Поделиться Поделиться

Особливості консультування у діяльності соціального педагога

Соціально-педагогічна робота соціального педагога має подібність до діяльності психолога, лікаря, юриста. Проте основною відмінністю взаємодії соціального педагога і клієнта є те, що при спілкуванні домінують суб'єкт-суб'єктні стосунки, які носять доброзичливий характер, при яких клієнт зберігає право на прийняття рішення. Тобто соціально-педагогічна діяльність спрямовується на допомогу клієнтові у розв'язанні його проблеми. При цьому соціальний педагог виконує роль радника, аніматора, психотерапевта, конфліктолога.

Соціальний педагог може бути консультантом, коли він має додаткову спеціальність "практичний психолог". Оскільки у соціальній практиці він спілкується з клієнтом, через те завжди надає консультативну допомогу. Однак консультація соціального педагога відрізняється від консультації психолога і медика, через те носить назву соціальна консультація.

Консультування є одним із напрямів роботи, у процесі якого допомагає клієнтові проаналізувати і зрозуміти сутність його важкої життєвої ситуації і запропонувати різноманітні варіанти, які можуть бути використані для розв'язання проблеми. За змістом соціальне консультування - це технологія надання соціальної допомоги шляхом цілеспрямованого інформаційного впливу на людину чи групу людей з метою відновлення і оптимізації соціальних функцій, розробки соціальних норм спілкування.

Допомога клієнтові здійснюється тоді, коли клієнт сам прийшов до спеціаліста із своєю проблемою, тобто проблема уже існує, її потрібно уточнити, осмислити, знайти засоби для її розв'язання. Допомогти в такий момент може консультація, якому проводить фахівець. За своєю формою і методами консультація - це взаємодія поміж двома чи декількома людьми, у ході якої консультант передає спеціальні знання і відповідну інформацію клієнту.

Методологічні основи консультування закладені у фундаментальних працях З.Фрейда, А.Адлера, К.Юнга, К.Роджерса та інших. В основу розроблених теорій консультування покладено механізми взаємодії людей, сприйняття та опанування інформацією.

Консультування виконує різні функції: - надання порад та рекомендацій; - надання підтримки відносно прийняття рішення та розв'язання проблеми; - надання інформації, необхідної для прийняття рішення. У залежності від названих функцій існують різні види консультування: психотерапевтичне, педагогічне, організаційне, інформаційне.

У соціально-педагогічній діяльності сутність інформаційного консультування полягає в інформуванні об'єктів соціально-педагогічної допомоги про шляхи і засоби вирішення тих проблем, з якими вони звертаються до спеціальних установ.

Видами консультативної допомоги є контактне консультування, яке відбувається безпосередньо з клієнтом і дистанційне чи заочне, яке передбачає спілкування з клієнтом телефоном чи засобом листування.

Найбільш ефективними методами і засобами соціально-педагогічного консультування є: регламентування, нормування, інструктування, наприклад, наслідування, заохочення, переконання, критика, інформування, перегляд і аналіз відео- та аудіо-записів, творчих робіт, ситуацій, написання сценарію вирішення проблеми, рольова гра та ін. Зокрема інформування передбачає передачу інформації без оцінки клієнта, без урахування особливостей клієнта, проте з урахуванням особливостей його проблеми. Через те потрібно надавати інформацію так, щоби клієнт якомога повніше усвідомив найважливіші аспекти й окремі деталі тієї інформації, яка йому необхідна з приводу звернення. Інформування передбачає виділення головного, посилання на нормативні документи авторитетних осіб, свідчення інших людей тощо.

Для поширення інформації використовується пабліситі - прес посередництво, завдання якого є поширення інформації через засоби масової інформації. При цьому розробляється прес-реліз за принципом розмови із обізнаним і доброзичливим співбесідником. Іноді організація пабліситі включає організацію відпочинку для різних соціальних груп, організацій. Дозволяється встановити стенди з інформацією.

Соціальний педагог повинен усвідомлювати наявність певних перешкод (бар'єрів) у сприйнятті інформації. Дані перешкоди умовно дозволяється розділити на три групи: фізичні, соціально-психологічні, особистісні. Найчастіше бар'єрами можуть стати: непристосоване приміщення, відволікання соціального педагога (телефонні дзвінки, виклики керівництва тощо), власні дії (перебирання речей, погляди на комп'ютер та інші), зосередження на інших речах (одязі та зовнішності клієнта ...), сенсорні та інтелектуальні обмеження (поганий слух тощо), обговорення інформації з іншими людьми, які можуть бути некомпетентними тощо. Такі бар'єри можуть призвести до викривлення інформації і втрати її первісного значення.

З метою ефективного надання інформації соціальному педагогові потрібно дотримуватися правил:

- подавати інформацію у дозах, у межах означеної проблеми;

- не перевантажувати клієнта інформацією;

- обирати оптимальні способи надання кожного блоку інформації;

- визначати головне при наданні інформації;

- перевіряти, чи правильно зрозумів і засвоїв інформацію клієнт;

- основну інформацію потрібно повторювати у різній формі;

- повторювати та уточнювати запитання клієнта;

- повторювати та підсумовувати відповіді на запитання клієнта. При соціальному консультуванні фахівець повинен пам'ятати, що:

1. Для розв'язання проблеми клієнтові слід пропонувати декілька варіантів виходу із проблеми.

2. Давати не лише рекомендації, проте й оцінку їх складності у виконанні. Клієнт повинен знати, чого буде вартий той чи інший варіант.

3. Потрібно пересвідчитися, що клієнт правильно зрозумів рекомендації.

4. Запропоновану рекомендацію клієнт повинен обирати самостійно.

5. У ході виконання рекомендації необхідно консультувати клієнта.

6. Клієнт може вносити зміни у хід процесу.

Соціальний педагог повинен вести облік проведення консультацій.

Доповнення 10

до листа МОН України від 27.08.2000 р.№ 1/9-352

Протоколи індивідуальних консультацій соціального педагога

(навчального закладу)

№ з/п

Дата проведення

Проблема звернення

Короткий запис змісту консультації

Примітка: конфіденційна інформація про клієнта надається лише з дозволу директора районного (міського) центру практичної психології

Таким чином, у процесі консультування соціальний педагог не повинен нав'язувати клієнтові своє розуміння проблеми, а домагатися максимальному розширенню свободи вибору варіанта розв'язання проблеми. Через те соціальний фахівець виступає медіатором (посередником) чи фасилітатором (стимулятором) ресурсних можливостей клієнта.

← Предыдущая страница | Следующая страница →