Поделиться Поделиться

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

ДИДАКТИКА

Т.О. Завада

Інформаційний пакет матеріалів організації навчання за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації

Затверджено на засіданні кафедри педагогіки і

методики викладання історії та суспільних дисциплін

Протокол № ___ від ____________2010 р.

Зав. кафедри_____________ проф. Боровик А.М.

Чернігів 2010

Анотація

Навчальний курс «Дидактика» розрахований на студентів вищих навчальних закладів історичних спеціальностей з урахуванням наявності в них базового рівня знань (середньої освіти), які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалавра. Він побудований згідно вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджений з примірною структурою змісту навчального курсу рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).

Курс вивчається студентами ІІ курсу протягом 4 навчального семестру та включає 30 годин лекційних занять, 24 години практичних занять, 54 години самостійної роботи. Формою підсумкового контролю якості знань, умінь, навичок студентів є семестровий екзамен.

Структурне розміщення розділів програми, послідовність вивчення матеріалу в цих межах дозволяє зміст курсу «Дидактика» розділити на 3 змістовні модулі. Вони фіксують інтегрований курс дидактики як цілісної теоретичної та нормативно-прикладної науки про процес навчання. Навчання вивчається як різновид людської діяльності, що має такі структурні компоненти, як мета, мотив, способи виконання, результат та корекція. Послідовність вивчення матеріалу відображає основні напрямки побудови процесу навчання.

Зміст першого модулю розкриває питання об’єкту і предмету дослідження дидактики як науки, її структуру, провідні категорії, функції, лінії взаємозв’язку з сучасною системою наук, характерні риси основних видів знань, теоретико-методологічні засади змісту освіти та процесу його засвоєння. Вивчаються теоретичні концепції побудови змісту освіти, джерела його фіксації, складові частини, напрямки вдосконалення, сутність і етапи процесу засвоєння знань, навичок та умінь.

Другий модуль присвячений характеристиці основних структурних компонентів побудови процесу навчання. Вивчаються сутність, функції, структура, підходи до класифікації, характеристика видів та шляхи використання методів і прийомів навчання, різних видів самостійної роботи, ведучих типів шкільних підручників, форм і методів контролю та оцінки навчальних досягнень учнів, основних форми навчання в середній загальноосвітній школі.

Третій модуль висвітлює психолого-педагогічні та методичні засади основних компонентів процесу навчання – методів і прийомів, засобів і форм навчання. А саме: сутність, функції, класифікації, характеристики окремих видів, шляхи використання.

В процесі вивчення третього змістовного модулю студенти засвоюють матеріал про основні підходи до побудови процесу навчання, що знаходить відбиття в найбільш поширених і науково-обгрунтованих концепціях і технологіях: програмованого, групового, особистісно-зорієнтованого, розвиваючого навчання і т.д.

В процесі вивчення курсу актуалізуються набуті знання, вміння, навички, життєвий досвід студентів, засвоюються факти і уявлення про хід навчального процесу, поняття, що відбивають його суттєві ознаки, закони і закономірності, розкриваючи його сутність. У студентів формуються навички і вміння логічної обробки та практичного застосування засвоєних знань.

Контроль якості засвоєного змісту освіти з предмету реалізує система завдань, що передбачає оперування основними прийомами розумової діяльності, комплексне застосування знань, навичок, вмінь. Система завдань будується на основі поступового підвищення ступеня їх складності, збільшення рівня активності і самостійності студентів у навчальній діяльності. Завдання вимагають встановлення логічних взаємозв’язків між видами знань, навичок, вмінь, що входять до складу окремих змістовних модулів, курсу в цілому.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

«ДИДАКТИКА»

(за вимогами ECTS)

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

Предмет: «ДИДАКТИКА»

Курс: Навчальний Напрям, Освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ECTS: 1 Модулів: 3 Змістовних модулів: 3 Загальна кількість годин:108 Тижневих годин:2   0101 Педагогічна освіта Бакалавр Спеціаліст Магістр Нормативний 4-й семестр Лекції (теоретична підготовка): 30год. Практичні: 24 год. Самостійна робота: 54год. Вид контролю: екзамен

МЕТА:

- засвоєння системи знань, що відбиває сутність, структуру, основні положення та сучасні тенденції розвитку дидактики як науки;

- формування навичок і вмінь здобуття, логічної обробки та практичного застосування засвоєних знань;

- формування навичок та вмінь комплексного характеру, що визначають рівень професійної готовності студента;

- створення умов для розумового виховання, як підґрунтя розвитку педагогічних здібностей, нахилів, інтересів.

Згідно з вимогами Державного стандарту підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з історії, фахівець повинен вміти:

- здійснювати пошук нової додаткової інформації;

- володіти навичками, вміннями логічної обробки та практичного застосування засвоєних знань;

- визначати види наукових знань дидактики як науки;

- виділяти основні компоненти процесу навчання та визначати їх специфічні риси;

- наводи приклад різних видів емпіричних і теоретичних знань, викладати матеріал на емпіричному і теоретичному рівнях;

- формувати різні види понять, застосовувати основні методи введення понять;

- реалізовувати і контролювати основні етапи засвоєння знань, формування навичок, вмінь;

- викладати матеріал з використанням репродуктивних і продуктивних методів навчання;

- ураховувати дидактичні умови виборів методів навчання;

- використовувати різні види самостійної роботи;

- реалізовувати контроль та оцінку засвоєних знань,навичок та умінь;

- розробляти схеми проведення різних типів уроків;

- аналізувати зміст і структуру шкільного підручника як засобу навчання;

- ураховувати дидактичні умови застосування різноманітних засобів навчання;

- застосовувати елементи різноманітних концепцій навчання.

СЛОВНИК

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Модуль –це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (тема, самостійна робота, лабораторна робота, тест).

Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові (дорівнює 27 годин загального навчального часу). Повноцінне оволодіння кожним змістовним модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.

Поточний контроль – оцінювання рівня знань, уміння та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.

Модульний контроль – форма контроль, у якому підводиться підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна оцінка.

Модульна оцінка – бальна оцінка (абсолютна), яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.

Екзамен (залік) – форма підсумкового контролю, засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період відповідно до навчального плану.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, за якою викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Самостійна робота – основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

← Предыдущая страница | Следующая страница →