Поделиться Поделиться

Список використаних джерел інформації

ІНДЗ

З курсу: «Педагогіка вищої школи»

НА ТЕМУ:

Особливості використання наочних методів навчання

у вищій школі»

Підготувала:

Студентка групи мГ

Ярмакова Аліна

Перевірила:

Д.п.н., проф..Кодлюк Я.П.

Тернопіль – 2015

Зміст

ВСТУП…………………………………………………………………..3

1. Принцип наочності навчання у вищій школі…………………...4

2. Особливості методу демонстрування……………………………5

3. Особливості методу ілюстрування………………………………5

4. Особливості самостійного спостереження………………………6

ВИСНОВКИ……………………………………..……...……………….8Список використаних джерел інформації………………………….9

ВСТУП

Метод– (від грец. metodos – шлях до чого-небудь) означає спосіб діяльності, спрямованої на досягнення певної мети.

Метод навчання – спосіб подання (представлення) інформації студентові в ході його пізнавальної діяльності, реалізований через дії, які зв'язують педагога й студента. Метод навчання– досить складне, багатоякісне та багатовимірне педагогічне явище, в якому знаходять відображення об’єктивні закономірності, принципи, цілі, зміст і форми навчання. Цей зв’язок з іншими дидактичними категоріями взаємозворотній: принципи, цілі, зміст і форми навчання визначають метод, але вони не можуть бути реалізовані без нього, без урахування можливостей їх практичної реалізації.

Ефективне навчання неможливе без широкого використання наочних методів . Варто зауважити, що ці методи можуть за­стосовуватись як прийоми реалізації вимог інших методів.


1. Принцип наочності навчання у вищій школі

Наочність у навчанні використовувалася ще за давніх часів. Так, у Давній Греції під час навчання геометрії використовувались моделі геометричних тіл і фігур. Але глибоке наукове узагальнення проблема наочності знайшла в роботах Я. А. Коменського, який виголосив: "Що різноманітніші чуттєві сприйняття навчального матеріалу, то міцніше він засвоюється". У народній педагогіці невипадково говорять: "Краще один раз побачити, ніж сто разів почути".

Сучасна дидактика трактує наочність як принцип навчання, який грунтується на демонстрації конкретних предметів, явищ, процесів, моделей або їх образних відтворень. Ідея наочності навчання у сучасному ВНЗ реалізується засобами використання наочних посібників, комп'ютерної підтримки навчального процесу, широкого упровадження INTERNET, залученням студентів до діяльності, пов'язаної з моделюванням та експериментуванням.

Залежно від характеру відображення дійсності наочність поділяють на такі види:

а) натуральна - рослини, тварини, мінерали, хімічні речовини;

б) зображувальна - навчальні картини, макети, муляжі;

в) схематична - географічні та історичні мали, схеми, графіки;

г) віртуальна - комп'ютерні технології навчання, комп'ютерні тести тощо.

Як засоби наочності можна використовувати:

- ілюстрування;

- безпосередню демонстрацію;

- опосередковану демонстрацію за допомогою технічних засобів навчання;

- створення конкретних образів у процесі навчання; створення таблиць, структурно-логічних схем, опорних конспектів, малюнків, демонстрацію змодельованих явищ природи тощо. Використання наочних посібників має відповідати меті навчання.

Викладачеві слід уміло погоджувати слово і наочність, спираючись на наступні правила:

- наочність - сильнодіючий засіб навчання, який при невмілому використанні може відволікати увагу студентів від вирішення головної задачі;

- при надмірному використанні наочності вона може стати засобом гальмування розумового розвитку, відволікати від розуміння глибокої сутності наукових фактів і закономірностей;

- використовуючи наочні засоби, слід у повній мірі реалізувати можливості виховання уважності, спостережливості, культури мислення студентів, поглиблювати їх попередній досвід, залучати до обговорення та наукового аналізу побаченого.

2. Особливості методу демонстрування

Демонстрування- використання приладів, дослідів, технічних установок та ін..

Цей метод ефективний, коли всі студенти мають змогу сприймати предмет або процес, а викладач зосереджує їхню увагу на головному, допомагає виділити істотні сторони предмета, явища, роблячи відповідні пояснення. Під час демонстрування дію складного механізму розчленовують на елементи, щоб докладно ознайомити студентів з окремими процесами, які відбуваються одночасно. Демонструючи діючі моделі, виробничі процеси на підприємстві, слід подбати про дотримання правил техніки безпеки. Викладач повинен забезпечити всебічний огляд об'єкта, чітко визначити головне, детально продумати пояснення, залучати студентів до пошуку потрібної інформації.

3. Особливості методу ілюстрування

Ілюстрування— метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (світлини, ма­люнки, схеми, графіки та ін.), використання у навчальному процесі наочності (плакатів, карт, рисунків на дошці, картин та ін.) з метою оптимізації засвоєння знань.

У навчальному процесі нерідко ілюструють натуральні предмети (рослини, живі тварини, мінерали, техніку та ін.), зображення об'єктів, що вивчаються (фотографії, картини, моделі та ін.), схематичні зображення предметів вивчення (географічні, історичні карти, графіки, схеми, діаграми тощо). Такі ілюстрації допомагають студентам ефективніше сприймати навчальний матеріал, формувати конкретні уявлення, точні поняття.

Сутність методів ілюстрування та демонстрування близька між собою в етимологічно­му плані.

4. Особливості самостійного спостереження

Спостереження як метод навчання передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному й виробничому середовищі без втручання у ці явища і процеси.

Самостійне спостереження- безпосереднє сприймання явищ дійсності. Методика організації будь-якого виду самостійного спостереження потребує послідовного використання його елементів. Це інструктаж викладача про мету, завдання і методику спостереження (повторення або вивчення навчального матеріалу, необхідного для свідомого виконання завдань спостереження), здійснення спостереження, фіксація, відбір і аналіз його результатів студентами, узагальнення і формулювання висновків (вивчення викладачем поданих студентами матеріалів спостереження, їх аналіз і оцінка виконаної роботи).

Як стверджував К. Ушинський, "ніщо не може бути важливішим у житті, як уміти бачити предмет з усіх боків і серед тих відносин, в які він поставлений. Якщо ми вникнемо глибше в те, що звичайно називається в людях визначним або навіть великим розумом, то побачимо, що це, головним чином, є здатність бачити предмети в їх дійсності, всебічно, з усіма відносинами, в які вони поставлені. Якщо навчання має претензію на розвиток розуму у дітей, то воно повинно вправляти їх здатність спостереження ".

Вища школа має великі можливості для організації спостережень, їх можна використовувати під час різних видів діяльності при вивченні різних спеціальностей. Наприклад у географії, формування складних географічних понять (клімат, погода) потребує самостійних спостережень упродовж року за атмосферою. Такі спостереження привчають студентів глибше аналізувати їх, порівнювати, робити висновки, занотовуючи все це в свої щоденники. Ефективність методу спостереження залежить від того, якою мірою зібрані під час спостереження матеріали вивчають і відповідно обробляють під керівництвом викладача й на їх основі роблять певні висновки, узагальнення.

ВИСНОВКИ

Отже, можемо стверджувати, що методи навчання – надзвичайно складні психолого-педагогічні та соціально-педагогічні утворення. При розкритті їх суті виявляється, що їм властиві не одна, а кілька істотно важливих ознак, і через те будь-якій з них можна віддати перевагу лише в цілком конкретних педагогічних умовах. Сутність наочних методів полягає у використанні зображень об'єктів і явищ. До цих методів належать ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження. Неможливо зупинятися на використанні тих чи інших методів навчання окремо. Лише інтегруючись одні в другі, поєднуючись та взаємодоповнюючись, традиційні та нетрадиційні методи навчання у вищих навчальних закладах можуть привести до очікуваних результатів. Досить суттєвим у використанні наочних методів навчання є володіння технологією і технікою виготовлення й використання засобів демонстрації та ілюстрації. Особливої уваги потребує використання технічних засобів навчання, й зокрема комп´ютерної техніки. Усі ці питання мають детально розглядатись у процесі вивчення фахових методик.


Список використаних джерел інформації

1. Кудіна В. В. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. для студ. вузів / В. В. Кудіна, М. І. Соловей, Є. С. Спіцин. – 2-е вид., допов. і перероб. – К.: Ленвіт, 2007. – 194 с.

2. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи Навчальний посібник. – К.: Знання, 2005. – 486 c.

3. Немиш Н. В. Методи навчання у вищій школі // Науковий вісник Ужгородського державного університету: Педагогічна соціальна робота. – Ужгород, 2000 – Вип. 3

4. Попков В. А.Дидактика высшей школы: учеб. пособие для высш. учеб. заведений по спец."Педагогика" / В. А. Попков, А. В. Коржуев. – 2-е изд. испр. и доп. – М.: Академия, 2004. – 192 с.

5. Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: «Академвидав», 2006. – 352 с.

← Предыдущая страница | Следующая страница →