Поделиться Поделиться

Тема 1.2. Основи анатомії, фізіології та загальної патології людини

Кафедра тактико - спеціальної підготовки

ПЛАНИ

Семінарських і практичних занять з навчальної дисципліни

“ВАЛЕОЛОГІЯ”

для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

напряму 0304 „Право” за спеціальністю 6.030402 „Правознавство”

денна форма навчання (контракт)

Розробник:

кандидат медичних наук,

доцент кафедри ТСП

Воронов М.В.

Обговорено

На засіданні кафедри ТСП

протокол №11

від 16 квітня 2012 р.

Луганськ-2012


Організаційно-методичні рекомендації

Навчальна система вищих навчальних закладів МВС України містить різноманітні методи роботи викладачів з студентами. Належне місце серед цих форм навчальної роботи займають семінарські, практичні та індивідуальні заняття.

Семінарські заняття

Семінарські заняття в навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення дисципліни та оволодіння її методологічними основами.

Семінар - це вид навчальних занять, на якому викладач організує обговорення студентами питань програмного матеріалу. Семінари сприяють розвитку творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до науки і до наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвитку культури мови, формуванню навичок і вмінь публічних виступів, участі в дискусіях. Семінарське заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань, але і для досягнення високого рівня знань на основі правильних суджень і висновків.

Головна мета семінарських занять – закріпити теоретичні знання, розвивати пізнавальну активність, самостійність, професійно використовувати знання в навчальній обстановці.

У вищій школі сформувалися три основних види семінарських занять:

ü семінар, головна мета якого поглиблене вивчання ряду питань дисципліни, тематично (по змісту) зв'язаних з навчальною програмою;

ü підсумковий семінар з базових розділів навчальної дисципліни або з всієї дисципліні в цілому. На ньому розглядаються питання, які є стержневими для дисципліни, важливими в методологічному відношенні або відносяться до значних проблем, для рішення яких необхідно використовувати великий матеріал. Такі семінари звичайно плануються чотиригодинними і їх рекомендовано проводити старшим викладачам;

ü семінар дослідницького типу з тематикою з окремих часткових проблем науки для заглибленої їх обробки. Іноді семінар такого типу називають спецсемінаром (науковим семінаром).

Форми проведення семінарських занять можуть бути різноманітними. Вони залежать від типу семінару, змісту, особливостей дисципліни, досвіду і кваліфікації викладача, складу студентів.

Розрізняють дві основних форми проведення семінару:

ü розгорнута бесіда по складеному і заздалегідь доведеному студентам плану;

ü невеликі доповіді студентів з наступним їх обговоренням також за планом, раніше доведеним учасникам семінару.

В плані звичайно відображається, в якій формі передбачається виступ студентів. Це можуть бути реферати, короткі доповіді, рецензії та ін.

Самостійну роботу доцільно починати з вивчення тексту лекції, потім прочитати і законспектувати в зошиті для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати потрібно уважно, докладно і критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове слово, вислів необхідно обов'язково усвідомити його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує неправильно зрозуміти значення слова, висліву або всього тексту, тому доцільно користуватися словниками або іншими допоміжними джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти повинні використовувати інші видання й особливо періодичні видання.

Оволодіння положеннями курсу передбачає не тільки міцне засвоєння тих або інших категорій, характерних рис і ознак. Готуючись до семінару необхідно звернути увагу на ключові поняття, що властиві зазначеним темам, і засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті необхідно так побудувати свій виступ, щоб виділити його основні фактори:

ü чітке формулювання теоретичного положення;

ü обґрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і особливостей;

ü аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами;

ü значення розглянутих питань для практичної діяльності.

Відпрацьовування тем семінарських занять або окремих їх питань може будуватися в різних формах: співбесіди, загальногрупової дискусії, заслуховування та обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових задач. Виявлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при проведенні контролю з використанням рейтингової системи оцінки успішності з кожної вивченої теми програми.

У ряді випадків теми рефератів і доповідей повідомляються студентам ще на початку вивчення дисципліни. Вони закріплюються за студентами як за їх бажанням, так і за рішенням викладача. Після цього викладач планомірно веде роботу з ними, допомагає (але не нав'язує) скласти план реферату, рекомендує навчальну і наукову літературу, консультує з основних питань теми. В кінцевому результаті план реферату (доповіді) повинен бути результатом самостійної роботи студентів над джерелами.

Практикується закріплення декількох студентів за однією і тією ж темою реферату, а на самому занятті доповідає один з них, інші можуть виступати з доповненнями, уточненнями. Визнається доцільним, щоб доповідь з теми реферату проводилась в усній формі, без прихильності до підготовленого тексту, тому що лише в цьому випадку можна придбати навички успішного викладу матеріалу. Разом з тим, доповідачеві необхідно користуватися планом, зачитувати окремі положення, що вимагають точної передачі, наприклад, цитати, визначення і т.д.

Після доповіді з теми реферату (звичайно не більш 20 хв.) викладач організовує його обговорення. У ході заняття можуть бути задані питання доповідачеві (і викладачеві), заслуховуються виступи. Керівник семінару дає необхідні пояснення, хоча зовні його втручання повинне бути не дуже активним і помітним. Доповідачеві надається заключне слово.

Оцінка реферату викладачем проводиться за наступними критеріями: співвідношення змістовності реферату і теми, повнота, обґрунтованість, стрункість логічної структури, самостійність і оригінальність наукових суджень, науковість висновків і їх зв'язок з практикою, з життям, використання сучасного апарату дослідження, стиль і оформлення реферату та ін.

Практичні заняття.

Практичні заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих задач. Якщо практичне заняття має самостійну програму, не зв'язану з лекційним курсом, то студенти на цих заняттях одержують відповідні нові теоретичні знання.

Практичне заняття - одна з найважливіших форм контролю за самостійною роботою студентів з навчальним матеріалом, якістю його засвоєння. На практичному занятті всебічно обговорюються теоретичні питання, вирішуються казуси, складаються документи, перевіряється виконання домашніх завдань, здійснюється програмований контроль та ін. Готуючись до нього, студенти повинні вивчити рекомендовану літературу: відповідні розділи підручників і навчальних посібників, конспект лекцій, зміст конституційних положень та інших нормативних актів.

Практичне заняття - це інтелектуальна діяльність незалежно від характеру вправи, тому що в будь-яких вправах студенти застосовують теоретичні знання.

Практичне заняття включає перевірку знань, вмінь і навичок, постановку загальної проблеми (задачі) викладачем і її обговорення за участю студентів, а також рішення контрольних задач, їхню перевірку й оцінку.

На практичних заняттях здійснюється злиття теоретичних знань з практичними навичками, які майбутній фахівець повинен одержати в ході практичної роботи і пронести їх через всю свою подальшу професійну діяльність. Підготовка фахівця передбачає одержання знань (теорія, факти, розрахунки, характеристики і т.п.), вміння користуватися цими знаннями і застосовувати їх на практиці в подальшій професійній діяльності.

Допускається розподіл навчальних груп на підгрупи з меншою чисельністю, що полегшує задачу залучити всіх студентів до активної діяльності і значно підвищує ефективність практичних занять.

Задачами практичних занять є поглиблення і закріплення знань, що отримані на лекціях і в процесі самостійної роботи; планування, аналіз і узагальнення матеріалу; вивчення сучасної техніки та удосконалення навичок користування нею; нагромадження попереднього досвіду організації робочого процесу і керування людьми і т.п.

Основною вимогою до проведення практичних занять є забезпечення розуміння студентами теоретичних основ і творчого виконання практичної роботи. Ефективність практичного заняття залежить від самостійності виконання роботи кожним студентом, від їх теоретичної підготовленості до практичного процесу. Знання теоретичних положень, які лежать в основі практичних занять, дозволять студентам виконувати роботу не механічно, а по суті створювати її, вносити в неї елементи творчості.

Для перевірки рівня готовності студентів до практичного заняття викладач може використовувати тестування, проводити усне опитування та інші методи перевірки теоретичних знань. При перевірки знання теоретичних положень шляхом тестування, кожен студент на початку практичного заняття одержує тестову картку, на питання якої він повинний дати відповіді.

Крім відповідей на питання на практичному занятті перевіряється засвоєння відповідних понять і зміст нормативних актів, вирішуються запропоновані викладачем задачі. Задачі виконуються письмово в окремому зошиті. Відповіді на питання повинні бути докладними й обґрунтованими, містити посилання на статті відповідних нормативних актів, а також необхідні висновки.

Усі вправи на практичних заняттях, що проводяться у вищих навчальних закладах МВС України, поділяються на такі види:

ü усні вправи. До них відносять всі частини заняття, де мають місце усні виступи студентів.

ü письмові вправи. Ці вправи широко застосовуються при вивченні як спеціальних предметів, так і при вивченні фундаментальних та інших наук - виконання рефератів, звіти про практику та інш.

ü графічні вправи. Питома вага цих вправ все більше зростає серед вищих навчальних закладів МВС України - графіки, схеми, графічні рішення на карті або схемі та інш.

ü професійні вправи. Починаються вони в навчальних умовах (лабораторії, навчальні приміщення). У власному розумінні професійні вправи проводяться на виробничій практиці, під час роботи студентів безпосередньо на робочому місці.

ü технічні вправи. Проводяться вони за допомогою засобів програмованого навчання (клас електронно-обчислювальних машин).

Підсумок результатів практичного заняття можна проводити у виді колоквіуму, де студенти повідомляють свої письмові рішення і коротко їх пояснюють. В обговоренні запропонованого рішення можна брати участь, висловлюючи свою думку по суті рішення, його мотивацію, правильності посилання на норми закону. Наприкінці обговорення викладач робить свій висновок, у якому визначає помилки і неточності виступаючих, визначає правильні відповіді на задачі і питання. З урахуванням цього висновку студентами в зошити заносяться відповідні висновки і доповнення.

Студент, який пропустив практичне заняття (незалежно від причини пропуску), не виконав цілком задачі або одержав незадовільну оцінку, зобов'язаний прибути до викладача на кафедру для індивідуального відпрацювання матеріалу у встановлені дні і години.

Тематичний план

Номера тем Найменування розділів і тем Всього З викладачем Самостійна робота
Лекції Семінарські заняття Практичні заняття
Модуль №1 “Формування здорового способу життя”
1. Валеологія – наука про здоров’я і здоровий спосіб життя.
1.1. Предмет, завдання та методи валеології.        
1.2. Основи анатомії, фізіології та загальної патології людини.        
1.3. Фактори здоров’я.        
2. Здоров’я та спосіб життя.
2.1. Здоровий спосіб життя – основа формування, збереження та відновлення індивідуального здоров’я.        
2.2. Проблеми здорового способу життя в сучасному суспільстві.        
2.3. Основи реанімації. Перша медична допомога при термінальних та невідкладних станах.        
2.4. Перша медична допомога при механічних травмах, кровотечах та пораненнях.        
Модуль №2 “Індивідуальне здоров’я людини”
3. Фізичне та психічне здоров’я.
3.1. Валеологічні аспекти психічного здоров’я людини.        
3.2. Основи раціонального харчування.        
3.3. Рухова активність та раціональне харчування – провідні фактори фізичного здоров’я.        
3.4. Медико-соціальні проблеми алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління.        
3.5. Види та форми насильницької поведінки.        
4. Валеологічні аспекти статевого виховання.
4.1. Медико-соціальні аспекти статевого виховання.        
4.2. Репродуктивне здоров’я: стан проблеми та шляхи вирішення.        
4.3. Захворювання, які передаються статевим шляхом.        
ЗАЛІК
  РАЗОМ

Плани семінарських і практичних занять

Тема 1.2. Основи анатомії, фізіології та загальної патології людини.

Практичне заняття (2 години)

Мета:вивчити основи анатомії, фізіології та загальної патології людини.

Основні поняття:анатомія, органи, системи, фізіологія, гомеостаз, подразники, рецептори, хвороба, етіологія, патогенез.

Питання для перевірки знань

1. Анатомо-фізіологічні дані дихальної і серцево-судинної систем.

2. Структурно-функціональна організація опорно-рухового апарату, травної, сечостатевої і імунної систем.

3. Залози внутрішньої секреції.

4. Нервова система і органи почуття.

5. Анатомо-фізіологічні особливості чоловічого і жіночого організму.

6. Поняття про хворобу, періодизація, причини виникнення і механізми розвитку.

Похожие статьи