Поделиться Поделиться

Тема 1. Педагогіка як наука. Методологія та методика педагогічного дослідження

Бердянський державний педагогічний університет

Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Кафедра педагогіки

«Затверджую»

Директор інституту ППОМ

Р.

Робоча програма

Навчальної дисципліни

«Педагогіка»

Галузь: 0202 Мистецтво

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Напрям підготовки: 6.020204 Музичне мистецтво

Курс 2

Семестр ІІІ

Форма навчання: денна

Загальна кількість годин –162

Кредитів – 4,5

Змістових модулів – 9

Лекцій –36 годин

Практичних занять – 36 годин

Самостійна робота – 78 години

Індивідуальні заняття – 12 годин

Вид контролю диференційований залік

Форма навчання: заочна

Загальна кількість годин – 162

Лекцій –8 годин

Практичні заняття – 8 годин

Самостійна робота – 146 годин

Вид контролю – екзамен

Бердянськ, 2011


Робоча навчальна програма складена на основі Програми педагогічних інститутів (Зб. № 27), «Положення про кредитно-трансферну систему організації навчального процесу» та «Положення про порядок оцінювання навчальних досягнень студентів БДПУ»

Розробники: канд. пед. наук, доцент О.В.Голуб, ст. викл. А.С. Толкачова

Робочу навчальну програму затверджено на засіданні кафедри педагогіки протокол № від «»2011р.

Завідувач кафедри (доц. С.Г.Улюкаєв)

Робоча програма схвалена методичною радою

Інституту ППОМ

Протокол №від «»2011 р.

Голова ради (О.В. Ревуцька)

Робоча програма схвалена вченою радою

Інституту ППОМ

Протокол №від «»2011 р.

Голова ради (Л.В. Коваль)


Зміст

     
1. Пояснювальна записка……………………..………………........... с. 4
2. Зміст навчального процесу ………………………………………. с. 6
  2.1. Тематичні плани …………………………………………… с. 6
    2.1.1. Тематичний план для навчального модуля за кредитно-модульною системою (для студентів денної форми навчання) ………..     с. 6
    2.1.2. Тематичний план (для студентів заочної форми навчання) …………………………………   с. 7
  2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять ………………………………………………………..   с. 8
    2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика та обсяг ………… с. 8
    2.2.2. Семінарські (практичні, лабораторні) заняття, їх тематика та обсяг …………………………………   с. 11
    2.2.3. Самостійна робота студентів, її тематика та обсяг ………………………………………………   с. 12
    2.2.4. Індивідуальна робота студентів ………………… с. 14
  2.3. Засоби контролю …………………………………………… с. 15
    2.3.1. Рейтингова оцінка засвоєння студентами денної форми навчання навчального матеріалу (за кредитно-трансферною системою) …………………………………………   с. 15
    2.3.2. Питання до заліку для студентів заочної форми навчання ………………………………….   с. 19
3. Питання для самоперевірки ……………………………………… с. 21  
4. Список літератури з курсу ………. ……………………………… с. 22

Пояснювальна записка

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Перед українським народом історично постало відповідальне зав­дання - побудувати суверенну і незалежну державу. Головним фак­тором успішності розв'язання цього важливого завдання є Людина, її активна цілеспрямована діяльність. Провідна роль у вихованні підростаючого поколіня, у формуванні гармонійно розвиненої творчої особистості належить вчителю.

Становлення якісно нової системи освіти в сучасній Україні неможливе без виховання вчителя – професіонала, громадянина, носія загальнокультурних і національних цінностей. В умовах оновлення наукових знань, техніки, технології, удосконалення управління і організації праці, розвитку соціально-культурної сфери – пріоритетним завданням виступає забезпечення певної самостійності освітньої діяльності майбутніх спеціалістів як передумови реалізації ключової концепції сьогодення – неперервної освіти людської особистості. Підготовка вчителя, як ніколи раніше, вимагає формування у кож­ного професійного педагога як особистості.

Навчальна дисципліна «Педагогіка» – одна із складових цілісної психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів, яка покликана сприяти оволодінню ними теоретичних основ сучасної педагогічної науки, розвитку професійного мислення, готувати до усвідомленого оволодіння професійними вміннями та навичками, необхідними для ефективної роботи у національній школі. Вона є провідною дисципліною у загальній системі загально педагогічної підготовки студентів.

Метою курсуєзабезпечення засвоєння студентами основних положень і проблематики сучасної педагогіки; сформувати досвід самооцінки і самоаналізу педагогічних явищ і ситуацій, уміння моделювати навчально-виховний процес, сформувати системне педагогічне мислення, професійну самосвідомість.

Завдання:

· ознайомити студентів із загальними основами педагогіки, її предметом, завданнями та методами дослідження;

· розкрити наукові основи дидактики;

· розглянути сутність, зміст і принципи навчання, методи і форми організації навчання;

· розкрити наукові основи теорії виховання;

· розглянути сутність, зміст і принципи виховання, методи і форми організації виховання;

· забезпечити єдність між навчанням і вихованням;

· виробити у майбутнього вчителя уяву про цілісний історико-педагогічний процес розвитку людської думки незалежно від епох, регіонів, соціальних структур;

· формувати історико-педагогічну свідомість;

· забезпечити розкриття діалектики відповідності і новаторства в розвитку теорії і практики школи, відродження принципів освіти;

· показати вагомий внесок українського народу, щедро обдарованого просвітницькими і педагогічними талантами, у світову скарбницю виховної мудрості;

· активізувати самостійний пошук студента в галузі історико-педагогічних знань;

· поєднати педагогічне краєзнавство з вивченням курсу, що буде сприяти підготовки вчителя як знавця історії пам’яті і охоронця духу народного.

· ознайомити з науковими засадами внутрішкільного керівництва: принципами управління освітою в Україні, поняттями „управління”, „керівництво”, „менеджмент”, видами управлінської діяльності;

· розглянути структуру і функції органів державного управління освітою в Україні, органів громадського самоврядування, управління середнім загальноосвітнім навчальним закладом;

· сформувати уявлення, поняття про особливості організації, функціонування системи середньої загальної освіти: нормативно-правову базу, зміст основних нормативно-правових документів, соціально-правовий статус учителя в Україні, типи ЗНЗ, форми власності;

· ознайомити та практично закріпити зміст і форми шкільної документації, вміння її класифікувати, пояснювати окремі вимоги щодо її ведення;

· розкрити види, форми планування роботи школи та внутрішкільного контролю;

· ознайомити з метою, видами та формами методичної роботи, її значенням для підвищення результативності роботи закладу освіти, атестацією педагогічних працівників;

· розкрити зміст поняття „передовий педагогічний досвід”, ознайомлення зі шляхами його вивчення, узагальнення та поширення, виховання зацікавленого ставлення до застосування в навчально-виховному процесі педагогічних інновацій;

· розвивати у майбутніх учителів педагогічного мислення, здатності до аналітичного осмислення педагогічної дійсності, навчання їх творчих підходів до визначення педагогічних дій у нестандартних педагогічних ситуаціях, уміння приймати рішення (найбільш вдалі) у відповідності до педагогічних закономірностей, принципів виховання;

· сприяти професійному самовизначенню студентів та формуванню в них загальнолюдської моралі.

Студенти мають знати з курсу „Педагогіки":

· філософські засади основ педагогіки;

· теоретичні основи, тенденції, закономірності та специфіку розвитку загальної педагогіки; дидактики, теорії виховання, історико-педагогічну спадщину свого народу;

· теорію управління та керівництва навчально-виховним закла­дом.

Студенти мають оволодіти такими уміннями:

· застосовувати на практиці набуті теоре­тичні знання, зокрема вміло підбирати методи, засоби, форми на­вчання й виховання учнів,

· забезпечувати розвиток творчих мож­ливостей, здібностей учнів;

· розрізняти, класифікувати різні форми шкільної документації, пояснювати окремі вимоги щодо її ведення;

· самостійно організовувати і контролювати власну діяльність зокрема, застосовувати основи наукової організації навчальної праці;

· застосовувати набуті знання у практичній діяльності, виконувати пошукову діяльність.

Курс «Педагогіка» складається з п'ятьох частин: „Загальні основи педа­гогіки", „Дидактика", „Теорія націо­нального виховання", !Історія педагогіки», „Школознавство". Він побудований у відпові­дності із сучасними вимогами. Вміщує модульний підхід у розподілі тем, рейтингову систему оцінки знань студентів.

Частина "Загальні основи педагогіки" покликана дати поняття про педагогіку як науку, розкрити її становлення й розвиток, ос­новні категорії, систему педагогічних наук та зв'язок педагогіки з іншими науками.

Частина "Дидактика" розкриває основні категорії, зміст, принципи побудови навчання, методи, форми організації процесу навчання, а також контроль і оцінку резуль­татів навчання в основних типах навчальних закладів.

Частина "Теорія національного виховання" висвітлює сутність національного виховання як цілісної системи, його науково-методо­логічні засади. Аналізується "Концепція національного виховання", характеризуються закономірності та принципи виховання. Предмет розглядає напрями виховання, розкриває особливості розвитку осо­бистості в колективі. Майбутній учитель знайомиться з особливос­тями виховання дітей як у процесі навчання, так і в позакласній та позашкільній діяльності; вивчає особливості взаємодії школи, сім'ї та громадськості у вихованні підростаючого покоління.

Вивчення курсу «Педагогіка», готує студентів до опанування методичного спрямування дисциплін за навчальним планом спеціальності.

У викладанні курсу «Педагогіка» реалізуються міждисциплінарні зв’язки з навчальними предметами «Вступ до спеціальності», «Психологія», «Основи педагогічної майстерності», «Основи наукових досліджень», «Соціологія», «Культурологія» «Сучасні технічні засоби навчання» та з іншими науками.

Опрацювання курсу ««Педагогіка», передбачає аудиторну роботу (лекції, практичні заняття), самостійну та індивідуальну роботу студентів, виконання завдань для перевірки, модульний контроль.

Вивчення курсу передбачено в ІІІ семестрі.


Зміст навчального процесу

Тематичний плани

Тема 1. Педагогіка як наука. Методологія та методика педагогічного дослідження.

Предмет і завдання педагогіки. Категорії педагогіки: виховання, освіта, навчання, розвиток і формування особистості. Основні етапи розвитку педагогічної науки: народна педагогіка, духовна педагогіка, світська педагогіка. Джерела педагогічної теорії: педагогічна спадщина минулого, сучасні науково-педагогічні дослідження, передовий педагогічний досвід.

Система педагогічних дисциплін: загальна педагогіка (основи педагогіки, теорія виховання, теорія освіти і навчання, школознавство); історія педагогіки, вікова педагогіка, корекційна педагогіка, галузеві педагогіки, методики викладання окремих предметів, соціальна педагогіка, порівняльна педагогіка.

Зв'язки педагогіки з іншими науками (суспільними, біологічними, психологічними та ін.).

Напрями зарубіжної педагогіки: педагогіка неопозитивізму, педагогіка екзистенціалізму, педагогіка неотомізму, експериментальна педагогіка, педагогіка ноосфери.

Сутність науково-педагогічного дослідження. Фундаментальні та прикладні педагогічні дослідження. Методологія та методика педагогічного дослідження.

Методи науково-педагогічного дослідження: емпіричні методи (педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, психолого-педагогічний експеримент, вивчення шкільної документації та учнівських робіт, метод рейтингу, узагальнення незалежних характеристик, соціометрія, психолого-педагогічне тестування); теоретичні методи (аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, узагальнення, абстрагування, конкретизація); математичні і статистичні методи дослідження (реєстрування, ранжування, шкалування, моделювання).

Науково-категоріальний апарат педагогічного дослідження: його проблема, об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання. Послідовність етапів організації і проведення науково-педагогічного дослідження: визначення проблеми дослідження; вивчення встановлених наукою фактів, положень, висновків; вивчення шкільної практики; формулювання гіпотези дослідження; виконання експериментальної роботи; зіставлення експериментальних даних з масовою практикою; узагальнення результатів, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези; оформлення результатів дослідження, їх впровадження.

← Предыдущая страница | Следующая страница →