Поделиться Поделиться

Схема аналізу праці дітей у природі

Робоча програма та методичні рекомендації

З педагогічної практики

Спостереження та пробна практика

В дошкільних закладах

для вищих навчальних закладів

I – II рівнів акредитації

спеціальність “Дошкільна освіта”

Освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст

Укладач: Янко О.В.

Схвалено на засіданні випускової ПЦК психолого-педагогічних дисциплін

Протокол № 1 від 30. 08. 2012 р.

Розглянуто і затверджено на засіданні науково-методичної ради

Протокол № 1 від 30.08. 2012 р.

м. Стаханов

З М І С Т

Вступ ...............................................................................................
Мета і завдання практики ................................................................
Організація практики .......................................................................
Зміст і індивідуальні завдання ........................................................
Методичні рекомендації .................................................................
Рекомендована література ...............................................................

ВСТУП

Важливий етап у підготовці спеціаліста дошкільного профілю – практика “Спостереження та пробна практика в дошкільних закладах”, яка сприяє формуванню професійних умінь і навичок – основи педагогічної майстерності. в ході практики студенти закріплюють знання з теоретичних основ курсів дитячої психології, дошкільної педагогіки і окремих методик.

В процесі педагогічної практики студенти вчаться спостерігати і аналізувати виховно-освітню роботу з дітьми, оцінювати її ефективність, оволодівають навичками і вміннями самостійної роботи з навчання і виховання дітей дошкільного віку.

Педагогічна практика сприяє вихованню в студентів любові до дітей і педагогічної професії, формуванню самоорганізації, самостійності.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Мета – сприяє закріпленню в студентів знань, здобутих у процесі вивчення теоретичних курсів психології, педагогіки, спеціальних методик, а також формуванню вмінь і навичок організації режимних процесів, різних видів діяльності дітей, занять з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей.

Завдання практики:

- поглибити, закріпити теоретичні знання, навчити творчо використовувати їх у виховно-освітній роботі з дітьми;

- формувати професійно-педагогічну спрямованість студентів, виховувати стійкі інтереси до професії і любов до дітей, розвивати потреби в поглибленні і вдосконаленні навичок і вмінь;

- формувати професійно-значущі якості особистості: дисциплінованість, стриманість, організованість, цілеспрямованість, доброзичливість;

- формувати професійно-педагогічні уміння прогнозувати результати певного педагогічного впливу, можливі труднощі в здійсненні виховно-освітньої роботи з дітьми;

- вміти ставити мету і формулювати завдання педагогічної діяльності з дітьми;

- вміти планувати роботу з дітьми, з батьками;

- вміти організовувати дітей в різних видах діяльності: в іграх, в праці, на заняттях;

- вміти організовувати деякі форми роботи з батьками;

- сформувати у студентів уміння володіти методами і прийомами роботи з дітьми: з розвитку мови, з екологічного виховання, з фізичної культури, з розвитку математичних уявлень, з розвитку художніх здібностей, з розвитку ігрової діяльності, з здійснення трудового виховання;

- вміти здійснювати індивідуальний підхід;

- вміти активізувати пізнавальну діяльність дітей ;

- вміти розвивати творчі здібності дітей;

- вміти розробляти конспекти різних видів діяльності дітей;

- формувати в студентів діагностичні вміння: аналізувати продукти дитячої діяльності, оснащеність педагогічного процесу, власну діяльність, володіти нескладними діагностиками з визначення рівня фізичного розвитку, розумового розвитку. Морального розвитку, естетичного розвитку, володіти педагогічною рефлексією;

- формувати в студентів захисні вміння, що забезпечують охорону життя, здоров’я і психічного благополуччя дітей: створювати позитивний емоційний клімат в дитячому колективі, проводити загартовуючи процедури, слідкувати за руховим режимом і фізичним навантаженням дітей, надавати першу медичну допомогу;

- формувати в студентів комунікативні вміння публічно виступати перед педагогічним колективом: батьками, володіти педагогічним тактом, вирішувати конфліктні ситуації в дитячому колективі, керувати своєю поведінкою і настроєм, володіти демократичним стилем поведінки;

- володіти дослідницькими методами в професійній діяльності: спостереження, анкетування, експеримент, обробка і узагальнення результатів;

- формувати в студентів уміння вести корекційну роботу в сфері спілкування, по засвоєнню програмового навчального матеріалу;

- формувати вміння виготовляти дидактичні матеріали, ігри і іграшки, атрибути до ігор, вміти оформляти виставки, ширми, естетично і педагогічно грамотно оформляти приміщення і ділянку дошкільного закладу.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ

Проводиться на ІІІ курсі у V,VІ семестрах згідно навчальному плану за спеціальністю “Дошкільна освіта” без відриву від теоретичного навчання. Студенти перебувають на практиці протягом 6 годин. Практика проводиться в групах дітей 3-6 років дошкільних закладів.

До початку практики кожен студент проходить медичний огляд, інструктаж з охорони праці і техніки безпеки.

Дні, пропущені студентом з поважної причини, повинні бути підтверджені документально і відпрацьовані.

Результати контролю за роботою студента з виконання програми практики керівники практик відбивають в індивідуальному плані – графіку роботи студента.

Керівник практики 1 раз на 2 тижні здійснює контроль за веденням педагогічного щоденника.

Конспекти з проведення режимних процесів, занять, інших видів діяльності повинні бути підготовленими своєчасно і затверджені вихователем, керівником практики і викладачем. Без затверджених конспектів студенти до проведення роботи не допускаються.

По закінченню практики студенти подають на рецензування керівнику практики від навчального закладу:

1. письмовий звіт, підписаний і оцінений безпосередньо керівником від бази практики;

2. характеристику студента;

3. педагогічний щоденник;

4. психолого-педагогічну характеристику дитини;

5. оціночний лист

ЗМІСТ й ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ практики

Тижні Зміст діяльності Завдання студентам на практиці
ІІІ курс, V семестр
1 тиждень Установча конференція. Вступний інструктаж з правил охорони праці і протипожежної безпеки. Перевірка проходження методичного огляду. Бесіда з завідуючою, старшим вихователем. Огляд закладу, вивчення умов, створених в групах дошкільного віку. Розподіл студентів по групам. Вивчення організації і методики проведення режимних процесів з дітьми дошкільного віку 1 пол.дня (прийом, умивання, сніданок, підготовка до прогулянки, прогулянка, підготовка до обіду, обід, підготовка до сну) Вивчення організації і методики проведення режимних процесів у групах старшого дошкільного віку в 1 пол.дня (прийом. Підготовка до сніданку, сніданок, підготовка до прогулянки, прогулянка, підготовка до обіду, обід, підготовка до сну) 1. Обрати дитину з метою написання психолого-педагогічної характеристики (додаток № 12) 2. Оформити педагогічний щоденник згідно встановлених вимог (додаток №1) 3. Проаналізувати організацію і методики проведення режимних процесів за схемою (додаток № 2)  
2 тиждень Самостійна організація і проведення режимних процесів у закріпленій групі: 1 студ. – прийом, підготовка до сніданку. Сніданок, індивідуальна робота з розвитку мови (за планом вихователя або за власним вибором) 2 студ. – підготовка до прогулянки, проведення прогулянки, повернення з прогулянки, підготовка до обіду, обід 1. Ознайомлення з “Психологічною карткою діагностичного дослідження загального рівня психічного розвитку дитини” (додаток № 17). Дослідження комунікативності та загального психоемоційного стану (параметри 1-2). 2. Проаналізуйте переглянуті режимні процеси за схемою (додаток №2). 3. Визначте прийоми індивідуальної роботи з розвитку мови, доцільність їх використання. 4. Організуйте круглий стіл з обговорення статті О. Кононко (ж. “Дошкільне виховання №7, 2006)
3 тиждень Самостійна організація і проведення режимних процесів у закріпленій групі: 2 студ. – прийом, підготовка до сніданку, сніданок 1 студ. – підготовка до прогулянки, проведення прогулянки, повернення з прогулянки, підготовка до обіду, обід, індивідуальна робота з розвитку мови (за планом вихователя, або за власним вибором) 1. Дослідження загального розвитку етичних норм і уявлень, допитливості та пізнавальної активності (параметри 3-4) 2. Проаналізуйте переглянуті режимні процеси за схемою (додаток №2) 3. Визначте прийоми індивідуальної роботи з розвитку мови, доцільність їх використання
4 тиждень Показові заняття з методики образотворчого мистецтва (малювання: предметне, сюжетне, декоративне) Спостереження і аналіз занять. Знайомство з матеріалами і обладнанням. 1. Дослідження емоційності: невротичні реакції, реакції на похвалу, динаміки працездатності (параметри 5-7) 2. Проаналізувати заняття з образотворчого мистецтва за схемою (додаток №3). 3. Проаналізувати оснащеність дошкільних груп наочним матеріалом та обладнанням з образотворчої діяльності (ж. “Дошкільне виховання”, № 3, 2005 р.
5 тиждень Самостійна організація і проведення занять з образотворчого мистецтва: 1 студ. – проводить; 2 студ. – спостерігає і аналізує.   1. Дослідження фізичного розвитку, рівню розвитку тонкої моторики і координації (параметри 8-9) 2. Проаналізувати осначеність методичного кабінету наочним матеріалом з образотворчої діяльності
6 тиждень Самостійна організація і проведення занять з образотворчого мистецтва: 2 студ. – проводить; 1 студ. – спостерігає і аналізує. Робота над складанням психолого-педагогічної характеристики на дитину: гра – основний вид діяльності дитини. 1. Виявлення рівню розвитку самостійності, самоконтролю діяльності, вміння оцінити себе (параметри 10-11) 2. Проаналізувати переглянуті заняття з образотворчого мистецтва за схемою (додаток №3). 3. Проведіть нескладне дослідження з виявлення рівня сформованості у дитини умінь і навичок в техніці малювання за методикою (додаток № 4)
7 тиждень Показові заняття з ознайомлення дітей з навчання розповідання. Спостереження і аналіз занять. Знайомство з матеріалами та обладнанням. 1. Ознайомитися з серіями дидактичних картин у дитячому садку, місцем їх зберігання, анотаціями, методичними рекомендаціями щодо їх використання. Перепишіть назви та авторів серій. 2. Проаналізувати переглянуті заняття з розвитку мови за схемою (додаток № 11)
8 тиждень Самостійна організація і проведення занять з розвитку мови (навчання розповіді) 1 студ.- проводить; 2 студ. – аналізує , спостерігає. Робота над складанням психолого-педагогічної характеристики на дитину: особливості окремих пізнавальних процесів. 1. Визначення рівню розвитку особистісної самооцінки за допомогою методики «Сходи» Демабо-Рубінштейн (параметри 13) 2. Виконати аналіз планування словникової роботи в своїй віковій групі (додаток № 11) 3. Ознайомитися з планами навчально-виховної роботи (календарними, перспективними). Зробити виписки планування роботи з розвитку зв’язного мовлення. 4. Провести дискусія на тему: “Особистісно-орієнтований підхід до навчально-виховній діяльності дошкільнят”
9 тиждень Самостійна організація і проведення занять з розвитку мови (навчання розповіді) 1 студ. – аналізує, спостерігає; 2 студ. – проводить. Робота над складанням психолого-педагогічної характеристики на дитину: особливості окремих пізнавальних процесів. 1. Виявлення обсягу знань дитини (параметр 14) 2. Запишіть монологічне мовленні дітей. Доберіть 2-3 сюжетні картини й запропонуйте дитині розповісти за однією з них. Запропонуйте дитині розповість на тему: “Вихідний день у сім’ї”. Розповідь проаналізуйте за схемою (словник, звукомова, граматична будова мови, зв’язне мовлення)
10 тиждень Показові заняття з фізичного виховання. Спостереження і аналіз занять. знайомство з матеріалом, обладнанням. 1. Проаналізуйте заняття за запропонованою в її змісті схемою-інструкцією. 2. Проаналізуйте наявність фізкультурного обладнання.
11 тиждень Проведення з однієї з форм роботи з батьками (бесіди, консультації, анкетування, виготовлення виставок, стендів). Самостійна організація і проведення занять з фізичного виховання: 1 студ. – проводить; 2 студ. – спостерігає, аналізує.   1. Дослідження мотивацыъ, потреб,, рывню соцыалызацыъ у дитячому садку (параметри 15-16) (додаток № 15). 2. Проаналізувати заняття з фізичної культури за схемою-інструкцією (додаток №6)
12 тиждень Проведення однієї із форм роботи з батьками (бесіди, консультації, анкетування, виготовлення виставок, стендів). Самостійна організація і проведення занять з фізичного виховання. 1 студ. – спостерігає, аналізує; 2 студ. – проводить. Проведення круглого стола за підсумками практики в дошкільному закладі. 1. Дослідження особливостей розвитку мовлення (Параметр 17) 2. Проаналізувати заняття з фізичної культури за схемою-інструкцією (додаток №6)
13 тиждень Показові заняття з формування елементарних математичних уявлень у дітей: Спостереження і аналіз.     1. Виявлення рівню розвитку пам»яті (параметр 18) 2. Проаналізуйте заняття з формування елементарних математичних уявлень у дітей за схемою-інструкцією (додаток №8)
14 тиждень Самостійна організація і проведення режимних процесів і занять з формування елементарних математичних уявлень у дітей: 1 студ. – проводить; 2 студ. – спостерігає і аналізує. Робота над складанням психолого-педагогічної характеристики на дитину: взаємостосунки з дітьми групи. 1. Дослідження розвитку уяви (параметр 19) 2. Проаналізуйте заняття з формування елементарних математичних уявлень у дітей за схемою-інструкцією (додаток №8) 3. Виявити рівень засвоєння математичних уявлень дітьми групи (методика обстеження додається №9)
15 тиждень Самостійна організація і проведення режимних процесів і занять з формування елементарних математичних уявлень: 1 студ. – спостерігає, аналізує; 2 студ. – проводить. Робота над складанням психолого-педагогічної характеристики на дитину: взаємостосунки з дітьми групи. 1. Визначення рівню розвитку сприйняття (параметр 20) 2. Проаналізуйте заняття з формування елементарних математичних уявлень за схемою-інструкцією (додаток №8).  
16 тиждень Показові заняття з методики ознайомлення дітей з природою. Спостереження і аналіз спостережень праці в природі, своєрідність використання спостережень в природі в різних вікових групах. Види та форми організації праці в природі. 1. Визначити методи і прийоми керівництва вихователя діяльністю дітей в групах молодшого і старшого дошкільного віку за схемою Додаток ; 5)
17 тиждень Самостійна організація і проведення роботи з ознайомлення з природою: 1 студ. – проводить спостереження; 2 студ. – проводить працю дітей в природі. Робота над складанням психолого-педагогічної характеристики на дитину: загальні відомості про дитину, особливості життя дитини у родині. 1. Дослідження рівню розвитку уваги та мислення (параметри 21,22) (додаток № 13) 2. Проаналізувати умови створені в дитячому садку для ознайомлення дітей з природою (наявність кутків в природі, картин, ілюстрацій, дидактичних ігор, інвентарю для праці).  
18 тиждень Самостійна організація і проведення роботи з ознайомлення з природою: 1 студ. – проводить працю дітей в природі; 2 студ. – проводить спостереження. Робота над складанням психолого-педагогічної характеристики на дитину: гра – головний вид діяльності дитини. 1. Дослідження рівня готовності до шкільного навчання (додаток № 15) 2. Виявити наявність використання ігор під час ознайомлення дітей з природою (будівельно-конструктивні, творчі рольові, дидактичні і рухливі). 3. Записати по 2 гри (дидактичні і рухливі) для дітей своєї групи.  
19 тиждень Проведення студентами розваг  
3 курс, VІ семестр
1 тиждень Показові заняття з образотворчої діяльності (ліплення, конструювання та аплікація) Спостереження і аналіз. 1. Проаналізуйте заняття з ліплення, керуючись схемою (додаток № 3). 2. Зробіть аналіз наочного матеріалу з ліплення в методичному кабінеті дошкільного закладу.
2 тиждень Самостійна організація і проведення режимних процесів і занять з образотворчої діяльності: 1 студ. – проводить; 2 студ. – спостерігає, аналізує. Обробка матеріалів до складання психолого-педагогічної характеристики на дитину. 1. Дослідження здібностей інтересів дитини (Додаток № 18) 2. Проаналізувати заняття з образотворчої діяльності (ліплення) за схемою додаток № 3)  
3 тиждень Самостійна організація і проведення режимних процесів з образотворчої діяльності: 1 студ. – спостерігає, аналізує; 2 студ. – проводить. Робота над складанням психолого-педагогічної характеристики на дитину: особливості характеру. Підсумкова конференція 1. Дослідження особливостей характеру за допомогою проективних методик. 2. Проаналізувати заняття з образотворчої діяльності за схемою (додаток №3).
4 тиждень Показові заняття з методики розвитку мови. Спостереження й аналіз (словарна робота, звукова культура мови) 1. Зробити опис дидактичного та наочного матеріалу ТЗН до тем: “Правила дорожнього руху”, “Протипожежна безпека” 2. Випишіть з календарних планів роботи вихователів різних віковий груп форми роботи з виховання звукової культури мовлення на квартал. Дайте письмовий аналіз. 4. Ознайомтеся з методикою літературою до розділу “Виховання звукової культури мовлення у дітей”. Складіть картотеку.
5 тиждень Самостійне проведення режимних занять з розвитку мови. Спостереження й аналіз (словарна робота, звукова культура мови) 1 студ. – проводить; 2 студ. – аналізує, спостерігає. Робота над складанням психолого-педагогічної характеристики на дитину: ставлення до дитячого садка і вихователя. 1. Складіть 3-4 дидактичні вправи на закріплення словника відповідно до схеми: назва вправи, мета, словник, зміст вправи. 2. Ознайомтеся з дидактичним та наочним матеріалом з розділу “Виховання звукової культури мовлення у дітей”. Опишіть його
6 тиждень Самостійне проведення режимних процесів і занять з розвитку мови. Спостереження й аналіз (словарна робота, звукова культура мови) 1 студ. – аналізує, спостерігає; 2 студ. – проводить. Обробка матеріалів до складання психолого-педагогічної характеристики на дитину. Оформлення психолого-педагогічної характеристики на дитину. підготовка до участі в роботі конференції за підсумками проходження практики. 1. Дослідження негативних особистісних новотворів (Додаток № 19) 2. З’ясувати особливості словника дітей різного дошкільного віку. Завдання: 1. Що ти знаєш про свою сім’ю, дитячий садок (теми “Сім’я”, “Дитячий садок”). Бесіда проводиться індивідуально з кожною дитиною (відібрати по троє дітей з кожної вікової групи). Результати бесіди занести в таблицю:
П. І. дитини Вікова група Загальна кількість Іменники Дієслова Прикметники Прислівники Інші частини
7 – 8 тижні Самостійна художня діяльність в 2 пол. В закріплених групах Вивчення особливостей роботи вихователя в 2 пол. дня у 1 класах ЗОШ. Завдання, зміст, обладнання, штати, режим роботи. Зміст роботи. Вимоги до індивідуальної роботи.
9 тиждень Показове заняття з музично-театралізованої діяльності. 1. Проаналізувати заняття з музичного виховання за схемою (додаток № 7)    
10 тиждень Самостійна організація і проведення музично-театралізованої діяльності. Проводить підгрупа студентів. 1. Дослідження сфери взаємин дітей в групі (Додаток № 16). 2. Проаналізувати заняття з музичного виховання за схемою (додаток № 7)
11 тиждень Показове заняття з українського народознавства. 2 мол.гр. – робота з українською казкою, використання народних ігор в роботі з дітьми; сер.гр. – ознайомлення з родинними стосунками та сімейними традиціями; стар. гр. – ознайомлення дітей з рідним краєм 1. Форми та методичні прийоми роботи з українською казкою. 2. 2. Назвіть традиційні українські сімейні свята, обряди, ритуали. Які проблеми краєзнавства вперше поставили С. Русова і В.О. Сухомлинський?  
12 тиждень Самостійне проведення українського народознавства. 2 мол.гр. – робота з українською казкою, використання народних ігор в роботі з дітьми; сер.гр. – ознайомлення з родинними стосунками та сімейними традиціями; стар. гр. – ознайомлення дітей з рідним краєм 1 студ. – проводить; 2 студ. – аналізує, спостерігає. 1. Складіть розгорнуту анотацію казок, поданим у збірках:
назва казки мета використання вікова група словник форми роботи
13 тиждень Самостійне проведення українського народознавства. 2 мол.гр. – робота з українською казкою, використання народних ігор в роботі з дітьми; сер.гр. – ознайомлення з родинними стосунками та сімейними традиціями; стар. гр. – ознайомлення дітей з рідним краєм 1 студ. – аналізує, спостерігає. 2 студ. – проводить 1. Дослідження сфери взаємин дитини в сім’ї (Додаток № 20) 1. Зробіть добірку творів дитячої літератури з описами річок, озер, морів і гір України. 2. Складіть тлумачний словник традиційних українських форм звертання, запросин, подяки і величання.
14 тиждень Самостійне проведення навчально-виховної роботи згідно плану вихователя 1 студент – спостерігає і аналізує; 2 студент – проводить. Робота над складанням психолого-педагогічної характеристики групи дитячого садка. 1. Аналіз показників розвитку емоційно- вольової сфери дітей групи. 2. Проаналізувати організацію і методику проведення навчально-виховної роботи в ІІ пол.дня. 3. Оформити методичні розробки організації роботи з батьками.
15 тиждень Самостійне проведення навчально-виховної роботи згідно плану вихователя 2 студент – спостерігає і аналізує; 1 студент – проводить. 1. Проаналізувати організацію і методику проведення навчально-виховної роботи в ІІ пол.дня. 2. Оформити методичні розробки організації роботи з батьками
16 тиждень Самостійне проведення навчально-виховної роботи згідно плану вихователя 1 студент – спостерігає і аналізує; 2 студент – проводить. Робота над складанням психолого-педагогічної характеристики групи дитячого садка.  
17 тиждень Самостійне проведення навчально-виховної роботи згідно плану вихователя 2 студент – спостерігає і аналізує; 1 студент – проводить  
  Підсумкова конференція  

Критерії оцінювання

За національною системою Визначення за модульно-рейтинговою системою
% бали
ВІДМІННО – досконале виконання студентом завдань практики, висока якість оформлення звітної документації   90-100% 90-100
ДОБРЕ – виконання студентом завдань практики з певною кількістю незначних недоліків, у загальному правильне оформлення звітної документації   75-89% 75-89
ЗАДОВІЛЬНО – виконання студентом завдань практики зі значною кількістю недоліків, часткова невідповідність звітної документацію вимогам її оформлення   50-74% 50-74
НЕЗАДОВІЛЬНО – виконання студентом завдань практики із суттєвими помилками або не виконання завдань, повна невідповідність звітної документації вимогам її оформлення (потрібне повторне проходження педагогічної практики у повному обсязі)   0-49% 0-49

Оцінювальний лист

1 семестр

Види робіт максимальний бал отриманий бал хто перевіряє та оцінює Підпис методистакерівника практики
Оформлення індивідуального плану та щоденника студента на період проходження практики   методист з педагогіки  
Аналіз різних видів навчально-виховної роботи вихователя (прогулянок, ігор, режимних процесів) 3 х 5   методист з педагогіки  
Аналіз заняття, проведеного вихователем (показові) 7 х 3   методист з педагогіки  
Самостійне проведення занять ( з представленням конспекту) 7 х 5   вихователь групи  
Самоаналіз проведених студентом різноманітних форм роботи 7 х 3   методист з педагогіки  
Заохочувальні бали за проведену роботу   керівник  

ВСЬОГО: 100 балів

Оцінювальний лист

2 семестр

Види робіт максималь-ний бал отриманий бал хто перевіряє та оцінює Підпис
Оформлення індивідуального плану та щоденника студента на період проходження практики   методист з педагогіки  
Складання психолого-педагогічної характеристики ДНЗ, на дитину.   методист з педагогіки  
Аналіз заняття, проведеного вихователем (показові) 3 х 5   методист з педагогіки  
Самостійне проведення занять ( з представленням конспекту) 5 х 5   вихователь групи  
Самоаналіз проведених студентом різноманітних форм роботи е менше 15 б   методист з педагогіки  
Самостійне планування робочого дня   керівник  
Самостійна організація навчально-виховної роботи протягом 6,0 годин ( I та II Пол. дня)      
Звіт студента-практиканта   керівник  
Оцінка за портфоліо   керівник  
Заохочувальні бали за проведену роботу   керівник  

ВСЬОГО: 100 балів

Загальна оцінка практики: ___________________

Керівник практики від навчального закладу: __________________

П.І. по батькові: ________________ Підпис: __________________

Методичні рекомендації

щодо виконання завдань практики

Додаток №1

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Відокремлений підрозділ «Стахановський педагогічний коледж

ЛНУ імені Тараса Шевченка»

Щоденник практики

Назва практики помічник вихователя

П.І. студента ______________________________________________________

Відділення дошкільне

Кафедра, циклова комісія ПЦК психолого-педагогічних дисциплін

Освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст

Напрям підготовки 0101 «Педагогічна освіта»

Спеціальність «Дошкільна освіта», 3 курс 31 група

Студент __________________________________________________________

прибув на підприємство ____________________________________________

М.П. підприємства «___» ________________ р.

____________ __________________________________________

(підпис) (посада, П.І. та по батькові директора)

Вибув з підприємства

М.П. підприємства «___» ________________ р.

____________ __________________________________________

(підпис) (посада, П.І. та по батькові директора)

Щоденник повинен включати:

Відомості про дитячий садок:

- список дітей групи;

- режим дня групи;

- сітка занять;

- мета і завдання практики;

- індивідуальний план-графік роботи практиканта на період практики

Форма запису у щоденнику

Дата Зміст роботи, Педагогічні спостереження Аналіз, висновки, зауваження

На кожен день планується 3 мети:

на обстеження дитини для складання психолого-педагогічної характеристики;

по плану-графіку;

підвищення педагогічної кваліфікації

Додаток № 2

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Відокремлений підрозділ «Стахановський педагогічний коледж

ЛНУ імені Тараса Шевченка»

Звіт

про проходження педагогічної практики

«Спостереження та пробна практика в ДНЗ»

студента-практиканта 3 курсу 31 групи

дошкільного відділення

спеціальність “Дошкільна освіта”

_____________________________

Прізвище, ім’я та по батькові

Керівник практики

________________

Місце проходження:

__________________

1. Місце і календарні терміни проходження практики.

2. Організація умов для проведення практики в дитячому садку.

3. Рівень підготовки групи.

4. Які труднощі виникали у процесі підготовки та проведення занять?

5. Як здійснювався індивідуальний та диференційований підхід до дітей?

6. Як здійснювалися ідеї співробітництва в педпроцесі?

7. Які заняття та види діяльності викликали в дітей найбільшій інтерес? Чому?

8. Яка наочність використовувалась на заняттях та в інших видах дитячої діяльності? Її доцільність та ефективність?

9. Найбільш цікаві види організації діяльності дітей.

10. Чи відчуваєте Ви готовність працювати з обраної професії?

11. На що, на Вашу думку, необхідно звернути увагу при підготовці студентів до педагогічної практики?

12. Чому новому навчилися на педагогічній практиці?

13. Які труднощі виникали у процесі роботи з дітьми дошкільного віку?

14. Які труднощі виникали у процесі спілкування з дітьми?

15. Які труднощі виникали у процесі роботи з батьками?

16. Загальні висновки та пропозиції щодо теоретичної та практичної підготовки студентів до виробничої педагогічної практики.

Звіт повинен мати наскрізну нумерацію сторінок, аркуші звіту необхідно зшити. Звіт перевіряється, підписується і оцінюється керівником від бази практики (вихователем) і подається на рецензування керівнику практики від навчального закладу.

Характеристика

студентки 3 курсу 31 групи

дошкільного відділення

спеціальність

“Дошкільна освіта”

_____________________________

П.І. студента

1. Місце і проходження практики.

2. Рівень володіння студентами знаннями і рівень сформованості професійних умінь

3. Ступінь самостійності і творчості в організації роботи з дітьми.

4. Особистіне ставлення студентів до практики:

- прояв інтересу до практики;

- дисциплінованість студента;

- активність;

- ініціативність.

5. Якість оформлення і своєчасність здачі документації

М.П. Завідуюча: _______________

Вихователь: ________________

Методист: _______

Додаток № 3

Схема аналізу режиму дня в

різних вікових групах

1. Відповідність режиму дня програмі дошкільного виховання, за якою працює дошкільний заклад.

2. Яка створена гігієнічна обстановка в дошкільному закладі.

3. Відповідність режиму дня віковій групі науковим вимогам до режиму.

4. Визначте, чим відрізняється режим дня у молодшій, середній і старшій групах?

5. Проаналізуйте послідовність, тривалість, організованість, доцільність режимних процесів місце кожного режимного процесу в режимі дня.

6. Чи відбувається чергування активної діяльності з відпочинком, діяльність рухів із спокійною діяльністю?

7. Емоційний стан дітей, їх ставлення до режимних процесів (позитивне, негативне).

8. Які виховні, освітні, комунікативні, мовні завдання вирішуються в ході режиму дня?

9. Якими методами і прийомами здійснюється привчання дітей до правильного виконання режимних процесу в різних вікових групах?

10. Чим відрізняються ці методи і прийоми. Порівняйте і обгрунтуйте їх доцільність і ефективність.

11. Зробіть висновок про вплив режимних процесів, що ви спостерігали, на всебічний розвиток особистості дитини.

12. Чи були порушення режиму, їх причини, шляхи запобігання.

Схема

аналізу організації прогулянки

в різних вікових групах

1. Умови, створені для проведення прогулянки (пристосованість ділянки і її обладнань для різних груп, наявність інвентарю, що виноситься, його зберігання, відповідність кліматичним умовам і віковим особливостям дітей, якість і зберігання обладнання і посібників; профілактика травматизму; відповідність одягу дітей сезону);

2. Особливості організації дітей при підготовці до прогулянки: постановка мети і вибір іграшок, обладнання; керівництво процесом одягання, його послідовністю, допомога дорослих і взаємодопомога дітей; контроль вихователя за одягом дітей перед їх виходом; тривалість зборів на прогулянку;

3. Структура прогулянки. Основні види діяльності і їх чергування, дотримання рухового режиму;

4. Організованість дітей, вміння знайти собі заняття.

5. Прийоми керівництва діяльністю і поведінкою дітей.

Додаток № 4

СХЕМА

АНАЛІЗУ ЗАНЯТЬ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

1. Санітарно-гігієнічні умови; підготовленість обладнання, необхідного для дітей і вихователя, його якість; психологічна підготовка дітей до занять, мотивація навчальної діяльності, створення емоційного фону. Організація початку заняття. Прийоми переключення уваги дітей і концентрація на навчальній роботі.

2. Тип і структура заняття, форма проведення, відповідність меті і завданням. Раціональне використання часу.

3. Зміст заняття, відповідність програмі, рівню розвитку дітей. Які знання, вміння, навички формуються. Інформаційна насиченість заняття. Повнота і послідовність ознайомлення дітей з матеріалом. Науковий рівень матеріалу, його виклад, зв’язок з життям.

4. Оптимальність вибору методів і прийомів роботи на кожному етапі заняття. Наскільки вибрані методи забезпечують усвідомленість і міцність засвоєння знань. Урахування вікових і індивідуальних особливостей.

5. Стимулювання пізнавальної і творчої активності дітей. Прийоми керівництва увагою дітей. Стимулювання позитивного відношення до навчальної діяльності. Методика змістовного оцінювання знань, результатів продуктивної діяльності дітей.

6. Виховання дітей в процесі заняття. Які якості особистості формуються. Які прийоми і засоби впливу використовуються, їх ефективність. Заходи, що забезпечують високу працездатність дітей.

Додаток № 5

МЕТОДИКА

З ВИЯВЛЕННЯ СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ ТЕХНІЧНИХ

НАВИЧОК З МАЛЮВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Виконання завдання. В ранкові години запропонувати двом дітям завдання з малювання олівцем і пензлем. Дані зафіксувати в графі “Результати спостережень” (плюс ставиться, якщо навичка сформована, мінус, якщо відсутня, плюс-мінус – у випадку її недостатньої сформованості.

Отримані результати обстеження співставити з вимогами програми для дітей даного віку і зробити висновок про рівень оволодіння конкретною дитиною навичками і вміннями в техніці малювання.

Навички і вміння Результати спостережень
Навичка засвоєна міцно Навичка в процесі становлення Навичка не сформована
Навичка тримання: а) олівця; б) пензлика      
Навичка положення руки з олівцем при малюванні: а) вертикальних; б) горизонтальних ліній      
Навичка тримання пензлика при малюванні: а) широких; б) тонких ліній      
Навичка проведення ліній пензлем      
Уміння володіти пензлем, олівцем при різних прийомах малювання      
Навичка довільної регуляції сили нажиму      
Навичка довільного зменшення і прискорення темпу руху      
Навичка завершення руху в необхідній точці.      
Навичка ритмічного проведення повторних рухів      
Уміння регулювати рух відповідно завданням зображення      
Навичка утримання напрямку руху      
Уміння змінювати напрямок руху (під кутом, перехід від руху по прямій до руху по колу)      
Уміння підкорювати рухи відповідно відрізків за довжиною (прямокутник, квадрат)      

Виконання завдання. В ранкові години запропонувати двом дітям завдання з вирізування ножицями. Дані зафіксувати в графі “Результати спостережень” (плюс ставиться, якщо навичка сформована, мінус, якщо відсутня, плюс-мінус – у випадку її недостатньої сформованості.

Отримані результати обстеження співставити з вимогами програми для дітей даного віку і зробити висновок про рівень оволодіння конкретною дитиною навичками і вміннями в техніці вирізування.

Навички і вміння Результати спостережень
Навичка засвоєна міцно Навичка в процесі становлення Навичка не сформована
Навичка тримання нижниць      
Навичка положення руки з ножицями в вирізуванні: 1. По прямій: а) коротких відрізків (чіткість розрізу); б) середніх (рухи руки з ножицями, ширина розкриття лезв); в) довгих.      
2. По кривій: а) округлих ліній (плавність руху); б) хвилястих (довільність затримання і прискорення різання)      
Навичка положення рук при вирізуванні      
Координація рук при вирізуванні      
Навичка силуетного вирізування: а) спрямованість руху; б) швидкість усвідомленого різання; в) розмах леза; г) усвідомлення зупинення руху.      
Уміння регулювати характер руху у відповідності з завданнями зображення      

Додаток № 6

Схема спостереження за явищами

неживої і живої природи

1. Оцінка краси і своєрідності явища природи, естетичного вигляду і особливостей будови рослини.

2. Визначення доступних розумінню дітьми причин явищ, пристосованість рослин до умов життя.

3. Значення цього явища, рослини в житті природи, діяльності людини.

Прийоми навчання в молодшій і старшій групах:

а) характер показу і пояснень, їх чіткість і доступність;

б) характеристика питань (їх будова, доцільність), наявність питань (їх послідовність і логічність);

в) використання художнього слова, його емоційність і доцільність;

г) використання порівнянь, їх характер;

д) наявність ігрових прийомів.

Схема аналізу праці дітей у природі

1. Вид праці і її зміст.

а) праця, що зв’язана з доглядом за рослинами;

б) праця, що зв’язана з тваринами;

праця, що зв’язана з охороною природи.

2. Форми організації праці:

- доручення, чергування, колективна праця.

3. Організація праці дітей:

а) підготовка приміщення, знарядь праці, наочності та ін.;

б) розміщення дітей, індивідуальний підхід у процесі трудової діяльності (врахування стану здоров’я дітей, фізичних і психічних їх особливостей;

в) мотивація необхідності виконання роботи; повідомлення моральних правил;

г) навчання дітей трудовим навичкам і умінням.

д) методичні прийоми: прийоми залучення і зосередження уваги дітей; прийоми подачі нового (порада, показ, пояснення, безпосередня допомога)

е) якість роботи і поведінка дітей (самостійність, творчість думки і дій дітей), якість умінь, знань, навичок;

ж) оцінка якості роботи дітей, участь дітей в оцінці роботи товаришів, в самооцінці.

Додаток № 7

Схема-інструкція аналізу

заняття з фізичної культури

І. Підготовка вихователя до заняття:

- наявність конспекту, правильність його розробки;

- правильність запису програмного змісту;

- відповідність змісту заняття поставленим завданням, віку дітей, їх підготовленості та умовам проведення заняття;

- послідовність розміщення вправ у конспекті;

- взаємозв’язок частин заняття;

- доцільність та правильність методичних вказівок;

- якість оформлення конспекту;

- наявність графічно-схематичних зображень вправ, способів розміщення інвентаря;

- підготовка міс ця та обладнання до заняття;

- одяг та взуття дітей і вихователя.

ІІ. Організація заняття:

- своєчасність початку та закінчення заняття, його тривалість;

- доцільність розподілу часу на проведення кожної частини заняття;

- прийом розміщення і пересування дітей у залі та на майданчику, способи їх організації під час виконання вправ у кожній частині заняття;

- раціональність використання приміщення (майданчика) та інвентаря.

ІІІ. Проведення заняття:

- тип заняття;

- вирішення завдань щодо розучування рухів, закріплення рухових умінь та навичок дітей;

- практична реалізація принципів навчання;

- відповідність методів і прийомів навчання вікові дітей, їх підготовленості, етапу навчання, характеру вправ та музичного супроводу;

- попередження та виправлення помилок у роботі дітей;

- диференційований підхід до роботи з дітьми;

- забезпечення страховки, дотримання техніки безпеки;

- повідомлення дітям теоретичних відомостей про фізичне виховання, їх об’єм та доступність;

- вирішення оздоровчих завдань: зміцнення органів і систем дитячого організму, загартування:

- темп виконання та дозування вправ;

- регулювання фізичного та психічного навантаження протягом заняття;

- формування правильної постави та навичок особистості гігієни;

- динаміка фізичних навантажень в кожній частині заняття;

ІV. Вирішення виховних завдань:

- виховання інтересу та звички до щоденних фізкультурних занять;

- розвиток уміння самостійно займатися вправами та іграми, організовувати та проводити їх з ровесниками та молодшими дітьми;

- вирішання завдань розумового, морального, естетичного та трудового виховання в процесі фізкультурного заняття.

V. Поведінка та самопочуття дітей:

- дисциплінованість та організованість групи, стосунки з ровесниками;

- увага, активність, ініціативність, наполегливість дітей;

- самопочуття та настрій малят.

VІ. Дотримання вимог до вихователя:

- якість показу та пояснення вправ;

- уміння тримати в полі зору всю групу, контролювати самопочуття та поведінку дітей;

- вміння володіти голосом, культура мови;

- педагогічний такт, тон у звертанні до дошкільнят;

- володіння спеціальною термінологією;

- характер проведення заняття (впевнено, невпевнено), настрій вихователя.

VІІ. Загальна оцінка проведеного заняття:

- виконання поставлених завдань;

- засвоєння дітьми програмного змісту;

- загальна та моторна щільність заняття.

VІІІ. Пропозиції щодо виправлення недоліків та удосконалення методики проведення фізкультурного заняття.

Карта контролю проведення ранкової гімнастики

1. Своєчасність проведення.

2. Створення умов для проведення гімнастики.

3. Вміння організувати дітей на гімнастику самостійно.

4. Вміння організувати дитячий колектив у ході гімнастики.

5. Дотримання структури гімнастики.

6. Правильність організації переходу від однієї частини до іншої.

7. Організація вступної частини (тривалість, різноманітність завдань, чіткість у зміні завдань).

8. Раціональність використання приміщення.

9. Вміння організувати роздачу та збір інвентаря.

10. Проведення вправ (кількість, відповідність віку вимогам програми, різноманітність, правильність чергування у комплексі, раціональність вихідних положень).

11. Якість показу та пояснень.

12. Вміння користуватися командами (відповідно до віку дітей).

13. Чіткі сть, правильність вказівок щодо початку вправ, у ході виконання вправ дітьми, щодо закінчення вправи.

14. Вміння попереджати, виправляти помилки у дітей.

15. Увага щодо якості виконання вправ дітьми.

16. Вміння регулювати дихання дітей.

17. Тривалість гімнастики.

18. Застосування ігрових прийомів, імітаційних рухів.

19. Вміння погоджувати словесні вказівки з музичним супроводом.

20. Вміння застосовувати допоміжні засоби забезпечення ритмічності руху при відсутності музичного супроводу.

21. Культура спілкування з дітьми, якість мовлення вихователя –практиканта, використання художнього слова.

Додаток № 8

СХЕМА

АНАЛІЗУ МУЗИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

І. Підготовка вихователя до заняття.

1. Знання вихователем музичного матеріалу.

2. Підбір необхідних атрибутів, кількість їх, відповідність педагогічним і естетичним вимогам.

3. Створення умов для проведення заняття: підготовка приміщення (провітрювання, вологе прибирання), розташування атрибутів.

4. Зовнішній вигляд вихователя.

ІІ. Підготовка дітей до заняття.

1. Одяг, взуття.

2. Внутрішня підготовка дітей до заняття.

ІІІ. Хід заняття.

1. Поведінка вихователя, його мова, міміка, взаємовідносини з дітьми і музичним керівником.

2. Уміння вихователя бачити всіх дітей, методи і прийоми їх активізації.

3. Якість показу, пояснення вихователя.

4. Індивідуальна робота з дітьми.

5. Визначити, на яких етапах знаходиться музичний матеріал даного заняття.

6. Відповідність програмного змісту заняття рівню підготовленості дітей.

7. Активна участь вихователя у занятті.

8. Дозування матеріалу і продовженість заняття.

9. Якість виконання дітьми пісень, ігор, танців, вправ.

10. Чи була збережена невимушеність і безпосередність дитячих переживань.

11. Як здійснювались виховні завдання під час заняття.

12. Стан дітей на кінець заняття (бадьорість, задоволеність, стомленість, збудження).

13. Організація дітей на занятті.

14. Роль вихователя на занятті в даній віковій групі.

Додаток № 9

СХЕМА аналізу

ЗАНЯТЬ З ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ

1. Яке місце посідає програмний зміст даного заняття у системі розвитку уявлень про множину, або в формуванні у дітей в процесі діяльності лічби розуміння числа?

2. Чи відповідають програмні задачі заняття рівню знань і розвитку дітей групи.

3. Які методичні прийоми використовував вихователь, їх доцільність.

4. Чи точно використовується термінологія вихователем і дітьми?

5. Проведення індивідуальної роботи, її зміст і ефективність.

6. В чому виявляється врахування вікових можливостей дітей при використанні дидактичних можливостей посібників.

Додаток № 10

ВИЯВЛЕННЯ РІВНЯ ЗАСВОЄННЯ МАТЕМАТИЧНИХ

УЯВЛЕНЬ ДІТЬМИ ГРУПИ

Критерії оцінки рівня сформованості математичних уявлень Назва групи
Молодша Середня Старша Підготовча
1. Обстеження величини виділення окремих видів подовженостей; правильне їх називання        
2. Способи порівняння величини (назвати)        
3. Упорядкування величин (вказати кількість)        
4. Вимірювання умовною міркою (вказати етап)        
5. Розрізнення і називання геометричних фігур (назвати)        
6. Відтворення форми предметів (вказати метод)        
7. Спосіб групировки множини ( молодший вік – колір, форма; старший вік – видові і родові ознаки)        
8. Відображення у мові дітей зв’язків і відношень між числами        
9. Наявність помилок при виконанні завдань        
10. Виявлення активності інтересу, мимовільної уваги        

Розвиток уявлень про величину і форму у дітей

дошкільного віку

Кожен предмет характеризується трьома вимірюваннями – довжиною, шириною, висотою. Якщо діти не вміють виділяти ці протяжності, вони мають труднощі опреділяти величину предмету, це виражається в словах “великий” і “маленький”. Діти повинні вміти:

- обстежувати величини, виділяти окремі види подовженості і правильно їх називати;

- встановлювати рівномірні відношення між подовженостями, використовуючи прийом порівняння шляхом накладання і прикладання, порівнювати за допомогою ока, вимірювати умовними мірками;

- підпорядковувати величину трьох і більше предметів, встановлювати серіацію.

Однією з особливостей предмету є форма. Діти повинні вміти:

- розрізняти, називати, групувати геометричні фігури по формі незалежно від величини, кольору, розміщення у просторі;

- давати характеристику, виділяючи кути і сторони, верхівки, давати їм кількісну характеристику;

- вміти самостійно відтворювати г/ф і форму предметів шляхом викладання з паличок, відтворення форми цілого з частин; комбінувати з геометричних фігур і малювати на папері в клітинку.

Завдання № 1.

Виявити уявлення дітей про величину і форму.

Зміст завдання: заповнити таблицю.

Методика виконання завдання.

У молодшій групі для порівняння подовженості величини пропонувати для вибору 3-4 смужки різної довжини, з котрих одна дорівнює зразку. (Зразок кожного разу дається дитині в руки)

Завдання: “Найди смужку такої ж довжини (потім ширини). – Що ти можеш сказати про величину цих двох смужок?

- Як можна перевірити, що вони однієї довжини (ширини)?

- Порівняй ці два стовпчики. Чим вони відрізняються (один вищий, другий – нижчий)?

Для виявлення вмінь показувати подовженості величини вихователь послідовно пропонує дітям:

“Покажи довжину цієї смужки. – Що ти показав?”

“Покажи ширину смужки. – Що ти показав?”

“Покажи висоту стовпчики. – Що ти показав?”

Провести одну з ігор “Збирання яблук”, “Струмочок”, “Хто знайде таке саме кільце”.

У середній групі даються завдання:

1. Для упорядкування смужок по довжині вихователь дає 4 смужки однакової ширини, але різної довжини і пропонує: “Розкладии ці смужки, починаючи з самої короткої і закінчуючи самою довгою. Назви довжину всіх смужок”.

2. Схема аналізу праці дітей у природі - Инвестирование - 9 Схема аналізу праці дітей у природі - Инвестирование - 10 Схема аналізу праці дітей у природі - Инвестирование - 11 Схема аналізу праці дітей у природі - Инвестирование - 12 Схема аналізу праці дітей у природі - Инвестирование - 13 Схема аналізу праці дітей у природі - Инвестирование - 14 Вияснити, як дитина розрізняє і називає геометричні фігури. Запитати дитину: “Що це? ( , , , ,куб, куля ). Як ти взнав, що це , або ?

Провести одну з ігор “Кольоровий диск”, “Яка іграшка захована”, “Навпаки”.

У старшій і підготовчій групах даються два завдання.

Виявити рівень володіння діяльністю вимірювання умовними мірками.

Завдання:

“Виміряй довжину коробки цією міркою”.

Спитати: “- Чому дорівнює довжина і ширина коробки?”.

“Виміряй крупу цим стаканчиком”.

- Скільки крупи в мішечку?

Виявити уміння відтворювати форму.

Завдання:

Складіть з 4 і 5 трикутників нові фігури.

Пропонувати набір паличок і спитати: “- Скільки паличок треба взяти, щоб скласти квадрат? – Чому чотири? Складіть квадрат і покажіть кути, верхівки кутів.

Схема аналізу праці дітей у природі - Инвестирование - 15 Дати - Що можеш сказати при величину його сторін? – Як це перевірити?

Провести одну з ігор “В яку коробку”, “Магазин Овочі”, “Магазин Молоко”, “З яких фігур складається предмет”, “Хто швидше”.

При спостереженні фіксують:

Характер дій при виборі за зразком

– прикладають чи накладають зразок на всі пропоновані смужки;

– порівнюють при допомозі окомірних дій;

– перевіряють правильність порівняння, урівнюють один край.

Показати подовженість – чи проводять пальцем по всій протяжності, правильно вказуючи її напрям.

Виконуючи вимірювання: чи додержуються точності операції (знаходження краю);

- засоби, котрими користується дитина для відмітки кінця мірки;

- точність переміщення мірки і підрахунок їх мірок.

При відтворенні – простежити і зафіксувати чи дитина діє методом проб і помилок, чи по уявленню про форму швидко знаходить шляхи необхідного з’єднання частин;

- при порівнянні величини сторін г/ф виявити, яким шляхом дитина порівнює /згинає фігуру і прикладає сторони чи вимірює підрахуванням клітинок.

Завдання № 3

Розвиток уявлень про множину та число.

Зміст завдання:

а) виявити рівень уявлень про множину і способи дії за нею;

б) уміння дітей рахувати, порівнювати множення і числа, знаходити разнісні відношення між суміжними числами;

в) рівень уявлень про натуральну послідовність чисел.

Методика виконання завдання.

У середній групі.

Пропануємо картку з 2 пустими смужками і роздатковий матеріал.

- Схема аналізу праці дітей у природі - Инвестирование - 16 Відрахувати і покласти на верхню смужку 4 кола, а на нижню стільки ж .

- Схема аналізу праці дітей у природі - Инвестирование - 17 Порахуй. Скільки ти поклав кіл. Скільки ?

- Що можна сказати про їх кількість?

- Поклади ще 1 коло, порахуй скільки їх?

- Що можна сказати про їх кількість.

Порівнюємо числа між собою.

Провести одну з ігор: “Пошта”, “Погодуємо звірят”, “Кому скільки”.

У старшій групі.

Проводять ігрову вправу “Я почну рахувати, а ти продовжуй”, “Найди сусідів числа”.

Провести одну з ігор: “Знайди стільки ж”, “Зроби стільки ж рухів”, “Матроси і танкісти”, “Автопарк”. (Л.Г.Мацюк, В.Ф. Крушинська “Дидактичні ігри з математики в дитячому садку”

У молодшій групі.

Провести одну з ігор: “Подорож по кімнаті”, “Бичок – білий бочок”, “Петрушчині гості”.

Діти повинні вміти: групувати предмети за ознаками признаку, виділяти “один і багато”, встановлювати взаємооднозначну відповідність між елементами множини, рахувати, відраховувати, позначати кількість числом, встановлювати зв’язки і відношення між суміжними числами, користуватися цифрами.

Додаток № 11

Вивчити особливості мовного спілкування дітей вікової групи. Проаналізувати обстеження, зробити висновки

Зміст завдання. Виявити наявність умінь і навичок мовного спілкування в дітей своєї вікової групи, відповідність їх вимогам “Програми”, а також методики формування мовного спілкування.

Методика виконання завдання. Студенти спостерігають за спілкуванням вихователя з дітьми і за групами дітей, що розмовляють в ранковий відрізок часу на протязі 30 хвилин ( до ранкової гімнастики).

Один з студентів фіксує всі звертання вихователя до дітей, намагаючись записати дослівно мову вихователя, відповідні реакції дітей. Другий студент спостерігає за групами дітей, що розмовляють, фіксує 2-3 розмови, намагаючись зберегти у записі своєрідність лексики і стилістики, відмічаючи особливості спілкування (н-д: кричить, махає руками, відвернувся та ін.)

За підсумками записів студенти складають сумісно 2 таблиці обстеження: в першій відображають підсумки спостережень за характером і змістом спілкування вихователя з дітьми і дітей між собою; в другій – особливості володіння дітьми і вихователем соціально закріпленими навичками спілкування. Виконавши завдання студенти аналізують результати обстеження.

Питання для обговорення

1. Яке співвідношення різних типів мовного спілкування у вікових групах, які з них забезпечують змістовне мовне спілкування і мовну активність дітей?

2. Чи відповідає тематика та зміст розмови в різних вікових групах можливостям дітей, яка в них розвиваюча роль?

3. Які навички поведінки дітей під час мовного спілкування і чи відповідають вони вимогам “Програми”?

4. Які особливості мовних форм зв’язних висловлювань дітей і чи відповідають вони програмним вимогам?

5. Які методи керівництва дитячими розмовами використовував вихователь?

6. Які слід висувати завдання роботи з вихователем і дітьми по формуванню мовного спілкування з метою збагачення тематики і поглиблення спілкування, типів спілкування, формування поведінки дітей у процесі спілкування та розвитку необхідних мовних форм?

Таблиця 1.

← Предыдущая страница | Следующая страница →