Поделиться Поделиться

Методики роботи соціального педагога з неблагополучними сім'ями

Вивчали і розробляли зміст, напрями, методи вивчення сім'ї та соціально-педагогічну роботу з сім'єю відомі українські вчені Бугаєць H.A., Зайцева 3., Звєрєва І., Капська А., Коваль Л, Кравець В., Труба-віна І., Харченко С. та ін. Соціально-педагогічна робота з сім'єю спрямовується на реалізацію сімейної політики держави, розробку механізмів забезпечення життєдіяльності та захисту сім'ї.

Під методикою соціально-педагогічної роботи будемо розуміти систему взаємопов'язаних дії соціальних органів держави, суспільства та сім'ї, спрямованих на поліпшення матеріально-побутових умов життєдіяльності сім'ї, розширення її можливостей у здійсненні прав, свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку усіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого прогресу.

Метою соціально-педагогічної роботи є стабілізації сім'ї, зниження рівня розлучень, підвищення престижу сім'ї, підвищення виховного потенціалу сім'ї.

Зміст і форми соціально-педагогічної роботи з сім'єю зумовлюються видом сім'ї; проблемами, які існують у сім'ї; типом спілкування у сім'ї. Зазначені чинники вимагають добору відповідних методів, прийомів і форм соціально-педагогічного втручання.

Соціальний педагог, котрий здійснює соціально-педагогічну роботу з проблемною сім'єю виступає в трьох основних ролях: радника, консультанта, захисника.

Радник - інформує сім'ю про значущість нормальних стосунків у сім'ї, розказує про розвиток дітей, дає педагогічні поради відносно навчання і виховання дітей.

Консультант - консультує з питань сімейного законодавства, інформує про існуючі методи виховання, орієнтує на конкретну сім'ю, пояснює батькам способи створення нормального мікроклімату.

Захисник - захищає права дитини у випадку повної деградації батьків, сімейної, соціальної депривації.

Розробка соціально-педагогічної діяльності визначається типом сім'ї та її проблемами.

У практиці соціально-педагогічної діяльності визначені різні моделі допомоги сім'ї.

1. Діагностична модель, метою якої є виявлення порушень та відхилень у життєдіяльності сім'ї, встановлення причин і виставлення, на основі отриманої інформації, діагнозу. Діагноз слугує основою для прийняття відповідної моделі допомоги сім'ї.

2. Педагогічна модель, сутність якої полягає в наданні можливості батькам оволодіти педагогічними знаннями виховання і навчання дітей.

3. Психологічна модель використовується з метою усунення проблем у спілкуванні поміж членами родини.

4. Соціальна модель використовується у разі виникнення проблем, пов'язаних з побутово-економічними негараздами.

5. Медична модель передбачає, що в основі сімейних труднощів може лежать хвороба.

Напрями соціально-педагогічної діяльності з сім'єю є соціально-педагогічна допомога, профілактика та реабілітація. У роботі з неблагополучними сім'ями домінують соціальний супровід окремих категорій сімей, їх захист та соціальне інспектування.

Таким чином, соціально-педагогічна робота починається з діагностики сім'ї, під якою розуміють виявлення конкретної інформацію про сім'ю. У діяльності соціального педагога відомий досвід соціально-педагогічної паспортизації сім'ї, котрий дозволяє систематизувати інформацію в єдиний стандарт - паспорт сім'ї.

Створенню паспорту сім'ї передує соціально-педагогічний моніторинг - це періодичне отримання, узагальнення, аналіз та нагромадження інформації про процеси, які проходять у сім'ї та прийняття на цій основі стратегічних і тактичних рішень. При оцінюванні змін у сім'ї соціальний педагог повинен керуватися принципами моніторингу:

- достовірності, повноти та системності інформації;

- оперативності отримання даних;

- диференціювання оцінок і висновків.

Джерелом інформації виступають: члени сім'ї; безпосереднє та опосередковане спостереження; ЗМІ; продукти діяльності сім'ї; інформація, якому отримали у ході спеціальної діагностики (опитування, анкетування, експертних оцінок і т.д.).

Соціальний педагог повинен вивчати стосунки в середні сім'ї, ставлення один до одного членів сім'ї: чоловік - дружина; мати-батько; брати-сестри; батьки-діти.

Для отримання більш детального висновки соціальний педагог може створити "Карту сім'ї", у якій зазначити такі пункти:

- список усіх членів сім'ї, з указанням дати народження(смерті);

- коротка характеристика членів сім'ї;

- найбільш важливі для кожного члена події;

- внутрісімейні правила і норми, емоційний клімат;

- аналіз житлових умов, сусідів, економічної, комунікативної ситуації;

- дані про соціальний статус, національність, релігійну приналежність, освіту;

- аналіз проблем і потреб;

- оцінку і висновок допомоги.

Основне призначення моніторингу і діагностики полягає у встановленні висновку про стан конкретної сім'ї. На основі отриманої інформації соціальний педагог розробляє стратегію і тактику інтервенції.

Соціально-педагогічна допомоги включають три напрямки: освітній, психологічний, посередницький.

Похожие статьи