Поделиться Поделиться

Структура та зміст основної частини роботи

ПЕРШИЙ РОЗДІЛ, що складається з 3-х підрозділів, має орієнтовну назву - Розділ 1. теоретичні основи розвитку соціальності учнів(замість курсиву назва власної проблеми), завжди репродуктивний (описує існуючий стан проблеми у теорії та на практиці). У ньому розкривається ступінь дослідженості проблеми, термінологічне поле дослідження, структура основних понять й існуюча класифікація соціально-педагогічних явищ, що вивчаються, містяться результати діагностики стану проблеми у практиці з наведенням критеріїв, показників та методик вивчення досліджуваного явища.

Перший підрозділ орієнтований на вирішення першого дослідницького завдання (1. Висвітлити стан дослідженості проблеми). Назву першого підрозділу, слід обрати спираючись на такі стилістичні зразки: «1.1. Проблема соціальності (власна проблема) в сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідженнях» або «1.1. Соціальність (власна проблема) як соціально-педагогічна проблема».

Наводимо орієнтовний текст щодо початку параграфу: «Окреслюючи коло питань, пов’язаних із досліджуваною проблематикою, які отримали висвітлення в сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідженнях, будемо виходити із розуміння того, що порушена проблема має складний, комплексний характер, який породжує нині значне розмаїття аспектів її вивчення у різних галузях знання й дослідження яких, у свою чергу, складає декілька проблемних наукових напрямів. Аналізуючи такі напрями, ми виділимо ключові з них: …

Перший проблемний напрям складають результати наукового пошуку дослідників щодо розробки теорії і практики…».

Зазначений підрозділ містить значну кількість посилань на наукові джерела, які власне й складають предмет дослідницького аналізу. Кожне згадування прізвищ авторів у тексті має супроводжуватися посиланням на їхні праці у квадратних дужках:

«Дещо пізніше ця категорія почала вживатися й у вітчизняних джерелах: у згаданому вище докторському дисертаційному дослідженні та монографії А. Рижанової [286; 423], монографії С. Харченка [254], періодичних наукових виданнях (Т.Алексєєнко, Н.Лавриченко, О. Рассказова, А. Рижанова, О. Пахомова, С. Харченко [9, С. 7-9; 257, с. 7-11; 365, с. 4-13; 410, с. 229-235; 411, с. 166-175; 412, с. 119-128; 414, с. 170-177; 415, с. 176-182; 424, с. 240-245; 521, с. 4-13; 522, с. 179-186]) та ін.»

Тож цей підрозділ містить найбільшу кількість посилань на роботи авторів, які іноді висвітлюються у тексті лише оглядово (ми враховуємо, що ці дослідження є, проте, не користуємося ними у подальшому тексті безпосередньо). Відзначимо, що загальний обсяг огляду літератури у п.п. 1.1 не повинен перевищувати 40% обсягу усієї роботи.

Наприкінці параграфу стисло, критично висвітливши роботи вчених дотичні до досліджуваної проблематики, автор повинен назвати питання, котрі залишилися невирішеними, і відповідно, сформулювати власні завдання щодо розв'язанні проблеми. Доцільно закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі:

«У цілому, аналіз тематики та змісту публікацій, монографій, дисертацій останніх років дозволяє зазначити, що простежується виразна тенденція щодо актуалізації категорії «соціальність» у науковому обігу різних наук, її входження до дослідницької проблематики нових галузей знання, зокрема соціальної педагогіки. Спостерігається значна локальна розробка проблематики …., зокрема дітей та підлітків, як у теоретичному, так і у практичному аспектах.

Нині актуальним стає спрямування існуючих концепцій та технологій на вирішення проблеми…, визначення організаційно-педагогічних умов для озброєння майбутніх соціальних педагогів цілісними знаннями щодо їх використання у педагогічному процесі освітніх закладів».

або: «Отже, аналіз тематики та змісту публікацій, монографій, дисертацій останніх років дозволяє зазначити, що простежується виразна тенденція щодо актуалізації категорії соціальність у науковому обігу різних наук, її входження до дослідницької проблематики нових галузей знання, зокрема соціальної педагогіки.

Нині необхідним є визначення специфіки розвитку соціальності різних соціальних суб’єктів, зокрема дітей з особливостями здоров’я і розвитку та їх оточення, у різних соціальних середовищах, зокрема в умовах інклюзивної освіти, з позицій соціальної педагогіки».

У другому підрозділі вирішується друге дослідницьке завдання, що може формулюватися по-різному (2. Висвітлення сутності та складових...(досліджуваного явища); 2. Виявлення специфіки або особливостей…), відповідно назва може варіювати (1.2. Сутність та складові… або 1.2. Особливості…). У будь-якому випадку у підрозділі обов’язково висвітлюються основні терміни, безпосередньо пов’язані з проблемою, наводиться класифікація досліджуваних явищ, визначаються їх складові частини (компоненти), визначаються особливості (специфіка) тощо. Цей підрозділ, що містить ідеї науковців, обов’язково висвітлює й авторську позицію дослідника, який обирає та упорядковує думки своїх попередників, доходячи власних висновків. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором, з обов’язковим посиланням на джерела. У висновках до підрозділу необхідно дотримуватися такого стилю:

«У цілому, проведене дослідження суті та ознак розвитку соціальності учнів дозволило нам дійти таких висновків:…»;

«При дослідженні проблеми розвитку соціальності учнів в умовах інклюзивної освіти ми будемо виходити з того, що соціальність є комплексною соціально детермінованою характеристикою індивіда,… (визначення свого базового поняття);

«Розвиток соціальності учня характеризується внутрішніми та зовнішніми ознаками, які формуються у соціальній ситуації розвитку. Серед внутрішніх ознак …; серед зовнішніх – …»;

«Структуру досліджуваного явища складають…»;

«Особливостями досліджуваного явища є, по-перше….».

У третьому підрозділі, що спрямований на вирішення третього дослідницького завдання (3. Вивчити стан досліджуваного явища на практиці) й має відповідну назву (1.3. Практичний стан назвати свою проблему), обов’язковим є опис об’єкта (соціальної групи – клас, сім’я; або соціальної категорії – люді хворі на СНІД, особи БОМЖ, сім’ї у СЖО) та умов проведення дослідження; виділення критеріїв та показників дослідження, а також рівнів розвитку у респондентів характеристик, що вивчаються. Наприклад:

Таблиця 1.

← Предыдущая страница | Следующая страница →