. Великие пейзажисты ХVIІ века. «Великие художники, их жизнь, вдохновение и творчество». Выпуск № 072. Киев, 2003.

38. Словник мистецтвознавчих термінів: [ Електронне джерело ] ‒ режим доступу: http://readbookz.com/book/187/6757.html

← Предыдущая страница | Следующая страница →