Поделиться Поделиться

Поняття "тип (сім'я) правових систем"

Тип (сім'я) правових системсукупність національних правових систем, що мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, які склалися на основі аналогічних спеціальних і загальних правових засобів, котрі постійно діють унаслідок відтворення і використання людьми та їх організаціями (у через те числі державою).

Для позначення такої узагальнювальної теоретичної моделі правових систем використовуються різні терміни: "сім'я правових систем" (Р. Давид), "правові кола" (К.-Х. Еберг і М. Рейстайн), "форма правових систем" (І. Сабо), "структурна спільність" (С. С. Алексеєв), "правова сім'я" (А. X. Саїдов).

У термін "тип ((ім'я) правовик систем" укладено узагальнювальну теоретичну модель (конструкцію) правового змісту, що має штучний характер. Вона є результатом наукова класифікації, тобто типологічного опіку і зіставлення (типології).

В цілому, "тип правових систем" і "сім'я правових систем" уживаються як тотожні поняття.

Об'єднання правових систем в один тип (сім'ю) здійснено на основі подібності в таких елементах:

1) генезис і еволюція права, ступінь рецепції римського права;

2) джерела права та їх ієрархія:

• первинні (настановні) – загальні принципи права, положення конституцій і конституційних актів;

• вторинні (ті, що конкретизують і розвивають первинні) – закон, нормативно-правовий договір, правовий прецедент, правовий звичай, релігійно-правовий текст; також методологічні підходи до їх тлумачення;

3) структура системи права – зміст основних галузей та інститутів права як результату базування на подібній юридичній доктрині;

4) юридична техніка – юридичні терміни, категорії, поняття, конструкції і види систематизації нормативно-правового матеріалу – інкорпорація, кодифікація, консолідація;

Інкорпорація (лот. incorporatioприєднання)вид систематизації нормативних актів, котрий полягає у зведенні їх у збірники, у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний чи алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо.

Кодифікація – це спосіб систематизації нормативних актів, здійснюється шляхом перероблення та зведення правових норм, що містяться в різних актах, у логічно узгоджений нормативно-правовий акт, котрий системно і вичерпно регулює певну сферу суспільних відносин, як правило, на галузевому рівні.

Консолідація (від лат. consolidatio об'єдную, зрощую)це форма систематизації законодавства через зведення у єдиний нормативно-правовий акт декількох актів, що регулюють певну сферу суспільних відносин без зміни ІХ змісту. Це зовнішня обробка нормативного матеріалу – розташування його за галузями права, у хронологічному порядку чи за іншими формальними ознаками. Це своєрідний вид правотворчості, особливість якого полягає в через те, що новий, укладений акт не змінює змісту правового регулювання, не вносить зміни і новели в чинне законодавство.

5) правозастосовна діяльність, насамперед судова, включаючи принципи судочинства як наслідок спільності ідеологій.

За наявністю певних ознак, якими відрізняється одна група правових систем від іншої в межах конкретного типу (сім'ї), вони розглядаються як відносно самостійні.

← Предыдущая страница | Следующая страница →